Постанова

від 22.08.2006 по справі 2/193

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/193

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.08.2006  року                                                                      Справа № 2/193

           Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Парамонової Т.Ф.

суддів:                                        Бойченка К.І.

                                                  Медуниці О.Є.

секретар судового  засідання      Наумов Б.Є.                                        

за участю представників сторін:

від позивача –  не прибув;

від відповідача –   Жирнова З.В., дов. б/н від 06.06.2006;

від  третьої особи – не прибув,

розглянувши апеляційну

скаргу                                                 Державного підприємства „Придніпровська

                                                     залізниця”, м. Дніпропетровськ

на рішення

господарського суду                         Луганської області

від                                                        23.06.2006

по справі                                             № 2/193 (суддя Седляр О.О.)

за позовом                                           Державного підприємства „Придніпровська

                                                     залізниця”, м. Дніпропетровськ

до відповідача                                    Приватного підприємства „Асфодел”,

                                                      м. Луганськ

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет         Донецька залізниця в особі  Луганської

спору                                                    дирекції залізничних перевезень, м. Луганськ

про                                                              стягнення 6705 грн. 00 коп

                                                                  в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Луганської області від 23.06.2006 у справі № 2/193  частково задоволено позов  Державного підприємства „Придніпровська залізниця” до Приватного підприємства „Асфодел” про стягнення 6705 грн. 00 коп.

Зазначеним рішенням з відповідача стягнуто 670 грн. 50 коп. штрафу за невірно вказану масу вантажу у залізничній накладній, 102 грн. 00 коп.  витрат зі сплати державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно—технічне забезпечення судового процесу. В решті позову  відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване доведенням матеріалами справи вини відповідача у зазначенні неправильної маси вантажу у залізничній накладній, однак за своєю ініціативою з врахуванням положень статті 233 Господарського  кодексу України  суд першої інстанції зменшив суму штрафу, що підлягав стягненню з відповідача. Застосування статті 233 Господарського кодексу України місцевий господарський суд  обґрунтував тим, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій за порушення зобов'язання, а також тим, що відповідачем не завдано збитків іншим учасникам господарських відносин.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду Луганської області від  23.06.2006 у справі № 2/193 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що  судом першої інстанції неправомірно застосовано статтю 233 Господарського кодексу України, оскільки  відповідно до частини 5 статті 307 Господарського кодексу України  умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями  встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами  та іншими спеціальними нормативними актами. На думку скаржника, жодна з норм законодавства про залізничний транспорт не містить вказівок щодо можливого зменшення суми штрафу з будь-яких підстав.

Відзивом на апеляційну скаргу від 10.08.2006  відповідач у справі проти вимог, викладених в апеляційній скарзі, заперечив, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін.  

Ухвалу про порушення апеляційного провадження у справі №2/193 від 14.07.2006 прийнято колегіэю суддів у складі Парамонової Т.Ф. (головуючий), Баннової Т.М. та Бойченка К.І. на підставі розпорядження першого заступника голови апеляційного господарського суду від 14.07.2006. У зв'язку з відпусткою судді  Баннової Т.М. до складу судової колегії з розгляду апеляційної скарги у даній справі розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 09.08.2006 введено суддю  Медуницю О.Є.  

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення,  дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідач за залізничною накладною № 52379867 у вагоні № 67883355 зі станції  відправлення Лутугіно Донецької залізниці відвантажив вугілля на станцію Павлоград – 1  Придніпровської залізниці.

Згідно даних  залізничної накладної масу нетто вугілля визначено відправником – Приватним підприємством „Асфодел”, відповідачем у справі.

Контрольне переважування вказаного вагону  здійснено на станції призначення Павлоград – 1  Придніпровської залізниці, за результатами переважування  маса нетто вантажу склала 67300 кг. Вказані обставини підтверджуються документально-комерційним актом 744501/7 від 04.11.2005, а також актом  загальної форми від 04.11.2005, витягом з книги контрольного переважування  та перевірки кількості вантажу  станції Павлоград – 1.

За таких обставин залізницею відповідно до статті 118 Статуту залізниць нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі п'ятикратної вартості провозу вугілля, яка за вказаною накладною становить  1341 грн. 00 коп., у загальній сумі 6705 грн. 00 коп.

Заперечення відповідача стосовно того, що маса вантажу визначена перевізником, судом першої інстанції не прийнято до уваги обґрунтовано.

Як вбачається з матеріалів справи, вагон зважувався на вагонних вагах  станції Лутугіно, але зважування проводилося на підставі договору № 30 від 01.01.2005, укладеного між Донецькою залізницею і відповідачем (а.с. 28) на послуги зважування у зв'язку з відсутністю у відповідача ваг.

Контрольне переважування вантажу у вагоні залізницею не проводилося, відповідачем на вимогу суду докази контрольного  переважування не надано ( витяг з книги форми ГУ-78).

У матеріалах справи містяться  відомості щодо зважування вантажу (а.с.44), що здійснювалося на станції Лутугіно, що також підтверджено наданим відповідачем 22.08.2006 витягом з книги переважування форми  ГУ-36.

З урахуванням викладеного вище судом першої інстанції зроблено вірний висновок щодо підтвердження матеріалами справи вини відповідача у неправильному зазначенні відомостей у накладній.

Разом з тим апеляційний суд приймає до уваги посилання позивача в апеляційній скарзі на необґрунтованість застосування  судом першої інстанції частин 1 та 2 статті 233 господарського кодексу України, оскільки збитки кредитора за договором перевезення не визначались і до стягнення не заявлялись.

Обов'язок відправника зазначати у накладній відповідні реквізити  та штраф за неправильне їх зазначення передбачені  спеціальним законодавством – Статутом залізниць України та Правилами оформлення перевізних документів, і не є змістом договору перевезення, який засвідчено накладною.

За таких обставин апеляційну скаргу позивача слід задовольнити частково, рішення господарського суду Луганської області від 23.06.2006 у справі № 2/193 слід змінити, позов задовольнити повністю.

Судові витрати за позовом, а також за апеляційною скаргою покладаються на відповідача у справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.  ст.   43,  44,   49,   85,   99,   101, п. 4 ст.103, п.4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд

                                                                п о с т а н о в и в :         

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства „Придніпровська залізниця”  на  рішення господарського суду Луганської області від 23.06.2006 у справі № 2/193  задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 23.06.2006 у справі                          № 2/193 змінити.

3. Позов задовольнити повністю.

4. Стягнути з Приватного підприємства „Асфодел”, м. Луганськ, вул. Карла Маркса, 7, код 32690798, на користь  Державного підприємства „Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, 108, код 01073828,                6705 грн. 00 коп. штрафу, 102 грн. 00 коп. витрат зі сплати державного мита за позовною заявою, 51 грн. 00 коп. витрат зі сплати державного мита за апеляційною скаргою, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5. Пункт 3 резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 23.06.2006 у справі № 2/193 скасувати.

5. Зобов'язати господарський суд Луганської області на виконання даної постанови видати відповідний наказ.

Головуючий суддя                                                              Т.Ф.Парамонова

Суддя                                                                       К.І. Бойченко

Суддя                                                                      О.Є. Медуниця