Ухвала

від 29.12.2021 по справі 910/11470/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/11470/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Берднік І.С., Уркевича В.Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2021

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна"

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капіталь Груп",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрземком",

2. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Піщальники",

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Балаклійський шиферний завод",

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Джулія Хауз Україна",

5. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніагара",

6. Спільного Українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВП Україна ЛТД",

7. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленбуд",

8. Приватної фірми "Мустанг",

9. Приватного акціонерного товариства "Оболонь",

10. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Україна",

11. ОСОБА_1 ,

12. ОСОБА_2 ,

13. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,

14. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста",

про визнання за позивачем права вимоги за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

20.12.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (особа, яка не брала участі у справі) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2021 про закриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2019.

За наслідками перевірки матеріалів поданої касаційної скарги, Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.03.2019, залишеним без змін Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2019, у позові відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що дійсність договору цесії від 28.08.2015 підтверджена фактами, встановленими в постанові Одеського апеляційного господарського від 10.10.2017, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 04.04.2018 у справі №916/2986/16, а обраний позивачем спосіб захисту прав не є ефективним, тобто спрямованим на реальний захист та відновлення порушених прав.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.01.2020 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 у справі №910/11470/18 залишено без змін.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Господарського суду міста Києва від 28.03.2019, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (особа, яка не була залучена до участі у справі, вказуючи, що оскаржуване рішення вплинуло на його права та обов`язки у спірних правовідносинах) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати це рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

В обґрунтування права на апеляційне оскарження скаржник зазначив, що 14.11.2019 Публічне акціонерне товариство "Банк Петрокоммерц-Україна" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" уклали договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" набуло права вимоги до позичальників, заставодавців/іпотекодержавців та поручителів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2021 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2019.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не створює для Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжує для нього будь-яких обов`язків; оскаржуваним рішенням суду питання про його права, інтереси та (або) обов`язки не вирішувалося, а тому Товариство не є суб`єктом оскарження у розумінні статті 254 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у зв`язку з чим апеляційне провадження за його апеляційною скаргою підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України.

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" зазначає про те, що оскаржувана ухвала постановлена апеляційним господарським судом з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.

Приписами статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 254 цього Кодексу учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

З наведеного слідує, що особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

При цьому, згідно з усталеною практикою Верховного Суду, рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може бути правовою підставою щоб вважати, що судове рішення прийнято про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи.

Так, у постановах Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, від 10.05.2018 у справі № 910/22354/15, від 09.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі № 910/2635/17, від 19.06.2018 у справі №904/1192/16 неодноразово зазначено, що судове рішення, оскаржуване не залученою собою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Таким чином ГПК України зобов`язує апеляційний господарський суд з`ясувати обставини наявності або відсутності правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі та дослідити, чи вирішено місцевим господарським судом питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням. Відтак, якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної скарги.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 264 ГПК України, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження, оскільки у такому випадку немає правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, а отже, немає і суб`єкта апеляційного оскарження.

Зважаючи на те, що скаржником не підтверджено наявності правового зв`язку між ним та оскаржуваним судовим рішенням, обґрунтованим є висновок апеляційного суду про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" - особа, яка не брала участь у справі, - не є належним суб`єктом апеляційного оскарження в розумінні процесуального закону, у зв`язку з чим закрив апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України.

У поданій касаційній скарзі скаржник не навів жодного переконливого доводу щодо помилковості наведених висновків апеляційного господарського суду чи неправильного застосування ним статей 17, 254, 264 ГПК України, оскільки не підтвердив існування будь-якого правового зв`язку із оскаржуваним судовим рішенням у даній справі.

З огляду на зазначене, доводи викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм права під час прийняття оскаржуваної ухвали.

Відповідно до частини другої статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими ЄСПЛ у справах "Levages Prestations Services v. France" ("Леваж Престасьон Сервіс проти Франції") та "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" ("Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії"), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2021 та про наявність правових підстав для відмови у відкритті касаційного провадження на підставі частини другої статті 293 ГПК України, оскільки правильне застосовування норм права судом апеляційної інстанції є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Відповідно до положень частини шостої статті 293 ГПК України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 234, 235, 293 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №910/11470/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2021.

2. Копію цієї ухвали та касаційну скаргу разом з доданими до скарги матеріалами направити заявнику.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді І.С. Берднік

В.Ю. Уркевич