Постанова

від 08.08.2024 по справі 522/17518/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/727/24

Справа № 522/17518/19

Головуючий у першій інстанції Салтан Л. В.

Доповідач Стахова Н. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Стахової Н.В.,

суддів: Лозко Ю.П., Назарової М.В.,

за участю секретаря

судового засідання Булацевської Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 грудня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Запольської Ольги Василівни, ОСОБА_2 ,треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання договорів недійсними, скасування державної реєстрації, припинення іпотечного обтяження,

встановила:

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Запольської О.В., ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними, скасування рішень про державну реєстрацію, посилаючись на те, що 11 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 був укладений договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кобзарем О.Ю., зареєстрований в реєстрі за № 1277, за умовами якого ОСОБА_5 передав ОСОБА_1 в позику грошові кошти в сумі 7160400 грн., що складало еквівалент 306000 доларів США, з кінцевим терміном повернення коштів в строк до 11 грудня 2016 року включно.

У забезпечення виконання умов вищезазначеного договору, 11 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кобзарем О.Ю., зареєстрований в реєстрі за №1278, за умовами якого ОСОБА_1 передала в іпотеку ОСОБА_5 належне їй на праві власності майно, а саме, земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 0,1000 га та дачний будинок, загальною площею 121,8, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . На підставі вказаного договору, приватним нотаріусом внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень, записи про обтяження і іпотеки стосовно нерухомого майна, а саме: запис про обтяження 12494184 від 11 грудня 2015 року, вид обтяження - заборона на нерухоме майно, стосовно дачного будинку, що підтверджується витягом за №49686029 від 11 грудня 2015 року; запис про іпотеку 12494322 від 11 грудня 2015 року, стосовно дачного будинку, що підтверджується витягом за №49686500 від 11 грудня 2015 року; запис про обтяження 12494398 від 11 грудня 2015 року, вид обтяження - заборона на нерухоме майно, стосовно земельної ділянки № НОМЕР_1 , що підтверджується витягом за №49686793 від 11 грудня 2015 року; запис про іпотеку 12494459 від 11 грудня 2015 року, стосовно земельної ділянки № НОМЕР_1 , що підтверджується витягом за №49686993 від 11 грудня 2015 року.

30 березня 2016 року щодо вказаних записів про іпотеку та обтяження було внесено записи про припинення, на підставі договорів про припинення від 30 березня 2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , в інтересах якого діяв ОСОБА_3 , посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською О.В., зареєстрованих в реєстрі за № 334 та №335.

Відповідно до ст. 1 Договору про припинення договору позики за домовленістю сторін, у зв`язку із повним виконанням позичальником зобов`язань, що випливають з договору позики, та поверненням позичальником позики позикодавцю в повному обсязі, сторони вирішили припинити договір позики з дня укладення цього договору. Згідно п. 4.2 ст.4 Договору з моменту нотаріального посвідчення цього договору, договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кобзарем О.Ю. 11 грудня 2015 р. за реєстровим номером № 1277 припинений.

Відповідно до ст. 1 Договору про припинення договору іпотеки за домовленістю сторін, у зв`язку із припиненням 30 березня 2016 року договору позики, посвідченого 11 грудня 2015 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кобзарем О.Ю. за реєстровим №1277, сторони вирішили припинити договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кобзарем О.Ю. 11 грудня 2015 р. за реєстровим № 1279. Згідно п. 4.2 ст. 4 Договору про припинення договору іпотеки у зв`язку з укладенням цього договору, нотаріус як державний реєстратор прав на нерухоме майно, проводить реєстрацію зняття заборони відчуження нерухомого майна та припинення обтяження нерухомого майна іпотекою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно предмету іпотеки. У відповідності п. 4.3 ст. 4 Договору з моменту нотаріального посвідчення цього договору, договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кобзарем О.Ю. 11 грудня 2015 р. за реєстровим № 1279 припинено.

30 березня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською О.В., зареєстрований в реєстрі за №340, за умовами якого ОСОБА_1 продала, а ОСОБА_6 придбав Дачний будинок, на підставі чого було зареєстровано право власності на вказане нерухоме майно, запис про право власності 13962689, що підтверджується з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

30 березня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською О.В., зареєстрований в реєстрі за №3337, за умовами якого ОСОБА_1 продала земельну ділянку № НОМЕР_1 , на підставі чого було зареєстровано право власності на вказане нерухоме майно, запис про право власності 13962143, що підтверджується з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

05 грудня 2017 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бєлостоцькою М.Л., зареєстрований в реєстрі за №1453, на підставі чого за ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на дачний будинок, запис про право власності 23753350, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

05 грудня 2017 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бєлостоцькою М.Л., зареєстрований в реєстрі за №1455, на підставі чого за ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , запис про право власності 23754777, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Проте позивач зазначає, що договорів припинення з ОСОБА_3 вона не укладала та не підписувала. 30 березня 2016 р. у приватного нотаріуса Запольської О.В. присутня не була. На підставі наведеного просила суд визнати недійсними договори припинення та скасувати рішення про державну реєстрацію припинення іпотеки та обтяжень об`єктів нерухомого майна.

18 жовтня 2019 року ухвалою Приморського районного суду цивільну справу передано за підсудністю до Київського районного суду м. Одеси.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 29 грудня 2021 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Запольської О.В., ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договорів недійсними, скасування державної реєстрації, припинення іпотечного обтяження відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в який просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції, не повідомивши позивача належним чином про час і місце розгляду заяви, фактично позбавив його права на участь в судовому засіданні.

Також скаржник зазначає, що судом не враховано ту обставину, що спірні договори ОСОБА_1 не підписувала та взагалі не була присутня у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Запольської О.В. Крім того, посилається на те, що приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Запольська О.В. своїми діями перешкоджала проведенню почеркознавчої експертизи та ухилялась від надання документів для проведення експертизи.

У відзиві на апеляційну скаргу приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Запольської О.В., зазначає, що приватним нотаріусом було вчинено нотаріальні дії відповідно до Закону України Про нотаріат та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, зазначає, що підстав для його скасування немає.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час та місце судового засідання суду, якщо такий учасник обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами є однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства (п. 3) ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом (ч. 1 ст. 8 ЦПК України).

Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (ч. 2 ст. 211 ЦПК України).

Відповідно до ч. 5 ст.128ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка повідомлення завчасно.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (ч. 6, 7 ст. 128 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене п. 1 ст. 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Колегія суддів зазначає, що аналіз постанов Верховного Суду підтверджує, що застосування п. 3 ч. 3 ст.376ЦПК України є однаковим, передбачуваним та послідовним.

Так, про це свідчить численна кількість постанов суду касаційної інстанції, в яких зазначається, що п. 3 ч. 3 ст.376ЦПК України передбачено обов`язкову підставу для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення (постанови Верховного Суду: від 19 січня 2022 року у справі № 325/2132/19 (провадження № 61-6502св21), від 02 лютого 2022 року у справі № 127/2-4507/09 (провадження № 61-17088св21), від 09 лютого 2022 року у справі № 344/11947/20 (провадження № 61-17632св21), від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21) та ін.).

Тлумачення ч. 1 ст. 8, ч. 2 ст. 211, п. 3) ч. 3 ст.376ЦПК України дозволяє зробити висновок, що:

- обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства відкритості судового процесу;

- невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства;

- розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

З матеріалів справи вбачається, що судове засіданні призначене на 20 грудня 2021 року було відкладено на 28 грудня 2021 року. 24 грудня 2021 року на електронну адресу Київського районного суду м.Одеси від адвоката Бойко А.В., яка діяла в інтересах ОСОБА_1 , надійшло клопотання про відкладення слухання справи через перебування адвоката Бойко А.В. у щорічній відпустці за кордоном з 28 грудня 2021 року по 05 січня 2022 року (т. 2 а.с.206-207). Судове засідання призначене на 28 грудня 2021 року перенесено на 29 грудня 2021 року.

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів вручення судової повістки ОСОБА_1 про розгляд справи призначений на 29 грудня 2021 року за зареєстрованим місцем проживання, у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги, що позивач не був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права, а саме розглянуто справу за відсутності ОСОБА_1 , щодо якої відсутні відомості про належне його повідомлення.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що дані про належне повідомлення позивача та її представника про час і місце судового розгляду в суді першої інстанції відсутні, оскільки матеріали справи не містять відомостей про надсилання та вручення позивачці чи її представникові судової повістки про розгляд справи, призначеної на 29 грудня 2021 року.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення на підставі положень п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України.

Оскільки відповідні доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Разом з тим твердження ОСОБА_1 на те, що спірні договори вона не підписувала та взагалі не була присутня у приватного нотаріуса Запольської О.В. є безпідставними, оскільки скаржниця жодних доказів цьому факту, в супереч ст. 81 ЦПК України, суду не надала. Також як і її посилання на те, що ОСОБА_7 , який діяв від імені і в інтересах ОСОБА_2 , не підписував вищезазначені зазначені договори та взагалі не був присутнім у приватного нотаріуса також є голослівним.

Щодо доводів апеляційної скарги, щодо перешкод нотаріуса Запольської О.В. проведенню експертизи та ухилення від надання документів для проведення експертизи.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 22 червня 2020 року по даній справі призначено судову почеркознавчу експертизу (т. 2 а.с.7-8).

Постановою Одеського апеляційного суду від 02 жовтня 2020 року апеляційну скаргу приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Запольської О.В. задоволено, ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 22 червня 2020 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції з тих підстав, що, постановляючи ухвалу про призначення та проведення експертизи за відсутності відповідача та інших учасників справи, суд першої інстанції позбавив їх права висловити свою думку щодо заявленого клопотання, щодо визначення експерта, якому доручено проведення такої експертизи, щодо надання пояснень із запропонованих питань, які поставлені на вирішення експерту та запропонувати можливі свої питання.

24 листопада 2020 року адвокат Бойко А.В., в інтересах позивачка ОСОБА_1 , звернулась до суду з клопотанням про призначення судової почеркознавчої експертизи (т. 2 а.с.58-60).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2020 року клопотання представника ОСОБА_1 про призначення експертизи у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Запольської О.В., ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про визнання договорів недійсними, скасування державної реєстрації, припинення іпотечного обтяження задоволено. Суд призначив судово-почеркознавчу експертизу по вищезазначеній цивільній справі. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи (т.2 а.с.71-72).

Матеріали справи направлено до Одеського науково-досліднього інституту судових експертиз.

18 грудня 2020 року на адресу Київського районного суду м.Одеси від експерта ОСОБА_8 надійшло клопотання про надання матеріалів, необхідних для проведення судово-почеркознавчої експертизи (т. 2 а.с.76-77).

02 лютого 2021 року на адресу Київського районного суду м.Одеси від приватного нотаріуса Запольської О.В. надійшло клопотання про відвід судового експерта ОСОБА_8 на підставі ч. 1 ст. 36 ЦПК України (т. 2 а.с.85-86).

В подальшому,згідно матеріалівсправи,у зв`язкуіз оскарженнямухвали суду від 25 листопада 2020 року, постановою Одеського апеляційного суду від 09 червня 2021 року апеляційну скаргу приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Запольської О.В. задоволено частково, ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 25 листопада 2020 року скасовано. Виділені матеріали направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду клопотання про призначення експертизи. (в.м. а.с.62-67).

Ухвалою Київського районного суду від 20 грудня 2021 року у задоволені клопотання представника позивача ОСОБА_1 про призначення судово-почеркознавчої експертизи відмовлено.

Відмовляючи в задоволені вищезазначеного клопотання суд першої інстанції виходив з того, що позивачем заявлені питання для експерта є неправильними, оскільки сформульовані від імені ОСОБА_3 , який такого клопотання не заявляв. Суд також зазначив, що позивач не може забезпечити надання суду належним зразків підпису ОСОБА_9 поза його волею (т.2 а.с. 202).

Таким чином, твердження позивача, щодо зловживання відповідачем приватним нотаріусом Запольською О.В. своїми правами та ухилення від надання доказів для проведення почеркознавчої експертизи не знайшли свого підтвердження.

З урахуванням вищенаведених обставин справи, районний суд прийшов до вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Запольської О.В., ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договорів недійсними, скасування державної реєстрації, припинення іпотечного обтяження.

Проте, оскільки судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, зокрема, позивачку та її представника не було належним чином повідомлено про час і місце слухання справи відповідно до статей 128-130 ЦПК України, судове рішення слід скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Пунктом 2 частини першої статті 374ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно статті 375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За приписами пункту 3 частини третьої статті 376ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду ( у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим) якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції оскаржуване судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права, а відтак, таке слід скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 374, 376, 382,384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 грудня 2021 року скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Запольської Ольги Василівни, ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання договорів недійсними, скасування державної реєстрації, припинення іпотечного обтяження відмовити.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Головуючий: Н.В. Стахова

Судді: Ю.П. Лозко

М.В. Назарова