Ухвала

від 10.01.2022 по справі 640/16006/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 січня 2022 року

м. Київ

справа №640/16006/20

провадження №К/9901/44967/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів: Коваленко Н.В., Кравчука В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю БОРА про відвід судді Коваленко Наталії Володимирівни від участі в розгляді справи № 640/16006/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Київської міської ради, за участі третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю БОРА , Товариства з обмеженою відповідальністю Дайтона Груп , Товариства з обмеженою відповідальністю Протасів Яр , Громадської організації Захистимо Протасів Яр про визнання протиправним та скасування рішення №503/1164,

у с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю БОРА надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2021 у справі №640/16006/20.

Ухвалою Верховного Суду від 13.12.2021 відкрито касаційне провадження за поданою скаргою.

04.01.2022 представник скаржника - адвокат Шевчук Олексій Анатолійович звернувся до Верховного Суду із заявою про відвід, в якій просить відвести суддю Коваленко Наталію Володимирівну від участі в розгляді справи № 640/16006/20.

На обґрунтування поданої заяви, Шевчук Олексій Анатолійович посилається на те, що Коваленко Наталія Володимирівна у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду під головуванням судді Берназюка Яна Олександровича брала участь у розгляді касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Дайтона Груп на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2021, винесеної у справі №160/8226/20.

Предметом спору у вказаній справі було оскарження дій та рішень Київської міської ради від 28.07.2020 №60/9139 Про заяву Київської міської ради щодо ситуації із намірами забудови території Протасового Яру та №59/9138 Про повернення статусу території зелених насаджень загального користування земельними ділянками у парку відпочинку Протасів Яр у Солом`янському районі міста Києва .

Розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Дайтона Груп , постановою Верховного Суду від 24.12.2021 у задоволенні касаційної скарги було відмовлено.

Беручи до уваги те, що предметом спору в справі №640/16006/20 є оскарження рішення Київради від 26.04.2007 №503/1164 Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю БОРА земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-торговельного комплексу з паркінгом на вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі міста Києва , висновки про протиправність якого, у тому числі, стали підставою для визнання Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Берназюка Яна Олександровича, Бевзенка Володимира Михайловича, Коваленко Наталії Володимирівни, правомірними та законними рішень Київради від 28.07.2020 №60/9139, та №59/9138, представник скаржника вважає, що суддя Коваленко Наталія Володимирівна ще до початку розгляду справи №640/16006/20 вже сформувала своє бачення щодо вирішення спору, що виник між сторонами, а також має власну позицію щодо застосування норм матеріального права у вказаних правовідносинах.

Дослідивши аргументи, викладені у заяві про відвід судді, колегія суддів дійшла висновку про те, що підстав для задоволення цієї заяви немає з огляду на таке.

Частини 1-3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) передбачають, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно з положеннями частини 1 статті 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Частина 1 статті 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 КАС України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно із частиною 2 зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, а саме неприпустимою є повторна участь судді в розгляді адміністративної справи.

Отже, з огляду на нормативний зміст пункту 4 частини 1 статті 36 КАС України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 5 частини першої цієї самої статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.

Як на підставу про відвід судді третя особа посилається на юридичні приписи статті 36 КАС України, нормативна конструкція яких, з-поміж іншого, містить узагальнений перелік найпоширеніших обставин, доведення наявності яких може бути підставою для відводу судді.

У цьому світлі Верховний Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово неупереджений передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод має встановлюватися згідно з:

- об`єктивним критерієм , який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною.

- суб`єктивним критерієм , який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надані докази іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Водночас як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію розумного спостерігача . У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розгляді конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.

Тому коли сторони стверджують про те, що судді недостатньо об`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене . Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.

Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід судді Коваленко Наталії Володимирівни у цій справі, Верховний Cуд також бере до уваги те, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу a priori не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.

Зокрема, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 36 КАС України).

Схожа позиція висловлена й Радою суддів України у рішенні від 07.09.2017 №46, в пункті 2 якого зазначено, що наявність судового рішення, яке ухвалене судом в іншій справі у подібних правовідносинах, або за участю тих самих сторін, або з процесуальних, чи інших питань у тій самій справі не породжує у діяльності судді конфлікту інтересів.

Наведені заявником аргументи стосовно постановлення Верховним Судом судового рішення у справі №160/8226/20, яким було відмовлено у задоволенні касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Дайтона Груп у складі колегії суддів Берназюка Яна Олександровича, Бевзенка Володимира Михайловича, Коваленко Наталії Володимирівни є незгодою скаржника з процесуальним рішенням судді, що у значенні вказаних вище імперативних приписів частини 4 статті 36 КАС України не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу.

Доводи заявника про те, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи (частина 2 статті 36 КАС України), ґрунтуються на довільному тлумаченні норм процесуального законодавства та є необґрунтованими.

Отже, аргументи, якими представник скаржника мотивує заяву про відвід не викликають обґрунтованих сумнівів у об`єктивності судді, оскільки немає доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цього судді як з погляду суб`єктивного критерію , так і з погляду об`єктивного критерію , якими керується у своїй процесуальній діяльності Європейський суд з прав людини.

Інших підстав, визначених статтею 36 чи статтею 37 КАС України, які б свідчили про особисту упередженість судді або його необ`єктивність під час розгляду справи скаржник у своїй заяві не вказав, а Верховний Суд під час розгляду відповідної заяви таких підстав також не встановив.

За таких обставин заяву Товариства з обмеженою відповідальністю БОРА про відвід судді Коваленко Наталії Володимирівни слід визнати необґрунтованою.

За правилом частини 4 статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Керуючись положеннями статей 36, 39, 40, 236 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в:

1. Визнати необґрунтованою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю БОРА про відвід судді Коваленко Наталії Володимирівни.

2. Передати заяву Товариства з обмеженою відповідальністю БОРА про відвід судді Коваленко Наталії Володимирівни до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу, в порядку, передбаченому КАС України, для розгляду питання про відвід.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя Н.В. Коваленко

Суддя В.М. Кравчук