Постанова

від 24.12.2021 по справі 426/18005/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 426/18005/18

провадження № 61-13590св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М.,

Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач за первісним позовом - ОСОБА_1 ,

відповідач за первісним позовом та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державний нотаріус Першої сватівської державної нотаріальної контори Власов Олексій Вячеславович,

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Селянське (фермерське) господарство Слобожанське ,

особа, яка подавала апеляційну скаргу, - Куземівська сільська рада Сватівського району Луганської області,

провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Селянського (фермерського) господарства Слобожанське на постанову Луганського апеляційного суду від 10 червня 2019 року, прийняту колегією у складі суддів: Дронської І. О., Луганської В. М., Назарової М. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог за первісним позовом та позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до державного нотаріуса Першої сватівської нотаріальної контори Власова О. В. про зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказував, що 7 квітня 1977 року його прийнято до складу членів колгоспу імені Фрунзе Сватівського району Ворошиловградської (Луганської) області. У подальшому на базі колгоспу імені Фрунзе створено Колективне сільськогосподарське підприємство (далі - КСП) імені Фрунзе, членство позивача в якому припинено у лютому 2000 року.

До складу майна КСП ім. Фрунзе, пайового фонду майна членів підприємства входили нежитлові будівлі, склади, тік, сушарка та інше. Позивач вважав, що на підставі статті 9 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство після виходу з КСП він має право на відповідну частку майна цього товариства.

У липні 2018 року позивач звернувся до державного реєстратора - державного нотаріуса Першої сватівської державної нотаріальної контори Власова О. В. із заявою про реєстрацію права власності на частку нерухомого майна

КСП ім. Фрунзе, однак листом від 31 липня 2018 року йому відмовлено в реєстрації речового права.

Вважаючи, що державний реєстратор безпідставно ухилився від здійснення реєстрації за ним права власності на частку майна КСП, просив зобов`язати державного реєстратора - державного нотаріуса Першої сватівської державної нотаріальної контори Власова О. В. зареєструвати право власності ОСОБА_1 на об`єкти нерухомого майна, розташовані у селі Куземівка Сватівського району Луганської області, а саме:

- склад (дробилку) загальною площею 28,2 кв.м на АДРЕСА_1 ;

- нежитлову будівлю - критий тік металевий загальною площею 1 862,2 кв.м

на АДРЕСА_1 ;

- нежитлову будівлю - сушарку загальною площею 77,3 кв.м

на АДРЕСА_1 ;

- нежитлову будівлю (ангар) загальною площею 897,2 кв.м

на АДРЕСА_2 ;

- нежитлову будівлю (будцех, кузня) загальною площею 132,2 кв.м

на АДРЕСА_3 ;

- нежитлову будівлю - ЗАВ загальною площею 85 кв.м на АДРЕСА_1 ;

- нежитлову будівлю - вагову з навісом загальною площею 117,2 кв.м

на АДРЕСА_1 ;

- нежитлову будівлю - майстерню вантажного гаражу загальною

площею 342 кв.м на АДРЕСА_4 ;

- нежитлове приміщення - контору (2 поверх) загальною площею 281,6 кв.м

на АДРЕСА_5 ;

- нежитлову будівлю - склад № 2 загальною площею 688,8 кв.м

на АДРЕСА_1 ;

- нежитлову будівлю - склад № 3 загальною площею 383,4 кв.м

на АДРЕСА_1 ;

- нежитлову будівлю - склад № 4 загальною площею 856,2 кв.м

на АДРЕСА_1 ;

- нежитлову будівлю - комору № 1 загальною площею 83,4 кв.м

на АДРЕСА_1 ;

- нежитлову будівлю - технічну комору загальною площею 62,1 кв.м

на АДРЕСА_4 .

У вересні 2018 року третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Селянське (фермерське) господарство Слобожанське (далі - СФГ Слобожанське ) звернулась із позовом до ОСОБА_1 , державного нотаріуса Першої сватівської державної нотаріальної контори Власова О. В. про зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позову СФГ Слобожанське вказувало, що вказане майно належить господарству на підставі договору купівлі-продажу від 19 жовтня

2001 року, укладеного Приватним підприємством (далі - ПП) Агрофірма Куземівська та СФГ Слобожанське . Вказаний договір купівлі-продажу щодо відчуження нежитлових об`єктів нерухомості укладено юридичними особами, що виключало нотаріальне посвідчення такого договору на час його укладення та виконання.

На виконання вказаного договору купівлі-продажу та акта приймання-передачі від 19 жовтня 2001 року ПП Агрофірма Куземівська передала, а

СФГ Слобожанське прийняло спірне нерухоме майно. Комунальним підприємством Сватівське районне бюро технічної інвентаризації складені технічні паспорти вказаних об`єктів нерухомого майна.

31 липня 2018 року СФГ Слобожанське звернулося до державного

реєстратора - державного нотаріуса Першої сватівської державної нотаріальної контори Власова О. В. із заявою про реєстрацію за товариством права власності на вказане майно на підставі договору купівлі-продажу від 19 жовтня 2001 року. Державний реєстратор відмовив у здійсненні державної реєстрації зазначивши, що поданий до заяви договір складено у простій письмовій формі та нотаріально не посвідчено.

Вважаючи відмову у здійсненні реєстрації незаконною, СФГ Слобожанське просило зобов`язати державного реєстратора - державного нотаріуса Першої сватівської державної нотаріальної контори Власова О. В. зареєструвати за господарством речове право власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані у селі Куземівка Сватівського району Луганської області, саме на:

- нежитлову будівлю - технічну комору загальною площею 62,1 кв.м

на АДРЕСА_4 ;

- нежитлову будівлю - комору № 1 загальною площею 83,4 кв.м

на АДРЕСА_1 ;

- нежитлову будівлю - склад № 4 загальною площею 856,2 кв.м

на АДРЕСА_1 ;

- нежитлову будівлю - склад № 3 загальною площею 383,4 кв.м

на АДРЕСА_1 ;

- нежитлову будівлю - склад № 2 загальною площею 688,8 кв.м

на АДРЕСА_1 ;

- нежитлове приміщення - контору (2 поверх) загальною площею 224,1 кв.м

на АДРЕСА_5 ;

- нежитлову будівлю - майстерня вантажний гараж загальною площею

229,8 кв.м на АДРЕСА_4 ;

- нежитлову будівлю - склад ПММ загальною площею 25 кв.м

на АДРЕСА_6 ;

- склад (дробилку) загальною площею 28,2 кв.м на АДРЕСА_1 ;

- нежитлову будівлю - критий тік металевий загальною площею 1 862,2 кв.м

на АДРЕСА_1 ;

- нежитлову будівлю (ангар) загальною площею 834,9 кв.м

на АДРЕСА_2 ;

- нежитлову будівлю (будцех, кузня) загальною площею 132,2 кв.м

на АДРЕСА_3 ;

- нежитлову будівлю - ЗАВ загальною площею 52,5 кв.м на АДРЕСА_1 ;

- нежитлову будівлю - вагову з навісом загальною площею 117,2 кв.м

на АДРЕСА_1 .

Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття

Рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 26 листопада

2018 року, ухваленим у складі судді Половинки В. О., відмовлено у задоволенні позовну ОСОБА_1 та задоволено позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - СФГ Слобожанське .

Зобов`язано державного реєстратора - державного нотаріуса Першої сватівської державної нотаріальної контори Власова О. В. зареєструвати за

СФГ Слобожанське речове право власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані у селі Куземівка Сватівського району Луганської області, саме на:

- нежитлову будівлю - технічну комору загальною площею 62,1 кв.м

на АДРЕСА_6 ;

- нежитлову будівлю - комору № 1 загальною площею 83,4 кв.м

на АДРЕСА_1 ;

- нежитлову будівлю - склад № 4 загальною площею 856,2 кв.м

на АДРЕСА_1 ;

- нежитлову будівлю - склад № 3 загальною площею 383,4 кв.м

на АДРЕСА_1 ;

- нежитлову будівлю - склад № 2 загальною площею 688,8 кв.м

на АДРЕСА_1 ;

- нежитлову приміщення - контору (2 поверх) загальною площею 224,1 кв.м

на АДРЕСА_5 ;

- нежитлову будівлю - майстерню вантажного гаражу загальною площею

229,8 кв.м на АДРЕСА_4 ;

- нежитлову будівлю - склад ПММ загальною площею 25 кв.м

на АДРЕСА_6 ;

- склад (дробилку) загальною площею 28,2 кв.м на АДРЕСА_1 ;

- нежитлову будівлю - критий тік металевий загальною площею 1 862,2 кв.м

на АДРЕСА_1 ;

- нежитлову будівлю (ангар) загальною площею 834,9 кв.м

на АДРЕСА_2 ;

- нежитлову будівлю (будцех, кузня) загальною площею 132,2 кв.м

на АДРЕСА_3 ;

- нежитлову будівлю - ЗАВ загальною площею 52,5 кв.м на АДРЕСА_1 ;

- нежитлову будівлю - вагову з навісом загальною площею 117,2 кв.м

на АДРЕСА_1 .

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на час укладення

ПП Агрофірма Куземівська та СФГ Слобожанське договору купівлі-продажу

від 19 жовтня 2001 року момент набуття покупцем права власності на нерухоме майно закон пов`язував з фактичною передачею останньому такого майна, а держана реєстрації права власності на нього не була обов`язковою. Місцевий суд зазначив, що нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу вимагалось у випадку набуття такого майна фізичною особо (статті 227 ЦК Української РСР), а при укладенні такого договору юридичними особами законодавство встановлювало просту письмову форму договору та фактичне передання нерухомого майна.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанцій виходив з ненадання ним належних і допустимих доказів набуття права власності на частку майна внаслідок розпаювання пайового фонду КСП.

Не погоджуючись з рішенням Сватівського районного суду Луганської області

від 26 листопада 2018 року в частині вирішення позовних вимог

СФГ Слобожанське , особа, яка не брала участі у справі, - Куземівська сільська рада Сватівського району Луганської області (далі - Куземівська сільська рада), оскаржила його в апеляційному порядку.

Постановою Луганського апеляційного суду від 10 червня 2019 року задоволено апеляційну скаргу Куземівської сільської ради, скасовано рішення Сватівського районного суду Луганської області від 26 листопада 2018 року в частині вирішення позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - СФГ Слобожанське Сватівського району Луганської області до ОСОБА_1 , державного нотаріуса Першої сватівської державної нотаріальної контори Власова О. В. про зобов`язання вчинити дії та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Приймаючи постанову, апеляційний суд зазначив, що судом першої інстанції не вирішено питання про належний склад осіб, які мають брати участь у справі. Апеляційний суд зазначив про неврахування судом першої інстанції того, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 14 об`єктів нерухомого майна, право власності на які зобов`язано державного реєстратора зареєструвати за СФГ Слобожанське , взяті на облік як безхазяйне майно. Куземівська сільська рада уповноважена управляти майном територіальної громади, у тому числі безхазяйним майном, яке знаходиться на її території. Тому апеляційний суд дійшов висновку про те, що місцевий суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки вказаного вказаної сільської ради.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що вирішення питання про інтереси, права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, є порушенням норм процесуального права, яке тягне за собою обов`язкове скасування рішення суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У липні 2019 року СФГ Слобожанське подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Луганського апеляційного суду від 10 червня

2019 року і залишити в силі рішення Сватівського районного суду Луганської області від 26 листопада 2018 року в частині вирішення позову

СФГ Слобожанське .

Касаційна скарга мотивована помилковістю висновку апеляційного суду про поновлення Куземівській сільській раді строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі. Вказує, що Куземівська сільська рада дізналась про існування оскаржуваного нею рішення 17 січня 2019 року, отримавши від Сватівської міської ради повідомлення про здійснення державної реєстрації права власності на спірні об`єкти нерухомого майна на підставі вказаного рішення суду, а з апеляційною скаргою звернулась 5 березня

2019 року.

Заявник вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про існування підстав вважати рішення суду першої інстанції таким, що вирішує питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки Куземівської сільської ради, оскільки між сторонами у цій справі виник немайновий спір щодо зобов`язання державного реєстратора вчинити певні дії. Крім того, суд апеляційної інстанції не врахував, що на час ухвалення рішення суду першої інстанції Куземівська сільська рада не мала будь-яких прав на спірні об`єкти нерухомого майна.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Провадження у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19 жовтня 2001 року ПП Агрофірма Куземівська та СФГ Слобожанське уклали договір купівлі-продажу, за умовами якого ПП Агрофірма Куземівська продало, а СФГ Слобожанське купило визначене в договорі нерухоме майно, розташоване у селі Куземівка Сватівського району Луганської області, а саме: техкомору; тік вагову; ЗАВ; будцех, кузню; ангар; нове ДКУ; будівлю АЗС; вантажний гараж; адмінбудівлю (контора 2 поверх); склад № 2; склад № 3; склад № 4; комору 1. Відповідно до акта приймання-передачі від 19 жовтня 2001 року ПП Агрофірма Куземівське передало, а СФГ Слобожанське прийняло визначене у договорі від 19 жовтня 2001 року нерухоме майно, розташоване у селі Куземівка Сватівського району Луганської області.

31 липня 2018 року СФГ Слобожанське звернулося до державного

реєстратора - державного нотаріуса Першої сватівської державної нотаріальної контори Власова О. В. із заявою про реєстрацію права власності

СФГ Слобожанське на вказане нерухоме майно.

Листом № 68102-31 від 31 липня 2018 року СФГ Слобожанське відмовлено у державній реєстрації заявленого речового права власності, оскільки вказаний договір-продажу від 19 жовтня 2001 року не є правовстановлюючим документом з підстав відсутності його нотаріального посвідчення.

Апеляційний суд встановив, що відповідно до акта опису № 1 нерухомого майна, яке має ознаки безхазяйного, від 25 січня 2018 року комісією, утвореною Куземівською сільською радою на підставі Положення про взяття на облік та передачу в комунальну власність безхазяйного майна та відумерлої спадщини на території цієї сільської ради, що є додатком до рішення 1 сесії сільської ради

7 скликання від 5 грудня 2016 року, виявлено нерухоме майно з ознаками безхазяйного, у тому числі спірні об`єкти нерухомості.

Рішенням виконкому Куземівської сільської ради чотирнадцятого засідання

7 скликання № 8 від 25 січня 2018 року затверджено акт обстеження об`єктів нерухомого майна на території села Куземівка (спірні об`єкти нерухомості), що має ознаки безхазяйного, з вирішенням подальшої процедури щодо виявлення власника.

З витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна від 15 лютого 2018 року суд апеляційної інстанції встановив, що до вказаного реєстру внесено відомості про 14 спірних об`єктів нерухомого майна як безхазяйних на підставі рішення про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги СФГ Слобожанське на постанову Луганського апеляційного суду від 10 червня 2019 року здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147?VIII, що діяла до 8 лютого 2020 року.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України у редакції Закону України

від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України у тій же редакції під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення (частина третя статті 401 ЦПК України).

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Україна, як учасниця зазначеної Конвенції, повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Статтею 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Стаття 17 ЦПК України передбачає, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи (частина третя статті 352 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 5 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження

№ 61-2417сво19) зроблено висновок про те, що аналіз частини першої

статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків .

Отже, частина перша статті 352 ЦПК України визначає коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо із судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого у пункті 1

статті 6 Конвенції положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Схожого за змістом висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові

від 7 квітня 2020 року у справі № 504/2457/15-ц (провадження № 14-726цс19).

У справі, що переглядається, рішенням суд першої інстанції зобов`язав державного реєстратора - державного нотаріуса Першої сватівської державної нотаріальної контори Власова О. В. зареєструвати за СФГ Слобожанське речове право власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані у селі Куземівка Сватівського району Луганської області, які в установленому законом порядку взяті на облік безхазяйного нерухомого майна і перебувають на території Куземівської сільської ради.

Суд апеляційної інстанції врахував, що на час ухвалення рішення судом першої інстанції Куземівською сільською радою як органом, уповноваженим управляти майном відповідної територіальної громади, розпочата встановлена

статтею 335 ЦК України процедура набуття права власності на безхазяйну річ (спірні об`єкти нерухомого майна), тому рішення суду про зобов`язання державного реєстратора зареєструвати право власності на таке майно

за СФГ Слобожанське є таким, що прийняте про інтерес Куземівської сільської ради закінчити визначену законом процедуру.

Верховний Суд погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, що без залучення до участі у справі особи, на права якої вплине рішення у цій справі, суд не може давати оцінку підставам та предмету позову, тобто спір не може бути вирішений без залучення всіх належних сторін у справі.

Відповідно до частин першої, третьої-шостої статті 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов`язки, встановлені

статтею 43 цього Кодексу.

Верховний Суд зазначає, що під час здійснення правосуддя у цивільних справах суд першої інстанції, неухильно дотримуючись норм матеріального та процесуального права, повинен забезпечити їх справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Правильне визначення складу сторін у справі є запорукою ухвалення законного і справедливого судового рішення.

Вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, суд повинен враховувати характер спірних правовідносин, визначену ним норму матеріального права, яка підлягає застосуванню, та матеріально-правовий інтерес у вирішенні справи.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо, зокрема, суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Отже, у разі якщо апеляційний суд встановить, що судовим рішенням вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, що не була залучена до участі у справі, це є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Встановивши, що СФГ Слобожанське пред`явило позов до ОСОБА_1 і державного нотаріуса Першої сватівської нотаріальної контори Власова О. В. та, водночас, рішення у справі може вплинути на майнові права та інтереси Куземівської сільської ради, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині, що оскаржена, та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційний суд відхиляє доводи касаційної скарги про безпідставне поновлення апеляційним судом строків на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанцій у цій справі, оскільки цивільне процесуальне законодавство пов`язує початок перебігу вказаного строку з отриманням повного рішення, а Куземівська сільська рада не брала участі у справі та рішення суду першої інстанції у цій справі не отримувала.

Посилання заявника про відсутність підстав вважати рішення суду першої інстанцій прийнятим про права, інтереси та (або) обов`язки спростовуються обставинами, встановленими апеляційним судом у цій справі.

Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судове рішення апеляційного суду підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено і заявник такі не вказує.

За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції, оскільки суд, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови апеляційного суду частині без змін.

Щодо судових витрат

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтею 400 ЦПК Україниу редакції, чинній на час подання касаційної скарги, статтями 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Слобожанське залишити без задоволення.

Постанову Луганського апеляційного суду від 10 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Карпенко В. М. Ігнатенко В. А. Стрільчук