Рішення

від 28.12.2021 по справі 527/194/19

ГЛОБИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/194/19

провадження 2/527/2/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2021 року м. Глобине

головуючого судді - Павлійчук А.В.,

за участю секретаря судового засідання - Бурбиги Ю.С.,

прокурора - Курченко Я.М.,

представник відповідачаОСОБА_7 - ОСОБА_2 ,

представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ,

третя особа - ОСОБА_5 ,

представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Глобине цивільну справу № 527/194/19 за позовом заступника керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах: Головного управління Держгеокадастру у Полтавської області до Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_5 про визнання недійсними розпоряджень Глобинської РДА, державних актів на право приватної власності на землю та скасування їх державної реєстрації,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача в особіКобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави звернулася до суду з позовом до відповідачів Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , з залученням третьої особи - ОСОБА_5 про визнання недійсними розпоряджень Глобинської РДА, державних актів на право приватної власності на землю та скасування їх державної реєстрації, в якому прохає: - поновити строк для звернення із позовом до суду, як такий що пропущений з поважних причин; визнати недійсним розпорядження № 236 від 23.03.2004 року Про затвердження проектів відведення земельних ділянок для передачі у власність членам СФГ Прометей та посвідчення права власності державними актами ; - визнати недійсними державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серія ПЛ №000590 від 27.01. 2004 року, зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010455300002 та скасувати його державну реєстрацію; - визнати недійсними державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серія ПЛ №000591, виданий 27.01.2004 року, зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010455300003 та скасувати його державну реєстрацію; стягнути судові витрати з відповідачів по сплаті судового збору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_5 є засновником селянського (фермерського) господарства Прометей (далі Фермерське господарство), в користуванні якого знаходиться земельна ділянка розміром 40,7 га для ведення селянського (фермерського) господарства. Земельна ділянка належить ОСОБА_5 на підставі рішення Глобинської районної ради народних депутатів від 25 березня 1997 року та Державного акта на право постійного користування землею серії ІІІ-ПЛ номер 014522, виданого головою Глобинської райдержадміністрації і зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №123 (далі Державний акт).

Вироком Козельщинського районного суду Полтавської області від 16.01.2018. ОСОБА_5 визнано винною у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст. 15 ч.2 ст.364 та ч. 2 ст.366 КК України, а саме встановлено, що ОСОБА_5 незаконно включила до членів Фермерського господарства ОСОБА_7 і ОСОБА_3 та в подальшому звернулася до Глобинської РДА із відповідним клопотанням про надання дозволу на розробку проектів землеустрою і передачі у приватну власність ОСОБА_7 , ОСОБА_3 як членам СФГ Прометей земельних ділянок розміром по 4,69 га кожному в якості земельних часток (паїв) за рахунок земель, які надані її у постійне користуванні для ведення селянського (фермерського) господарства на території Куп`єватівської сільської ради Глобинського району згідно Державного акту.

23.03.2004 розпорядженням голови Глобинської РДА за №236 за рахунок земель, які перебували у постійному користуванні ОСОБА_5 на території Куп`єватівської сільської ради Глобинського району та використовувалися Фермерським господарством, було незаконно передано у приватну власність ОСОБА_7 та ОСОБА_3 в якості земельних часток (паїв) площею 4,69 га кожному. На них в послідуючому виготовлено Державні акти на право власності на земельні ділянки: серія і номер ПЛ 000591, виданий 27.01.2004 року на ім`я ОСОБА_3 та серія і номер ПЛ 000590, виданий 27.01.2004 року на ім`я ОСОБА_7 .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майне, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна від 02.10.2018 року за №139947394 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія та номер ПЛ 000591, виданого 27.01.2004 року на ім`я ОСОБА_3 , 03.04.2017 проведена державна реєстрація права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5320684900:00:012:0128, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1217351153206.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна від 02.10.2018 року за №139948509 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія та номер ПЛ 000590, виданого 27.01.2004 року на ім`я ОСОБА_7 , 12.04.2017 проведена державна реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 5320684900:00:012:0129, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1226589453206

Перехід права власності на зазначені земельні ділянки до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_7 є незаконним, що встановлено вироком Козельщинського районного суду Полтавської області від 16.01.2018 року.

На даний час вказані земельні ділянки знаходяться у власності відповідачів, незаконно вибувши із законної власності держави.

В судовому засіданні прокурор позов підтримував в повному обсязі прохав його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_7 з урахуванням відзиву на позовну заяву та додаткових пояснень, просила застосувати позовну давність та відмовити в повному обсязі в задоволенні позову, в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_5 то її бувша свекруха, в 2004 та 2005 роках вона разом із родиною проживала в Кременчуці, але 6 місяців в 2005 році з квітня по вересень проживала в с. Фрунзівка, вона приїхала до родичів батька, свекрухи, щоб разом вести фермерське господарство, звертались із заявами до свекрухи, потім вона надавала їх до органів. Вона в той час була у декретній відпустці, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 народила сина, вони були у Фрунзівці , щоб допомагати на земельних ділянках, просили зробити технічну документацію на землю, державні акти отримувала свекруха ОСОБА_5 , в подальшому батько розійшовся з ОСОБА_5 десь у 2010 - 2011 роках, землею користувалась свекруха і сплачувала, однак її чоловік кожні вихідні допомагав її батьку. На досудовому слідстві давала покази в біглому порядку бо працювала в.о. керівника дитячого садочка № 25 в м. Кременчуці десь у 2018 році. В останнє судове засідання не з`явилась.

Представник ОСОБА_7 - ОСОБА_2 в судовому засіданні прохав у позові відмовити в повному обсязі, оскільки прокуратура не має повноважень, не зазначає підстави для скасування державної реєстрації, прохав застосувати строки позовної давності.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні просила у позові відмовити, пояснила, що ОСОБА_5 бувша дружина її батька, сама вона в 2003 - 2005 роках проживала в с. Жовтневе, працювали в СФГ Прометей неофіційно, допомагали бо були однією сім`єю, особисто вона ніякої землевпорядної документації на замовляла, державні акти не отримувала, всім займалась ОСОБА_5 , про те що були власниками земельної ділянки вони догадувалися бо про це йшла мова. В останнє судове засідання не з`явилась.

22.08.2019 року представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 направив заяву про застосування строку позовної давності, мотивоване тим, що до Держгеокадастру право розпорядження землями державної власності перейшло ще 01.01.2013 року.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 заяву свою підтримував, просив застосувати строки позовної давності і позові відмовити.

В судовому засіданні третя особа ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_6 позовні вимоги підтримали, посилаючись на підстави та обставини, викладені в позові та просили його задовольнити. Крім того ОСОБА_5 пояснила, що вона є засновником СФГ Прометей , відповідно до вимог податкової потрібно було зробити розпаювання, що вона і зробила за своїм особистим підписом і отримала документи на землю. ОСОБА_3 і ОСОБА_7 не знали про виділення їм земельних ділянок. Вона була одружена з їх батьком. Відповідачі дізнались про земельні ділянки коли почалась кримінальна справа, потім самі отримали дублікати.

Представники відповідача Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області в судове засідання не з`явилися, були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про причини свої неявки суд не повідомили.

Допитані в судовому засіданні свідки пояснили наступне:

Свідок ОСОБА_12 , пояснив що ОСОБА_5 , ОСОБА_3 його односельчани, ОСОБА_3 і ОСОБА_7 не обробляли землю, землі СФГ Прометей обробляли ОСОБА_14 і ОСОБА_15 .

Свідок ОСОБА_16 пояснила, що коли ОСОБА_5 почала проживати з ОСОБА_7 в неї була земельна ділянка в Куп`єватому, вони самі обробляли свої землі, коли розійшлися землю ОСОБА_5 обробляв фермер із Куп`єватого. Сама вона з 2006 по 2020 рік працювала головою Фрунзівської/Троїцької сільської ради. У ОСОБА_17 була своя техніка. Стосовно його доньок їй нічого не відомо. Крім ОСОБА_7 обробляв землю ОСОБА_14 і ОСОБА_18 .

Свідок ОСОБА_19 , чоловік відповідачки, пояснив, що обробляв землю в Куп`єватому на прохання тестя. Дружина працювала в Прометеї . Поки ОСОБА_7 був одружений з ОСОБА_5 вони всією сім`єю обробляли землю.

Свідок ОСОБА_20 , пояснив, що в 2000 році працював в СФГ Любава механізатором керівником був ОСОБА_17 , за його вказівкою обробляв землю в Куп`єватому. Коли він працював ОСОБА_3 і ОСОБА_7 там не допомагали.

Свідок ОСОБА_22 пояснила, що працювала з 1989 року сільським головою Куп`єватівської сільської ради, земля виділялась ОСОБА_5 під СФГ Прометей , перераховувала гроші за оренду землі, землі їй обробляли СФГ Зоря , потім разом із ОСОБА_7 . ОСОБА_3 та ОСОБА_7 податки не оплачували.

Свідок ОСОБА_23 голова СФГ Зоря , пояснила, що вони колеги із ОСОБА_5 , отримували в 1997 році разом землю, до 2012 року допомагали обробляти землю СФГ Прометей . В 2012 році ОСОБА_5 розвелась, саме вона платила податки, обробляла. Незаконно виділила земельні ділянки дорослим дітям бувшого чоловіка, ввела їх в члени СФГ Прометей . Акт земельної ділянки повинен був мінятися, хоча він не змінювався і платились податки. Допомогу надавали з 1997 року по 2006, а з 2012 року брали її землю в оренду. Відповідачі діти ОСОБА_17 , ОСОБА_7 виховувала дітей, її чоловік був військовим, вони не займалися обробітком землі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Ст. 81 ЦПК України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ІІІ-ПЛ № 014522 від 23 червня 1997 року, ОСОБА_5 було надано у постійне користування земельну ділянку площею 40,7 га із земель запасу Куп`єватівської сільської ради для ведення селянського ( фермерського) господарства ( а.с.59).

Відповідно до вироку Козельщинського районного суду Полтавської області від 16 січня 2018 року ОСОБА_5 засуджена за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України при наступних обставинах.

ОСОБА_5 , будучи головою СФГ Прометей та службовою особою, наділеною організаційно - розпорядчими та адміністративно - господарськими функціями, з метою отримання для самої себе, як голови СФГ Прометей , неправомірної вигоди у вигляді набуття у приватну власність незаконно включеними до складу членів СФГ Прометей земельних часток (паїв) за рахунок земель державної форми власності, перебуваючи у постійному користуванні СФГ Прометей , діючи умисно, у супереч вимогам ч.1 ст.3 Закону України Про фермерське господарство , перебуваючи у невстановленому досудовим слідством місці у серпні 2003 затвердила рішенням голови СФГ Прометей №2 від 20.08.2003 нову редакцію статуту господарства, згідно якої до складу членів господарства протиправно включено ОСОБА_7 та ОСОБА_3 .

У подальшому, 18 серпня 2003 ОСОБА_5 особисто заповнила реєстраційну картку про внесення змін до Статуту СФГ Прометей в частині включення до складу членів господарства ОСОБА_7 та ОСОБА_3 .

Після цього ОСОБА_5 звернулася до Глобинської РДА із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо передачі у приватну власність членам СФГ Прометей ОСОБА_7 та ОСОБА_3 за рахунок земель державної власності, які перебували у постійному користуванні СФГ Прометей на території Куп`єватівської сільської ради Глобинського району, земельних ділянок по 4,69 га кожній - у розмірі земельної частки (паю) по Куп`єватівській сільській раді Глобинського району.

23.03.2004 розпорядженням голови Глобинської РДА №236 затверджено проект відведення земельної ділянки для передачі у власність указаним членам СФГ Прометей та посвідчення права власності державними актами.

Даним розпорядженням голови Глобинської РДА за рахунок земель державної власності, які перебували у постійному користуванні СФГ Прометей , на території Куп`єватівської сільської ради незаконно передано у приватну власність членам СФГ Прометей ОСОБА_7 та ОСОБА_3 земельні частки (паї) площею по 4,69 га кожному.

У послідуючому право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_7 посвідчено державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серії ПЛ №000590 від 27.01.2004, зареєстрованого у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010455300002, тобто до прийняття головою районної державної адміністрації розпорядження 23.04.2003 про передачу земельної ділянки у власність.

Право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_3 посвідчено державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серії ПЛ №000591 від 27.01.2004, зареєстрованого у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010455300003, тобто до прийняття головою районної державної адміністрації розпорядження 23.04.2003 про передачу земельної ділянки у власність.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, як вбачається з вироку Козельщинського районного суду Полтавської області від 16.01.2018 року, внаслідок злочинних дій ОСОБА_5 земельні ділянки державної власності, які перебували у постійному користуванні СФГ Прометей , на території Куп`єватівської сільської ради незаконно передано у приватну власність членам СФГ Прометей ОСОБА_7 та ОСОБА_3 .

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам суд дійшов наступних висновків.

На підставі ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За положенням ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами або договором.

Відповідно до ст. 78 ЗК України право власності - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Ст. 153 Земельного кодексу України встановлено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Ст. 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом держаної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Ст. 393 ЦК України встановлено, що правовий акт органу державної влади, органу влад Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна , права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Згідно із ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, якими, зокрема є: справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Частиною четвертою статті 122 Земельного кодексу України, визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно до ч.6 ст.118 Земельного кодексу України зазначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Також, відповідно до ч.7 ст.118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Стаття 116 ЗК України, визначає підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності відповідно до якої:

1. Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

2. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

3. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

4. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

5. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч. 6 статті 186 ЗК України, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку. встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122цього Кодексу.

Відповідно до статті ч. 9 статті 118 ЗК України: відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до пункту 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , яка набрала чинності для України 11.09.1997 року, кожен має право на розгляд справи судом.

Європейський суд с прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст.32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив час (п.570 рішення від 20.09.2011 за заявою №14902/04 у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ; п. 51 рішення від 22.10.1996 року за заявами №22083/93, № 22095/93 у справі Стаббінгс проти Сполученого Королівства ).

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Ототожнення дати вчинення відповідної правомочності з моментом виникнення права на захист порушеного права на захист порушеного права суперечить приписам ст.261 ЦК України, відповідно до частини 1 якої перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або по особу, яка його порушила.

Аналогічні положення закріплені у п.28 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06.11.2009 року №9 відповідно до якого передбачено, що перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не х моменту вчинення правочину, а відповідно до частини першої ст.261 ЦК України від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Рішення про передачу у користування земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення приймалось держаними адміністраціями на підставі відповідного клопотання зацікавленої особи та відповідно до розробленої такою особою технічної документації із землеустрою до 01.01.2013 року.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від 06.09.2012 року ст. 123 ЗК викладено у новій редакції , а саме ч.4 цієї статті передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених ч.8 цієї стаття, у власність або у користування для всіх потреб.

Таким чином, строк позовної давності в даній справі слід обліковувати з 01.01.2013 року, із дати коли орган повноважний здійснювати контроль за землекористуванням, набув відповідних повноважень.

Оскільки відповідачі та їх представники заявили заяви про застосування строків позовної даності - у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

В зв`язку з відмовою в задоволенні позову, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 152, 158 Земельного кодексу України, ст.ст. 387, 393 Цивільного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 81, 76-81, 141, 223, 263-265 ЦПК України , суд,

У Х В А Л И В :

У задоволені позову заступника керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах: Головного управління Держгеокадастру у Полтавської області до Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_5 про визнання недійсними розпоряджень Глобинської РДА, державних актів на право приватної власності на землю та скасування їх державної реєстрації - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 31.12 .2021 .

Суддя А. В. Павлійчук