Ухвала

від 12.01.2022 по справі 938/509/21

ВЕРХОВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 938/509/21

Номер провадження № 1-кс/938/3/22

УХВАЛА

про скасування арешту майна

12 січня 2022 року селище Верховина

Слідчий суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання власника майна ОСОБА_3 , про скасування арешту майна, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.08.2021 за № 12021091130000054 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України,

ВСТАНОВИВ:

04.01.2022до судунадійшло клопотанняволодівльця майна ОСОБА_3 , про скасування арешту майна.

Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді Верховинського районного суду від 12.08.2021 було задоволено клопотання органу досудового розслідування та накладено арешт на належне йому рухоме майно, а саме: вантажний автомобіль марки «УРАЛ-5557», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 жовтого кольору, 1992року випуску, номер шасі НОМЕР_2 НОМЕР_3 , шляхом заборони прав на відчуження, розпорядження та/або користування вказаним майном.

Заявник просить скасувати арешт, накладений на вантажний автомобіль марки «УРАЛ-5557», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 жовтого кольору, 1992року випуску, номер шасі НОМЕР_2 НОМЕР_3 , володільцем якого є він та повернути йому зазначене майно, оскільки 28.12.2021 постановою слідчого СВ Верховинського РВП капітана поліції ОСОБА_4 закрито кримінальне провадження №12021091130000054 від 09.08.2021 на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з тим, що встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.240 КК України, а тому підстав для подальшого арешту майна та позбавлення його в такий спосіб права власності на майно, не має.

Відповідно до ч.2 ст.174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду.

Клопотання про скасування арешту майна надійшло до суду 04.01.2022 та було призначено до розгляду на 05.01.2022, тобто в межах строку, передбаченого ч.2 ст.174 КПК України. Однак у звязку із неявкою особи, яка подала клопотання про скасування арешту, слідчого та прокурора, орозгляд клопотання було відкладено на 12.01.2022.

В судове засідання 12.01.2022 володілець майна ОСОБА_3 не з`явився, про розгляд клопотання повідомлявся у встановленому законом порядку, через канцелярію суду подав заяву про долучення до матеріалів клопотання документів, а саме: копію ухвали суду про розгляд клопотання про арешт майна від 12.08.2021; ксерокопію паспорта; ксерокопію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки «УРАЛ-5557», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 серії НОМЕР_4 ; ксерокопію довіреності від 19.04.2021, зареєстрованої в реєстрі за №614. Також у поданій заяві просить розглядати клопотання без його участі.

Слідчий, в судове засідання 12.01.2022 не з`явився, про розгляд клопотання повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив. 05.01.2021 через канцелярію суду надав письмові пояснення в яких зазначив, що 28.12.2021 в дпному кримінальному провадженні прийнято процесуальне рішення про його закриття на підставі п.2ч.1 ст. 284 КПК України, а тому подальшої потреби у застосуванні арешту майна не має. До пояснень долучив постанову від 28.12.2021 про про закриття кримінального провадження №12021091130000054 внесеного ЄРДР 09.08.2021.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про розгляд клопотання повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи вищенаведене, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників, які беруть участь у розгляді клопотання, згідно положень ч.4 ст.107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Слідчий суддя, перевіривши клопотання на дотримання вимог Кримінального процесуального Кодексу України, дослідивши матеріали справи приходить до наступного.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Суханов та Ільченко проти України»).

Так, у справах "Бакланов проти Росії" (рішення від 9 червня 2005 р.), "Фрізен проти Росії" (рішення від 24 березня 2005 р.), ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним.

Згідно зі ст.7,16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами згідно ч.1 ст.98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, арешт на майно, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, за правилами ч.3 ст.170 КПК України може бути накладений незалежно від суб`єкту, що є його власником, процесуального статусу останнього, розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, можливості застосування спеціальної конфіскації або конфіскації майна як виду покарання.

Згідно зі ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Судом встановлено, що СВ Верховинського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області здійснювалося досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021091130000054 від 09.08.2021, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.240 КК України.

Згідно ухвали слідчого судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 12.08.2021 в межах даного кримінального провадження накладено арешт на майно, а саме: на вантажний автомобіль марки «УРАЛ-5557», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 жовтого кольору, 1992року випуску, номер шасі НОМЕР_5 , який на час вчинення злочину перебував у користуванні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , та власником якого є ОСОБА_5 , житель АДРЕСА_2 , з метою його збереження як речового доказу з забороною його відчуження, розпорядження та/або користування.

При розглядіклопотання судомвстановлено,що власникомвантажного автомобілямарки «УРАЛ-5557»,реєстраційний номернийзнак НОМЕР_1 жовтогокольору,1992рокувипуску,номер шасі НОМЕР_5 ,згідно свідоцтвапро реєстраціютранспортного засобусерії НОМЕР_4 від 14.02.2009є ОСОБА_5 , житель АДРЕСА_2

Право на управління та розпоряджання (продавати, обмінювати, здавати в оренду, також у разі необхідності знімати з реєстраційного обліку та ставити на реєстраційний облік) даним автомобілем має ОСОБА_3 на підставі довіреності № 614 від 19.04.2021.

При вирішенні клопотання про скасування арешту автомобіля, слідчий суддя крім іншого звертає увагу на те, що відповідно до положень ст.174 КПК України з клопотанням про скасування арешту до слідчого судді може звернутися, серед інших підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна.

У статті 100 КПК України та ст. 96-2 КК України законодавець використовує термін «власник» та «законний володілець» як альтернативні, тому згідно з цими положеннями не вимагається доведення факту обізнаності про злочинне використання майна обох осіб: власника і законного володільця. Також законом не визначено переваги власника перед законним володільцем чи навпаки.

Закон захищає право добросовісного власника або законного володільця майна від несприятливих наслідків використання його майна третіми особами, а тому у відповідності до вимог ч.1 ст.174 КПК України, він як власник майна має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Слідчим суддею встановлено, що постановою слідчого СВ Верховинського ВП Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження від 28.12.2021, кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021091130000054 від 09.08.2021, закрито у зв`язку з встановленою відсутністю події кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.240 КК України. Крім того рекомендовано власнику майна звернутися в суд з клопотанням для скасування арешту накладеного на транспортний засіб, що є речовим доказом в кримінальному провадженні.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року р справі № 727/2878/19 (провадження № 14-516цс19), було зроблено висновок про те, що у разі, якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України 2012 року, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право на майно, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, а останнє закрив своєю постановою слідчий, має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту в порядку кримінального судочинства. Такий порядок захисту права на майно є ефективним, оскільки забезпечить відновлення права власника або іншого володільця майна, на яке був накладений арешт слідчим суддею у кримінальному провадженні.

Таким чином, оскільки кримінальне провадження №12021091130000054 закрито 28.12.2021 року, слідчий суддя приходить до висновку, що підстави для подальшого накладення арешту на вищезазначене майно заявника на даний час відсутні. Подальший арешт майна за відсутності передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання своєї власності, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, а тому клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

В той же час, слідчий суддя не вирішує питання щодо повернення органом досудового розслідування у користування законному володільцю транспортних засобів, оскільки скасування арешту майна і є підставою для повернення такого майна особі після набрання ухвалою суду законної сили.

Керуючись ст.ст. 107, 174, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

клопотання володільця майна ОСОБА_3 - задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений в рамках кримінального провадження, внесеного 09.08.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021091130000054 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 12.08.2021 на рухоме майно, а саме: вантажний автомобіль марки «УРАЛ-5557», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 жовтого кольору, 1992року випуску, номер шасі НОМЕР_5 , який на час вчинення злочину перебував у користуванні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 та власником якого є ОСОБА_5 , житель АДРЕСА_2 .

Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_6