Постанова

від 24.12.2021 по справі 826/17076/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/17076/17 Суддя (судді) першої інстанції: Добрівська Н.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Василенка Я.М.,

за участі секретаря судового засідання Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Трейдинг до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним акта, визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Глобал Трейдинг звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просило: визнати протиправним акт перевірки від 01.08.2017 № 296/26-15-14-02-01/37820074; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.08.2017 № 0005531402 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 618507,50,50 грн (в тому числі, основний платіж - 497' 806,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 123' 701,50 грн) та № 0005541402 - про зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 44' 600,00 грн.

Позовні вимоги товариства обґрунтовані посиланням на те, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 01.08.2017 № 296/26-15-14-02-01/37820074, на підставі якого були прийняті зазначені повідомлення-рішення, про безтоварний характер господарських операцій із ТОВ Сан Телеком і ТОВ Арвейд є безпідставними, оскільки ґрунтуються на підставі податкової інформації в інформаційно-аналітичних базах ДФС та в Єдиному державному реєстрі судових рішень (ЄДРСР) відносно зазначених контрагентів та їх посадових осіб, а не аналізі первинних документів. Позивач стверджував, що правомірно задекларував суми податкового кредиту за операціями з придбання послуг у ТОВ Сан Телеком та товару у ТОВ Арвейд , які підтверджені належними первинними документами, що містять необхідні для цілей податкового обліку відомості про зміст та обсяг операцій. На час здійснення поставок, контрагенти-постачальники мали господарську та податкову правосуб`єктність. Посилання контролюючого органу на кримінальні провадження, в яких отримані докази щодо протиправної діяльності контрагентів-постачальників, позивач вважав безпідставними з огляду на те, що вироки в кримінальних провадженнях не ухвалені. Також, позивач посилався на індивідуальний характер відповідальності платника податків за податкове правопорушення та наголошував, що не повинен нести відповідальність за можливе порушення контрагентами-постачальниками податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності та/або можливу недостовірність відомостей щодо них в офіційних джерелах.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 18.09.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2020, позов задовольнив частково: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 15.08.2017 № 0005531402, № 0005541402; в іншій частині позовних вимог відмовив.

Головне управління ДПС у м. Києві (правонаступник ГУ ДФС; далі - ГУ ДПС) подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.

Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 вересня 2021 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задоволено частково, скасовано постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2020 і передано справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2021 прийнято до провадження справу та призначено до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2021 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2019 року.

Розгляд апеляційної скарги 17.11.2021, 01.12.2021 не відбувся, засідання відкладались задля належного повідомлення (виклику) сторін у судове засідання, а також, виклик у судове засідання свідків - керівників/засновників ТОВ Сан Телеком та ТОВ Арвейд , які не з`явились за викликом суду.

У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду апеляційної скарги.

24.12.2021 у судовому засіданні було оголошено вступну і резолютивну частини постанови.

Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача є обґрунтованою та підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, податкові повідомлення-рішення, з приводу правомірності яких виник спір, були прийняті ГУ ДФС на підставі акта від 01.08.2017 № 296/26-15-14-02-01/37820074 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Глобал Трейдинг з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками ТОВ Сан Телеком за період 01.07.2014 по 31.08.2014 та ТОВ Арвейд за період з 01.04.2015 по 30.04.2015 .

У акті перевірки зафіксовано порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК, в результаті чого, було занижено ПДВ на загальну суму 494'806,00 грн та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, що переноситься до рядка 20.1 наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24 декларації) за квітень 2015 року, на 44' 600,00 грн.

Такі висновки контролюючого органу в акті перевірки вмотивовані посиланням на обставини щодо відсутності реального придбання позивачем товару та послуг у ТОВ Сан Телеком та ТОВ Арвейд , і, відповідно, безпідставного включення позивачем до податкового кредиту ПДВ в загальній сумі 539' 406,00 грн в податкових деклараціях з ПДВ за квітень, серпень 2014 року, квітень 2015 року на підставі податкових накладних, виписаних від імені зазначених контрагентів-постачальників на операції з постачання товару та послуг.

Підставою для таких висновків податкового органу стала податкова інформація щодо господарської діяльності цих контрагентів, відповідно до якої, останні мають спільні ознаки, які характеризують їх діяльність, як фіктивну. Зокрема, ці контрагенти не мають матеріально-технічних та трудових ресурсів, які об`єктивно необхідні для здійснення господарської діяльності в цілому; не декларують податкові зобов`язання та не подають документів обов`язкової звітності; за місцезнаходженням відсутні, що стало підставою для анулювання свідоцтва платника ПДВ (ТОВ Сан Телеком - 23.01.2015; ТОВ Арвейд - 09.09.2015). За результатами аналізу інформації з Єдиного реєстру податкових накладних, придбання вказаними контрагентами-постачальниками товарів та послуг відповідної номенклатури по ланцюгу постачання не встановлено; згідно з даним з Єдиного реєстру досудових розслідувань ТОВ Сан Телеком фігурує у кримінальному провадженні № 32014100080000042, а ТОВ Арвейд - у кримінальному провадженні № 22014040000000192; в інформаційній системі Податковий блок щодо них зареєстрована облікова картка суб`єкта фіктивного підприємництва, в якій зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які вказані як директори цих товариств у період, на який припадають дати підписання ними первинних документів на оформлення господарських операцій з позивачем, у процедурах зазначених кримінальних проваджень дали свідчення, згідно з якими вони виступили засновниками ТОВ Сан Телеком та ТОВ Арвейд за грошову винагороду без мети здійснення господарської діяльності з використанням цих товариств, участі в їх діяльності не приймали, а документи як їх керівники та особи, відповідальні за виконання господарської операції, не підписували.

Свідченням недостовірності даних податкового обліку товариства за наслідками операцій із Сан Телеком та ТОВ Арвейд контролюючий орган також визнав ненадання товариством ТТН, які б підтверджували перевезення товару (рух активів між ТОВ Глобал Трейдінг з ТОВ Арвейд ).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх безпідставними, протиправними та такими, що підлягають скасуванню, товариство звернулось до суду з даним позовом.

Висновок суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог вмотивований тим, що податкові повідомлення-рішення, з приводу правомірності яких виник спір, є протиправними, оскільки господарські операції позивача з придбання у ТОВ Сан Телеком послуг (підтримка та обслуговування VPN, оренда серверних потужностей, оренда статистичного ІР, послуги безлімітного симетричного каналу Інтернет на загальну суму 500500,00 грн, в тому числі ПДВ 83416,66 грн), а у ТОВ Арвейд товару (товари для риболовлі в асортименті на загальну суму 2735934,08 грн, в тому числі ПДВ 455989,03 грн), за наслідками яких товариство сформувало дані свого податкового обліку, були реальними. Виконання господарських операцій підтверджується належними первинними документами бухгалтерського обліку та документами податкового обліку (щодо послуг - платіжні доручення, акти про надання послуг, податкові накладні; щодо товару - видаткові та податкові накладні, платіжні доручення, довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей), які є достатніми доказами для встановлення факту цих операцій. Придбаний товар та послуги були використані у господарській діяльності, що також підтверджено відповідними документами (щодо послуг - запити цін, надіслані виконавцем нові налаштування серверів; щодо товару - договори про поставку позивачем цього ж товару на користь третіх осіб, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні, бухгалтерська довідка про залишок товару). Інформація з інформаційно-аналітичних баз ДФС щодо ТОВ Сан Телеком та ТОВ Арвейд , як суб`єктів з ознаками фіктивного підприємництва, судами визнана неналежним доказом, а також такою, що, з урахуванням установлених у справі обставин, не спростовує факт придбання позивачем товару та послуг у зазначених контрагентів-постачальників. Згідно з висновком судів, порушення кримінального провадження по факту фіктивного підприємництва з використанням ТОВ Сан Телеком та ТОВ Арвейд без ухвалення судом обвинувального вироку не є підставою для беззаперечного висновку про безтоварність господарських операцій та не створює негативних правових наслідків для позивача. Відмова у задоволенні в іншій частині позову (щодо визнання протиправним акта перевірки) обґрунтована тим, що акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки безпосередньо не породжує для платника податків юридичних наслідків.

Верховний Суд, скасовуючи постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2020 і передаючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, звернув увагу на таке:

- обставина, як наявність кримінального провадження, зареєстрованого за фактом вчинення злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України, стосовно фіктивності підприємства - контрагента покупця, має бути врахована судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами. Первинні документи, які виписані фіктивним підприємством, не можуть вважатися належно оформленими документами, що підтверджують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому, віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та формування витрат є безпідставним;

- у разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суми податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи;

- суди першої та апеляційної інстанцій при оцінці цього доводу ГУ ДФС щодо показів керівників ТОВ Сан Телеком і ТОВ Арвейд ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ), наданих у межах кримінальних проваджень, послалися на те, що вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, а сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків усіх господарських операцій позивача з контрагентами-постачальниками. Однак, суди попередніх інстанцій, не взяли до уваги, що в документах, виписаних на операції з поставки позивачу товару від ТОВ Арвейд , в тому числі, і в податкових накладних, ОСОБА_2 зазначений як директор та особа, відповідальна за здійснення господарської операції і правильність її оформлення. В податковій накладній від 31.07.2017 № 41 на поставку ТОВ Сан Телеком на адресу товариства послуг з оренди статистичного ІР адреса за липень 2014 вартістю 5000,00 грн, в тому числі, ПДВ 833,33 грн ОСОБА_1 зазначений як особа, яка склала податкову накладну. При цьому, суди не визнали таким, що не відповідає фактичним обставинам довід відповідача, що зазначені особи в процедурах кримінального провадження засвідчили свою непричасність до здійснення діяльності ТОВ Арвейд та ТОВ Сан Телеком ;

- суд першої інстанції задовольнив клопотання відповідача про допит ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як свідків для підтвердження обставин щодо фіктивного підприємництва з боку зазначених товариств, однак, ці особи не були допитані судом, у справі є докази, які підтверджують, що їм не були вручені повістки про виклик до суду, а суд апеляційної інстанції клопотання ГУ ДФС про виклик цих свідків не розглянув;

- обставини щодо непричетності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до фінансово - господарської діяльності ТОВ Сан Телеком і ТОВ Арвейд , на які посилається відповідач, мають значення для розгляду цієї адміністративної справи і відповідно до частини другої статті 73 КАС входять до предмета доказування, оскільки від їх встановлення залежить висновок, чи підтверджені відтворені позивачем в податковому обліку фінансові показники операцій із вказаними контрагентами-постачальниками належними документами, а відтак, чи правомірно позивач сформував в податковому обліку податковий кредит за операціями з придбання у цих контрагентів-постачальників товару та послуг. У разі якщо документи, надані позивачем під час перевірки, підписані не тією особою, яка вказана в них як уповноважена особа на здійснення операцій, такі документи не відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону № 996-XIV і не можуть бути доказами господарської операції у адміністративній справі.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до змісту пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999 № 996-ХIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХIV).

Відповідно до положень статті 1 Закону № 996-XIV, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. За змістом цієї норми обов`язковими для первинного документу є такі ознаки: він має містити відомості про господарську операцію; він підтверджує (фіксує) факт операції. У свою чергу, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 цього ж Закону).

У силу норм частин першої та другої статті 9 Закону № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких визначений у цій нормі.

Приписами пункту 198.3 статті 198 ПК України, визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).

За змістом норм абзацу першого пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Тож, з наведеного слідує, що господарські операції з придбання товару (послуг) для визначення права платника ПДВ на податковий кредит за рахунок сум ПДВ, нарахованого (сплаченого) у ціні товару (послуг), по-перше, мають бути фактично здійсненими і, по-друге, підтверджені належним чином оформленими первинними документами відповідно до переліку, визначеного правовими нормами, а також податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в ЄРПН.

Так, встановлюючи обов`язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презюмує, що ці документи мають відображати реальний стан речей щодо задекларованих об`єктів оподаткування . При цьому, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, так само, як помилки у їх оформленні, не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо фактичний рух активів або зміни в активах не викликають сумнів .

Обов`язковою умовою для визнання документів доказом у адміністративній справі відповідно до вимог статті 75 КАС є їх достовірність. Якщо документи складені від імені суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), створеного з метою фіктивного підприємництва, вони не можуть бути підставою бухгалтерського та/чи податкового обліку, оскільки статус нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Відповідно, вчинені під час здійснення нелегальної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках не може надавати встановлені законом податкові вигоди.

Колегія суддів наголошує на тому, що надання платником податків контролюючому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством, з метою одержання податкової вигоди, є підставою для її одержання, окрім випадку, якщо контролюючий орган не довів, що відомості, які містяться в документах, є недостовірними. Така обставина, як наявність кримінального провадження, зареєстрованого за фактом вчинення злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України, стосовно фіктивності підприємства - контрагента покупця, має бути врахована судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами. Первинні документи, які виписані фіктивним підприємством, не можуть вважатися належно оформленими документами, що підтверджують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому, віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та формування витрат є безпідставним.

Дійсно, статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального її підтвердження первинними документами. Це саме стосується і справ, де має місце обставина щодо наявності постанови суду про звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила злочин, передбачений статтею 205 Кримінального кодексу України, з нереабілітуючих підстав. До того ж, у разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суми податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи . Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З матеріалів справи слідує, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, контролюючий орган виходив з того, що операції з придбання позивачем товару та послуг у ТОВ Сан Телеком і ТОВ Арвейд не були фактично здійснені, оскільки у цих контрагентів-постачальників не було необхідних умов для здійснення підприємницької діяльності в силу відсутності основних засобів, матеріально-технічних та трудових ресурсів; метою створення цих підприємств було їх задіяння в злочинних схемах незаконної податкової мінімізації, що було встановлено в процедурах кримінальних проваджень; засновники та керівники цих підприємств у свідченнях, наданих в таких процедурах, заперечували свою причетність ведення їх діяльності .

Необхідно врахувати, що в документах, виписаних на операції з поставки позивачу товару від ТОВ Арвейд , в тому числі, і в податкових накладних, ОСОБА_2 зазначений, як директор та особа, відповідальна за здійснення господарської операції і правильність її оформлення (а.с. 71, 110,114, 117-142, т.1-й). В податковій накладній від 31.07.2017 № 41 на поставку ТОВ Сан Телеком на адресу товариства послуг з оренди статистичного ІР адреса за липень 2014 вартістю 5000,00 грн, в тому числі, ПДВ 833,33 грн ОСОБА_1 зазначений як особа, яка склала податкову накладну (а.с. 71, т. 1-й), водночас, сторона відповідача наголошує на тому, що зазначені особи в процедурах кримінального провадження засвідчили свою непричасність до здійснення діяльності ТОВ Арвейд та ТОВ Сан Телеком .

Верховний Суд наголосив на тому, що суд першої інстанції під час розгляду спору задовольнив клопотання відповідача про допит ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як свідків для підтвердження обставин щодо фіктивного підприємництва з боку зазначених товариств, однак, ці особи, не були допитані судом, а суд апеляційної інстанції клопотання ГУ ДФС про виклик цих свідків не розглянув (а.с.127, т.4-й). Колегія суддів, після направлення справи на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, неодноразово здійснювала виклик у судове засідання вказаних осіб, для допиту, як свідків, однак, вказане не дало результатів, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з`явились.

Водночас, обставини щодо непричетності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до фінансово - господарської діяльності ТОВ Сан Телеком і ТОВ Арвейд , на які посилається відповідач, мають важливе значення для розгляду цієї справи, оскільки від їх встановлення залежить висновок, чи підтверджені відтворені позивачем в податковому обліку фінансові показники операцій із вказаними контрагентами-постачальниками належними документами, а відтак, чи правомірно позивач сформував в податковому обліку податковий кредит за операціями з придбання у цих контрагентів-постачальників товару та послуг. У разі якщо документи, надані позивачем під час перевірки, підписані не тією особою, яка вказана в них як уповноважена особа на здійснення операцій, такі документи не відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону № 996-XIV і не можуть бути доказами господарської операції у адміністративній справі.

ГУ ДФС на обґрунтування доводу про завищення позивачем сум податкового кредиту з придбання товарів та послуг у ТОВ Сан Телеком і ТОВ Арвейд , як в акті перевірки, так і в судовому процесі посилалося не тільки на свідчення (пояснення) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в кримінальному провадженні, але й на інші обставини щодо діяльності зазначених контрагентів-постачальників, що в сукупності можуть поставити під сумнів можливість поставки товару та надання ними послуг позивачу.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частини третя, четверта цієї статті).

Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому. Водночас, із визначеного в ПКУ поняття ділової мети випливає, що обов`язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості. При цьому, економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції. Відповідно, економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника та зменшують об`єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості. Варто виходити з того, якою в тій чи іншій ситуації має бути поведінка добросовісного суб`єкта господарювання, що за звичайних умов ведення господарської діяльності зацікавлений у найбільшому скороченні своїх витрат.

Документальне обґрунтування наявності ділової мети передбачає наявність документів управлінського обліку, первинних документів, які платник податків використовує в господарській діяльності, зокрема, у перспективі, або коли наявна потреба в здійсненні збиткових операцій з огляду на стратегічні цілі чи несприятливі обставини. Такі документи мають містити загальноприйняті реквізити, такі як дата складання та підписи уповноважених осіб, і можуть бути використані під час перевірки або затребувані в установленому ПКУ порядку.

Таким чином, ділова мета може бути відсутня лише в таких операціях: головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків; у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов`язаних осіб.

Ураховуючи принцип превалювання сутності над формою, перевага має надаватися економічній сутності господарських операцій.

Виходячи з фактичних обставин справи, на підтвердження факту надання спірних послуг позивачем було надано копії укладених договорів, окремі податкові накладні, акти приймання-здачі робіт. Однак, надані документи не містять відомостей та деталізації послуг, визначення у чому саме конкретно полягає зміст послуги, відомостей щодо місць надання послуг, найменування торгових точок/мереж, кількості та найменування товару відносно якого надавались послуги, деталізований зміст. Крім того, угодами було обумовлено значний обсяг виконання послуг, однак, під час розгляду справи не надано відомостей щодо наявності у контрагентів трудових ресурсів для виконання вказаних операцій, хоча вказані відомості, в тому числі щодо наявності кваліфікованого персоналу, обізнаність позивача відносно наявності у контрагентів відповідних ресурсів при укладанні угод, обумовлюється звичайною діловою практикою відносно з`ясування спроможності контрагента виконати певні операції, а також характером і специфікою угод (обумовлених операцій).

Так, відповідно договору про надання послуг з підтримки та обслуговування VPN № 261213 від 26.12.2013, ТОВ Глобал Трейдинг (Замовник) укладено договір від 26.12.2013 з ТОВ Сан Телеком (Виконавець), згідно якого, ТОВ Сан Телеком зобов`язується надавати замовнику послуги з підтримки та обслуговування VPN, а замовник зобов`язується оплачувати виконавцеві за надані послуги в обсязі, на умовах та в порядку, що визначені у цьому договорі. На підставі вищезазначеного договору, виписано податкову накладну № 40 від 31.07.2014 та акт надання послуг № ОУ-0731/13 від 31.07.2014.

Відповідно договору про надання послуг оренди серверних потужностей № 090114 від 09.01.2014, ТОВ Глобал Трейдинг (Замовник) укладено договір від 09.01.2014 з ТОВ Сан Телеком (Виконавець), згідно якого, ТОВ Сан Телеком зобов`язується надавати замовнику послуги оренди серверних потужностей (обладнання сервер, комп`ютерна система виконавця, яке розташоване в спеціально обладнаному приміщенні виконавця, на його технічному майданчику з забезпеченням його безперебійним електроживленням та підключенням до мережі Інтернет, з`єднання з якою забезпечується через віддалений доступ з метою обміну чи отримання інформації, для розміщення веб-сайтів, ресурсів замовника), а замовник зобов`язується оплачувати виконавцеві за надані послуги в обсязі, на умовах та в порядку, що визначені у цьому договорі.

На підставі вищезазначеного договору виписано податкову накладну № 42 від 31.07.2014 та акт надання послуг № ОУ-0731/15 від 31.07.2014.

Відповідно договору про надання послуг оренди статичної ІР-адреси № 020214 від 02.02.2014, ТОВ Глобал Трейдинг (Замовник) укладено договір від 02.02.2014 № 020214 з ТОВ Сан Телеком (Виконавець), згідно якого, ТОВ Сан Телеком зобов`язується надавати замовнику послуги оренди статичної IP-адреси (послуга з надання у користування замовнику призначеної на постійній основі адреси пристрою, в комп`ютерній мережі), які споживаються замовником в процесі його господарської діяльності, в обсязі та на умовах, визначених у договорі, а замовник зобов`язується оплачувати виконавцеві за надані послуги в обсязі на умовах та в порядку, що визначені у цьому договорі.

На підставі вищезазначеного договору виписано податкову накладну № 41 від 31.07.2014 та акт надання послуг № ОУ-0731/14 від 31.07.2014.

Відповідно договору про надання послуг № 9107-14 від 01.07.2014, ТОВ Глобал Трейдинг (Замовник) укладено договір від 01.07.2014 № 0107-14 з ТОВ Сан Телеком (Виконавець), згідно якого, ТОВ Сан Телеком зобов`язується за завданнями замовника надавати останньому послуги безлімітного симетричного каналу інтернет, які споживаються замовником в процесі його господарської діяльності, в обсязі та на умовах, визначених у договорі, а замовник зобов`язується оплачувати виконавцеві за надані послуги в обсязі, на умовах та в порядку, що визначені у цьому договорі.

На підставі вищезазначеного договору виписано податкові накладні № 48 від 01.08.2014, № 49 від 08.08.2014, № 50 від 15.08.2014, № 51 від 18.08.2014, № 52 від 22.08.2014, № 53 від 25.08.2014, № 54 від 31.08.2014 та акти надання послуг № ОУ-0801/01 від 01.08.2014, № ОУ-0808/01 від 08.08.2014, № ОУ-0815/01 від 15.08.2014, № ОУ-0822/02 від 18.08.2014, № ОУ-0822/01 від 22.08.2014, № ОУ-0825/01 від 25.08.2014 та № ОУ-0831/07 від 31.08.2014.

В ході перевірки проведено аналіз показників, що містяться в поданій ТОВ Сан Телеком до органів ДФС України, податковій декларації з ПДВ за перевіряємий період та податкової інформації, отриманої й опрацьованої відповідно до статей 72, 73 і 74 ПК України, що відповідно до п. 74.1 ст. 74 ПК України, використовується для виконання покладених на контролюючі органи завдань, встановлено: На обліку в ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС ум. Києві з 19.08.2013; вид діяльності за КВЕД 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля; директор (за липень-серпень 2014 року) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); свідоцтво платника ПДВ анульовано 23.01.2015 за рішенням контролюючого органу (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням); остання звітність з податку на додану вартість подана за серпень 2014 року та за жовтень 2014 року до відома - не визнана як податкова звітність. З листопада 2014 року звітність по ПДВ не подавалась. З лютого 2015 року підприємство не звітує до ДПІ взагалі. При цьому, згідно Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ Сан Телеком за період 01.07.2014 по 31.08.2014 придбавало: сало свинне, фарш індичий, печінка свинна та куряча, плити OSB, скло листове, комп`ютерна техніка в асортименті, жіночі сумки, рушники, постільна білизна, шини до легкових авто, серветки столові, покривала, побутова техніка, рукавиці робочі, карти гральні, тканина пофарбована, нитки, сумки-косметички, валізи, гаманці, фурнітура до меблів, замки меблеві та інші ТМЦ широкої номенклатури та в істотних обсягах тощо.

Отже, з наведеного слідує, що номенклатура придбаних товарів/послуг не відповідає номенклатури товару реалізованого ТОВ Сан Телеком на ТОВ Глобал Трейдинг . Враховуючи вищезазначене, ТОВ Сан Телеком не мало можливості та фактично не надавало послуги для ТОВ Глобал Трейдинг , правочини між ними здійснені без мети настання реальних наслідків, так як нереальність первинного формування активу доводить нереальність і послідуючого придбання послуг.

Крім того, згідно даних ІС Податковий блок , відносно господарської діяльності ТОВ Сан Телеком заведено картку суб`єкта фіктивного підприємництва № 661/8/26-52- 07- 03 від 02.06.2015, в якій зазначено, що за результатами вжитих заходів по кримінальному провадженню № 32014100080000042 допитаного у якості свідка громадянина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив, що зареєстрував ТОВ Сан Телеком за грошову винагороду, без мети ведення фінансово-господарської діяльності, довіреності на представлення інтересів підприємства нікому не надавав та не уповноважував.

У частині господарських взаємовідносин ТОВ Глобал Трейдинг з ТОВ Арвейд , слід звернути увагу на наступне.

Відповідно договору поставки № 110315 від 11.03.2015, між ТОВ Глобал Трейдинг (Покупець) укладено договір від 11.03.2015 з ТОВ Арвейд (Постачальник), згідно якого, ТОВ Арвейд зобов`язується поставляти (передавати) товар покупцю окремими партіями у зумовлені строки відповідно до погоджених сторонами специфікацій до договору, що є додатками до цього договору і його складовими та невід`ємними частинами, а покупець зобов`язується приймати товар та своєчасно сплачувати його вартість на умовах даного договору. Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової (товарно-транспортної) накладної, яка засвідчує момент передачі товару. Ціни на товар, що поставляється постачальником відповідно до цього договору, визначаються на підставі специфікацій до договору, що є додатками до цього договору є його складовими та невід`ємними частинами, погодженими сторонами. Постачальник здійснює поставку товару, а покупець його приймає на умовах СРТ фрахт і перевезення сплачені до (склад покупця, вказаний у кожній окремій специфікації до цього договору) згідно міжнародних правил тлумачення комерційних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року. Приймання покупцем товару за кількістю здійснюється на підставі наступних належно оформлених документів: видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, податкової накладної, коригувальної накладної (у разі повернення товару), санітарно-гігієнічного висновку, посвідчення якості товару, технічного паспорту (на побутові товари), сертифікату відповідності (на товари, що підлягають сертифікації) та у відповідності з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю.

Приймання товару покупцем за якістю здійснюється на підставі документів, зазначених вище, підлягають обов`язковому маркуванню згідно з технічними умовами виробника, повинні мати анотацію українською мовою на упаковці, а при необхідності па етикетці, аркуші-вкладиші та у повній технічній документації, що додаються: до кожної одиниці товару та у відповідності із Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю.

Постачальник зобов`язаний підтвердити якість товару сертифікатом чи іншими документами, які необхідні для товару даного виду, згідно з чинними правилами торгівлі, санітарно-епідеміологічного законодавства України та законодавства про захист прав споживачів. Всі необхідні документи, що підтверджують якість товару, постачальник передає покупцю в момент передачі товару.

На підставі вищезазначеного договору виписано податкові накладні № 5 від 01.04.2015, № 52 від 02.04.2015, № 652 від 14.04.2015, № 701 від 15.04.2015, № 702 від 15.04.2015, № 1006 від 21.04.2015, № 1007 від 21.04.2015, № 1054 від 22.04.2015, № 1105 від 23.04.2015, № 1358 від 27.04.2015, № 1407 від 28.04.2015, № 1526 від 30.04.2015 та видаткові накладні № 5 від 01.04.2015, № 52 від 02.04.2015, № 652 від 14.04.2015, № 701 від 15.04.2015, № 702 від 15.04.2015, № 1006 від 21.04.2015, № 1007 від 21.04.2015, № 1054 від 22.04.2015, № 1105 від 23.04.2015, № 1358 від 27.04.2015, № 1407 від 28.04.2015, №1526 від 30.04.2015.

Зазначені вище видаткові накладні та акти надання послуг підписані від імені постачальника - директором ТОВ Арвейд Деригузою М.В., від імені отримувача - особою (матеріально - відповідальної особи не зазначено). Місце складання видаткових накладних - не вказано, а також не зазначено посаду осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій, місце та дата їх складання, підписи відповідальних осіб.

Однак, господарська операція прийому - передачі товару фактично відбувається коли уповноважена особа постачальника передає товар уповноваженій особі покупця на підставі довіреності та фіксує цей факт шляхом складання накладної із зазначенням на ній номера довіреності та дати її виписки, в свою чергу, уповноважена, особа покупця приймає товар за якістю та кількістю, і засвідчує своїм підписом факт прийому товару. При цьому, видаткові накладні та акти надання послуг, виписані контрагентами на адресу ТОВ Глобал Трейдинг , виписані з порушенням встановленого порядку, а саме, в них відсутнє відображення необхідних реквізитів, які б підтверджували передачу продукції від постачальника до покупця (в видаткових накладних відсутнє місце складання видаткових накладних).

Тобто, проаналізувавши вказані документи, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта щодо відсутності підстав вважати надані позивачем документи первинними бухгалтерськими документами, які б підтверджували фактичне виконання умов договору, оскільки, у первинному документі має бути зазначено посаду осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій, місце та дата їх складання, підписи відповідальних осіб. У зв`язку із чим, видаткові накладні та акти надання послуг, які складено з порушенням законодавства, не є первинними документами та не підтверджують формування витрат по взаємовідносинам із вище вказаним контрагентом, а також, не встановлено місця виконання зобов`язань та не підтверджено факту передачі ТМП/надання послуг від контрагентів до позивача.

Також, в матеріалах справи відсутні заявки на поставку товару, а у видаткових накладних, відсутні відомості про місце передачі товару, адже у графі місце складання жодних відомостей не зазначено. Тобто, відповідач обґрунтовано звертає увагу на те, що до матеріалів справи не залучено відомостей щодо обліку товару та його руху по складу. Не надано позивачем інформації щодо осіб, які здійснювали прийняття товару та про видані для них довіреності. Відсутні документи, які підтверджували б реалізацію отриманих товарів (послуг) в межах здійснення господарської діяльності. Також, до перевірки не було надано товарно-транспортних документів, які у сукупності, дали б змогу проаналізувати та встановити товарність здійснення господарських операцій, у контексті перевезення/транспортування товару.

У зв`язку із зазначеним вище, відсутня можливість підтвердження факту реалізації ТМЦ, а також, відповідно до абз. а п. 185.1 ст. 185 ПК України, відсутня і можливість і підтвердити правильність формування податкових зобов`язань ТОВ Глобал Трейдинг та виписки податкових накладних та, виходячи з цього, підтвердити правильність формування та декларування податкового кредиту ТОВ Глобал Трейдинг по взаємовідносинам із ТОВ Арвейд .

В ході проведеної перевірки, контролюючим органом було проведено аналіз показників, що містяться в поданій ТОВ Арвейд до органів ДФС України, податковій декларації з ПДВ за перевіряємий період та податкової інформації, отриманої й опрацьованої відповідно до статей 72, 73 і 74 ПК України, що відповідно до п. 74.1 ст. 74 ПК України, використовується для виконання покладених на контролюючі органи завдань, встановлено: згідно АІС Податковий блок відносно ТОВ Арвейд (код 39365453) встановлено наступну інформацію: перебуває на обліку в ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС ум. Києві з 28.08.2014; вид діяльності за КВЕД 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля; директор (за квітень 2015 року) - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ); свідоцтво платника ПДВ анульовано 09.09.2015 за рішенням контролюючою органу (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням); остання звітність з податку на додану вартість подана за серпень 2015 року. З вересня 2015 року підприємство не звітує до ДПІ взагалі. При цьому, згідно Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ Арвейд за період 01.04.2015 по 30.04.2015 придбавало: сухий корм для тварин, взуття дитяче та жіноче, дизельне паливо, молочні продукти в асортименті, ДСП, роз`єднувачі, запобіжники, резистори, мішки, цукор- пісок, авто-шини, автомобільні деталі, батареї лужні, консерви рибні, консервовані овочі, макаронні вироби, майонез, продукція курятини, профіль, паркетна дошка, лиштва фанерована та інші ТМЦ широкої номенклатури та в істотних обсягах.

Отже, відповідач обґрунтовано стверджує про те, що номенклатура придбаних товарів/послуг не відповідає номенклатурі товару реалізованого ТОВ Арвейд на ТОВ Глобал Трейдинг . Тож, ТОВ Арвейд не мало можливості та фактично не надавало послуги для ТОВ Глобал Трейдинг , правочини між ними здійснені без мети настання реальних наслідків, так як нереальність первинного формування активу доводить нереальність і послідуючого придбання послуг.

Крім того, згідно даних АІС Податковий блок , відносно господарської діяльності ТОВ Арвейд заведено картку суб`єкта фіктивного підприємництва № 2581/8/26-54-07-06 від 08.0512015, в якій зазначено, що за результатами вжитих заходів допитаного у якості свідка громадянина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який повідомив, що зареєстрував ТОВ Арвейд за грошову винагороду, без мети ведення фінансово-господарської діяльності . Більше того, як вбачається з матеріалів справи, первинні документи, з боку ТОВ Сан Телеком підписані ОСОБА_1 , а з боку ТОВ Арвейд підписані ОСОБА_2 , тобто, не уповноваженими на те особами, оскільки наявні протоколи допитів вищевказаних осіб, а відтак, дані відображені в цих податкових накладних не можуть приймати участі у податковому обліку, і як наслідок надавати право на формуванні податкового кредиту, оскільки вони є такими, що складені з порушенням ст. 201 ПК України, адже неможливо встановити яким чином контрагенти позивача - ТОВ Сан Телеком та ТОВ Арвейд могло надавати послуги ТОВ Глобал Трейдинг , оскільки незрозуміло хто підписував документи та здійснював транспортування і отримання товару.

В даному випадку, за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди. При цьому, колегія суддів враховує, що наявність оплати за спірними операціями сама по собі також не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку - самостійною підставою для формування спірних сум податкових вигод, оскільки рух цих коштів, виходячи з вищенаведеного у сукупності, не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що позивачем не було під час розгляду даного спору доведено наявності обставин та підстав, з якими норми податкового законодавства пов`язують можливість правомірного формування податкових вигод за спірними операціями, що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлений вищезгаданих операцій.

У частині посилань на презумпцію добросовісності платника податків, остання дійсно покладає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного (частина 2 статті 77 КАС України), проте, у разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною 1 статті 77 КАС України, обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу), повинен довести наявність законних підстав, для врахуванні задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

Надання позивачем лише видаткових та податкових накладних, виписаних від імені контрагентів, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з цим постачальником, враховуючи обставини відсутності у цього постачальника основних фондів, трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності.

Водночас, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції не врахував наведеного вище, а також, не перевірив, чи відповідають надані до справи первинні документи вимогам частини другої статті 9 Закону № 996-XIV щодо зазначення в них, як обов`язкового реквізиту особистого підпису або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Приєднані до матеріалів справи світлокопії зазначених актів даних щодо уповноваженої особи ТОВ Сан Телеком не містять (а.с. 52, 62, 70, 77, 79,81, 83, 87, 89, т.1-й).

Відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, наведеним, у сукупності, спростовуються висновки суду першої інстанції, що стали підставою для скасування оскаржуваних рішень, з огляду на що, колегія суддів за наслідком розгляду апеляційної скарги дійшла висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Тож, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та зумовлюють скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми матеріального права, що стало підставою для неправильного вирішення спору.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - задовольнити .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2019 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Трейдинг до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним акта, визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішення відмовити .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Я.М. Василенко

Повний текст постанови складено 28.12.2021.