Рішення

від 11.01.2022 по справі 545/1232/21

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/1232/21

Провадження № 2/545/108/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" січня 2022 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Кіндяк І.С.,

з участю секретаря Радченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава, в режимі відеконференції, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області, Воронкова О.А, про розірвання договору дарування, -

В С Т АН О В И В :

Позивач звернулись до Полтавського районного суду Полтавської області з позовом до відповідача, про розірвання договору дарування, посилаючи на те, що обдарована особа відповідач недбайливо ставиться до подарунку, просила суд:

1.Розірвати договір дарування житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 23.07.2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Воронковою О.А., зареєстрований в реєстрі за № 1927.

2. Розірвати договір дарування земельної ділянки площею 0, 1340 га, кадастровий номер 5324087701:01:001:0511, цільове призначення якої: для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 23.07.2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Воронковою О.А., зареєстрований в реєстрі за № 1928.

3. Стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити з підстав наведених у позові, надавши пояснення аналогічно викладеному у позові.

В судовому засіданні представник відповідача та відповідач, проти позову заперечили та просили у його задоволенні відмовити з підстав наведених у відзиві на позов. Відповідачка додатково пояснила, що обдарований будинок не тільки не погіршила становищем, а навпаки здійснила його поліпшення, шляхом реконструкції, добудови кімнат та разом з сестрою заново перекрили дах будинку.

Свідок ОСОБА_3 , в судовому засіданні дала покази, що є меншою дочкою позивачки та рідною сестрою відповідачки, на даний час проживає в спірному будинку, сплачує комунальні послуги, не заперечила , що її сестра, відповідачка по справі зробила добудову до будинку, а вони разом з нею , за спільні кошти перекрили дах у будинку.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що відповідачка найняла його для того, щоб він зробив їй новий дах в будинку.

Заслухавши доводи учасників справи та їх представників, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У Конституції України закріплені основні правові принципи регулювання відносин власності, головними з яких є принцип рівного визнання й захисту рівним чином усіх форм власності (статті 13, 14, 41).

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 23.07.2019 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір дарування житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Воронковою О.А., зареєстровано в реєстрі за № 1927.

Також встановлено, що 23.07.2019 року, між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір дарування земельної ділянки площею 0, 1340 га, кадастровий номер 5324087701:01:001:0511, цільове призначення якої: для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Воронковою О.А., зареєстровано в реєстрі за № 1928.

Відповідно до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України цього Кодексу, визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 638 ЦК України, передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 1 ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття, (ч. 1 ст. 722 ЦК України). Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 2 ст. 719 ЦК України).

Частиною 1 статті 316 ЦПК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Суд вважає, що підстави зазначені позивачем у позові для звернення до суду не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи по суті, виходячи з наступного.

У змісті договорів дарування від 23.07.2019 р., зафіксованого про те, що усі істотні умови, що стосуються предмету дарування. Сторони при укладенні/підписанні цих договорів стверджують, що обізнані із загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, повністю усвідомлюють значення своїх дій, їхнє волевиявлення є вільним та відповідає їхній внутрішній волі, договори відповідають їх інтересам, не приховують іншого правочину і спрямовані на реальне настання наслідків, які обумовлені в них, відсутній будь-який обман чи інше приховування фактів, які б мали істотне значення та свідомо приховані ними, договір укладено без будь-якого застосування фізичного чи психічного тиску, на вигідних умовах і не є результатом впливу тяжких обставин.

Зміст ст. ст. 229-231, 233, 235, 373, 377, 375, 640-662, 717, 721, 722, 727 Цивільного кодексу України, ст. ст. 59-65 Сімейного кодексу України, ст. ст. 90-91, 103, 125-126, 132 Земельного кодексу України та ст. ст. 15-17, 29, 36, 164, 174 Податкового кодексу України значення та юридичні наслідки правочинів сторонам нотаріусом роз`яснено та відповідає їхнім намірам.

У п. 6 договору дарування житлового будинку від 23.07.2019 р. сторони засвідчили, що укладення цього договору не пов`язане із виконанням обдаровуваною будь-яких дій майнового або немайнового характеру на користь дарувальника зараз або в майбутньому.

Згідно п. 9 договору дарування житлового будинку від 23.07.2019 р., визначено, що право власності обдаровуваної на дарунок виникає з моменту його прийняття та державної реєстрації права власності. Обдарована свідчить, що вона дарунок приймає. Прийняття дарунку вважатиметься одержання оригінального примірника цього ж договору після його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Згідно п. 19 договору дарування земельної ділянки від 23.07.2019 р. право власності на земельну ділянку виникає з моменту прийняття в дар та державної реєстрації.

У п. 9 договору дарування земельної ділянки від 23.07.2019 р. зазначено, що право обдарованої продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, самостійно господарювати на землі.

Також встановлено факт того, що обидва договори дарування нотаріально посвідчені приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Воронковою Оленою Анатоліївною. Державна реєстрації права власності за, ОСОБА_2 на житловий будинок та земельну ділянку проведена цим же приватним нотаріусом як державним реєстратором.

Право власності на це майно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягами з цього реєстру від 23.07.2019 р. Всі витрати по складанню та оформлення договорів дарування понесла - обдарована, що зазначено у п. 10 договору дарування житлового будинку від 23.07.2019 р. та п. 18 договору дарування земельної ділянки від 23.07.2019 р.

У постанові Верховного Суду №361/8035/2014-ц (провадження №61-4640СВ18) від 25.04.2018 р. викладена правова позиція, де визначено, що оскільки право власності на майно передбачає право володіння, користування та розпорядження ним, то бажання ж власника, який набув право власності на підставі договору дарування, розпорядитись своїм майном, не є підставою для розірвання договору дарування в розумінні положень частини другої статті 727 ЦК України.

Також встановлено, що після укладення договору дарування земельної ділянки від 23.07.2019 р., обдарована особа як власник земельної ділянки, сплачує земельний податок.

Суд вважає, що позивач не довела та не підтвердила належними та допустимими доказами наведені у позові обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог; не довела наявності підстав для розірвання договору дарування житлового будинку від 23.07.2019 р. та договору дарування земельної ділянки від 23.07.2019р. у порядку ч. ч. 2, 4 ст. 727 ЦК України, зокрема обставини того, що відповідач створює загрозу безповоротної втрати дарунків і те, що дарунки мають для неї велику немайнову цінність. Як наслідок позивачка не довела, що її права як дарувальника за цими договорами дарування порушені.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За таких підстав суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання договору дарування, оскільки доводи позивача не знайшли свого підтвердження у суді, так як були спростовані належним та допустимими доказами по справі, тому заявлені вимоги є безпідставними.

Судові витрати підлягають розподілу пропорційного до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 319, 321, 325, 373-374, ЦК України, ст.ст. 57, 59 СК України, ст.ст. 9-13, 17, 81, 200, 206, 258-259, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

У задовленні позовних вимогах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області, Воронкова О.А, про розірвання договору дарування, - відмовити за недоведеністю.

Заходи забезпечення позову, - скасувати.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя

Полтавського районного суду

Полтавської області І.С.Кіндяк