Ухвала

від 27.11.2020 по справі 2-1829/11

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-1829/11

Провадження № 6/752/675/20

У Х В А Л А

27.11.2020 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.,

при секретарі - Оджубейській Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ІНВЕСТ ХАУС про заміну стягувача у виконавчому листі, поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа,

в с т а н о в и в:

представник ТОВ Фінансова компанія ІНВЕСТ ХАУС звернувся до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі, поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа стягувача у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зазначена заява обґрунтовується тим, що на підставі заочного рішення від 25.05.2011 р. було видано виконавчі листи про стягнення з відповідача на користь ПАТ КБ Надра суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 23 726,08 гривень та судових витрат у справі.

05 березня 2020 р. між ПАТ КБ Надра та ТОВ Фінансова компанія ІНВЕСТ ХАУС було укладено Договір відступлення прав вимоги №GL2N79736ПВ, відповідно до умов якого Банк відступив новому кредитору належні Банку, а новий прийняв (набув) право вимоги Банку до позичальників та поручителів, зазначених у Додатку 1 цього Договору, включаючи право вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників за кредитними договорами та договорами поруки з урахуванням усіх змін та доповнень до них згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору. На підставі вказаного Договору, до ТОВ ФК ІНВЕСТ ХАУС перейшло право вимоги за кредитним договором № 109/П/18/2008-980 від 21.07.2008 р, укладеним між ПАТ КБ Надра та відповідачем ОСОБА_1 . Відповідно до укладеного Договору факторингу, ТОВ ФК ІНВЕСТ ХАУС набуло прав кредитора відносно ОСОБА_1 .

Оскільки відбулась заміна кредитора, заявник просить суд замінити стягувача у даній справі.

Крім того, представник заявника зазначає, що в ході проведення виконавчих дій виконавчі листи про стягнення суми боргу з ОСОБА_1 втрачено, на даний час на виконанні у Відділі не перебувають, в матеріалах справи відсутні, що дає підстави вважати їх оригінали втраченими.

У зв`язку з тривалою відсутністю інформації щодо місцезнаходження виконавчих листів про стягнення суми коштів з відповідача ОСОБА_1 заявником було пропущено строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча були повідомлені судом про місце і час розгляду заяви належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи викладене, на підставі ч.3 ст.442 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 травня 2011 р. Голосіївським районним судом м. Києва у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було ухвалено заочне рішення, відповідно до якого позовні вимоги Банку задоволено у повному обсязі, присуджено до стягнення з відповідача суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати у справі.

На підставі рішення суду від 25.05.2011 р. було видано виконавчі листи.

З наданих суду матеріалів вбачається, що 05 березня 2020 р. між ПАТ КБ Надра та ТОВ Фінансова компанія ІНВЕСТ ХАУС було укладено Договір відступлення прав вимоги №GL2N79736ПВ, відповідно до умов якого Банк відступив новому кредитору належні Банку, а новий прийняв (набув) право вимоги Банку до позичальників та поручителів, зазначених у Додатку 1 цього Договору, включаючи право вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників за кредитними договорами та договорами поруки з урахуванням усіх змін та доповнень до них згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору. На підставі вказаного Договору, до ТОВ ФК ІНВЕСТ ХАУС перейшло право вимоги за кредитним договором № 109/П/18/2008-980 від 21.07.2008 р, укладеним між ПАТ КБ Надра та відповідачем ОСОБА_1 . Відповідно до укладеного Договору факторингу, ТОВ ФК ІНВЕСТ ХАУС набуло прав кредитора відносно ОСОБА_1 .

Згідно Акту приймання-передачі оригіналів документів до договору відступлення прав вимог, оригінали виконавчих листів відносно ОСОБА_1 передані банком до ТОВ ФК Інвест Хаус не були, що підтверджується відповідним записом у вказаному акті.

Відповідно до ст.442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.52 ЦК України підставою заміни кредитора є передання ним своїх прав іншій особі (відступлення права вимоги).

Згідно з положеннями ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги; правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Виходячи із цих норм, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Аналогічна позиція міститься і у постанові Верховного Суду Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 року по справі №6-1355\10, провадження №61-12076св18.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України Про виконавче провадження , статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заява представника ТОВ Фінансова компанія ІНВЕСТ ХАУС є обґрунтованою в цій частині а тому підлягає задоволенню .

Однак, вимоги заявника щодо поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа не підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

Європейський суд наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд , одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі Шмалько проти України ).

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Згідно пункту 17.4. розділу VIII Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно положень Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент набрання законної сили рішенням суду) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, відповідно до ч. 1 ст. 12 якого виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (пункт 4 Рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року у справі № 3-рп/2001).

Згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Тлумачення пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1404-VIII свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності законом № 1404-VIII. Для пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування його норм до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності.

Аналогічний по суті висновок зроблений в постановах Верховного Суду у від 28 березня 2018 року у справі № 905/6977/13, від 02 травня 2018 року у справі № 5016/149/2011(17/6), від 01 серпня 2018 року у справі № 553/1951/14-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 521/21810/17, від 29 січня 2020 року у справі № 344/19847/18, від 16 вересня 2020 року у справі № 242/2375/16-ц, від 15 жовтня 2020 року у справі № 202/20331/13-ц.

Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України).

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу Перехідні положення ГПК України).

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку.

Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Заявником в порушення вимог ст..81 ЦПК України не надано належних доказів втрати виконавчих листів, оскільки безпосередньо сам витяг з бази даних виконавчих проваджень про відсутність на виконанні виконавчих проваджень щодо відповідачів у справі не може беззаперечно свідчити про втрату оригіналів виконавчих документів.

Матеріали справи не містять відомостей про звернення первісного стягувача ПАТ КБ Надра із заявою про видачу дубліката виконавчого документа, а також, що Банк після поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання реалізував своє право на пред`явлення виконавчих листів до виконання, такий строк закінчився ще до укладення договору про відступлення права вимоги з заявником.

Таким чином, оскільки заявником не надано доказів на підтвердження втрати виконавчих листів, та з урахуванням пропуску визначеного Законом України Про виконавче провадження строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання без поважних причин, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви ТОВ Фінансова компанія Інвест Хаус в цій частині, в зв`язку з чим вона не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.442 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ІНВЕСТ ХАУС задовольнити частково.

Замінити стягувача при виконанні заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 травня 2011 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Замість Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра визнати стягувачем Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ІНВЕСТ ХАУС .

В іншій частині відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: