Рішення

від 30.12.2021 по справі 500/7244/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/7244/21

30 грудня 2021 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Терра" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Терра до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.08.2021 №00041130701, №00041150701, №00041190709, №00041220709, №00041210709.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управлінням ДПС у Тернопільській області проведено планову виїзну перевірку сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Терра , результати якої оформлено актом від 09.08.2021 №3595/19-00-07-01/30915955.

Позивач вказує, що податковим органом в акті перевірки зафіксовано завищення товариством сум податкового кредиту та завищення від`ємного значення різниці між сумок податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за період з 01.01.2018 по 31.05.2021 в результаті господарських взаємовідносин з фермерським господарством Зерносвіт+ та товариством з обмеженою відповідальністю Агроекотерра , які не носять реального характеру, а також неутримання та неперерахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманих доходів директором товариства як додаткове благо у вигляді роумінгу.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Головним управлінням ДПС у Тернопільській області винесено податкові повідомлення-рішення №00041130701, №00041150701, №00041190709, №00041220709 та №00041210709 від 31.08.2021.

Позивач не погоджується із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Зазначає, що за результатами належного дослідження наданих позивачем первинних документів, що були надані як до перевірки, так і до матеріалів справи, можна дійти обґрунтованого висновку, що такі підтверджують факт виконання договору поставки, укладеного з контрагентами, оскільки такі документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, мають всі необхідні обов`язкові реквізити, а надані позивачем первинні платіжні, облікові та звітні документи у своїй сукупності дають можливість встановити фактичне виконання спірних господарських операцій та фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій.

Ухвалою від 28 жовтня 2021 року суд відкрив провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) учасників справи, призначено судове засідання у справі на 23.11.2021.

22.11.2021, через відділ документального забезпечення суду, відповідачем подано відзив на позов зі змісту якого слідує, що податковий орган заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі та мотивує свою позицію тим, що надані позивачем докази не дають можливості встановити реальність відображених у податковому обліку господарських операцій з фермерським господарством Зерносвіт+ та товариством з обмеженою відповідальністю Агроекотерра і їх контрагентами, що дає підстави дійти висновку про їх сумнівність. Крім того вказано, що наведені в акті перевірки первинні документи по господарських операціях з вищевказаними контрагентами та документи, надані до матеріалів справи, не свідчать беззаперечно про реальне отримання послуг та ТМЦ у заявлених контрагентів, оскільки у всіх контрагентах позивача виявлено відсутність необхідних умов для здійснення фінансово-господарської діяльності, зокрема, відсутність трудових, виробничих ресурсів, товарно-матеріального забезпечення, транспортних засобів тощо, що унеможливлює фактичне виконання робіт.

Щодо донарахувань по податку на доходи фізичних осіб та військового збору, то відповідачем вказано що товариством не надано документального підтвердження факту перебування керівника закордоном, а тому витрати товариства на оплату роумінгу - кваліфіковано відповідачем як додаткове благо , виплачене директору, з якого не неутримано та неперераховано податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а також не відображено виплату таких доходів в Податковому розрахунку форми 1ДФ (арк. справи 172-183).

В судовому засіданні від 23.11.2021 суд, з урахуванням думки представника відповідача, задовольнив клопотання представника позивача про відкладення судового розгляду справи, та відклав його на 30.11.2021.

В судовому засіданні від 30.11.2021 суд, з урахуванням думки представника позивача, задовольнив клопотання представника відповідача про відкладення судового розгляду справи, та відклав його на 02.12.2021.

В судовому засіданні, призначеному на 02.12.2021, суд оголосив перерву в судовому розгляді справи до 14.12.2021 з метою надання сторонам часу для представлення додаткових доказів у справі.

13.12.2021, на адресу суду представником відповідача подано додаткові пояснення у справі (арк. справи 197-203).

В судове засідання, призначене на 14.12.2021, сторони не прибули, з огляду на що, суд ухвалою відклав судовий розгляд справи на 20.12.2021.

20.12.2021, представник позивача через відділ документального забезпечення суду, подав клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи та просив подальший судовий розгляд справи проводити за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (арк. справи 2016-230).

В судове засідання, призначене на 20.12.2021 відповідач не прибув, про причини своєї неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За правилами частини третьої статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, враховуючи матеріали судової справи та здобуті в ході судового розгляду справи докази, суд ухвалою від 20.12.2021 перейшов до розгляду даної судової справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини справи.

З матеріалів справи слідує, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Терра (далі - СГ ТОВ Терра , позивач, платник податків) зареєстровано як юридична особа 20.09.2000 з основним видом економічної діяльності 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур та з 25.09.2000 року взятий на облік, як платник податків, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (арк. справи 21-29).

Позивач був зареєстрований платником податку на додану вартість з 28.09.2000 по день підписання акту з присвоєнням індивідуального податкового номеру - 309159519123.

Головним управлінням ДПС у Тернопільській області, проведено документальну планову виїзну перевірку СГ ТОВ Терра з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2018 по 31.05.2021, валютного законодавства за період з 01.01.2018 по 31.05.2021, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2018 по 31.05.2021, результати якої оформлено актом документальної планової виїзної перевірки №3595/19-00-07-01/30915955 від 09.08.2021 (арк. справи 43-89).

Перевірку проведено відповідно до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік, на підставі наказу Головного управління ДПС у Тернопільській області від 25.06.2021 №918-п (арк. справи 91) та повідомлення від 01.07.2021 №50 про проведення планової документальної виїзної перевірки в присутності головного бухгалтера позивача (арк. справи92). Термін проведення перевірки продовжувався згідно наказу Головного управління ДПС у Тернопільській області від 29.07.2021 №1070-п (арк. справи 90).

За результатом проведеної перевірки, відповідачем зафіксовано наступні порушення:

- пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, пункту 198.1., пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, підпункту 5 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.07.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 489 325,00 грн, в т. ч. за: березень 2021 року на 489 325,00 грн;

- пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, підпункту 5 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.07.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, в результаті чого завищено від`ємне значення, яке зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за: жовтень 2019 року на 413699 грн; листопад 2019 року на 413699 грн; грудень 2019 року на 413699 грн; січень 2020 року на 413699 грн; лютий 2020 року на 413699 грн; березень 2020 року на 413699 грн; квітень 2020 року на 413699 грн; травень 2020 року на 413699 грн; червень 2020 року на 413699 грн; липень 2020 року на 413699 грн; серпень 2020 року на 413699 грн; вересень 2020 року на 413699 грн; жовтень 2020 року на 601379 грн; листопад 2020 року на 601739 грн; грудень 2020 року на 601739 грн; січень 2021 року на 601739 грн; лютий 2021 року на 601739 грн; березень 2021 року на 112414 грн; квітень 2021 року на 112414 грн; травень 2021 року на 112 414 грн;

- підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162, підпункту г 164.2.17 пункту 164.2, пункту 164.5 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту а пункту 171.2 статті 171, підпункту а пункту 176.2 статті 176, розділу IV Податкового кодексу України, а саме: неутримання та неперерахування податку на доходи фізичних осіб з отриманих доходів директором СГ ТОВ Терра . як додаткове благо у вигляді роумінгу за відсутності документів, що підтверджують відрядження закордон, внаслідок чого донараховано податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 2474,86 грн;

- підпункту а пункту 176.2 статті 176 розділу IV Податкового кодексу України, пунктів 1.1 та 1.2 розділу І, пунктів 3.2, 3.3, 3.6 розділу III Наказу Міністерства фінансів України № 4 від 13.01.2015 Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку , а саме: у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за І, ІІ , IV кв. 2018, I, II, III, IV квартали 2019 року, І, ІІІ кварталу 2020 року не відображено виплату додаткового блага директору підприємства за ознакою 127;

- підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162, пункту 164.1, підпункту г 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, підпункту а пункту 171.2 статті 171, підпункту а пункту 176.2 статті 176 розділу IV Податкового кодексу України, підпункту 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6, пункту 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, а саме: неутримання та неперерахування військового збору з отриманих доходів директором СГ ТОВ Терра як додаткове благо у вигляді роумінгу за відсутності документів, що підтверджують відрядження закордон, внаслідок чого донараховано військового збору в загальній сумі 161, 83грн.

На підставі акту планової перевірки відповідачем винесено, а позивачем оскаржено такі податкові повідомлення-рішення від 31.08.2021 (арк. справи 30, 32, 34, 35, 36):

№00041130701 форми Р про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 611656,25 грн, в тому числі: 489325,00 грн за основним платежем та 122331,25 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

№00041150701 форми В4 про зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість за звітний період 05.2021 в розмірі 112414,00 грн;

№00041190709 форми Д про збільшення грошового зобов`язання з військового збору на суму 196,58 грн, в тому числі: 161, 83 грн за основним платежем та 34,75 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

№00041220709 форми ПС про застосування штрафних санкцій за подання недостовірних відомостей, що призвели до зменшення податкових зобов`язань платника податку у розрахунку форми №1ДФ у розмірі 1020 грн;

№00041190709 форми Д про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 2876,65 грн, в тому числі: 2368,12 грн за основним платежем та 508,53 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись із такими донарахуваннями податкового органу, позивач звернувся із даним позовом в суд.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо правомірності податкових повідомлень-рішень від 31.08.2021 №00041130701 форми Р про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість та №00041150701 форми В4 про зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпунктів 14.1.36, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України (далі - в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 44.1 статті 41 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин, моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до підпунктів а , б пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно із підпунктом б пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Відтак, згідно вимог ПК України, який регулює, зокрема, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, підставою, що позбавляє платника податків права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, є не підтвердження його податковими накладними, або підтвердження податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 ПК України.

Згідно статті 1 Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до статті 3 Закону № 996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 8 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів. Керівник підприємства зобов`язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

За змістом частин першої-другої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Так, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як підтверджується матеріалами судової справи, згідно умов договору поставки соняшника №ТР 46/2019 від 10.10.2019, укладеного між ФГ "Зерносвіт+" (код ЄДРПОУ 42912470) (Постачальник) з СГ ТОВ Терра (Покупець), постачальник зобов`язується поставити в обумовлений Договором строк Соняшник врожаю 2019 року в кількості 250 т., надалі за текстом - Зерно , а покупець зобов`язується прийняти Зерно та сплатити Постачальнику його вартість. Покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця на підставі Рахунку-фактури, виставленого Продавцем. Якість Зерна, що передається (поставляється) постачальником покупцю за Договором, повинна відповідати вимогам ДСТУ 7011:2009 Соняшник. Технічні умови . Поставка Зерна здійснюється на умовах EXW (склад с. Качанівка, Підволочиського району, Тернопільської області) згідно з Інкотермс 2010. Постачальник своїми силами здійснює завантаження та перевезення Зерна. Вартість завантаження та перевезення Зерна на транспортні засоби врахована у ціні Зерна. Датою поставки Зерна Покупцю вважається дата, вказана уповноваженим представником Покупця в видатковій накладній Постачальника, засвідченій підписом цього представника Покупця (арк. справи 93-98).

Окрім цього, між СГ ТОВ Терра (Покупець) та ФГ Зерносвіт+ (Постачальник) укладено договір поставки №Д-15.10 від 15.10.2019 за умовами якого асортимент товару, кількість, місце поставки, термін поставки та порядок оплати товару визначається сторонами в Специфікаціях на кожну окрему партію товару. Постачальник підтверджує, що товар, який продається належить йому на праві власності, не знаходиться під забороною відчуження, арештом, не утримується третіми особами, не є предметом застави або інтим способом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами або державою. Поставка товару здійснюється на умовах поставки DDP за адресою Тернопільська обл., Підволочиський р-н, с. Качанівка, вул. Застави, буд. 61В, згідно Інкотермс 2010. Вид транспорту для перевезення товару - автотранспорт та/або залізничний транспорт. Кожний транспортний засіб з товаром повинен супроводжуватися відповідною транспортною накладною. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця під час передачі товару. Сторони домовилися, що покупець має право перевірити якість товару, поставленого постачальником. При цьому, показники якості товару, поставленого Постачальником визначаються відповідно до стандартів (ГОСТ, ДСТУ тощо) діючих на момент такого визначення. Оплата покупцем загальної вартості товару здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (арк. справи 135-136).

Судом встановлено, що на виконання умов договору поставки соняшника №ТР 46/2019 від 10.10.2019 та договору поставки компосту №Д-15.10 від 15.10.2019 ФГ Зерносвіт+ поставило СГ ТОВ Терра у жовтні 2019 року товар (соняшник та компост), що підтверджується видатковими накладними, а саме: №57 від 10.10.2019, №58 від 10.10.2019, №59 від 11.10.2019, №62 від 12.10.2019, №64 від 14.10.2019, №182 від 15.10.2019, №192 від 18.10.2019, №193 від 21.10.2019, №194 від 21.10.2021, №191 від 26.10.2021 (арк. справи 99, 102, 105, 108, 111, 114, 117, 120, 123, 138).

За результатами зазначених господарських операцій - ФГ Зерносвіт+ складено та зареєстровано за правилом першої події (дата відвантаження товарів) в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, а саме: №26 від 10.10.2019, №27 від 10.10.2019, №30 від 11.10.2019, №31 від 12.10.2019, №39 від 14.10.2019, №50 від 15.10.2019, №60 від 18.10.2019, №70 від 21.10.2019, №69 від 21.10.2019, №98 від 26.10.2019 (арк. справи 101, 104, 107, 110, 113, 116, 119, 122, 125, 139).

Також матеріалами справи підтверджено, що СГ ТОВ Терра згідно умов договору поставки соняшника №ТР 46/2019 від 10.10.2019 та договору поставки компосту №Д-15.10 від 15.10.2019 здійснило оплату ФГ Зерносвіт+ за поставлений товар в сумі 1624812,53 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: №2026 від 17.10.2019, №2027 від 17.10.2019, №2037 від 18.10.2019, №2049 від 21.10.2019, №2050 від 21.10.2019, №2068 від 22.10.2019, №2076 від 24.10.2019, №2077 від 24.10.2019, №253 від 25.10.2019, №2125 від 01.11.2019, №2137 від 04.11.2019 (арк. справи 126, 127, 128, 129, 130, 131, 132, 133, 134, 145, 146).

Позивачем надано суду також докази транспортування соняшника від ФГ Зерносвіт+ на СГ ТОВ Терра , зокрема, товарно-транспортні накладні, а саме: №837451 від 10.10.2021, №837455 від 10.10.2019, №837454 від 11.10.2021, №837452 від 12.10.2021, №837453 від 14.10.2021, №205 від 14.10.2021, №206 від 14.10.2021, №207 від 14.10.2021, №208 від 14.10.2021, №209 від 14.10.2021, №240 від 18.10.2021, №247 від 21.10.2021, №248 від 21.10.2021, №252 від 26.10.2021 (арк. справи 100, 103, 106, 109, 112, 115, 118, 121, 124, 140-144).

Також, відповідно до умов договору поставки №22 від 03.08.2020, укладеного між ТОВ Агроекотерра (код ЄДРПОУ 42041353) (Постачальник) та СГ ТОВ Терра (Покупець), постачальник зобов`язується передати у власність покупця добриво Екотерра органічне гранульоване, добриво Екотерра органічне рідке (добрива органічні, антиоксиданти та інше) (далі - товар) відповідно до переданої постачальником комерційної пропозиції або замовлень покупця окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості що остаточно погоджуються сторонами в накладних та (або) специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього грошову суму відповідно до умов, передбачених Договором. Згідно пункту 3.1 Договору постачальник гарантує, що поставлений товар є якісним, сертифікованим (визнаним), відповідає всім санітарним, гігієнічним, технічним та іншим нормам, стандартам та правилам, встановленим чинним законодавством України для товарів даного виду. Згідно пункту 4.1 Договору поставка товарів здійснюється постачальником в межах наявного у нього асортименту протягом строку дії Договору відповідно до попереднього замовлення покупця. Право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі товару, переходить до покупця в момент підписання відповідальною особою покупця видаткової (та/або товарно- транспортної) накладної.

Сторони узгодили, що покупець оплачує поставлені товари за цінами, вказаними у замовленні та товаросупроводжувальній документації, на умовах даного Договору в порядку і формах, які не суперечать чинному законодавству України. Розрахунок здійснюється в безготівковій формі в національній грошовій одиниці України. Постачальник зобов`язується надавати Покупцю відповідну товаросупроводжувальну документацію (видаткову накладну, податкову накладну, товарно-транспортну накладну, документи, що підтверджують якість товару) при кожній поставці товару (арк. справи 147-150).

Судом встановлено, що на виконання умов договору поставки №22 від 03.08.2020 ТОВ Агроекотерра поставило на СГ ТОВ Терра в жовтні 2020 року органічне гранульоване та органічне рідке добриво Екотерра в кількості 2411,57 т, що підтверджується відповідними видатковими накладними, а саме: №45 від 01.10.2020, №119 від 01.10.2020 та №170 від 23.10.2020 (арк. справи 151, 153, 155).

За результатами зазначених господарських операцій - ТОВ Агроекотерра складено та зареєстровано за правилом першої події (дата відвантаження товарів) в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, а саме: №4 від 01.10.2020, №5 від 01.10.2020, №53 від 23.10.2020 (арк. справи 152, 154, 156).

Також матеріалами справи підтверджено, що СГ ТОВ Терра згідно умов договору поставки добрива №22 від 03.08.2020 здійснило оплату ТОВ Агроекотерра за поставлений товар в сумі 416000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: №3254 від 18.12.2020, №3268 від 22.12.2020, №3270 від 23.12.2020, №3303 від 11.01.2021, №3309 від 18.01.2021 (арк. справи 157-161).

Окрім цього, в матеріалах справи містяться картки складського обліку СГ ТОВ Терра по господарських операціях з придбання соняшнику та компосту у ФГ Зерносвіт+ та по операціях з придбання органічного добрива Екотерра у ТОВ Агроекотерра (арк. справи 219-230).

Зі змісту акту перевірки слідує, що СГ ТОВ Терра включено до складу податкового кредиту Декларацій з податку на додану вартість обревізованих перевіркою звітних податкових періодів податкові накладні, виписані ФГ Зерносвіт+ та ТОВ Агроекотерра за наслідками вищевказаних господарських операцій (Додаток 5 до Декларацій).

В акті перевірки зазначено, що податковим органом за охоплений перевіркою період не встановлено розбіжностей по задекларованому ФГ Зерносвіт+ та ТОВ Агроекотерра податковому зобов`язанню та задекларованому СГ ТОВ Терра податковому кредиту.

Водночас, як слідує зі змісту акта перевірки, №3595/19-00-07-01/30915955 від 09.08.2021, який став підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, проведеною перевіркою не підтверджено реальності виконання фінансово-господарських операцій між СГ ТОВ Терра та ФГ Зерносвіт+ і ТОВ Агроекотерра , а також наступними контрагентами в ланцюзі поставки. Також в акті зазначено, що хоча первинні документи й відповідають зовнішнім формальним ознакам, проте не відображають реального руху продукції між СГ ТОВ Терра та ФГ Зерносвіт+ і ТОВ Агроекотерра .

Однак суд оцінює такі висновки податкового органу критично, оскільки матеріалами справи підтверджено, що СГ ТОВ Терра надавши вище вказані первинні документи і до перевірки і при судовому розгляді даної справи, повністю підтвердило обставини щодо реальності та сплатності операцій, які мали місце з ФГ Зерносвіт+ і ТОВ Агроекотерра .

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи вище перелічені документи в своїй сукупності, суд дійшов переконання, що висновок посадових осіб відповідача про безтоварність операції сформований без належного та повного дослідження усіх обставин справи та наданих доказів, позаяк контролюючий орган, ставлячи під сумнів реальність задекларованого позивачем джерела походження придбаної позивачем продукції, жодним чином не встановлює дані щодо фактичного джерела походження соняшнику, компосту та органічного добрива, за умови наявності беззаперечних доказів подальшого її руху, а тому, прийняті ГУ ДПС у Тернопільській області податкові-повідомлення рішення від 31.08.2021 №00041130701 форми Р про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість та №00041150701 форми В4 про зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість є протиправними, а позовні вимоги обґрунтованими.

Відповідач, вказує, що наявність податкової інформації, яка на думку посадових осіб ДПС свідчить про безтоварність правочину, то інформація та джерела має бути піддані безпосередньому дослідженні в ході судового розгляду справи.

Відповідно до пункту 73.5 статті 75 ПК України з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв`язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків. Під час зустрічної звірки: - здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування повноти їх відображення в обліку платника податків; - забезпечується отримання податкової інформації, необхідної для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу витягнутої руки у випадках, передбачених підпунктом 39.5.2.13 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу.

Під час проведення зустрічної звірки з`ясовуються лише питання, зазначені у письмовому запиті контролюючого органу на проведення зустрічної звірки.

Форма запиту контролюючого органу на проведення зустрічної звірки встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, що надається суб`єкту господарювання у десятиденний строк.

З урахуванням зазначених норм, суд дослідив обставини щодо реальності господарських операцій позивача з контрагентом та вказані дії повинен був здійснити контролюючий орган під час проведення перевірки, однак не виконав вказані норми ПК України.

Суд звертає увагу на те, що судовий контроль не призначений перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо). При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких первинних документах, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 04 червня 2020 року у справі № 340/422/19.

В постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 813/3577/13-а Верховний Суд вказав, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Не заповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг, а так само відтворення в актах виконаних робіт (наданих послуг) такого ж самого переліку послуг, що й зазначені в специфікаціях, не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені.

Верховний Суд постановах від 27 лютого 2020 року справи №813/7081/14, №814/120/15, від 3 жовтня 2019 року справа №813/4079/15, від 10 вересня 2019 року справа №814/2412/17, від 02 квітня 2020 року у справі №160/93/19, від 13 серпня 2020 року справа №520/4829/19 вказав, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами.

При цьому норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Також Верховний Суд у постанові від 30 червня 2020 року справа №440/426/19 встановив, що норми ПК не ставлять у залежність право платника ПДВ на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентами постачальниками, якщо цей платник (покупець) дійсно придбав товари (послуги), призначені для використання у господарській діяльності, та мав реальні витрати у зв`язку з їх придбанням. Порушення постачальником товару (послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (послуг) вимог закону щодо підстав виникнення права на податковий кредит. Платник податку (покупець) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Суд враховує, що позивач разом із позовною заявою та в ході судового розгляду справи, надав докази подання звітності з відображенням у ній спірних операцій, а відповідач не спростував правомірність формування ФГ Зерносвіт+ та ТОВ Агроекотерра податкових зобов`язань за операціями з позивачем, та не висунув жодних заперечень проти включення таких показників до декларації контрагентів. Жодних актів, зустрічних звірок, в межах яких би спірні операції були б відсторонювані щодо контрагентів до суду також не надано.

Також варто зауважити, що не заперечуючи факт перерахування позивачем коштів своїм контрагентам, суду не надано доказів того, що посадові особи ДПС чи інші контролюючі чи правоохоронні органи встановити економічну доцільність укладення позивачем із його контрагентом безтоварних правочинів, не проведено також визначення подальшого руху перерахованих позивачем коштів, оскільки без фактичного повернення таких коштів особі, яка їх перерахувала, втрачається будь-яке економічне підґрунтя укладення безтоварних правочинів. Оскільки, у разі якщо кошти для покупця товару не повертаються, то в будь-якому разі покупець несе відповідні витрати, та не має жодного зиску від укладення правочину, а ніж той який пов`язаний із безпосереднім придбанням необхідного йому товару за договором.

Відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів , яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання ним незаконної податкової вигоди , останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу (постанова Верховного Суду від 9 березня 2019 року в справі № 810/302/15).

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України встановлено, що презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За змістом указаної норми, за умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано).

Таким чином, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування платником даних свого податкового обліку, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Окрім цього, варто наголосити, що на час складання податкових накладних, які включено позивачем до податкового кредиту та які взяли участь у формуванні суми від`ємного значення, та подачі їх на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, жодних рішень про зупинення її реєстрації або відмови її у реєстрації не приймалося.

Натомість в матеріалах справи наявні копії податкових накладних з відміткою про їх реєстрацію податковим органом в ЄРПН.

При цьому, необхідно зважити, що критерії на які покликається податковий орган в акті перевірки, ґрунтуються на показниках податкової історії платників податку - постачальників. А відтак, якщо податковий орган в акті зазначає про обставини, які на його переконання свідчать про те що, постачальники позивача є недобросовісним, а його діяльність не спрямована досягнення реальної цілі господарської діяльність, то такі обставини мали бути виявленні саме на стадії реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, за наслідком чого мало бути прийняте рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та або відмови в її реєстрації. Зазначений правовий механізм, якраз і створений державою для того щоб відсіювати недобросовісних платників податків та не допускати їх до підриву звичайної господарської діяльності інших платників податків-контрагентів.

Як, наслідок, якщо податковий орган допустив реєстрацію податкових накладних виписаних на позивача, то у СГ ТОВ Терра були підстави вважати, що його постачальник відповідає критеріям добросовісності, а відтак, правомірність формування позивачем податкового кредиту та від`ємного значення з ПДВ, на переконання суду, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, оскільки податковий кредит сформований, в тому числі, на підставі належно оформлених та зареєстрованих податкових накладних, отриманих від контрагентів, які мали спеціальну правосуб`єктність.

Щодо податкових повідомлень-рішень №00041190709 форми Д про збільшення грошового зобов`язання з військового збору, №00041220709 форми ПС про застосування штрафних санкцій за подання недостовірних відомостей, що призвели до зменшення податкових зобов`язань платника податку у розрахунку форми №1ДФ та №00041190709 форми Д про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, суд зазначає наступне.

Зі змісту акта перевірки №3595/19-00-07-01/30915955 від 09.08.2021 слідує, що податковим органом, на підставі аналізу даних аналітичного та синтетичного бухгалтерського обліку, в яких відображено взаємовідносини роботодавця з працівниками відповідно до вимог трудового законодавства, правильність нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб та своєчасного його перерахування до відповідних бюджетів встановлено порушення СГ ТОВ Терра вимог податкового законодавства в частині неутримання та неперерахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманих доходів директором СГ ТОВ Терра - ОСОБА_1 як додаткове благо у вигляді нарахування (сплати) за послуги роумінгу , оскільки позивачем не надано документів, що підтверджують відрядження ОСОБА_1 закордон.

Так, згідно з підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до підпункту е підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми, знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п. п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПК України.

Додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПК України) (підпункт 14.1.47 пункту14.1 статті 14 ПК України).

Пунктом 176.2 ст. 176 ПК України передбачено, що особи, які мають статус податкових агентів, зобов`язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені ПК України для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Відповідно до пункту 164.5 статті 164 ПК України під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100: (100-Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Враховуючи вищевикладене, у разі виплати платнику податку доходів у негрошовій формі сума податку об`єкта оподаткування обчислюється із врахуванням коефіцієнту.

При цьому, відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок за ставкою, визначеною статтею 167 ПК України (18 відсотків).

Отже, сума податкового зобов`язання фізичної особи, сплачена за рахунок коштів податкового агента, вважається додатковим благом та оподатковується за ставкою 18 відсотків.

Разом з тим, ні в акті перевірки ні у відзиві та додаткових поясненнях щодо суті позовних вимог, податковим органом не зазначено коли та з якого рахунку СГ ТОВ Терра було перераховано кошти на оплату роумінгу фізичної особи ОСОБА_1 , а також не зазначено на рахунок якого оператора стільникового зв`язку (роумінгу) проведено оплату послуг роумінгу .

Відповідач обмежився констатацією факту отримання фізичною особою ОСОБА_1 додаткового блага у вигляді роумінгу покликаючись на дані аналітичного та синтетичного бухгалтерського обліку в яких відображено взаємовідносини роботодавця з працівниками відповідно до вимог трудового законодавства, правильність нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб та своєчасного його перерахування до відповідних бюджетів, без зазначення того, які саме дані податковим органом взято до уваги при встановлені даного порушення.

При цьому суд бере до уваги те, що у пункті 3 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11 квітня 2012 року (далі - Правила), наведено ряд визначень, відповідно до яких: послуги рухомого (мобільного) зв`язку - це послуги, які надаються оператором рухомого (мобільного) зв`язку і під час отримання яких кінцеве обладнання абонента може вільно переміщатися в межах телекомунікаційної мережі такого оператора або його роумінг-партнера із збереженням абонентського номера або мережевого ідентифікатора споживача.

Роумінгом у розумінні зазначених Правил - це послуга, яка забезпечує можливість абонентові одного оператора рухомого (мобільного) зв`язку отримувати послуги в мережі іншого оператора із збереженням початкової реєстрації абонента в телекомунікаційній мережі свого оператора, а роумінг-партнери - оператори, що уклали договір про роумінг.

Разом з тим, в акті перевірки відсутній опис послуги роумінгу , яка оплачена СГ ТОВ Терра та з якої податковий орган зробив розрахунок суми неутриманих податкових зобов`язань. В цьому ключі суд враховує позицію сторони позивача стосовно того, що в акті перевірки відсутня інформація про те кому належав телефонний номер, хто та коли ним користувався.

Таким чином, матеріалами справи не підтверджено, що ОСОБА_1 користувався послугами роумінгу . Відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували, що директор СГ ТОВ Терра за обревізований період користувався мобільним зв`язком за рахунок позивача, що свідчить про необґрунтованість висновків акта перевірки у цій частині.

Отже, відповідач не надав суду доказів, які б вказували, що ОСОБА_1 отримував від позивача дохід у вигляді оплати за послуги мобільного зв`язку (за тексом акту перевірки - послуги роумінгу ).

За таких обставин, суд враховує доводи позивача про те, що в даному випадку, витрати на послуги мобільного зв`язку, не є додатковим благом у розумінні підпунктом 14.1.17 пункту 14.1 статті 14 ПК України, а тому податкові повідомлення-рішення №00041190709 про збільшення грошового зобов`язання з військового збору, №00041220709 про застосування штрафних санкцій за подання недостовірних відомостей, що призвели до зменшення податкових зобов`язань платника податку у розрахунку форми №1ДФ та №00041190709 про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб - підлягають скасуванню.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд також звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

За встановлених обставин суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими, не спростовані відповідачем, а відтак, підлягають до задоволення в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги повністю, тому на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір в сумі 9079,33 грн згідно платіжного доручення №785 від 25.10.2021 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Терра" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.08.2021 №00041130701 форми Р про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 611656 (шістсот одинадцять тисяч шістсот п`ятдесят шість) гривень 25 коп., податкове повідомлення-рішення від 31.08.2021 №00041150701 форми В4 про зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 112414 (сто дванадцять тисяч чотириста чотирнадцять) гривень 00 коп., податкове повідомлення-рішення від 31.08.2021 №00041190709 форми Д про збільшення грошового зобов`язання з військового збору на суму 196 (сто дев`яносто шість) гривень 58 коп., податкове повідомлення-рішення від 31.08.2021 №00041220709 форми ПС про застосування штрафних санкцій у розмірі 1020 )одна тисяча двадцять) гривень 00 коп. та податкове повідомлення-рішення від 31.08.2021 №00041190709 форми Д про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 2876 (дві тисячі вісімсот сімдесят шість) гривень 65 коп.

Стягнути на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Терра" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області судові витрати в розмірі 9079 (дев`ять тисяч сімдесят дев`ять) гривень сплаченого судового збору згідно платіжного доручення №785 від 25.10.2021.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 30 грудня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач: - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Терра" (місцезнаходження: вул. 22 Січня, 7А, смт. Підволочиськ, Тернопільська область, 47801, код ЄДРПОУ: 30915955);

відповідач: - Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ: 44143637).

Головуючий суддя Мірінович У.А.