Ухвала

від 10.01.2022 по справі 640/16006/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 січня 2022 року

м. Київ

справа №640/16006/20

провадження №К/9901/44967/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів: Коваленко Н.В., Кравчука В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю БОРА про відвід судді Кравчука Володимира Миколайовича від участі в розгляді справи №640/16006/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Київської міської ради, за участі третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю БОРА , Товариства з обмеженою відповідальністю Дайтона Груп , Товариства з обмеженою відповідальністю Протасів Яр , Громадської організації Захистимо Протасів Яр про визнання протиправним та скасування рішення №503/1164,

у с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю БОРА надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2021 у справі №640/16006/20.

Ухвалою Верховного Суду від 13.12.2021 відкрито касаційне провадження за поданою скаргою.

04.01.2022 представник скаржника - адвокат Шевчук Олексій Анатолійович звернувся до Верховного Суду із заявою про відвід, в якій просить відвести суддю Кравчука Володимира Миколайовича від участі в розгляді справи № 640/16006/20.

На обґрунтування поданої заяви Шевчук Олексій Анатолійович посилається на те, що Кравчук Володимир Миколайович є його знайомим, зокрема, вони регулярно протягом досить тривалого часу брали спільну участь у проведенні різних семінарів, круглих столів та інших громадських та наукових заходів, що може під час розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю БОРА викликати у інших сторін процесу сумнів щодо неупередженості та безсторонності вказаного судді.

Дослідивши аргументи, викладені у заяві про відвід судді, колегія суддів дійшла висновку про те, що підстав для задоволення цієї заяви немає з огляду на таке.

Частини 1-3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) передбачають, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно з положеннями частини 1 статті 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Частина 1 статті 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 КАС України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно із частиною 2 зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, а саме неприпустимою є повторна участь судді в розгляді адміністративної справи.

Отже, з огляду на нормативний зміст пункту 4 частини 1 статті 36 КАС України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 5 частини першої цієї самої статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.

Як на підставу про відвід судді третя особа посилається на юридичні приписи статті 36 КАС України, нормативна конструкція яких, з-поміж іншого, містить узагальнений перелік найпоширеніших обставин, доведення наявності яких може бути підставою для відводу судді.

У цьому світлі Верховний Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово неупереджений передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Жодна норма законодавства не визначає зміст нормативної конструкції неупередженість ( безсторонність ) судді , а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості колегія суддів вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод має встановлюватися згідно з:

- об`єктивним критерієм , який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною.

- суб`єктивним критерієм , який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надані докази іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Водночас, як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію розумного спостерігача . У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розгляді конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.

Наведені представником третьої особи підстави для відводу судді Кравчука Володимира Миколайовича колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони не викликають сумнівів у неупередженості або об`єктивності даного судді.

Крім цього, спільна участь адвоката Шевчука Олексія Анатолійовича та судді Кравчука Володимира Миколайовича у різноманітних заходах юридичного характеру не може свідчити про наявність будь-якого упередження цього судді під час розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю БОРА , представником якого є Шевчук Олексій Анатолійович, до того ж подана заява про відвід містить лише припущення про існування відповідних обставин.

Отже, аргументи, якими представник скаржника мотивує заяву про відвід не викликають обґрунтованих сумнівів у об`єктивності судді, оскільки немає доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цього судді як з погляду суб`єктивного критерію , так і з погляду об`єктивного критерію , якими керується у своїй процесуальній діяльності Європейський суд з прав людини.

Інших підстав, визначених статтею 36 чи статтею 37 КАС України, які б свідчили про особисту упередженість судді або його необ`єктивність під час розгляду справи скаржник у своїй заяві не вказав, а Верховний Суд під час розгляду відповідної заяви таких підстав також не встановив.

За таких обставин заяву Товариства з обмеженою відповідальністю БОРА про відвід судді Кравчука Володимира Миколайовича слід визнати необґрунтованою.

За правилом частини 4 статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Керуючись положеннями статей 36, 39, 40, 236 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в:

1. Визнати необґрунтованою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю БОРА про відвід судді Кравчука Володимира Миколайовича.

2. Передати заяву Товариства з обмеженою відповідальністю БОРА про відвід судді Кравчука Володимира Миколайовича до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу, в порядку, передбаченому КАС України, для розгляду питання про відвід.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя Н.В. Коваленко

Суддя В.М. Кравчук