Ухвала

від 15.07.2021 по справі 308/10755/20

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/10755/20

1-кс/308/2992/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №420200700000000417 від 22.09.2020, за ч .2 ст.367 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло вищевказане клопотання, в якому прокурор просить накласти арешт у вигляді заборони на відчуження земельних ділянок, що є речовими доказами у кримінальному провадженні та належать на праві приватної власності:

-з кадастровим номером 2110100000:44:001:0360 площею 0,2561 га. з цільовим призначенням 02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_6 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

-з кадастровим номером 2110100000:44:001:0359 площею 0,2640 га. з цільовим призначенням 02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_6 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

-з кадастровим номером 2110100000:44:001:0427 площею 0,8885 га. з цільовим призначенням 02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_4 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; - з кадастровим номером 2110100000:44:001:0428 площею 0,0576 га. з цільовим призначенням 02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_4 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

-з кадастровим номером 2110100000:44:001:0387 площею 0,1659 га. з цільовим призначенням 02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового ' линку за адресою АДРЕСА_1 на праві спільної часткової гласності ОСОБА_7 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 та ОСОБА_8 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Клопотання обґрунтоване наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_9 , державного службовця 11 рангу, на підставі наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Держгеокадастру від 03.11.2015 № 1433к призначено на посаду начальника управління Держгеокадастру в Ужгородському районі.

У силу виконання службових обов`язків начальника Управління у 2015 - 2016 роках ОСОБА_9 була особою, яка наділена функціями по перевірці у визначеному законом порядку проектів відведення земельних ділянок та погодження відповідних висновків щодо їх відповідності земельному законодавству.

Разом з тим установлено, що усупереч інтересам служби ОСОБА_9 , не перевіривши у визначеному законом порядку та не порівнявши матеріали проекту відведення земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_10 із наявним в Управлінні фондом документації із землеустрою, а також не врахувавши того факту, що Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою ІІ-ЗК № 001696 від 03.07.1997, виданого ДП «Радгосп-завод Ужгородський» для ведення сільськогосподарського виробництва, визнано недійсним, 24.03.2016 безпідставно скріпила своїми підписами та відтисками печатки Управління:

- висновок Управління Держгеокадастру в Ужгородському районі за результатами розгляду проекту відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_10 для ведення особистого селянського господарства від 24.03.2016 № 35/41-16 про віднесення земельної ділянки до земель органів державної влади;

- довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка розташована по АДРЕСА_1 ОСОБА_10 за № П-355/0-331/6-16, до якої внесено відомості про віднесення земельної ділянки до земель органів державної влади та самоврядування Головне управління Держземагенства у Закарпатській області.

Встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_10 розташована в межах міста Ужгорода, а саме по АДРЕСА_1 та раніше перебувала у постійному користуванні ДП «Радгосп-завод Ужгородський» на підставі державний акт на право постійного користування землею серії II- ЗК № 001696 від 03.07.1997, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №153, виданого за рішенням виконкому Ужгородської міської ради народних депутатів від 26.02.1997 №26.

Однак, згідно з рішенням Господарського суду Закарпатської області від 28.11.2008 у справі №17/97-98 (рішення набрало законні сили), державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ЗК № 001696 від 03.07.1997 та рішення виконкому Ужгородської міської ради народних депутатів від 26.02.1997 № 26 в частині п. IX. 8, на підставі якого видано державний акт, визнані недійсними. Таким чином, земельна ділянка по АДРЕСА_1 перейшла у комунальну власність.

Крім того, згідно з висновком експерта за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою та оціночно-земельної експертизи у кримінальному провадженні №1691/21-41 від 23.03.2021 надання дозволу на розробку проекту землеустрою та рішення про затвердження проекту землеустрою та передача земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_10 в АДРЕСА_1 належало до компетенції Ужгородської міської ради Закарпатської області.

ОСОБА_11 , маючи у розпорядженні місцевий фонд документації із землеустрою, затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, маючи доступ до відомостей про те, що Державний Акт на право постійного користування землею серії II- ЗК № 001696 від 03.07.1997 визнано недійсним, а відповідно розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, проявивши необережність при виконанні обумовлених її службовим становищем обов`язків, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 загальною площею 1,6321 га. ОСОБА_10 , не вжила заходів до відмови у погодженні проекту, з огляду на невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів та документації із землеустрою.5 Як наслідок, наказом Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області від 01.04.2016 № 807-сг, з урахуванням позитивного висновку територіального органу центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, а саме Управління Держгеокадастру в Ужгородському районі Закарпатської області, які скріплені підписом ОСОБА_9 та відтиском печатки Управління, та які є невід`ємною частиною проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, вказаний проект відведення земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:44:001:0275 затверджено та земельну ділянку передано у приватну власність ОСОБА_10 .

Таким чином, ОСОБА_9 , будучи службовою особою, несумлінно ставлячись до виконання своїх службових обов`язків, маючи реальну можливість діяти так, як того вимагають інтереси служби, у протиріччі з установленим порядком, проявила необережність при виконанні обумовлених її службовим становищем обов`язків, усупереч вимог ст. 12, п. є, ч.І ст. 15-1, ст. 83, ст. 84, ч.1 ч.4 ст. 122, ч.12 Розділу X «Перехідних положень» ЗК України, ст.31 Закону України «Про власність», ст.ст. 1, 2 Закону України «Про землеустрій», Положення про Державний фонд документації із землеустрою, Положення про Управління Держгеокадастру у районі, не виконала основну функцію територіального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, що знаходиться у прямому причинному зв`язку із прийняттям наказу про розпорядження земельною ділянкою не уповноваженим органом, чим спричинено тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам в особі Ужгородської міської ради на загальну суму 15 055 347 гривень, що у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є тяжкими наслідками.

Таким чином, ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а саме у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

14.05.2021 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.

Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування, проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_10 для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 2110100000:44:001:0275, державним Актом на право постійного користування землею серії II- ЗК № 001696 від 03.07.1997 зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 153, виданого за рішенням виконкому Ужгородської міської ради народних депутатів від 26.02.1997 № 26, рішенням Еосподарського суду Закарпатської області від 28.11.2008 у справі № 17/97-98 (рішення набрало законні сили), висновком експерта від 23.03.2021 №1691/21-41 за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою та оціночно-земельної експертизи, протоколом огляду земельних ділянок від 18.11.2020, висновком судової почеркознавчої експертизи №9654 від 14.06.2021. 31.03.2021 у кримінальному провадженні прийнято постанову про визнання речовими доказами земельних ділянок з кадастровими номерами 2110100000:44:001:0360 площею 0,2561 га., 2110100000:44:001:0359 площею 0,26406 га., 2110100000:44:001:0387 площею 0Д659 га., 2110100000:44:001:0427 площею 1.8885 га. та 2110100000:44:001:0428 площею 0,0576 га., з цільовим призначенням 32.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної інфраструктури, на тій підставі, що по своїй суті земельна ділянка є матеріальним об`єктом, який буде використано як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також є предметом, що є об`єктом кримінально протиправних дій.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельні ділянки належать на праві приватної власності: - з кадастровим номером 2110100000:44:001:0360 площею 0,2561 га. з цільовим призначенням 02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_6 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; - з кадастровим номером 2110100000:44:001:0359 площею 0,2640 га. з цільовим призначенням 02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_6 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; - з кадастровим номером 2110100000:44:001:0427 площею 0,8885 га. з цільовим призначенням 02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 ОСОБА_4 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; - з кадастровим номером 2110100000:44:001:0428 площею 0,0576 га. з цільовим призначенням 02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_4 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; - з кадастровим номером 2110100000:44:001:0387 площею 0,1659 га. з цільовим призначенням 02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності ОСОБА_7 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 та ОСОБА_8 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Орган досудового розслідування ставить клопотання перед слідчим суддею про арешт земельної ділянки з метою забезпечення збереження речового доказу у незмінному правовому статусі, як земельну ділянку не обтяжену заборонами та іпотеками у власності однієї фізичної особи, без зміни її зовнішнього вигляду, щоб запобігти перетворенню та забудові.

Підставою ж застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження є той факт, що органом досудового розслідування встановлено правовий статус земельної ділянки, а саме зміна власника земельної ділянки внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Не вжиття заходів щодо організації заборони відчуження земельної ділянки, призведе до їх продажу або ж забудови, що порушить права осіб, які набудуть право власності на земельну ділянку.

Таким чином, враховуючи, відповідно до вимог ст. 173 КПК України, наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, слід накласти арешт на майно - земельні ділянки.

У судовому засіданні прокурор підтримав подане ним клопотання та просив задовольнити його з викладених у ньому підстав.

У судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 , заперечував проти задоволення клопотання з наступних підстав:

-питання арешту майна у даному кримінальному провадженні вже вирішувалось судом 23.04.2021;

-оголошення підозри у даному провадженні не є обставиною, що змінилася, яка могла б впливати якимось чином на арешт майна;

-експертиза не є належним доказом при вирішенні даного питання, оскільки на розгляд експерту виносились технічні питання;

-щодо Державного Акту на право постійного користування землею, то доказів скасування такого суду не надано, у той час як визнання його недійсним не означає автоматичний перехід права власності на земельну ділянку.

Прокурор у відповідь на аргументацію та заперечення адвоката додав, що новою обставиною, яка слугувала підставою для звернення з клопотанням про накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні стала нова кваліфікація розслідуваного кримінального правопорушення.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя встановив наступне.

Слідчим суддею встановлено, що Слідчим Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження відомості про яке внесені до ЄРДР за №420200700000000417 від 22.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК У країни.

Підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні є ОСОБА_9 .

У межах здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження орган досудового розслідування вважає за необхідне застосувати захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, зокрема земельних ділянок із забороною відчуження таких.

Метою застосування арешту майна орган досудового розслідування вказує забезпечення збереження речового доказу у незмінному правовому статусі, як земельну ділянку не обтяжену заборонами та іпотеками у власності однієї фізичної особи, без зміни її зовнішнього вигляду, щоб запобігти перетворенню та забудові. Підставою ж застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження є той факт, що органом досудового розслідування встановлено правовий статус земельної ділянки, а саме зміна власника земельної ділянки внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому на думку прокурора невжиття заходів щодо організації заборони відчуження земельної ділянки, призведе до їх продажу або ж забудови, що порушить права осіб, які набудуть право власності на земельну ділянку.

Відповідно до вимог ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення(цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Пунктом 1 частини другої вказаної норми закону, визначено, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, окрім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно із ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати правові підстави арешту майна, а саме: завдання кримінальним правопорушенням матеріальної та/чи моральної шкоди, заявлення цивільного позову про її відшкодування або можливість заявлення такого позову, можливість накладення майнових стягнень, конфіскації майна за вироком суду; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; наявність, місцезнаходження та вартість майна, на яке може бути накладено арешт, і його співмірність з можливими розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушення, та цивільного позову, а також наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Поряд з цим необхідність арешту майна зумовлюється обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи неможливість виконання вироку в частині забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову чи перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути приховане, відчужене чи пошкоджене.

Частиною 11ст. 170 КПК Українивстановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Однак, слідчим таких обставин та доказів, що їх підтверджують у клопотанні не наведено.

Відповідно до ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Тобто, обов`язок доведення необхідності арешту майна та наявності відповідних ризиків, законодавцем покладено на особу, що звернулася з клопотання про арешт майна.

Вирішуючи питання щодо арешту майна, слідчий суддя також враховує сталу прецедентну судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

При цьому, втручання є виправданим, у випадку, якщо воно здійснено з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об`єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

З аналізу поданого клопотання слідчий суддя не вбачає підстав вважати, що арешт майна третіх осіб в даному кримінальному провадженні є необхідним, оскільки доводи, наведені у клопотанні та в судовому засіданні не відповідають критеріям розумності та співмірності застосування арешту майна, що свідчить про недотримання слідчим вимог встановлених КПК України щодо необхідності такого арешту, передбачених ст.170 КПК України, підстав та мети накладення арешту, що відповідно до ч.1 ст.173 КПК України є підставою для відмови в задоволенні клопотання про арешт майна в цій частині.

За таких обставин, у клопотанні прокурора про накладення арешту майна у кримінальному провадженні №420200700000000417 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 170, 171-173, 175, 309, 395, 532 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №420200700000000417 від 22.09.2020, за ч .2 ст.367 КК України, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали проголошений 16.07.2021 о 16 год. 00 хв.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1