Ухвала

від 27.11.2023 по справі 638/6191/21

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

27.11.2023

Справа №638/6191/21

6/642/114/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2023 рокум. Харків

Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Проценко Л.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Скайлекс», заінтересована особа: ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження,

установив:

Заявник звернувся до суду із даною заявою, в якій просив замінити стягувача з ПрАТ СК «Теком» на ТОВ «ЮК «Скайлекс» та зазначив, що рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова №638/6191/21 (суддя Шрамко Л.Л.) від 10.01.2022р. було винесено рішення за позовом ПАТ СК «Теком» до ОСОБА_1 про стягнення 21711,15 грн. матеріальної шкоди та 2270,00 грн. судового збору. Виконавчі листи не видавалися. 04.04.2023р. ТОВ «ЮК «Скайлекс» отримало від ПАТ СК «Теком» право вимоги за договором про відступлення права вимоги до ОСОБА_1 .

Дана заява передана до Ленінського районного суду м.Харкова за підсудністю з Дзержинського районного суду м.Харкова.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначено уст. 183 ЦПК України.

Розділ VI ЦПК України врегульовує процесуальні питання, пов`язані з виконання судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), як заключного етапу у процесі реалізації захисту цивільних прав.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно до пункту 5 частини 1 статті 183 ЦПК України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити підстави заяви (клопотання, заперечення).

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 183 ЦПК України, до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. № 270, розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку.

У відповідності до положень пунктів 59, 61 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку» внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.

Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення копії заяви про заміну сторони виконавчого провадження та доданих до неї документів іншим учасникам справи може бути лишебланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.

Саме опис вкладення є офіційним підтвердженням наявності у відправленні того пакету документів, який був надісланий відправником (постанова Верховного Суду від 18.04.2019року у справі №914/1955/17).

Судом встановлено, що ТОВ «ЮК «Скайлекс» не виконано вимоги ч.2 статті 183 ЦПК України, оскільки до заяви додано лише реєстр поштової відправки на 5 адрес, серед яких зазначено і ОСОБА_1 . Проте, з даного документу неможливо встановити, які саме документи направлялися ОСОБА_1 та іншим сторонам. Опис поштового вкладення, посвідчений печаткою поштового відділення, заявником не додано.

За відсутності опису відправленої кореспонденції суд позбавлений можливості переконатися, що заявник дійсно направив саме примірники своєї заяви з додатками іншим учасникам справи.

За таких обставин, неможливо вважати один лише реєстр поштової відправки належним доказом відправлення заявником на адресу ОСОБА_1 та інших учасників клопотання про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд наголошує, що у вказаному реєстрі зазначено, що поштова кореспонденція була направлена ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_1 . Проте, Дзержинським районним судом м.Харкова встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрвоаний за іншою адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, всупереч вимогам ч.2 ст.183 ЦПК України, копія клопотання заявником була надіслана не на адресу боржника.

Статтею 442 ЦПК України передбачено, що суд розглядає заяву про заміну сторони виконавчого провадження у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб.

Отже, оскільки нормами ЦПК України передбачений обмежений строк для розгляду заяви про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, необхідною передумовою дотримання судом основних засад цивільного судочинства під час розгляду зазначеної категорії заяв є направлення заявником учасникам справи тексту самої заяви та доказів на підтвердження викладених в ній обставин, позаяк сторони у справі повинні бути заздалегідь повідомленні про таку заяву для надання їм достатнього часу для ознайомлення з її змістом та можливості підготовити свої пояснення (заперечення) на відповідну заяву.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судового процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16.12.1992року, заява №12964/87).

У рішенні у справі «Bellet v. France» від 04.12.1955року, заява №23805/94, ЄСПЛ зазначив, що статті 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21.10.2010року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

В даному випадку прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998, «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 (п. 53), відповідно до якого право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, повернення заяви без розгляду жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви

Згідно до частини 4 статті 183 ЦПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Тому, у зв`язку із вищезазначеними недоліками заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні слід повернути заявнику без розгляду.

При цьому повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).

Керуючись ст. 183, 185 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Скайлекс», заінтересована особа: ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження -повернути заявнику без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л.Г. Проценко