Ухвала

від 03.08.2021 по справі 308/10755/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/10755/20

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

03.08.2021 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , представника третьоїособи,щодо майнаякої вирішуєтьсяпитання проарешт, ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.07.2021 про відмову в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло вищевказане клопотання, в якому прокурор просить накласти арешт у вигляді заборони на відчуження земельних ділянок, що є речовими доказами у кримінальному провадженні та належать на праві приватної власності:

- з кадастровим номером 2110100000:44:001:0360, площею 0,2561 га, з цільовим призначенням 02.10, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

- з кадастровим номером 2110100000:44:001:0359, площею 0,2640 га, з цільовим призначенням 02.10, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

- з кадастровим номером 2110100000:44:001:0427, площею 0,8885 га, з цільовим призначенням 02.10, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

- з кадастровим номером 2110100000:44:001:0428, площею 0,0576 га, з цільовим призначенням 02.10, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

- з кадастровим номером 2110100000:44:001:0387, площею 0,1659 га, з цільовим призначенням 02.10, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на праві спільної часткової власності, ОСОБА_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , ОСОБА_11 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Клопотання прокурора мотивовано наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_12 , державного службовця 11 рангу, на підставі наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Держгеокадастру від 03.11.2015 № 1433к призначено на посаду начальника управління Держгеокадастру в Ужгородському районі (далі управління).

Під час виконання службових обов`язків начальника управління у 2015 2016 роках ОСОБА_12 була наділена функціями по перевірці у визначеному законом порядку проектів відведення земельних ділянок та погодження відповідних висновків щодо їх відповідності земельному законодавству.

Всупереч інтересам служби ОСОБА_12 , не перевіривши у визначеному законом порядку та не порівнявши матеріали проекту відведення земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_13 із наявним в управлінні фондом документації із землеустрою, а також не врахувавши того факту, що державний акт на право постійного користування земельною ділянкою ІІ-ЗК № 001696 від 03.07.1997, виданий ДП «Радгосп-завод Ужгородський» для ведення сільськогосподарського виробництва, визнано недійсним, 24.03.2016 безпідставно скріпила своїми підписами та відтисками печатки управління:

- висновок управління Держгеокадастру в Ужгородському районі за результатами розгляду проекту відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_13 для ведення особистого селянського господарства від 24.03.2016 № 35/41-16 про віднесення земельної ділянки до земель органів державної влади;

- довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та їх розподіл за власниками земель, землекористувачами, угіддями земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка розташована по АДРЕСА_1 , ОСОБА_13 за № П-355/0-331/6-16, до якої внесено відомості про віднесення земельної ділянки до земель органів державної влади та самоврядування, Головне управління Держземагенства у Закарпатській області.

Земельна ділянка ОСОБА_13 розташована в межах міста Ужгорода, по вул. Собранецькій, 150 «а», раніше перебувала у постійному користуванні ДП «Радгосп-завод Ужгородський» на підставі державного акту на право постійного користування землею серії II- ЗК № 001696 від 03.07.1997, зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 153, виданого за рішенням виконкому Ужгородської міської ради народних депутатів від 26.02.1997 № 26.

Згідно рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.11.2008 у справі № 17/97-98, державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ЗК № 001696 від 03.07.1997 та рішення виконкому Ужгородської міської ради народних депутатів від 26.02.1997 № 26, на підставі якого видано державний акт, визнані недійсними. Земельна ділянка по АДРЕСА_1 , перейшла у комунальну власність.

Крім того, згідно з висновком експерта за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою та оціночно-земельної експертизи у кримінальному провадженні № 1691/21-41 від 23.03.2021 надання дозволу на розробку проекту землеустрою та рішення про затвердження проекту землеустрою та передача земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_13 в АДРЕСА_1 , належало до компетенції Ужгородської міської ради.

ОСОБА_14 , маючи у розпорядженні місцевий фонд документації із землеустрою, затверджений в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, маючи доступ до відомостей про те, що державний акт на право постійного користування землею серії II-ЗК № 001696 від 03.07.1997 визнано недійсним, а відповідно розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, проявивши необережність при виконанні обумовлених її службовим становищем обов`язків, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 , загальною площею 1,6321 га ОСОБА_13 , не вжила заходів до відмови у погодженні проекту, з огляду на невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів та документації із землеустрою. Як наслідок, наказом Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області від 01.04.2016 № 807-сг, з урахуванням позитивного висновку територіального органу центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, а саме управління Держгеокадастру в Ужгородському районі, які скріплені підписом ОСОБА_12 та відтиском печатки управління, які є невід`ємною частиною проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, вказаний проект відведення земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:44:001:0275 затверджено та земельну ділянку передано у приватну власність ОСОБА_13 .

Таким чином, ОСОБА_12 , будучи службовою особою, несумлінно ставлячись до виконання своїх службових обов`язків, маючи реальну можливість діяти так, як того вимагають інтереси служби, у протиріччі з установленим порядком, проявила необережність при виконанні обумовлених її службовим становищем обов`язків, всупереч вимог ст.ст. 12, п. «є», 15-1 ч.1; 83, 84; 122 ч.1 ч.4; ч.12 Розділу X «Перехідних положень» ЗК України, ст.31 Закону України «Про власність», ст.ст. 1,2 Закону України «Про землеустрій», Положення про Державний фонд документації із землеустрою, Положення про Управління Держгеокадастру у районі, не виконала основну функцію територіального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, що знаходиться у прямому причинному зв`язку із прийняттям наказу про розпорядження земельною ділянкою неуповноваженим органом, чим спричинено тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам в особі Ужгородської міської ради на загальну суму 15 055 347 гривень, що у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є тяжкими наслідками.

З цих підстав прокурор вважає, що ОСОБА_12 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а саме у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

14.05.2021 ОСОБА_12 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.

Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування, проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_13 для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 2110100000:44:001:0275, державним Актом на право постійного користування землею серії II- ЗК № 001696 від 03.07.1997 зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 153, виданого за рішенням виконкому Ужгородської міської ради народних депутатів від 26.02.1997 № 26, рішенням Господарського суду Закарпатської області від 28.11.2008 у справі № 17/97-98 (рішення набрало законні сили), висновком експерта від 23.03.2021 №1691/21-41 за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою та оціночно-земельної експертизи, протоколом огляду земельних ділянок від 18.11.2020, висновком судової почеркознавчої експертизи № 9654 від 14.06.2021. 31.03.2021 у кримінальному провадженні прийнято постанову про визнання речовими доказами земельних ділянок з кадастровими номерами 2110100000:44:001:0360 площею 0,2561 га, 2110100000:44:001:0359 площею 0,2640 га, 2110100000:44:001:0387 площею 0,1659 га, 2110100000:44:001:0427 площею 0,8885 га та 2110100000:44:001:0428 площею 0,0576 га, з цільовим призначенням 32.10, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної інфраструктури, на тій підставі, що по своїй суті земельна ділянка є матеріальним об`єктом, який буде використано як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також є предметом, що є об`єктом кримінально-протиправних дій.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказані вище земельні ділянки належать на праві приватної власності: ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Прокурор заявив клопотання слідчому судді про арешт майна земельної ділянки з метою забезпечення збереження речового доказу у незмінному правовому статусі, як земельну ділянку, не обтяжену заборонами та іпотеками у власності однієї фізичної особи, без зміни її зовнішнього вигляду, щоб запобігти перетворенню та забудові.

Підставою застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження є той факт, що органом досудового розслідування встановлено правовий статус відповідної вказаної вище земельної ділянки, а саме зміна її власника внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Невжиття заходів щодо заборони відчуження відповідної земельної ділянки призведе до її продажу або ж забудови, що порушить права осіб, які набудуть право власності на неї.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.07.2021 відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення прокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_15 про арешт майна у кримінальному провадженні № 420200700000000417 від 22.09.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування вказаного вище кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.

Підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні є ОСОБА_12 .

У межах здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження орган досудового розслідування вважає за необхідне застосувати захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, зокрема вказаних вище земельних ділянок із забороною їх відчуження.

Частиною 11 статті 170 КПК України передбачено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчим, як визнано слідчим суддею місцевого суду, таких обставин та доказів, що їх підтверджують у клопотанні прокурора не наведено.

Вирішуючи питання щодо арешту майна, слідчий суддя врахував сталу прецедентну судову практику ЄСПЛ щодо відповідності втручання в право володіння майном, принципу правомірного втручання, те, що підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

При цьому, втручання є виправданим, у випадку, якщо воно здійснено з метою задоволення суспільного інтересу та за наявності об`єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу пропорційності «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.

Слідчий суддя визнав, що арешт майна третіх осіб в даному кримінальному провадженні не є необхідним, оскільки доводи, наведені у клопотанні прокурора не відповідають критеріям розумності та співмірності.

В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_8 просить оскаржувану ним ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.07.2021 скасувати у зв`язку із невідповідністю висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження та внаслідок істотного порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону, а також постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити та накласти арешт у вигляді заборони на відчуження вказаними вище земельними ділянками, що є речовими доказами у кримінальному провадженні та належать на праві приватної власності ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що згідно з рішенням Господарського суду Закарпатської області від 28.11.2008 у справі № 17/97-98 (рішення набрало законні сили), державний акт на праве постійного користування землею серії ІІ-ЗК № 001696 від 03.07.1997 та рішення виконкому Ужгородської міської ради народних депутатів від 26.02.1997 № 26, на підставі якого видано державний акт, визнані недійсними.

Таким чином, земельна ділянка по АДРЕСА_1 , перейшла у комунальну власність.

Розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради.

Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою та оціночно-земельної експертизи у кримінальному провадженні, № 1691/21-41 від 23.03.2021, надання дозволу на розробку проекту землеустрою та рішення про затвердження проекту землеустрою та передача земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_16 в АДРЕСА_1 , належало до компетенції Ужгородської міської ради.

Частиною 1 статті 186-1 ЗК України встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Відповідно до ч.ч. 5-6 ст.186-1 ЗК України органи, зазначені в частинах першій третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику своїх висновків про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. Всупереч вищенаведеному, ОСОБА_12 , маючи у розпорядженні місцевий фонд документації із землеустрою, затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, маючи доступ до відомостей про те, що державний акт на право постійного користування землею серії IT-ЗК № 001696 від 03.07.1997 визнано недійсним, а відповідно розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, проявивши необережність при виконанні обумовлених її службовим становищем обов`язків, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 , загальною площею 1,6321 га ОСОБА_16 , не вжито заходів до відмови у погодженні проекту, з огляду на невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою.

Наказом Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області від 01.04.2016 № 807-сг, з урахуванням позитивного висновку територіального органу центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, а саме управління Держгеокадастру в Ужгородському районі Закарпатської області, які скріплені підписом ОСОБА_12 та відтиском печатки управління, які є невід`ємною частиною проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, вказаний проект відведення земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:44:001:0275 затверджено та земельну ділянку передано у приватну власність ОСОБА_17 .

Таким чином, ОСОБА_12 , будучи службовою особою, несумлінно ставлячись до виконання своїх службових обов`язків, маючи реальну можливість діяти так, як того вимагають інтереси служби, у протиріччі з установленим порядком, проявила необережність при виконанні обумовлених її службовим становищем обов`язків, усупереч вимог ст.ст.12 п. «є»; 15-1 ч.1; 83; 84; 122 ч.1, ч.4, ч.12 Розділу X «Перехідних положень» ЗК України, ст.31 Закону України «Про власність», ст.ст. 1,2 Закону України «Про землеустрій», Положення про Державний фонд документації із землеустрою, Положення про Управління Держгеокадастру у районі, не виконала основну функцію територіального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, що знаходиться у прямому причинному зв`язку із прийняттям наказу про розпорядження земельною ділянкою неуповноваженим органом, чим спричинено тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам в особі Ужгородської міської ради на загальну суму 15 055 347 гривень, що у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, спричинило тяжкі наслідки.

ОСОБА_12 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, а саме у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Обґрунтованість підозри, на думку прокурора, підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування, проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_17 для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 2110100000:44:001:0275, державним актом на право постійного користування землею серії II- ЗК № 001696 від 03.07.1997 зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 153, виданого за рішенням виконкому Ужгородської міської ради народних депутатів від 26.02.1997 № 26, рішенням Господарського суду Закарпатської області від 28.11.2008 у справі № 17/97-98, висновком експерта від 23.03.2021 № 1691/21-41 за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою та оціночно-земельної експертизи, протоколом огляду земельних ділянок від 18.11.2020, висновком судової почеркознавчої експертизи № 9654 від 14.06.2021.

31.03.2021 у кримінальному провадженні прийнято постанову про визнання речовими доказами земельних ділянок з кадастровими номерами 2110100000:44:001:0360 площею 0,2561 га, 2110100000:44:001:0359 площею 0,2640 га, 2110100000:44:001:0387 площею 0,1659 га, 2110100000:44:001:0427 площею 0,8885 га та 2110100000:44:001:0428 площею 0,0576 га, з цільовим призначенням 02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної інфраструктури, на тій підставі, що по своїй суті земельна ділянка є матеріальним об`єктом, який буде використано як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також є предметом, що є об`єктом кримінально протиправних дій.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельні ділянки належать на праві приватної власності:

- з кадастровим номером 2110100000:44:001:0360, площею 0,2561 га, з цільовим призначенням 02.10, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, 150 «а», ОСОБА_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

- з кадастровим номером 2110100000:44:001:0359, площею 0,2640 га, з цільовим призначенням 02.10, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

- з кадастровим номером 2110100000:44:001:0427, площею 0,8885 га, з цільовим призначенням 02.10, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

- з кадастровим номером 2110100000:44:001:0428, площею 0,0576 га, з цільовим призначенням 02.10, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

- з кадастровим номером 2110100000:44:001:0387, площею 0,1659 га, з цільовим призначенням 02.10, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на праві спільної часткової власності, ОСОБА_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , ОСОБА_11 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Метою накладення арешту згідно процесуальних норм п.п. 1,4 ч.2 ст.170 КПК України є забезпечення кримінального провадження у частині збереження речових доказів в незмінному стані, як за зовнішнім виглядом, так і в незмінному правовому та фізичному стані.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Підставою ж застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження є той факт, що органом досудового розслідування встановлено правовий статус земельної ділянки, а саме зміна власника земельної ділянки внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, враховуючи, відповідно до вимог ст.173 КПК України, наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст.367 ч.2 КК України, прокурор вважає, що слід накласти арешт на майно вказані вище земельні ділянки.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об`єкта нерухомості» прийнято Верховною Радою України 2 лютого 2021 року. Законом передбачено, у разі набуття на підставі вчиненого правочину або у порядку спадкування права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці приватної власності, право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від попереднього власника таких об`єктів до набувача таких об`єктів, без зміни її цільового призначення. Таким чином, у разі проведення будівництва на вказаній земельній ділянці, незаконне заволодіння земельною ділянкою стане невідворотним.

Відповідно, орган досудового розслідування ставив клопотання перед слідчим суддею про арешт земельної ділянки з метою забезпечення збереження речового доказу у незмінному правовому статусі, як земельну ділянку, не обтяжену заборонами та іпотеками у власності однієї фізичної особи, без зміни її зовнішнього вигляду, щоб запобігти перетворенню та забудові.

За цих обставин накладення арешту на вищевказані земельні ділянки є необхідним, розумним та співмірним, оскільки невжиття заходів щодо організації заборони відчуження земельної ділянки, призведе до їх продажу або ж забудови, що порушить права осіб, які, у відповідний спосіб, набудуть право власності на земельну ділянку у разі її відчуження.

У зв`язку з викладеним, висновки слідчого судді прокурор вважає є необґрунтованими.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора ОСОБА_5 на підтримання апеляційної скарги, представника третьої особи ОСОБА_7 , який заперечив повністю проти апеляційної скарги прокурора, посилаючись на законність оскарженої ухвали слідчого судді, вивчивши матеріали провадження, апеляційний суд визнає, що наведена вище апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.

Наразі здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 420200700000000417 від 22.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, у вчиненні якого підозрюваною є ОСОБА_12 , якій 14.05.2021 повідомлено про відповідну підозру.

В межах зазначеного кримінального провадження прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на вищевказане майно.

Згідно ч.1 ст.131КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

У відповідності до п.7 ч.2 ст.131КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

На даний час існує обґрунтована підозра щодо вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, достатніми є докази, що вказують на вчинення злочину; правовою підставою для арешту зазначеного вище майна є його збереження; враховуються також апеляційним судом наслідки арешту майна для третіх осіб, розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що не було враховано слідчим суддею, яким постановлено оскаржену прокурором у даному кримінальному провадженні ухвалу від 15.07.2021.

У клопотанні прокурора про арешт майна зазначено: підстави і мету та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна зазначених вище земельних ділянок; документи, які підтверджують право власності на земельні ділянки, що належить арештувати, конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження третіми особами таким майном; до клопотання прокурора додані копії документів, якими він обґрунтовує доводи свого клопотання.

В даному випадку існує правова підстава для арешту зазначених вище земельних ділянок, можливість використання їх як доказу у вказаному вище кримінальному провадженні.

Згідно ч.1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч.3 ст.170КПК України арешт майна накладається за наявності достатніх підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Постановою органу досудового розслідування від 31.03.2021 визнано речовими доказами земельні ділянки з кадастровими номерами: 2110100000:44:001:0360 площею 0,2561 га, 2110100000:44:001:0359 площею 0,2640 га, 2110100000:44:001:0387 площею 0,1659 га, 2110100000:44:001:0427 площею 0,8885 га та 2110100000:44:001:0428 площею 0,0576 га, з цільовим призначенням 32.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної інфраструктури, на тій підставі, що по своїй суті земельна ділянка є матеріальним об`єктом, який буде використано як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження № 420200700000000417, а також є предметом, що є об`єктом кримінально протиправних дій.

Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду, прийшовши до висновку про відмову в задоволенні наведеного вище клопотання прокурора про арешт майна, не врахував вищенаведені суттєві обставини та приєднані до клопотання прокурора докази, не в повному обсязі дотримався наведених вище норм кримінального процесуального закону.

Вищенаведене свідчить про те, що вказані вище земельні ділянки відповідають визначеним у ст.98 КПК України критеріям, оскільки є безпосереднім об`єктом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.

Вищенаведене, на переконання апеляційного суду, свідчить про те, що слідчим суддею постановлено судове рішення, яке не можна визнати належним чином вмотивованим, таким, що ґрунтується на вимогах закону, і яке, з урахуванням наведеного вище, підлягає скасуванню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про задоволення вказаного вище клопотання прокурора.

При цьому, апеляційний суд вважає, що вищевказані обставини та наявні в матеріалах судового провадження докази викликають необхідність накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами: 2110100000:44:001:0360 площею 0,2561 га, 2110100000:44:001:0359 площею 0,2640 га, 2110100000:44:001:0387 площею 0,1659 га, 2110100000:44:001:0427 площею 0,8885 га та 2110100000:44:001:0428 площею 0,0576 га, оскільки існують достатні підстави вважати, що такі є об`єктом кримінально-протиправних дій, а також з метою збереження речових доказів та запобіганню передбачених абз. 1 ч.1 ст.170 КПК України ризиків.

Також апеляційний суд вважає, що в даному кримінальному провадженні потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна як арешт земельної ділянки, і що прокурором поза розумним сумнівом доведено законність такого арешту, оскільки, на переконання апеляційного суду, незастосування того заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного нерухомого майна із забороною його використання та розпорядження ним, може призвести до його зникнення, втрати або пошкодження, або настанні інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, і завдання кримінального провадження можуть бути досягнуті лише шляхом застосування такого заходу забезпечення цього провадження.

З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги прокурора заслуговують на увагу.

Відповідно до ст.ст. 409-410 КПК України неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, тягнуть скасування судового рішення, а з урахуванням вимог ст.407 цього Кодексу, зі скасуванням ухвали слідчого судді й постановленням нової ухвали.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 404,407,418,419,422, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.07.2021 про відмову у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно скасувати.

Клопотання прокурора задовольнити.

Накласти арешт у вигляді заборони на відчуження земельних ділянок, що є речовими доказами у кримінальному провадженні та належать на праві приватної власності:

- з кадастровим номером 2110100000:44:001:0360, площею 0,2561 га, з цільовим призначенням 02.10, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

- з кадастровим номером 2110100000:44:001:0359, площею 0,2640 га, з цільовим призначенням 02.10, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

- з кадастровим номером 2110100000:44:001:0427, площею 0,8885 га, з цільовим призначенням 02.10, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

- з кадастровим номером 2110100000:44:001:0428, площею 0,0576 га, з цільовим призначенням 02.10, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

- з кадастровим номером 2110100000:44:001:0387, площею 0,1659 га, з цільовим призначенням 02.10, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на праві спільної часткової власності, ОСОБА_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , ОСОБА_11 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і відповідно до ч.4 ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: