Ухвала

від 11.01.2022 по справі 755/15683/20

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/15683/20

Провадження №: 1-кс/755/67/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" січня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020101040000060 від 21.05.2020 року про арешт майна,

в с т а н о в и в:

Прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з клопотанням, у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020101040000060 від 21.05.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, про арешт майна.

Клопотанням обґрунтоване тим, що слідчим відділом Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві, під процесуальним керівництвом Дніпровської окружної прокуратури міста Києва, здійснює досудове розслідування кримінального провадження за №42020101040000060, у ході якого встановлено, що відповідно до листа начальника Головного управління КЗЕ СБ України, невстановлені особи здійснюють незаконну діяльність спрямовану на заволодіння грошовими коштами громадян України та іноземців через веб-ресурси.

Крім того, до Київської місцевої прокуратури №4 звернувся мешканець Дніпровського району м. Києва - ОСОБА_4 , якому було завдано збитки через шахрайську мережу «fx-private». Також у ході досудового розслідування було встановлено, що у обліках Департаменту міжнародного співробітництва наявні відомості про неодноразові звернення з боку громадян країн Європейського союзу за фактами заволодіння грошовими коштами через шахрайські веб ресурси компанії «fx-private» та «Milton Group».

Згідно рапорту заступника начальника ВП № 1 Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 встановлено, що проведеними слідчими (розшуковими) заходами, зокрема отриманою оперативною інформацією, достовірно встановлено, що Milton Group (укр. Мілтон Груп) - українська шахрайська структура, що декларує себе як компанія в сфері інвестицій, зазвичай у крипто валюту.

Крім того встановлено, що ОСОБА_6 є співласником українських компаній «Milton Group» спільно з ОСОБА_7 , а саме ТОВ «Проджект Партнерс», працює в сфері програмування та обробки даних, через ТОВ «Проджект Партнерс» Тодуа та Кезерашвілі, також володіють компаніями ТОВ «Фірма Спец-Трейдінг».

Зокрема, встановлено, що працівники компанії з офісів ТОВ «Проджект Партнерс» та ТОВ «Фірма Спец-Трейдінг», що розташовані за адресою: м. Київ, проспект Перемоги 31 через інтернет мережу (ІР телефонію) підтримується зв`язок з громадянами країн ЄС, Росії та України, які представляються трейдерами та консультантами брокерських компаній, за рахунок чого виманюють грошові кошти у довірливих громадян.

Крім того, 05 жовтня 2021 року був проведений огляд веб-ресурсу: ІНФОРМАЦІЯ_1 що пов`язанні із незаконною діяльністю «Milton Group» у пошуку «Google». В ході зазначеного огляду було виявлено велику кількість посилань із попередженнями про аферистську діяльність з зазначенням способу шахрайської діяльності з посиланням на неодноразові випадки заволодіння грошовими коштами в великих розмірах громадян країн ЄС, Росії та України під приводом вкладень грошових коштів в крипто валюту та інвестиції різних компаній.

Так, вище вказані особи створили ряд підприємств, що працюють під брендом «Milton Group» (ТОВ «Проджект Партнерс» (ЄДРПОУ 42096397), ТОВ «Фірма Спец-Трейдінг» (ЄДРПОУ 39081695), та надають в Україні послуги у сфері інформаційних технологій, організовують та здійснюють технологічну підтримку функціонування в Україні колл-центру.

Також указано, що 23.12.2021 року, у період часу з 11 години 59 хвилин до 20 години 16 хвилин, відповідно до ч.3 ст.233, ч.2 ст.237 КПК України, прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 13.12.2021 року, за адресою: пр-кт Перемоги 31, у м. Києві, у офісному приміщенні, на другому та третьому поверхах, проведено обшук, за результатами якого було виявлено та в подальшому вилучено: комп`ютерні монітори марок: Samsung, HP, LG, ASUS, ACER, DELL, чорного кольору, у кількості 176 штук; системні блоки марок: GAMEMAX, Logicpower, Vinga, 1stplayer та без пізнавальних знаків, чорного кольору, без с/з, у кількості 189 штук; мобільні телефони - 97 штук; Wifi-роутер, білого кольору, з маркуванням «U»; клавіатури, без с/з, чорного кольору, у кількості 139 штук; предмети зовні схожі на маршрутизатори, у кількості 14 штук; ноутбук HP, темно сірого кольору; пістолет ПМТ кр. 9 мм/ НОМЕР_1 ; патрони до пістолета ПМТ у кількості 8 штук; дозвіл на зброю на ім`я ОСОБА_9 ; ніж Скіф, чорного кольору; навушник, чорного кольору, без с/з у кількості 35 штук; автоматична машина для рахування коштів; сейф, сірого кольору; пакет з дзвінками; пакет з сім-картами мобільних операторів Київстар та Vodafone; ноутбуки, темного кольору, без с/з, у кількості 2 штук; планшет Samsung, чорного кольору, без с/з; настінні відеокамери нагляду, білого кольору, без с/з, у кількості 6 штук; жосткі диски у кількості 5 штук; жосткі диски Kingston запаковані, чорні, у кількості 2 штуки; п`ять пакетів з чорновими записами; предмети зовні схожі на грошові кошти: 10 (десять) доларів США (DK530114000A); три купюри з написами 500 гривень: 1) ФБ2596927; 2) УЗ3765494; 3) ЛИ8780220; дві купюри з написами 200 гривень 1) 335966545; ПВ2416706; сертифікат Rozetka номіналом 100 та сертифікат Rozetka номіналом 200.

У судове засідання учасники кримінального провадження не з?явилися, прокурор просив клопотання задовольнити у його відсутність.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.

Згідно норми ч.1 ст.107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Відповідно до ч.1 ст.234 Кримінального процесуального кодексу України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Згідно з ч.2 ст.234КПК України обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді.

При цьому, відповідно до ч.7 ст.236 КПК України, при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч.1 ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Частиною 2 ст.167 КПК України визначено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Разом з тим, п.7 ч.2 ст.131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно п.1 ч.2 ст.170КПК України арешт на майно накладається з метою збереження речових доказів.

Також, ч.3 ст.170КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При цьому, ч.10 ст.170 КПК України, зазначає, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Речовими доказами, згідно ч.1 ст.98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, на підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються /ч.5 ст.132 КПК України/.

Разом із тим, прокурор звертаючись із клопотанням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження не надав слідчому судді доказів обставин, на які він посилається, а саме: не довів, що тимчасово вилучене майно є засобом чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі, що вони набуті кримінально протиправним шляхом або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, також не довів, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, про які йдеться у клопотанні.

Частина 1 ст.173 КПК України, передбачає, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При цьому, в ч.3 ст.173 КПК України, зазначено, що відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Крім того, відповідно до п.2 ч.1 ст.169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.

На підставі викладеного, з урахуванням мотивів клопотання про арешт майна та доданих до клопотання документів, слідчий суддя враховує розумність та співрозмірність обмеження права власності та приходить до висновку, що прокурором не доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020101040000060 від 21.05.2020 року про арешт майна - відмовити.

Вилучене 23.12.2021 року, під час обшуку, за адресою: АДРЕСА_1 , майно - повернути власникам.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя