Рішення

від 10.01.2022 по справі 638/6191/21

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

"10" січня 2022 р.

Справа № 638/6191/21

Провадження№ 2/642/45/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 січня 2022 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді- Шрамко Л.Л.,

за участю секретаря - Нікіфорової К.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства страхова компанія Теком до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди,

встановив:

Позивач звернувся з позовом до Дзержинського районного суду м.Харкова про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства страхова компанія Теком у відшкодування матеріальної шкоди 21 711, 15 грн., та витраті по оплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 15.11.2018 з вини відповідача, який керував автомобілем Деу , д/н НОМЕР_1 , відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої сталося зіткнення з автомобілем ВАЗ , д/н НОМЕР_2 з подальшим зіткненням з автомобілем Нісан , д/н НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_2 , під керуванням ОСОБА_3 , та з подальшим зіткненням з автомобілем Кіа д/н НОМЕР_4 , внаслідок чого автомобіль Нісан , д/н НОМЕР_3 , одержав механічні пошкодження.

Згідно з договором страхування № 008-083-18 Д/Т/АТ від 06.08.2018 року на момент ДТП автомобіль Нісан , д/н НОМЕР_3 , був застрахований власником - ОСОБА_2 у ПрАТ СК Теком , та відповідно до страхового акту № 16 від року, Звіту № 23/11/2018ІТС дослідження спеціаліста-автотоварознавця автомобіля Нісан , д/н НОМЕР_3 , складеного 02.12.2018 року, рахунку СТО ФОП ОСОБА_4 №0000000041 від 28.11.2018 року ПрАТ СК Теком було сплачено платіжним дорученням за заявою страхувальника на СТО сума страхового відшкодування у розмірі 58 208,00 грн.

Згідно Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів цивільна-правова відповідальність відповідача , як водія автомобілю Деу , д/н НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ Харківська муніципальна страхова компанія згідно Полісу (АК/7543811). Відповідно до ст. 29 вказаного Закону ПрАТ ХМСК сплатила ПрАТ СК Теком суму страхового відшкодування в порядку суброгацїї у розмірі матеріального збитку , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, у сумі 36 496,85 грн, а тому відповідач зобов`язаний відшкодувати ПрАТ СК Теком різницю між фактичними витратами по Договору страхування та розміром страхового відшкодування, яке сплачено ПрАТ ХМСК , що становить - 21 711,15 грн.

Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 02.08.2021 дану справу передано за підсудністю до Ленінського районного суду м.Харкова.

Ухвалою суду Ленінського районного суду м.Харкова від 03.09. 2021 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву з проханням справу розглянути у відсутності представника та задовольнити позовні вимоги, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, у зв`язку з чим судове засідання неодноразово було відкладено, про слухання справи повідомлений належним чином за місцем проживання, відзиву на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин відповідно до ст. 223, 280 ЦПК України суд вважає можливим постановити заочне рішення у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні правовідносини.

Як зазначено в постанові Комінтернівського районного суду міста Харкова від 06.05.2019, 15.11.2018 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Деу , д/н НОМЕР_1 , порушив п.13.1 Правил дорожнього руху, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем ВАЗ , д/н НОМЕР_2 з подальшим зіткненням з автомобілем Нісан , д/н НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_2 , під керуванням ОСОБА_3 , та з подальшим зіткненням з автомобілем Кіа д/н НОМЕР_4 , внаслідок чого автомобіль Нісан , д/н НОМЕР_3 одержав механічні пошкодження.

06.05.2019Вказаною постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу.

На момент ДТП автомобіль Нісан , д/н НОМЕР_3 , був застрахований власником ОСОБА_2 у ПрАТ СК Теком згідно Договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 008-083-18 Д/Т/АТ від 06.08.2018 року, на підставі чого відповідно до страхового акту № 16 від року, Звіту № 23/11/2018ІТС дослідження спеціаліста-автотоварознавця автомобіля Нісан , д/н НОМЕР_3 , складеного 02.12.2018 року, рахунку СТО ФОП ОСОБА_4 № 0000000041 від 28.11.2018 року позивач сплатив за заявою страхувальника ОСОБА_2 на рахунок ФОП ОСОБА_4 платіжним дорученням № 270 від 23.01.2019 суму страхового відшкодування у розмірі 58 208,00 грн.

Цивільна-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 , як водія автомобілю Деу , д/н НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ Харківська муніципальна страхова компанія згідно Полісу (АК/7543811).

ПрАТ ХМСК сплатила ПрАТ СК Теком суму страхового відшкодування в порядку суброгацїї у розмірі матеріального збитку, з урахування коефіцієнту фізичного зносу, у сумі 36 496, 85 грн.

05.06.2020 року ПрАТ СК Теком звернулося до відповідача з претензією № 200/20 про відшкодування фактичних витрат по Договору страхування у розмірі - 21 711,15 грн., однак претензію повернуто з поштовою відміткою про закінчення терміну зберігання.

До цього часу відповідач не сплатив вказану суму.

Оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч.6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, наявність вини відповідача у дорожньо-транспортній пригоді встановлена постановою суду, та не підлягає доказуванню при розгляді даної справи.

Частина 2 ст. 1187 ЦК України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Стаття 1188 ЦК України зазначає, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1)шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою:

2)за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3)за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Стаття 27 Закону України Про страхування та ст. 993 ЦК України передбачають, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Як передбачено ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 29 Закону Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, страховою компанією, в якій застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача, а саме ПрАТ ХМСК , у даному випадку відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу , розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з постановою Верховного суду від 12.03.2018 року по справі № 910/5001/17.для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором, обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності відшкодовує не повну вартість складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.

Аналогічну правову позицію зазначив Верховний суд у постановах від 06.02.2018 року по справі № 910/3867/16 та від 01.02.2018 року по справі № 910/22886/16 .

Тобто, порядок виплати страхового відшкодування страховиком завдача шкоди - в даному випадку - ПрАТ ХМСК , передбачений Законом, зокрема з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (відповідно до ст. 29 Закону), з урахуванням франшизи, передбаченої Полісом^ (відповідно до ст. 12 Закону) та в межах страхових сум, встановлених Полісом (згідно ст. 9 Закону).

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, в разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої винною особою шкоди - в даному випадку - відповідачем потерпілому сплачується різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

При цьому, за змістом статті 1194 ЦК України відшкодовується різниця саме між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, а не різниця між фактичним розміром шкоди га лімітом відповідальності.

Також, згідно з роз`ясненнями, викладеними в п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , які кореспондуються з роз`ясненнями, викладеними в п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки , якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду - в даному випадку - відповідач - не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації.

Таким чином, оскільки ПрАТ ХМСК сплатило ПрАТ СК Теком суму страхового відшкодування в порядку суброгацїї у розмірі матеріального збитку , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, у сумі 36 496,85 грн., у відповідача виникло зобов`язання по відшкодуванню позивачу різниці між фактичними витратами по Договору страхування та розміром страхового відшкодування, яке сплачено ПрАТ ХМСК , а саме 21 711,15 грн.: (58 208,00 грн. - 36 496,85 грн.).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з вимог ст. ст. 77-80 ЦПК України щодо належності, допустимості, достовірності та достатності доказів суд кладе в основу рішення надані позивачем вищенаведені письмові докази, які не спростовані відповідачем.

Таким чином, з відповідача необхідно стягнути на користь позивача у відшкодування матеріальної шкоди 21 711, 15 грн. а також відповідно до ст. 141 ЦПК України витрати на оплату судового збору у розмірі 2 270,00грн.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 89, 141, 223, 247, 263-265,268 ЦПК України, суд-

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь Приватного акціонерного товариства страхова компанія Теком (місцезнаходження: 65005, м. Одеса, вул. Михайлівська, 44; ідентифікаційний код 25050281) у відшкодування матеріальної шкоди 21 711, 15 грн. (двадцять одну тисячу сімсот одинадцять гривень 15 копійок, п/р IBAN НОМЕР_7 у Акціонерному банку Південний ).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_8 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП - НОМЕР_6 ) , на користь Приватного акціонерного товариства страхова компанія Теком (місцезнаходження : 65005, м. Одеса, вул. Михайлівська, 44; ідентифікаційний код 25050281) на п/р IBAN НОМЕР_7 у Акціонерному банку Південний судовий збір у розмірі 2 270,00 грн .(дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Ленінського районного суду м.Харкова протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 10 січня 2022 року.

Суддя Л.Л. Шрамко