Ухвала

від 02.12.2024 по справі 522/17518/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 522/17518/19

провадження № 61-15086 ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Зозулянський Дмитро Олександрович, на рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 грудня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 08 вересня 2024 рокуу справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Запольської Ольги Василівни, ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання договорів недійсними, скасування державної реєстрації, припинення іпотечного обтяження,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 29 грудня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 08 вересня 2024 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 грудня 2021 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

20 вересня 2024 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку від імені ОСОБА_1 - адвокат Зозулянський Д. О.подав касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просив їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Щодо строків касаційного оскарження

У касаційній скарзі заявник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що строк пропущений з поважних причин, оскільки оскаржувана постанова не містить дати складання її повного тексту, оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 27 серпня 2024 року, однак до цього часу не отримана.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).

Зважаючи на те, що касаційну скаргу подано в розумний строк після її оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 27 серпня 2024 року та ознайомлення заявником, клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню.

18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29 червня 2023 року № 3200-IX.

З урахуванням внесених змін до процесуального закону, частиною шостою статті 14 ЦПК України визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що у порушення вимог пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі відсутні відомості про наявність або відсутність електронного кабінету ОСОБА_1 ,адвоката Зозулянського Д. О.

Враховуючи викладене вище, адвокат Зозулянський Д. О. в силу вимог статті 14 ЦПК України в обов`язковому порядку зобов`язанийзареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами або надати відомості про наявність електронного кабінету.

Щодо сплати судового збору

У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Розміри ставок судового збору визначено частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день звернення до суду з цим позовом).

Враховуючи, що позов об`єднує чотири вимоги немайнового характеру, заявник за подання касаційної скарги має сплатити 6 147,20 грн (1 921,00 грн * 0,4 * 200% * 4 вимоги).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документи, що підтверджують його сплату.

Разом з тим, заявник просить відстрочити сплату судового збору з посиланням на те, що ОСОБА_1 є пенсіонеркою, має скрутне матеріальне становище.

Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Вищезазначена норма закріплює дискреційне право, а не обов`язок суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Його реалізація не може призводити до порушення принципу процесуального рівноправ`я сторін та знаходиться в безпосередній залежності від доведеності за допомогою належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів обставин щодо того, що скрутне майнове становище особи не дозволяє їй сплатити судовий збір у встановленому чинним законодавством розмірі. З метою недопущення зловживання процесуальними правами суд має враховувати: предмет спору, наявність у особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, рахунків в банківських та інших фінансових установах та можливість розпорядження ними, вік особи та її працездатність, склад сім`ї та наявність утриманців тощо.

Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.

Наведені заявником доводи про те, що вона є пенсіонеркою та має скрутне матеріальне становище, не підтверджені будь-якими доказами.

Касаційна скарга не містить даних про будь-який реальний дохід заявника, а також доказів того, що ОСОБА_1 є непрацездатною особою чи має незадовільний стан здоров`я. Водночас, заявник не надала суду даних про наявність чи відсутність рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, рахунків у банківських установах, тощо.

Враховуючи, що предметом спору є визнання недійсним припинення іпотеки, яка забезпечена виконанням зобов`язання на суму 306 000,00 дол. США, обставини, зазначені у клопотанні, не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки не підтверджують з достовірністю скрутний майновий стан заявника, що перешкоджає їй виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором.

З огляду на зазначене, заявнику необхідно надати докази на підтвердження зазначених нею обставин щодо майнового стану, якими можуть бути довідка про розмір пенсії, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, відсутність рухомого чи нерухомого майна, довідка фіскального органу про доходи та перелік розрахункових та інших рахунків за місцем фактичного проживання, тощо, або документи що підтверджують сплату судового збору.

Вказане грунтується на такій конституційній засаді судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (стаття 129 Конституції України) та узгоджується із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

За таких обставин, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Оскільки подана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, її слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки.

Керуючись статтями 136, 185, 389, 390, 392 - 394 ЦПК України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір»,

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 грудня 2021 року та постанови Одеського апеляційного суду від 08 вересня 2024 року.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Зозулянський Дмитро Олександрович, на рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 грудня 2021 року та постанову Одеськогоапеляційного суду від 08 вересня 2024 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білоконь