Ухвала

від 06.01.2022 по справі 916/5/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"06" січня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/5/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М., розглянувши матеріали вх. № 5/22

за позовом: Фізичної особи-підприємця Макарчука Володимира Володимировича ( АДРЕСА_1 )

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Каран Гума" (65026, м. Одеса, пл. Грецька, буд. 1, офіс 312)

про стягнення 143 417,28 грн

ВСТАНОВИВ:

04.01.2022 Фізична особа - підприємець Макарчук Володимир Володимирович звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Каран Гума , в якій просить суд:

-стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 125 950,00 грн; 3287, 39 грн- інфляційні витрати; 1 579,89 грн - 3% річних; 12 600 грн - нарахована пеня за договором; 1 135, 00 судовий збір за подання заяви про забезпечення позову; 2270,00 грн судовий збір за подання позовної заяви та 27 000,00 грн витрати на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.12.2020 між ФОП Макарчуком В.В. та ТОВ Каран Гума було укладено договір оренди нежитлового приміщення, за умовами якого орендодавець зобов`язується прийняти у тимчасове платне користування (оренду) частину приміщення, визначене у договорі, за плату та на обумовлений строк для здійснення підприємницької діяльності. На момент подачі позову, згідно даних, наведених у бухгалтерській довідці №1/12-2011 від 02.12.2021, заборгованість ТОВ Каран Гума перед ФОП Макарчуком В.В. за договором оренди нежитлового приміщення, сума заборгованості становить 125 950,00 грн. За умовами договору орендодавець виконав своє зобов`язання, а орендар, в свою чергу - порушив та не вніс плату за користування (оренду) частини приміщення.

Одночасно із позовною заявою Фізичною особою - підприємцем Макарчуком Володимиром Володимировичем подано до суду заяву про забезпечення позову, згідно якої останній просить суд:

-вжити заходи щодо забезпечення позову шляхом арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб в межах ціни позову, а саме - 143 417,28 грн.;

-накласти арешт на товар Товариства з обмеженою відповідальністю Каран Гума (65026, м. Одеса, пл. Грецька,1 оф.312, код ЄДРПОУ 43873401), який розміщено на території приміщення площею 500 кв.м., яке знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Вересневе, вул. Центральна, 19, Ѕ складу В .

Необхідність у забезпеченні позову, на думку заявника, викликана тим, що є підстави вважати, що відповідач може ухилитись від виконання рішення, у зв`язку з чим, просить вжити усі необхідні заходи для забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, майно та рахунки, відкриті у банківських установах ТОВ Каран Гума в межах ціни позову.

Крім того, заявник зазначив, що ТОВ Каран Гума зареєстровано 19.10.2020, тобто це новоутворене підприємство, статутний капітал якого може бути ще не внесений в повному обсязі. Після останньої сплати заборгованості пройшло більше як півроку, відповідач на зв`язок не виходить та ухиляється від виконання зобов`язань за договором. Відомості про наявність грошових коштів на відкритих банківських рахунках - відсутні.

Заявник вважає, що арешт коштів може бути не достатньо ефективним засобом забезпечення позову, а тому також просить суд застосувати арешт нерухомого майна, а саме товару, який знаходиться у орендованому нежитловому приміщенні, який відповідач може вивезти зі складу, а відтак, у разі відсутності такого забезпечення, виконати рішення суду в разі задоволення позову стане неможливим.

За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частинами першою, третьою статті 138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред`являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Згідно частин 2, 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Так, згідно зі статтями 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, подана Фізичною особою-підприємцем Макарчуком Володимиром Володимировичем заява про забезпечення позову, в порушення вищенаведених положень Господарського процесуального кодексу України, не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений заявником спосіб та імовірності утруднення виконання рішення господарського суду в разі їх невжиття.

Фактично міркування заявника про можливість ускладнення виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог є лише припущеннями заявника, яке не підтверджено жодними належними та допустимими доказами щодо наявності грошових коштів, витрачання їх на інші потреби тощо. Не надано заявником також і обґрунтувань щодо пов`язаності вимог про стягнення орендної плати з вимогами про арешт майна, що знаходиться на зберіганні. Більш того, зі змісту доданого до позовної заяви акту неможливо встановити ані вид, ані кількість, ані власника товару, що зберігається в орендованому приміщенні.

Суд зауважує, що невиконання стороною своїх зобов`язань за договором є підставою для нарахування штрафних санкцій, чим фактично і скористався заявник, враховуючи предмет позову, однак не є безумовною підставою для накладення арешту на грошові кошти боржника та його майно.

Отже, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ФОП Макарчука Володимира Володимировича.

Керуючись ч.6 ст.140, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Макарчука Володимира Володимировича про забезпечення позову за вх.№2-1/22 від 04.01.2022 по справі №916/5/22.

Ухвала суду набирає законної сили 06.01.2022 та може бути оскаржена в порядку ст.256 ГПК України.

Суддя Ю.М. Щавинська