Рішення

від 29.12.2021 по справі 522/17518/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 522/17518/19

Провадження № 2/947/1227/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.12.2021 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Салтан Л.В.

за участю секретаря Громико В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Запольської Ольги Василівни, ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання договорів недійсними, скасування державної реєстрації, припинення іпотечного обтяження,-

ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Запольської Ольги Василівни, ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про визнання договорів про припинення недійсними, скасування рішень про державну реєстрацію, посилаючись на те, що позивачка з ОСОБА_3 не укладала ніяких договірів.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2019 року цивільну справу передано на розгляд до Київського районного суду м. Одеси.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 13 листопада 2019 року зазначена позовна заява передана судді Салтан Л.В.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2019 року відкрито провадження у справі.

Позивач ОСОБА_1 та її представник у судове засідання не з`явилися, про дату розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідачі та їх представники у судове засідання не з`явилися, про дату розгляду справи повідомлені належним чином.

Третя особа ОСОБА_3 та його представник у судове засідання не з`явилися, про дату розгляду справи повідомлені належним чином.

Третя особа ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, однак через свого представника подав заяву про розгляд справи без його участі. У задоволенні позову просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи, а також наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що у задоволенні позивної заяви слід відмовити.

Судом встановлено, що 11 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 був укладений договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кобзарем О.Ю., зареєстрований в реєстрі за № 1277, за умовами якого ОСОБА_5 передав ОСОБА_1 в позику грошові кошти в сумі 7160400 грн., що складало еквівалент 306000 доларів США, з кінцевим терміном повернення коштів в строк до 11 грудня 2016 року включно.

У забезпечення виконання умов вище зазначеного договору, 11.12.2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кобзарем О.Ю., зареєстрований в реєстрі за №1278, за умовами якого ОСОБА_1 передала в іпотеку ОСОБА_5 належне їй на праві власності майно, а саме, земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 0,1000 га та дачний будинок, загальною площею 121,8, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

На підставі вказаного договору, приватним нотаріусом внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень, записи про обтяження і іпотеки стосовно нерухомого майна, а саме: запис про обтяження 12494184 від 11.12.2015 року, вид обтяження - заборона на нерухоме майно, стосовно дачного будинку, що підтверджується витягом за №49686029 від 11.12.2015 року; запис про іпотеку 12494322 від 11.12.2015 року, стосовно дачного будинку, що підтверджується витягом за №49686500 від 11.12.2015 року; запис про обтяження 12494398 від 11.12.2015 року, вид обтяження - заборона на нерухоме майно, стосовно земельної ділянки АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом за №49686793 від 11.12.2015 року; запис про іпотеку 12494459 від 11.12.2015 року, стосовно земельної ділянки АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом за №49686993 від 11.12.2015 року.

30.03.2016 року щодо вказаних записів про іпотеку та обтяження було внесено записи про припинення, на підставі договорів про припинення від 30.03.2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , в інтересах якого діяв ОСОБА_3 , посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською О.В., зареєстрованих в реєстрі за № 334 та №335.

Відповідно до ст. 1 Договору про припинення договору позики за домовленістю сторін, у зв`язку із повним виконанням позичальником зобов`язань, що випливають з договору позики, та поверненням позичальником позики позикодавцю в повному обсязі, сторони вирішили припинити договір позики з дня укладення цього договору. Згідно п. 4.2 ст. 4 Договору з моменту нотаріального посвідчення цього договору, договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кобзарем О.Ю. 11.12.2015 р. за реєстровим номером № 1277 припинений.

Відповідно до ст. 1 Договору про припинення договору іпотеки за домовленістю сторін, у зв`язку із припиненням 30.03.2016 року договору позики, посвідченого 11.12.2015 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кобзарем О.Ю. за реєстровим №1277, сторони вирішили припинити договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кобзарем О.Ю. 11.12.2015 р. за реєстровим № 1279. Згідно п. 4.2 ст. 4 Договору про припинення договору іпотеки у зв`язку з укладенням цього договору, нотаріус як державний реєстратор прав на нерухоме майно, проводить реєстрацію зняття заборони відчуження нерухомого майна та припинення обтяження нерухомого майна іпотекою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно предмету іпотеки. У відповідності п. 4.3 ст. 4 Договору з моменту нотаріального посвідчення цього договору, договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кобзарем О.Ю. 11.12.2015 р. за реєстровим № 1279 припинено.

30.03.2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською О.В., зареєстрований в реєстрі за №340, за умовами якого ОСОБА_1 продала, а ОСОБА_6 придбав Дачний будинок, на підставі чого було зареєстровано право власності на вказане нерухоме майно, запис про право власності 13962689, що підтверджується з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

30.03.2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською О.В., зареєстрований в реєстрі за №3337, за умовами якого ОСОБА_1 продала земельну ділянку № 1, на підставі чого було зареєстровано право власності на вказане нерухоме майно, запис про право власності 13962143, що підтверджується з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

05 грудня 2017 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бєлостоцькою М.Л., зареєстрований в реєстрі за №1453, на підставі чого за ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на дачний будинок, запис про право власності 23753350, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

05 грудня 2017 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бєлостоцькою М.Л., зареєстрований в реєстрі за №1455, на підставі чого за ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на земельну ділянку № 1, запис про право власності 23754777, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Станом на час розгляду справи, ОСОБА_4 є власником та добросовісним набувачем дачного будинку за адресою: АДРЕСА_2 та земельної ділянки № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за кадастровим № 51101136900:34:010:0093.

Позивач у своєму позові зазначає, що договорів припинення з ОСОБА_3 не укладала та не підписувала. 30.03.2016 р. у нотаріуса ОСОБА_7 присутня не була. А відтак на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України просить суд визнати недійсними договори припинення та скасувати рішення про державну реєстрацію припинення іпотеки та обтяжень об`єктів нерухомого майна.

Відповідно до ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Особа може відмовитися від свого майнового права. Відмова від права власності на транспортні засоби, тварин, нерухомі речі здійснюється у порядку, встановленому актами цивільного законодавства. Особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом. Якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Згідно зі ст. 41 Конституції України, відповідно до ст.ст. 316, 319, 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своє волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 16 ЦК України передбачено спосіб захисту цивільних прав та інтересів шляхом визнання правочину недійсним.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Частиною 1 статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Системний аналіз вказаних норм покладає саме на позивача обов`язок довести, що правочини, які він бажає визнати недійсним у судовому порядку укладені з порушенням вимог чинного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 76-83 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1 ) письмовими, речовими і електронними доказами; 2 ) висновками експертів; 3 ) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вивчивши та надавши оцінку усім наявним у справі доказам, суд зазначає, що всупереч ст. 81 ЦПК України позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували її доводи та давали законні підстави для визнання недійсним договору про припинення договору позики та визнання недійсним договору про припинення договору іпотеки.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Таким чином, суд приходить до єдиного висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача в частині визнання недійсним договору про припинення договору позики, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кобзарем О.Ю. 11 грудня 2015 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1277, укладеного 30 березня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діяв ОСОБА_3 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Савицькою Н.А. за реєстровим № 199 та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською О.В. 30.03.2016 року за реєстровим № 335, та визнання недійсним договору про припинення договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кобзарем О.Ю. 11 грудня 2015 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1279, укладеного 30 березня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діяв ОСОБА_3 , на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Савицькою Н.А. за реєстровим № 199 та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською О.В. 30.03.2016 року за реєстровим № 334, а відтак в цій частині суд відмовляє у задоволенні позову.

Враховуючи, що вимоги про скасування рішень про державну реєстрацію припинення іпотеки та припинення обтяжень об`єктів нерухомого майна є похідними та їх задоволення залежить від наслідків розгляду вимог про визнання договорів припинення недійсними, суд приходить до висновку, що у задоволенні вказаних вимог слід також відмовити.

Окремо заслуговує на увагу, що станом на час розгляду цієї справи, Одеським апеляційним судом переглядається рішення у справі № 520/21478/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , Приватний нотаріус одеського міського нотаріального округу Запольська Ольга Василівна, Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Бєлостоцька Маргарита Леонідівна, АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК , про визнання недійсними договору купівлі-продажу від 30.03.2016 року дачного будинку АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською О.В. та зареєстрованим за № 340; договору купівлі-продажу від 30.03.2016 року земельної ділянки № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за кадастровим № 51101136900:34:010:0093, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською О.В. та зареєстрованим за № 337, визнання недійсним договору купівлі-продажу від 05.12.2017 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Белостоцькою М.Л. за реєстровим №1453, визнання недійсним договору купівлі-продажу від 05.12.2017 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Белостоцькою М.Л. за реєстровим № 1455, скасування державної реєстрації права власності на вказану нерухомість та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння на користь ОСОБА_1 .

Суд надає оцінку твердженням третьої особи ОСОБА_4 з приводу того, що позов про визнання договорів про припинення недійсними, скасування рішень про державну реєстрацію поданий Позивачем з метою отримання нових, додаткових доказів на підтвердження своїх позовних у справі № 520/21478/18.

Однак, суд підкреслює, що вказане є недопустимим та суперечить засадам правосуддя оскільки за такого позовна заява подана не для захисту порушених прав Позивача.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено повністю, судові витрати понесені позивачем у відповідності до ст. 141 ЦПК України, до відшкодування не підлягають.

Керуючись ст.ст. 77 , 81 , 89, 263-265 , 354-355 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Запольської Ольги Василівни, ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання договорів недійсними, скасування державної реєстрації, припинення іпотечного обтяження - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст виготовлений 30.12.2021 року

Суддя Салтан Л. В.