Постанова

від 30.11.2023 по справі 640/16006/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 року

м. Київ

справа №640/16006/20

провадження № К/9901/44967/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Коваленко Н.В.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРА"

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року (головуючий суддя Черпіцька Л.Т., судді Пилипенко О.Є., Собків Я.М.)

у справі №640/16006/20

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2

до Київської міської ради,

за участі третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРА", Товариства з обмеженою відповідальністю "Дайтона Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Протасів Яр", Громадської організації "Захистимо Протасів Яр"

про визнання протиправним та скасування рішення №503/1164.

І. РУХ СПРАВИ

1. У липні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, за участі третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРА", Товариства з обмеженою відповідальністю "Дайтона Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Протасів Яр" (залучені до участі у справі ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року), Громадської організації "Захистимо Протасів Яр" (залучено до участі у справі ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2021 року), у якому просили визнати протиправним та нечинним рішення Київської міської ради від 26 квітня 2007 року №503/1164 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "БОРА" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-торговельного комплексу з паркінгом на вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва" в частині:

- внесення змін до Генерального плану розвитку міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року № 370/1804, а саме: перевести територію в межах, визначених містобудівним обґрунтуванням, з території зелених насаджень загального користування до території житлової і громадської забудови;

- внесення змін до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19 липня 2005 року № 806/3381, виключивши з переліку озеленених територій загального користування міста Києва, що відповідають типологічним ознакам та планувальним вимогам (таблиця 2), земельну ділянку площею 3,15 га у парку відпочинку Протасів Яр у Солом`янському районі м. Києва;

- затвердження містобудівного обґрунтування щодо внесення змін до містобудівної документації та визначення параметрів будівництва житлово-торговельного комплексу з паркінгом на вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Київської міської ради задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2021 року скасовано, прийнято нове судове рішення, яким позов задоволено.

4. Не погодившись з таким судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "БОРА" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, натомість, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

5. Від позивачів і відповідача надійшли відзиви на касаційну скаргу, в яких вони просять суд відмовити у задоволенні касаційної скарги і залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 26 квітня 2007 року Київською міською радою прийнято рішення № 503/1164 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Бора» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-торговельного комплексу з паркінгом на вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва», яким:

1. Затверджено містобудівне обґрунтування щодо внесення змін до містобудівної документації та визначення параметрів будівництва житлово-торговельного комплексу з паркінгом на вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва;

2. Внесено зміни до Генерального плану розвитку міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року № 370/1804, а саме: переведено територію в межах, визначених містобудівним обґрунтуванням, з території зелених насаджень загального користування до території житлової і громадської забудови;

3. Внесено зміни до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19 липня 2005 року № 806/3381, виключено з переліку озеленених територій загального користування міста Києва, що відповідають типологічним ознакам та планувальним вимогам (таблиця 2), земельну ділянку площею 3,15 га у парку відпочинку Протасів Яр у Солом`янському районі м. Києва;

4. Припинено Київському комунальному об`єднанню зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» право користування частиною земельної ділянки площею 2,83 га, відведеної відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 31 травня 1966 року № 763/а «Про відвод земельної ділянки Управлінню підприємств зеленого господарства міськвиконкому для влаштування парку культури та відпочинку в Залізничному районі» (лист-згода від 13 квітня 2007 року № 148-783), та віднести її до земель запасу житлової та громадської забудови;

5. Затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «Бора» для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-торговельного комплексу з паркінгом на вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м.Києва;

6. Передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Бора», за умови виконання пункту 7 цього рішення, у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 3,23 га (у тому числі 0,45 га в межах червоних ліній) для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-торговельного комплексу з паркінгом на вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м.Києва, у тому числі:

- площею 2,83 га - за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови;

- площею 0,40 га - за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування,

та вирішено інші питання, пов`язані з передачею Товариству з обмеженою відповідальністю «Бора» земельної ділянки в оренду (далі - земельна ділянка).

7. Вказуючи на протиправність пунктів 1-3 рішення Київської міської ради № 503/1164, позивачі звернулись до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції керувався тим, що на час прийняття спірного рішення земельна ділянка з кадастровим номером - 8000000000:72:2013:0038 не входила до зони охоронюваного ландшафту (Байкове кладовище), в межах якого встановлено спеціальний режим використання.

8.1. Щодо потрапляння земельних ділянок до меж історичного ареалу, то передані Товариству з обмеженою відповідальністю «Бора» земельні ділянки територіально не входять до меж центрального історичного ареалу, оскільки не відносяться до переліку територій державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ», які визначені розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17 травня 2002 року №979. Крім того, відсутні докази того, що на час прийняття оскаржуваного рішення № 503/1164 була затверджена науково-проектна документація щодо меж історичного ареалу м. Києва відповідно до вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини.

8.2. Щодо відсутності у Київського міського голови права надавати дозвіл на розроблення містобудівного обґрунтування внесення змін до містобудівної документації, то спірне рішення не містить посилання на такий дозвіл, натомість, містобудівне обґрунтування містить посилання на згоду Київського міського голови на розроблення документації із землеустрою від 25.12.2006, як це передбачено рішенням Київської міської ради від 15 липня 2004 року N 457/1867, яким затверджено Регламент розгляду питань щодо набуття та реалізації права користування землею в м. Києві.

8.3. Щодо розроблення містобудівного обґрунтування фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 замість юридичної особи з цього виду діяльності, то копія ліцензії, виданої ФОП ОСОБА_3 зі строком дії з 17 травня 2005 року до 17 травня 2010 року, надавала право виконувати роботи з розроблення містобудівної документації

8.4. Щодо не проведення експертизи містобудівного обґрунтування, то отримання комплексного експертного висновку містобудівного обґрунтування Порядком проведення експертизи містобудівної документації, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2000 року № 1577 (далі - Порядок №1577), не передбачено, крім того цим Порядком не визначено органу, який має організовувати проведення такої експертизи.

8.5. Щодо не проведення громадського обговорення, то на час прийняття оскаржуваного рішення стаття 18 Закону України «Про планування і забудову територій» не передбачала вимог щодо обов`язкового проведення громадських слухань проекту рішення Київської міської ради про внесення змін до Генерального плану міста та іншої містобудівної документації.

8.6. Щодо прийняття Київською міською радою спірного рішення з перевищенням повноважень, то в цьому випадку рішення прийнято на підставі дискреційних повноважень органу місцевого самоврядування, які використовуються під час голосування за певне рішення обраними до складу цього органу депутатами.

9. Суд апеляційної інстанції з такими висновками не погодився і, задовольняючи позов, керувався тим, що земельна ділянка (8000000000:72:2013:0038) належить до зони охоронюваного ландшафту, про що свідчить Схеми до додатку 1 рішення виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16 липня 1979 року, в редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25 грудня 2007 року № 1714, де чітко визначено, що до меж зон охоронюваного ландшафту «Байкове кладовище» відноситься земельна ділянка (8000000000:72:2013:0038).

10. Висновок суду першої інстанції про те, що Схема меж зони охоронюваного ландшафту, в редакції розпорядження КМДА від 25 грудня 2007 року, прийнята в такій редакції лише 25 грудня 2007 року, тобто зазнала змін після оскарженого рішення КМР від 26 квітня 2007 року №1164 та не має враховуватись при вирішенні спору, є необґрунтованим, на думку суду апеляційної інстанції, оскільки розпорядженням від 25 грудня 2007 року № 1714 не змінювались межі зони охоронюваного ландшафту Байкового кладовища.

11. Крім того, факт перебування земельної ділянки (8000000000:72:2013:0038) в межах зони охоронюваного ландшафту також підтверджуються листом Департаменту охорони культурної спадщини КМДА від 09 березня 2021 року № 066-744, згідно з яким земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:72:2013:0038 розташовується у Центральному історичному ареалі міста Києва в зоні охоронюваного ландшафту відповідно Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської Ради народних депутатів від 16 липня 1979 року №920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в м. Києві».

12. Колегія суддів апеляційного адміністративного суду також не погодилася з висновком суду першої інстанції про наявність у Київського міського голови права в одноосібному порядку надавати згоду на розроблення документації із землеустрою відповідно до рішення Київської міської ради від 15 липня 2004 року N 457/1867, яким затверджено Регламент розгляду питань щодо набуття та реалізації права користування землею в м. Києві, з огляду на те, що надання згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки та розроблення містобудівної документації відноситься виключно до компетенції Київської міської ради.

13. Суд апеляційної інстанції відзначив, що Порядком № 1577 передбачено обов`язковість проведення експертизи усіх видів містобудівної документації до її затвердження. Проте, відповідач, приймаючи рішення КМР № 503/1164, не здійснив заходи щодо проведення такої експертизи.

14. Щодо висновків суду першої інстанції про відсутність на час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення в нормах чинного законодавства вимог щодо обов`язкового проведення громадських слухань з приводу внесення змін до Генерального плану міста Києва, колегія суддів зазначила, що рішення Київської міської ради № 503/1164 мало суттєве значення для територіальної громади м. Києва, оскільки передбачало скорочення зон зелених насаджень, парків відпочинку, забудову зони охоронюваного ландшафту, тобто порушувало право Киян та мешканців Солом`янського району м. Києва на збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, право па рекреацію, на безпечне для життя і здоров`я довкілля, на користування природними об`єктами.

Не проведення громадських слухань призвело до недотримання балансу інтересів місцевих жителів і забудовника, зокрема не враховано, що внесення зазначених змін до містобудівної документації порушить права жителів мікрорайону, жителів всього м. Києва, громадських організацій, державних та комунальних організацій.

15. Оскільки в матеріалах справи відсутні докази оприлюднення оскаржуваного рішення, то колегія суддів вважала, що рішення від 26 квітня 2007 року № 503/1164, яке за своїми ознаками є нормативно-правового характеру, не набрало чинності та не має юридичної сили.

16. Суд апеляційної інстанції врахував той факт, що відповідачем у цій справі визнано позовні вимоги, з огляду на прийняття рішення від 28 липня 2020 року №59/9138 «Про повернення статусу території зелених насаджень загального користування земельним ділянкам у парку відпочинку Протасів Яр у Солом`янському районі м. Києва», яким визнано рішення Київської міської ради від 26 квітня 2007 року № 503/1164 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Бора» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-торговельного комплексу з паркінгом на вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва» в частині внесення змін до Генерального плану розвитку міста Києва, затвердженого рішенням КМР від 28 березня 2002 року № 370/1804, та внесення змін до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19 липня 2005 року № 806/3381, таким, що не відповідає інтересам територіальної громади міста Києва.

Пунктами 2, 3 вказаного рішення від 28 липня 2020 року №59/9138 скасовано зміни до Генерального плану розвитку міста Києва, затвердженого рішенням КМР від 28 березня 2002 року № 370/1804, внесені рішенням КМР від 26 квітня 2007 року № 503/1164, та переведено територію на вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва з території житлової і громадської забудови до території зелених насаджень загального користування, а також скасовано зміни до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19 липня 2005 року № 806/3381, внесені рішенням КМР від 26 квітня 2007 квітня № 503/1164, та вирішено включити до переліку озеленених територій загального користування міста Києва, що відповідають типологічним ознакам та планувальним вимогам (таблиця 2), земельну ділянку площею 3,15 га на вул. Миколи Амосова у парку відпочинку Протасів Яр у Солом`янському районі м. Києва.

Правомірність прийняття цього рішення підтверджено постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року у справі № 160/8226/20.

17. Також колегія суддів визнала слушними доводи відповідача про те, що вирішення цієї справи не вплине на права та інтереси Товариств з обмеженою відповідальністю "БОРА" і "Дайтона Груп", оскільки згідно з висновками Шостого апеляційного адміністративного суду, викладеними в постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 160/8226/20, договір оренди, укладений на підставі рішення Київської міської ради від 26 квітня 2007 року № 503/1164, завершив свою дію у 2017 році, а новий договір оренди від 17 січня 2012 року № 24, укладений Київським міським головою Л. Чернівецьким самостійно, без надання дозволу КМР, тобто протиправно. Крім того, рішенням Господарського суду м. Києва від 25 березня 2021 року у справі № 910/599/21, яке набрало законної сили, визнано недійсним договір суборенди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:72:213:0038 площею 27873 кв.м. від 06 червня 2018 року, укладений між Товариствами з обмеженою відповідальністю «Бора» та «Дайтона груп», з тих підстав, що договір оренди, на підставі якого укладено договір суборенди, є нікчемним.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВІВ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

18. Заявник, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, зазначає, що суд апеляційної інстанції під час вирішення спору застосував до врегулювання спірних правовідносин нормативний акт у редакції, що не була чинною на час виникнення спірних правовідносин (графічні матеріали зон охоронюваного ландшафту, в редакції розпорядження КМДА від 25 грудня 2007 року № 1714); порушив норми частин 2, 3 статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року №318 (далі - Порядок №318) і не врахував висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 27 лютого 2019 року у справі №826/5755/17, від 03 квітня 2020 року у справі №640/21505/18 (межі історичного ареалу міста Києва не були затверджені Міністерством культури України у відповідності до вимог статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та чинного Порядку №318), від 18 березня 2021 року у справі №640/3844/20 (за своєю правовою природою містобудівні умови та обмеження є індивідуальним актом (актом індивідуальної дії)).

18.1. Скаржник стверджує, що апеляційний суд дійшов хибного висновку про відсутність у Київського міського голови права в одноосібному порядку надавати згоду на розроблення документації із землеустрою. При цьому, суд неправильно застосовав норми частин 3, 5 статті 123 Земельного Кодексу України та пункту 5.2 ДБН Б. 1-3-97 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів» та порушив норми рішення Київської міської ради від 27 січня 2005 року № 11/2587, від 15 липня 2004 року №457/1867, якими було визначено процедуру передачі земельних ділянок в місті Києві станом на час виникнення спірних правовідносин.

Апеляційний адміністративний суд порушив принцип диспозитивності, закріплений в частині 2 статті 9 КАС України, надавши оцінку обставинам, які не входили до предмету спору, оскільки позивачами не оскаржувалось рішення Київської міської ради від 26 квітня 2007 року №503/1164 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «БОРА» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-торговельного комплексу з паркінгом на вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва» в частині пункту 5, яким затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «БОРА».

18.2. Судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми статті 3 Закону України «Про планування і забудову територій» та пунктів 2, 3 Порядку №1577, якими врегульовано питання проведення експертизи містобудівної документації. Отже, суд апеляційної інстанції не застосував до спірних відносин норму, яка повинна бути застосована, що свідчить про порушення норм матеріального права, а також є порушенням норм процесуального права (частини 1, 2 статті 7 КАС України, пункти 2-3 частини 1 статті 322 КАС України).

18.3. Товариство з обмеженою відповідальністю «БОРА» стверджує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо правильного застосування у аналогічних правовідносинах статей 10, 18 Закону України «Про планування і забудову територій» (а саме: застосування цих норм до рішень рад, що не затверджують змін до генпланів населених пунктів).

18.4. Скаржник вважає, що та обставина, що Національною бібліотекою України ім. В.І. Вернадського не виявлено опублікування окремого рішення під № 503/1164 за квітень 2007- грудень 2008 не може бути очевидним доказом відсутності такого опублікування, в тому числі в інші періоди.

18.5. На думку заявника касаційної скарги, апеляційним судом неправильно застосовано пункт 18 частини 1 статті 4 , пункт 1 частини 1 статті 5, пункт 3 частини 1 статті 264 КАС України, порушено пункт 19 частини 1 статті 4, частини 2 статті 122, 264, 265 КАС України та не надано належної оцінки оскаржуваному рішенню Київради № 503/1164, що потягло за собою неправильне вирішення справи. Спірним рішенням Київради № 503/1164 питання про затвердження змін до Генерального плану міста не вирішувалось. Відтак, це рішення не змінює генплан міста, а лише вказує про намір розглянути питання змін до нього в зв`язку з необхідністю зміни категорії (цільового призначення) землі та наміром її забудови. На переконання касатора, в цій частині спірне рішення Київради не є нормативно-правовим актом, а отже строк оскарження такого рішення та коло осіб, які можуть його оскаржити, обмежені законом.

18.6. За посиланням скаржника, наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права (пункт 1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні») у подібних правовідносинах, а саме може орган місцевого самоврядування приймати рішення, яке має одночасно нормативно-правовий та індивідуальний характер, оскільки законодавством визначено абсолютно різні процедури розроблення таких актів, їх прийняття, набрання чинності, а також строки та порядок їх оскарження.

18.7. Також Товариство зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо правильного застосування норм частини статті 264 КАС України та частини 2 статті 265 КАС України. Якщо погодитись з висновком апеляційного адміністративного суду, що оскаржуване рішення ніколи не набирало законної сили, то у позивачів відсутні підстави для звернення з такими позовними вимогами, а у суду - для їх задоволення та визнання рішення нечинним.

18.8. Необґрунтованим також є твердження апеляційного суду про те, що вирішення даної справи не вплине на права та інтереси Товариств з обмеженою відповідальністю «БОРА», «Дайтона Груп», оскільки преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Крім того, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 160/8226/20 та рішення Господарського суду м.Києва у справі №910/599/21 були оскаржені та переглядаються судами касаційної інстанції.

19. Позивачі і відповідач у відзивах на касаційну скаргу погоджуються з висновками суду апеляційної інстанції, наголошують на визнання позову відповідачем і на відсутність порушення прав та законних інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «БОРА».

20. У відзивах позивачі і відповідач стверджують, що факт перебування земельної ділянки 8000000000:72:2013:0038 в межах Зони охоронюваного ландшафту підтверджуються, крім іншого, листом-відповіддю Департаменту охорони культурної спадщини КМДА від 09 березня 2021 року № 066-744, згідно з яким земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:72:2013:0038 розташовується у Центральному історичному ареалі міста Києва, в зоні охоронюваного ландшафту (відповідно до чинного Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської Ради народних депутатів від 16 липня 1979 року № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в м, Києві» (зі змінами).

Позиція скаржника та суду першої інстанції, що нібито надана кольорова схема меж зони охоронюваного ландшафту в редакції розпорядження КМДА від 25 грудня 2007 року №1714 була прийнята в такій редакції лише 25 грудня 2007 року (тобто зазнала змін після рішення КМР від 26 квітня 2007 року № 503/1164 і відтак не має враховуватись при вирішенні спору) не ґрунтується на фактах, адже Розпорядженням від 25 грудня 2007 № 1714 не змінювались межі зони охоронюваного ландшафту Байкового кладовища і позначення цих зон на карті м. Києва не змінювалось з 1979 року.

Крім того, територія Протасового яру, в тому числі, земельні ділянки, яких стосується оскаржуване Рішення № 503/1164, має історичну природну і наукову (археологічну) цінність.

21. Позивачі додатково наголошують на тому, що Київська міська рада фактично визнала позов, а саме у відзиві просила задовольнити позов. Правова позиція щодо невідповідності оскаржуваного рішення від 26 квітня 2007 року інтересам громади визначена і зафіксована колегіальними рішеннями Київської міської ради від 28 липня 2020 року:

- № 60/9139 «Про заяву Київської міської ради щодо ситуації з намірами забудови території Протасового Яру», яким КМР затвердила офіційну позицію територіальної громади м.Києва щодо території Протасового Яру, де зазначено, що земельна ділянка не передавалась в оренду після 22 серпня 2017 року, використовується всупереч волі територіальної громади міста Києва, для відновлення прав територіальної громади Київська міська рада вважає за необхідне використати всі можливі засоби правового захисту.

- №59/9138 «Про повернення статусу території зелених насаджень загального користування земельним ділянкам у парку відпочинку Протасів Яр у Солом`янському районі м. Києва», яким рішення Київської міської ради від 26 квітня 2007 року №503/1164 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Бора» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-торговельного комплексу з паркінгом на вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва» визнано таким, що не відповідає інтересам територіальної громади міста Києва в частині внесення змін до Генерального плану розвитку міста Києва, затвердженого рішенням КМР від 28 березня 2002 року №370/1804, та внесення змін до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19 липня 2005 року № 806/3381.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

23. Відповідно до частини 4 статті 47 КАС України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

24. Частиною 6 названої статті визначено, що суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

25. Процесуальний порядок вирішення питання щодо наявності підстав для прийняття відмови від позовної заяви і визнання позову відповідачем передбачений статтею 189 КАС України, якою регламентовано, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві (частина 1). У разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог (частина 4). Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси (частина 5).

26. У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що відповідачем у цій справі визнано позовні вимоги, з огляду на прийняття рішення від 28 липня 2020 №59/9138 «Про повернення статусу території зелених насаджень загального користування земельним ділянкам у парку відпочинку Протасів Яр у Солом`янському районі м. Києва», яким визнано рішення Київської міської ради від 26 квітня 2007 року № 503/1164 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Бора» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-торговельного комплексу з паркінгом на вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва».

27. На думку Суду, визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, виходячи з такого.

28. Пунктами 2, 3 вказаного рішення від 28 липня 2020 року №59/9138 скасовано зміни до Генерального плану розвитку міста Києва, затвердженого рішенням КМР від 28 березня 2002 року № 370/1804, внесені рішенням КМР від 26 квітня 2007 року № 503/1164, та переведено територію на вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва з території житлової і громадської забудови до території зелених насаджень загального користування, а також скасовано зміни до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19 липня 2005 року № 806/3381, внесені рішенням КМР від 26 квітня 2007 року № 503/1164, та вирішено включити до переліку озеленених територій загального користування міста Києва, що відповідають типологічним ознакам та планувальним вимогам (таблиця 2), земельну ділянку площею 3,15 га на вул. Миколи Амосова у парку відпочинку Протасів Яр у Солом`янському районі м. Києва.

29. Правомірність прийняття цього рішення підтверджено судовими рішеннями у справі №160/8226/20.

30. Постановою Верховного Суду від 24 грудня 2021 року у справі №160/8226/20 залишено без змін постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року та підтримано висновки про те, що:

« 49. Оцінюючи правомірність прийняття спірних рішень КМР від 28 липня 2020 року №59/9138 та № 60/9139, судом апеляційної інстанції було враховано, що право на оренду, визначене рішенням КМР від 26 квітня 2007 року № 503/1164 щодо передачі земельної ділянки ТОВ "БОРА", станом на 2020 рік було припинено, оскільки дія договору оренди завершилась у 2017 році.

50. Судом апеляційної інстанції також встановлено на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що на підставі рішення від 26 квітня 2007 року № 503/1164 між ТОВ "БОРА" та КМР укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого позивач зобов`язався за актом приймання-передачі прийняти в оренду земельну ділянку площею 32 301 кв.м., у тому числі 4 428 кв. м в межах червоних ліній по вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі міста Києва, кадастровий № 8000000000:72:213:0038, для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-торговельного комплексу з паркінгом строком на п`ять років.

51. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів також встановлено, що 27 листопада 2008 року рішенням КМР № 694/694 внесено зміни до рішення від 26 квітня 2007 року № 503/1164 "Про передачу ТОВ "БОРА" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-торговельного комплексу з паркінгом на вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва", а саме: слова "для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-торговельного комплексу з паркінгом" замінено словами "для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом".

52. На підставі рішенням Київської міської ради № 1166/4604 від 8 липня 2010 року було внесено зміни до договору оренди, що укладений на підставі рішення від 26 квітня 2007 року № 503/1164, а саме: підпункт 3.1 пункту 3 викладено у такій редакції: "договір укладено на 10 (десять) років в частині оренди земельної ділянки площею 27873 кв. м, а в частині оренди земельної ділянки в межах червоних ліній площею 4428 кв. м договір діє 5 (п`ять) років", в абзаці 2 підпункту 8.4 пункту 8 слова "але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору" виключено.

З огляду на що, строк дії договору оренди спірної земельної ділянки було продовжено до десяти років - тобто до 22 серпня 2017 року.

53. Судом апеляційної інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що під час дії договору оренди, укладеного на підставі рішення КМР від 26 квітня 2007 року № 503/1164 (укладеного на п`ять та продовженого до десяти років), будівництва чи будь-якої підготовки до нього не відбувалось; нових рішень з цього приводу, а саме - щодо подальшого продовження договору оренди, КМР на користь ТОВ "БОРА" або ТОВ "Дайтона груп" не приймалося.

54. Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що надане право не було реалізовано ТОВ "БОРА" та ТОВ "Дайтона груп" і можливість його реалізувати станом на липень 2020 року було вичерпано, а тому будь-якого втручання в діяльність позивача чи будь-якого іншого суб`єкта господарювання через прийняття спірних рішень КМР від 28 липня 2020 року № 59/9138 та № 60/9139 не відбулось.

…як встановлено судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів, відповідно до рішення КМР від 26 квітня 2007 року № 503/1164 договір оренди, яким обґрунтовував своє порушене право позивач, завершив свою дію у 2017 році, а новий договір оренди № 24 від 17 січня 2012 року було укладено Київським міським головою одноособово, без надання дозволу КМР, тобто у даному випадку рішення КМР про продовження строку дії договору до 2022 року не приймалось.

61. Зазначені обставини підтверджуються рішенням Господарського суду міста Києва від 25 березня 2021 року у справі № 910/599/21, що набрало законної сили відповідно до постанови Північного апеляційного господарського суду від 13 вересня 2021 року, яким договір суборенди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:72:213:0038 площею 27873 кв. м від 6 червня 2018 року, укладений між ТОВ "БОРА" та ТОВ "Дайтона груп", було визнано недійсним з тієї підстави, що договір оренди № 24 від 17 січня 2012 року, на підставі якого укладено договір суборенди, є нікчемним».

31. З урахуванням викладеного, слід погодитися з висновком суду апеляційної інстанції у цій справі про те, що вирішення справи №640/16006/20 не вплине на права та інтереси Товариств з обмеженою відповідальністю "БОРА","Дайтона Груп", оскільки згідно з висновками Шостого апеляційного адміністративного суду, викладеними в постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 160/8226/20 і підтриманими Верховним Судом у вищенаведеній постанові, договір оренди, укладений на підставі рішення Київської міської ради від 26 квітня 2007 року № 503/1164, завершив свою дію у 2017 році, а новий договір оренди від 17 січня 2012 року № 24, укладений Київським міським головою Л. Чернівецьким самостійно, без надання дозволу КМР, тобто протиправно. Крім того, рішенням Господарського суду м. Києва від 25 березня 2021 року у справі № 910/599/21, яке залишене без змін постановами Північного апеляційного господарського суду від 13 вересня 2021 року і Верховного Суду від 19 січня 2022 року, набрало законної сили, визнано недійсним договір суборенди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:72:213:0038 площею 27873 кв.м. від 06 червня 2018 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бора» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дайтона груп», з тих підстав, що договір оренди, на підставі якого укладено договір суборенди, є нікчемним.

32. Отже, суд апеляційної інстанції вірно задовольнив позов і визнав протиправним і нечинним рішення Київської міської ради від 26 квітня 2007 № 503/1164 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «БОРА» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-торговельного комплексу з паркінгом на вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва» в означеній частині.

33. Доводи касаційної скарги не впливають на результат розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції, враховуючи визнання відповідачем позову.

34. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

35. З огляду на викладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

36. Оскільки Верховний Суд залишає без змін судове рішення апеляційного адміністративного суду, то відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 2, 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРА" залишити без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року у справі №640/16006/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя Н.В. Коваленко