Рішення

від 02.07.2010 по справі 2-1381/2010

КЕРЧЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

справа №2-1381/2010 рік

РІШЕННЯ

Іменем  України

02 липня 2010 р.                                                                                                                    м. Керч

Керченський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді – Цветкова О. Я.

при секретарі – Пшеничній Г. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Керчі справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таір-К», співвідповідач – Фізична особа – підприємець ОСОБА_2, про розірвання договору купівлі-продажу товару, стягнення вартості товару, неустойки внаслідок порушення прав споживача, моральної шкоди та судових витрат, а також зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Керченського міського суду АР Крим із зазначеним позовом, який вмотивований тим, що позивач 25.08.2007 р. придбав у магазині «Таір», що розташований в м. Керч по вул. Свердлова, 14, холодильник «Snаige» модель FR 240.1501А00SЕ40 вартістю 1459,00 грн. Продавцем вказаного холодильника був ФО-П ОСОБА_2 Протягом гарантійного строку експлуатації позивач 31.07.2009 р. звернувся до магазину «Таір» з приводу недоліку товару, а саме: негерметичне закриття дверці холодильної камери. 08.10.2009 р. позивач отримав холодильник з гарантійного ремонту. 20.10.2009 р. позивач знову звернувся до магазину «Таір» з приводу недоліку товару, а саме: холодильник не морозить. 11.11.2009 р. вказаний холодильник був прийнятий до гарантійного ремонту, а позивачу на час гарантійного ремонту був встановлений інший холодильник з підмінного фонду. У зв’язку з тим, що до моменту подання позову до суду холодильник не повернутий позивачу з гарантійного ремонту позивач просить розірвати договір купівлі-продажу товару та повернути йому вартість холодильника у розмірі 2999 грн., сплатити на його користь неустойку за прострочення надання йому товару з підмінного фонду у розмірі 642,84 грн., сплатити на його користь неустойку за порушення строку виконання гарантійного ремонту, з урахуванням уточнених позовних вимог у розмірі 6087,00 грн., стягнути на користь позивача штраф у розмірі 100,00 грн. згідно з п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», сплатити на його користь у відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 1000,00 грн. та судові витрати, а також зобов’язати відповідача привести акт приймання товару в гарантійний ремонт у відповідність з Порядком гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 року № 506.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі. У судове засідання, що відбулось 02.07.2010 р. позивач не з’явився, надіслав до суду письмову заяву, в я якій позов підтримав, просив розглянути справу за його відсутністю.

Представник відповідачів за довіреностями ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях, пояснив також, що продаж холодильника був здійснений ФО-П ОСОБА_2 на підставі договору франшизи від 01.02.2007 р., що був укладений між ним та ТОВ «Таір-К», згідно з яким проведення гарантійного ремонту покладено на ТОВ «Таір-К». У зв’язку з порушенням строку проведення гарантійного ремонту позивач 16.12.2009 р. отримав від ТОВ «Таір-К» неустойку у розмірі 802 грн. та написав заяву про відсутність претензій. 16.03.2010 р. холодильник був отриманий з гарантійного ремонту, втім позивач відмовився отримати відремонтований холодильник. Недолік був усунутий сервісним центром та не був істотним, позивач надав письмову згоду на затримку гарантійного ремонту до трьох місяців. Холодильник після ремонту знаходиться у справному стані, але позивач відмовляється його прийняти. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.  

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 25.08.2007 р. придбав у магазині «Таір», що розташований в м. Керч по вул. Свердлова, 14, холодильник «Snаige» модель FR 240.1501А00SЕ40 вартістю 1459,00 грн. Продавцем вказаного холодильника був ФО-П ОСОБА_2 (а.с.3). Відповідно до договору франшизи від 01.02.2007 р. проведення гарантійного ремонту товару, проданого ФО-П ОСОБА_2, покладено на ТОВ «Таір-К» (а.с.56). Отже суд вважає, що у даному випадку відповідальність за несвоєчасне проведення гарантійного ремонту повинно нести ТОВ «Таір-К», а не ФО-П ОСОБА_2

Протягом гарантійного строку експлуатації позивач 31.07.2009 р. звернувся до магазину «Таір» з приводу недоліку товару, а саме: негерметичне закриття дверці холодильної камери (а.с.4). 08.10.2009 р. позивач отримав холодильник з гарантійного ремонту (а.с.4-зворотній бік). 20.10.2009 р. позивач знову звернувся до магазину «Таір» з приводу недоліку товару, а саме: холодильник не морозить (а.с.3). 11.11.2009 р. вказаний холодильник був прийнятий до гарантійного ремонту, а позивачу на час гарантійного ремонту був наданий інший холодильник з підмінного фонду (а.с.3-зворотній бік,58).

Позивач 09.10.2009 р. та 13.11.2009 р. звертався до магазину «Таір» з приводу сплати на його користь неустойки за порушення строку виконання гарантійного ремонту (а.с.4-зворотній бік).

09.12.2009 р. та 15.02.2009 р. позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою про розірвання договору та повернення вартості товару (а.с.5,57).

16.12.2009 р. позивач отримав неустойку за порушення строку виконання гарантійного ремонту у розмірі 802 грн., виходячи з вартості холодильника у розмірі 1459,00 грн. та написав письмову заяву про відсутність претензій (а.с.59).

16.03.2010 р. недолік був усунутий сервісним центром, холодильник «Snаige» модель FR 240.1501А00SЕ40 був доставлений за адресою позивача, втім ОСОБА_1 відмовився прийняти відремонтований холодильник, про що було зазначено в накладній № 11901 (а.с.43).

Надалі відповідач двічі намагався доставити вказаний холодильник позивачу, втім позивача не було вдома, про що було зазначено в накладних № 19031 від 19.03.2010 р. та № 22031 від 22.03.2010 р. (а.с.45,46).

Позивач у судовому засіданні підтвердив, що цей холодильник йому не потрібен, він користується холодильником з підмінного фонду, тому наполягає на розірванні договору та сплату на його користь заявлених у позові сум.  

При вирішенні справи суд виходить з того, що права та обов’язки сторін за договором купівлі-продажу передбачені главою 54 Цивільного кодексу України та відповідними нормами Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч. 3 ст. 709 Цивільного кодексу України та п. 9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» при пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк.

Норми ч. 3 ст. 709 Цивільного кодексу України та п. 9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» вказують на можливість для сторін договору купівлі-продажу встановити інший строк для усунення недоліків, що й було зафіксовано у підписаних позивачем заявах від 31.07.2009 р. та від 11.11.2009 р. про можливе подовження строку гарантійного ремонту до трьох місяців (а.с.4,58).

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 12.04.1996 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» видача й одержання документа на підтвердження укладення договору про побутове обслуговування свідчить про згоду сторін з усіма його умовами. Отже, ці умови є обов'язковими для сторін і суд повинен виходити з них при вирішенні спору.

Втім, суд зазначає, що факт сплати відповідачем на користь позивача неустойки за порушення строку виконання гарантійного ремонту у розмірі 802 грн., виходячи з вартості холодильника у розмірі 1459,00 грн. та написання ним письмової заяви про відсутність претензій (а.с.59), є, по-перше, свідченням згоди відповідача з порушенням строку проведення гарантійного ремонту, тому суд приймає це як доказ вини ТОВ «Таір-К» та підставою для стягнення неустойки, а, по-друге, це є також свідченням того, що позивач, отримавши 16.12.2009 р. суму неустойки у розмірі 802 грн., що була нарахована виходячи з вартості холодильника у розмірі 1459,00 грн. за період з 15.08.2009 р. по 20.10.2009 р., погодився з розміром вартості холодильника для обчислення неустойки та відмовився від отримання неустойки за порушення строку виконання гарантійного ремонту за весь час з 15.08.2009 р. по 16.12.2009 р. та від отримання неустойки за прострочення надання йому товару з підмінного фонду у розмірі 642,84 грн.

Відповідно до п. 9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.

Таким чином, позивач має право на отримання неустойки за порушення строку виконання гарантійного ремонту виходячи з вартості холодильника у розмірі 1459,00 грн., але тільки за 89 днів, тобто за період з 16.12.2009 р. по 16.03.2010 р., коли недолік був усунутий сервісним центром, а холодильник «Snаige» модель FR 240.1501А00SЕ40 був доставлений за адресою позивача, втім ОСОБА_1 відмовився прийняти відремонтований холодильник, про що було зазначено в накладній № 11901.

Таким чином, з урахуванням обставин справи, позивач має право на отримання неустойки у розмірі 1 % від вартості товару за кожен день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів), тобто з 16.12.2009 р. по 16.03.2010 р. – 89 днів.

З урахуванням викладених обставин розмір неустойки становить 1298,51 грн. (89 днів х 14,59 грн.).

Що стосується заявлених позивачем вимог про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення його вартості у розмірі 2999,00 грн. суд зазначає наступне.

Стаття 708 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає, що споживач   має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми   у  разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору.

Згідно з цим пунктом задовольняються вимоги споживача щодо товарів, недолік котрих є істотним, а термін гарантії на які не закінчився.  Вимоги споживача, встановлені пунктом 1 цієї статті, пред'являються за вибором споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробнику або підприємству, що виконує їх функції за місцезнаходженням споживача.

Зазначені вимоги за місцезнаходженням споживача виконують також створені власником продавця торговельні підприємства та філії, що здійснюють продаж аналогічних придбаним  споживачем товарів, або підприємства, на які ці функції покладено на підставі договору. Функції представників підприємств-виробників виконують їх представництва та філії, створені виробниками для цієї мети, або підприємства, які виконують вказані вимоги на підставі договору з виробником.

Істотним недоліком відповідно до п. 12 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» є недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, що виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Аналогічне положення передбачено і пунктом 16 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 року № 506.

З матеріалів справи вбачається, що двічі в сервісному центрі заявлені дефекти були усунуті. Крім того, у судовому засіданні представник відповідачів пояснив, що холодильник у робочому стані, тобто не втратив своїх властивостей та може використовуватись у подальшому, що не заперечувалось позивачем.

Таким чином, суд вважає, що недоліки холодильника, що був придбаний позивачем, не наділені визначеними законом ознаками, отже не є істотними. Позивачем не надано доказів в обґрунтування істотності недоліку придбаного ним товару.

Позивачем також не доведено, що вартість холодильника становить 2999,00 грн., а крім того, прийнявши 16.12.2009 р. неустойку, обчислену з вартості холодильника у розмірі 1459,00 грн., позивач тим самим погодився саме з такою вартістю.

Отже, з огляду на те, що недолік не є істотним, тому позивач не мав права звертатись з цією вимогою. Тому вимоги позивача в цій частині не можуть бути задоволені судом.

Що стосується позовної вимоги щодо зобов’язати відповідача привести акт приймання товару в гарантійний ремонт у відповідність з Порядком гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 року № 506, суд зазначає наступне.

Можливість подовження строку усунення недоліків передбачена чинним законодавством та позивач погодився на це підписанням заяв, тому вказана вимога не підлягає задоволенню.

Вимога позивача про стягнення на користь позивача штрафу у розмірі 100,00 грн. згідно з п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» також не підлягає задоволенню, оскільки згідно зі ст.ст. 23, 26 Закону України «Про захист прав споживачів» повноваження стягувати штрафні санкції за порушення цього Закону має спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи у порядку, встановленому КМ України, а вказані штрафні санкції стягуються не на користь споживача, а в дохід держави.

Що стосується вимог щодо стягнення моральної (немайнової) шкоди суд виходить з вимог п. 5 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів", згідно з якими споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією, у випадках, передбачених законодавством.

Позивачем зазначено, що моральна шкода заподіяна йому моральними стражданнями, пов'язаними з його неодноразовими зверненнями до відповідача та неповагою до нього з боку відповідача, а також у зв’язку з втратою частини продуктів, а не небезпечними для життя і здоров'я людей товарами (роботами, послугами).

Таким чином, позивач не має права на відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ч.3 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

З огляду на приписи ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо звільнення споживачів від сплати державного мита за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав, державне мито підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Таір-К» (95034, м. Сімферополь, пр. Перемоги, 56, ЄДРПОУ 34309368) на користь ОСОБА_1 неустойку у розмірі 1298,51 грн., а також витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а всього 1418 (чотириста сімдесят дев’ять) грн. 51 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Таір-К» (95034, м. Сімферополь, пр. Перемоги, 56, ЄДРПОУ 34309368) в дохід держави 51 (п’ятдесят одну) грн. судового збору до державного бюджету м. Керч, Управління держказначейства АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740946, рахунок  31417537700019, код банку 384834.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Керченський міський суд АРК протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга також може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга буде подана в десятиденний строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст рішення виготовлений 05 липня 2010 р.

Суддя                                           О. Я. Цветков