Постанова

від 10.06.2019 по справі 426/18005/18

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий суду 1 інстанції -Половинка В.О.

Доповідач -Дронська І.О.

Справа № 426/18005/18

Провадження № 22-ц/810/254/19

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2019 року м. Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Луганського апеляційного суду:

головуючого судді Дронської І.О.,

суддів Луганської В.М., Назарової М.В.,

за участю секретаря Онопрієнко А.Є.,

учасники справи:

скаржник Куземівська сільська рада Сватівського району Луганської області,

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Державний нотаріус Першої Сватівської державної нотаріальної контори Власов Олексій Вячеславович,

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Селянське (фермерське) господарство Слобожанське Сватівського району Луганської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження

апеляційну скаргу Куземівської сільської ради Сватівського району Луганської області

на рішення Сватівського районного суду Луганської області від 26 листопада 2018 року, ухвалене у складі судді Половинки В.О. 26.11.2018 року в м.Сватове

у цивільній справі за об`єднаними позовами ОСОБА_1 до державного нотаріуса Першої Сватівської нотаріальної контори Власова Олексія Вячеславовича про зобов`язання вчинити дії та позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - Селянського (фермерського) господарства Слобожанське Сватівського району Луганської області до ОСОБА_1 , державного нотаріуса Першої Сватівської нотаріальної контори Власова Олексія Вячеславовича про відмову в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 та зобов`язання державного реєстратора - державного нотаріуса Першої Сватівської нотаріальної контори Власова Олексія Вячеславовича зареєструвати речове право власності на нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до державного нотаріуса Першої Сватівської нотаріальної контори Власова О.В. про зобов`язання вчинити дії, в обгрунтування якої посилався на те, що 07.04.1977 року він був прийнятий до складу членів колгоспу ім. Фрунзе Сватівського району Ворошиловградської (Луганської) області. На базі колгоспу імені Фрунзе Сватівського району було створено колективне сільськогосподарське підприємство ім. Фрунзе, в якому він також набув статусу члена та його членство в КСП ім. Фрунзе припинене в лютому 2000 року. Позивачу відомо, що до складу майна КСП ім. Фрунзе, пайового фонду майна членів підприємства входили нежитлові будівлі, склади, тік, сушарка та інше. Позивач вважає, що на підставі ст. 9 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство , після його виходу з КСП ім. Фрунзе та припинення членства у цьому підприємстві, у нього виникло речове майнове право на пай натурою, тобто право на відповідну частку вищевказаного майна.

Позивач звернувся до державного реєстратора - державного нотаріуса Першої Сватівської державної нотаріальної контори Власова О.В. з метою реєстрації права власності позивача на частку вказаного нерухомого майна КСП ім. Фрунзе. 31.07.2018 державним реєстратором Власовим О.В. позивачу було відмовлено в реєстрації речового права через не підтвердження, на думку Власова О.В. , речового права позивача на частку майна. Позивач вважає, що державний реєстратор безпідставно ухилився від виконання своїх обов`язків щодо реєстрації частки майна. Просив суд зобов`язати державного реєстратора - державного нотаріуса Першої Сватівської державної нотаріальної контори Власова Олексія Вячеславовича зареєструвати речове право власності ОСОБА_1 на частину нерухомого майна, а саме:

- нежитлову будівлю - склад (дробілка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 28,2кв. м;

- нежитлову будівлю - критий тік металевий, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1862,2 кв.м.;

- нежитлову будівлю - сушарку, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 77,3 кв.м.;

- нежитлову будівлю, ангар, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 897,2 кв.м.;

- нежитлову будівлю (стройцех, кузня), що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 132,2 кв.м.;

- нежитлову будівлю - ЗАВ, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 85кв.м.;

- нежитлову будівлю - вагова з навісом, що розташована за адресою: АДРЕСА_7 , за гальною площею 117,2 кв.м;

- нежит лову будівлю, майстерня вантажний гараж, що розташована за адресою: АДРЕСА_8 , загальною площею 342кв.м.;

- не жиле приміщення, контора (2 поверх), що розташована за адресою: АДРЕСА_9 , загальною площею 281,6 м2;

- нежитлову будівлю, склад в„– 2, що розташована за адресою: АДРЕСА_10 , загальною площею 688,8 кв.м.;

- нежитлову будівлю, склад в„– 3, що розташована за адресою: АДРЕСА_11 , загальною площею 383,4 кв.м.;

- нежитлову будівлю, склад в„– 4, що розташована за адресою: АДРЕСА_12 , загальною площею 856,2 кв.м.;

- нежитлову будівлю - комора в„– 1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_13 , загальною площею 83,4 м2;

- нежитлову будівля - технічна комора, що розташована за ад ресою: АДРЕСА_14 , загаль ною площею 62,1 кв.м.

У свою чергу, 17.09.2018 року третя особа СФГ Слобожанське звернулась до суду з самостійними вимогами щодо предмету спору, посилаючись на те, що господарству стало відомо про звернення ОСОБА_1 до суду з позовом до державного нотаріуса Першої Сватівської нотаріальної контори Власова О.В. щодо реєстрації права власності на майно, яке за договором купівлі-продажу від 19.10.2001 року, укладеного між ППА Куземівська та СФГ Слобожанське , за умови якого ППА Куземівська продало, а СФГ Слобожанське купило визначене в договорі нерухоме майно, що розташоване у с. Куземівка Сватівського району Луганської області: техкомору; тік вагову; ЗАВ; будцех, кузню; ангар; нове ДКУ; будівлю АЗС; вантажний гараж; адмінбудівлю (контора 2 поверх); склад № 2; склад № 3; склад № 4; комору 1. Цей договір купівлі-продажу щодо відчуження нежитлових об`єктів нерухомості укладено між двома юридичними особами, що виключало нотаріальну форму такого договору станом на час його укладення та виконання. Відповідно до складеного сторонами договору купівлі-продажу від 19.10.2001 року та акту приймання-передачі від 19.10.2001 року ППА Куземівське передало, а СФГ Слобожанське прийняло визначене в договорі від 19.10.2001 року нерухоме майно, що розташоване у с. Куземівка Сватівського району Луганської області. Відповідно до діючого законодавства на момент передачі вказаного майна, станом на 19.10.2001 року, СФГ Слобожанське набуло це майно у свою приватну власність. Вказаний договір фактично виконаний сторонами. КП Сватівське районне бюро технічної інвентаризації складені технічні паспорти щодо вищезазначених об`єктів нерухомого майна, яким присвоєно відповідні назви та адресу. 31.07.2018 року СФГ Слобожанське звернулось до державного реєстратора - Державного нотаріуса Першої Сватівської державної нотаріальної контори Власова О.В. з заявою про реєстрацію на підставі правовстановлюючого документу - договору купівлі- продажу від 19.10.2001 року права власності СФГ Слобожанське на вищевказане нерухоме майно. Але державний реєстратор відмовив в державній реєстрації заявленого речового права власності, оскільки, на думку державного реєстратора, вказаний договір від 19.10.2001 року не є правоустановлюючим документом, оскільки його складено в простій письмовій формі та нотаріально не посвідчено. СФГ Слобожанське вважає відмову незаконною, оскільки подані державному реєстратору документи є достатніми для реєстрації права власності СФГ Слобожанське на нерухоме майно, перелічене в договорі купівлі-продажу. СФГ Слобожанське просило суд у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити, позов третьої особи СФГ Слобожанське , яка заявляє вимоги щодо предмета спору задовольнити. Зобов`язати державного реєстратора - державного нотаріуса Першої Сватівської державної нотаріальної контори Власова Олексія Вячеславовича зареєструвати речове право власності СФГ Слобожанське на наступне нерухоме майно:

- нежитлова будівля - технічна комора, що розташована за ад ресою: АДРЕСА_14, загаль ною площею 62,1 кв.м.;

- нежитлова будівля - комора № 1, що розташована за адресою; АДРЕСА_13 , загальною площею 83,4 кв.м.;

- нежитлова будівля - склад № 4, що розташована за адресою: АДРЕСА_13 , загальною площею 856,2 кв.м.;

- нежитлова будівля - склад № 3, що розташована за адресою; АДРЕСА_11 , загальною площею 383,4 кв.м.;

- нежитлова будівля, склад № 2, що розташована за адресою: АДРЕСА_10 , загальною площею 688,8 кв.м.;

- не жиле приміщення, контора (2 поверх), що розташована за адресою: АДРЕСА_9 , загальною площею 224,1 кв.м.;

- нежит лова будівля, майстерня вантажний гараж, що розташована за адресою: АДРЕСА_8 , загальною площею 299,8 кв.м.;

- нежитлова будівля - склад ГЗМ, що розташована за адресою: АДРЕСА_15 , загальною площею 25,0 кв.м.;

-нежитлова будівля - склад (дробілка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 24,8 кв.м.;

-нежитлова будівля - тік, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1862,2 кв.м.;

- нежитлова будівля, ангар, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 834,9 кв.м.;

-нежитлова будівля (стройцех, кузня), що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 132,2 кв.м.;

-нежитлова будівля - ЗАВ, що розташована за адресою: АДРЕСА_16 , загальною площею 52,5 кв.м.;

-нежитлова будівля - вагова з навісом літ. А, що розташована за адресою: АДРЕСА_14 , за гальною площею 117,2 кв.м.

Рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 26 листопада 2018 року відмовлено у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Державного нотаріуса Першої Сватівської державної нотаріальної контори Власова Олексія Вячеславовича про зобов`язання зареєструвати право власності на частину нерухомого майна.

Задоволено позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору СФГ Слобожанське Сватівського району Луганської області.

Зобов`язано державного реєстратора - державного нотаріуса Першої Сватівської державної нотаріальної контори Власова Олексія Вячеславовича зареєструвати речове право власності СФГ Слобожанське на наступне нерухоме майно: нежитлова будівля - технічна комора, що розташована за ад ресою: АДРЕСА_14, загаль ною площею 62,1 кв.м.; нежитлова будівля - комора № 1, що розташована за адресою; АДРЕСА_13 , загальною площею 83,4 кв.м.; нежитлова будівля - склад № 4, що розташована за адресою: АДРЕСА_12 , загальною площею 856,2 кв.м.; нежитлова будівля - склад № 3, що розташована за адресою; АДРЕСА_11 , загальною площею 383,4 кв.м.; нежитлова будівля, склад № 2, що розташована за адресою: АДРЕСА_10 , загальною площею 688,8 кв.м.; не жиле приміщення, контора (2 поверх), що розташована за адресою: АДРЕСА_9 , загальною площею 224,1 кв.м.; нежит лова будівля, майстерня вантажний гараж, що розташована за адресою: АДРЕСА_8 , загальною площею 299,8 кв.м.; нежитлова будівля - склад ГЗМ, що розташована за адресою: АДРЕСА_15 , загальною площею 25,0 кв.м.; нежитлова будівля - склад (дробілка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 24,8 кв.м.; нежитлова будівля - тік, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1862,2 кв.м.; нежитлова будівля, ангар, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 834,9 кв.м.; нежитлова будівля (стройцех, кузня), що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 132,2 кв.м.; нежитлова будівля - ЗАВ, що розташована за адресою: АДРЕСА_16 , загальною площею 52,5 кв.м.; нежитлова будівля - вагова з навісом літ. А, що розташована за адресою: АДРЕСА_14 , за гальною площею 117,2 кв.м.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на відміну від діючого цивільного законодавства, перехід в 2001 році права власності на нерухоме майно пов`язувався з моментом фактичної передачі майна, а не держаної реєстрації речового права власності на нерухоме майно, як це передбачено сучасним законодавством. При цьому, оскільки нотаріальна форма договору, за яким переходило право власності на нерухомість встановлювалося тільки для договору, стороною якого є громадянин (ст. 227 ЦК УРСРС), то для набуття права власності на нерухоме майно, яке перейшло від однієї юридичної особи до іншої, достатньо було укладеного та фактичного виконаного (за умови фактичної передачі майна) простого письмового договору. На підставі договору від 19.10.2001 СФГ Слобожанське отримало у власність спірне нерухоме майно, що розташоване у с. Куземівка Сватівського району Луганської області.

Непогоджуючись із зазначеним рішенням Куземівською сільською радою Сватівського району Луганської області подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необгрунтованість та незаконність рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, неповне з`ясування судом першої інстанції в оскаржуваній частині обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинами справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, скаржник просив частково змінити резолютивну частину оскаржуваного рішення, відмовивши третій особі, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Селянському (фермерському ) господарству Слобожанське в позові до державного нотаріуса Першої Сватівської державної нотаріальної контори Власова Олексія Вячеславовича щодо зобов`язання його зареєструвати речове право власності СФГ Слобожанське на всі 14 об`єктів нерухомого майна, перелічених у резолютивній частині частково оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Апеляційна скарга Куземівської сільської ради мотивована тим, що суд першої інстанції вирішив питання про інтереси Куземівської сільської ради щодо спірного майна, яке взято останньою на облік як безхазяйне майно. Скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 19.10.2001 року між ППА Куземівська та СФГ Слобожанське у простій письмовій формі є дійсним, томущо, як вважав суд першої інстанції, на об`єкти нерухомості, які були предметом купівлі-продажу за цим договором, складені КП Сватівське районне бюро технічної інвентаризації технічні паспорти, а також діючим на той час законодавством України не вимогалась державна реєстрація речових прав на нерухоме майно. Скаржник вважає, що суд першої інстанції не звернув уваги на положення Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних і фізичних осіб, затвердженої МЮУ 26.06.1998 року за № 339/2839, що діяла на час укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна. Крім того, скаржник вважає, що суд першої інстанції не звернув уваги на наявність рішень судів трьох інстанцій у справі № 426/6614/17 щодо нерухомого спірного майна, яке є предметом розгляду у цій справі ( рішення Сватівського районного суду від 13.09.2017 року, ухвалене у складі того ж самого судді Половинки В.О., як і у цій судовій справі, яке було скасовано апеляційним судом 05.12.2017 року).

Третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору СФГ Слобожанське подано відзив на апеляційну скаргу, який мотивований тим, що предметом розгляду у справі, рішення у якій натепер оскаржується скаржником, був виключно немайновий спір про правильність дій відповідача з відмови зареєструвати речове право на підставі правовстановлюючого документу - договору від 19.10.2001 року, до якого скаржник відношення не має, оскільки не є та ніколи не був учасником правовідносин, щодо яких розглянуто справу. Він не є стороною договору, на підставі якого у СФГ Слобожанське виникло право власності на спірне нерухоме майно та відповідно не є реєстратором, яким приймається рішення щодо реєстрації цього права. Скаржник ніколи власником цього майна не був. Оскаржуване рішення безпосередньо інтересів скаржника не стосується. На зазначеному етапі ( облік безхазяйного майна) у органу місцевого самоврядування не виникає будь-яких прав та інтересів щодо безхазяйного майна, так само як і не виникає обов`язку щодо такого майна. Строк в один рік надається для відшукування осіб, що є власниками майна, взятого на облік як безхазяйне і лише за спливом одного року, за умови, що власник безхазяйної речі не знайшовся у органу місцевого самоврядування ( скаржника) можуть виникнути інтереси та певні права щодо передачі речі у комунальну власність за рішенням суду за відповідною заявою. Станом на дату винесення судом першої інстанції оскаржуваного рішення однорічний строк з моменту взяття на облік спірного нерухомого майна не сплинув, скаржник, як орган місцевого самоврядування до суду з позовом про передачу майна в комунальну власність не звернувся, на підтвердження дійсної наявності в нього інтересу щодо майна та наміру отримати на нього речові права конкретні дії не вчинив. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про дотримання сторонами договору від 19.10.2001 року його належної форми та про виникнення у сторін договору суб`єктивних майнових прав, які підлягають державній реєстрації, та в реєстрації яких відповідачем було безпідставно СФГ Слобожанське відмовлено. Вважав, що існують достатні підстави для закриття апеляційного провадження, оскільки оскаржуваним судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки скаржника Куземівської сільської ради не вирішувались, доводи апеляційної скарги правильних висновків суду першої інстанції не спростовують.

Ухвалою судді Луганського апеляційного суду Луганської області від 26.03.2019 року ОСОБА_3 апеляційну скаргу Куземівської сільської ради Сватівського району Луганської області залишено без руху із запропонуванням скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги.

05.04.2019 року на адресу Луганського апеляційного суду надійшла заява Куземівської сільської ради Сватівського району Луганської області щодо усунення недоліків апеляційної скарги на виконанняя ухвали від 26.03.2019 року.

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 10.04.2019 року Куземівській сільській раді Сватівського району Луганської області поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Сватівського районного суду Луганської області від 26.11.2018 року з відкриттям апеляційного провадження та встановленням строку для подання відзиву на апеляційну скаргу до 23.04.2019 року іншим учасникам справи.

Ухвалою Луганського апеляційного суду призначено зазначену справу до апеляційного розгляду на 07.05.2019 року о 12-30 год.

07.05.2019 року на адресу Луганського апеляційного суду надійшло клопотання від представника СФГ Слобожанське про відкладення розгляду справи через неможливість явки до суду з поважних причин представника ОСОБА_4 , який 07.05.2019 року буде зайнятий в інших судових засіданнях, призначених Сватівським районним судом 07.05.2019 року, яке було задоволено з призначенням справи до розгляду на 22.05 2019 року об 11-00 годині, про що учасники справи повідомлені належним чином рекомендованим поштовим відправлення судової повістки.

Указом Президенкта України №195/2019 року головуючого у справі суддю Коротенко Є.В. призначено на посаду судді Верховного Суду, у зв`язку з чим розпорядженням Луганського апеляційного суду від 10.05.2019 року №244 цивільні справи, які знаходилися у провадженні судді ОСОБА_3 передані на повторний автоматизований розподіл.

22.05.2019 року у призначений день проведення судового засідання на адресу Луганського апеляційного суду надійшло клопотання від представника СФГ Слобожанське про відкладення розгляду справи через неможливість явки до суду з поважних причин представника ОСОБА_4 , який 22.05.2019 року буде зайнятий в інших судових засіданнях, призначених Сватівським районним судом на 22.05.2019 року.

Крім того, 22.05.2019 року на адресу Луганського апеляційного суду надійшло клопотання від позивача ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи через неможливість явки до суду з причини різкого погіршення самопочуття та очікування скорої допомоги.

Розгляд справи відкладено на 29.05.2019 року о 12-40 год., про що учасники справи повідомлені належним чином поштовим рекомендованим відправлення судової повістки.

Станом на 29.05.2019 року відомостей щодо вручення позивачу ОСОБА_1 , третій особі СФГ Слобожанське та представнику останнього ОСОБА_4 . Луганським апеляційним судом не отримано, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 10.06.2019 року об 12-00 год., про що учасники справи повідомлені належним чином рекомендованим поштовим відправленням судової повістки.

Від позивача ОСОБА_1 . Луганським апеляційним судом отримана інформація в телефонному режимі про відсутність листоноші у с.Куземівка, Сватівського району, у зв`язку з чим поштові відправлення одержувачами не отримуються.

Відповідно до ч.9 ст.128 ЦПК України суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціалиста, а у випадках термінової необхідності, передбачних цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного щв`язку, електроною поштою, або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Керуючись ч.9 ст.128 ЦПК України позивачу ОСОБА_1 , СФГ Слобожанське та представнику ОСОБА_4 були направлені телефонограми, які останніми були прийняті, про що у журналі реєстрації вихідних телефонограм Луганського апеляційного суду здійснені відповідні записи.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору СФГ Слобожанське та представиник ОСОБА_4 , яких повідомлено належним чином про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили.

Від позивача ОСОБА_1 10.06.2019 року на адресу Луганського апеляційного суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 10.06.2019 року за неможливість явки до суду з поважних причин через хворобу, яке у судовому засіданні, з урахування думки представника скаржника, ухвалою суду залишено без задоволення з тих підстав, що з часу відкриття провадження у справі 10.04.2019 року судові засідання у справі не проводяться та відкладаються за клопотаннями як представника СФГ Слобожанське Лісечка О.С., так і позивача ОСОБА_1 , при тому, що явка до суду учасників судового процесу не є обов`язковою, а положеннями ст.371 ЦПК України передбачено строк розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття провадження. Крім того, дії учасників судового процесу, направлені на неодноразові відкладення розгляду справи, мають ознаки, які можуть бути оцінені, як зловживання останніми їхніми правами, що є неприпустимим. Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 не оскаржується як скаржником так і позивачем ОСОБА_1

Від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності останнього.

Справу розглянуто на підставі ч.2 ст. 372 ЦПК України без участі позивача, відповідача, третьої особи та її представника, за участю представника скаржника Мартовицького О.І.

Заслухавши суддю-доповідача, представника скаржника Мартовицького О.І., перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.ч.1- 4 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Апеляційний суд, розглядаючи справу відповідно до вимог ст.367 ЦПК України у межах доводів апеляційної скарги, вважає за необхідне перевірити правильність рішення не в повному обсязі, а тільки в оскаржуваній Куземівською сільською радою частині.

Про необхідність вчинення апеляційним судом таких дій свідчить також роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24 жовтня 2008 року "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку , зроблені в п.15 постанови про те, що у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в регулятивній частинах судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Таким чином, перевіряючи правильність рішення суду в оскаржуваній частині щодо задоволення позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору СФГ Слобожанське Луганський апеляційний суд не переглядає рішення суду першої інстанції в неоскаржуваній частині щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до державного нотаріуса Першої Сватівської нотаріальної контори Власова Олексія Вячеславовича про зобов`язання вчинити дії.

Так судом першої інстанції встановлено, що позивач за первісним позовом ОСОБА_1 07 квітня 1977 року був прийнятий до складу членів колгоспу ім. Фрунзе Сватівського району Ворошиловградської області на базі якого у подальшому було створено колективне сільськогосподарське підприємство ім. Фрунзе, де позивач також набув статусу члена і його членство в КСП ім. Фрунзе було припинене в лютому 2000 року. Позивач ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора - державного нотаріуса Першої Сватівської державної нотаріальної контори Власова О.В. з заявою щодо реєстрації права власності позивача на частку нерухомого майна КСП ім. Фрунзе, зазначену позивачем у заяві, в реєстрації якого 31.07.2018 року державним реєстратором Власовим О.В. позивачу було відмовлено через не підтвердження такого права на визначене ОСОБА_1 нерухоме майно.

Також судом першої інстанції встановлено, що 19.10.2001 року між ППА Куземівська Сватівського району Луганської області та СФГ Слобожанське Сватівського району Луганської області було укладено договір купівлі-продажу, за умови якого ППА Куземівська продало, а СФГ Слобожанське купило визначене в договорі нерухоме майно, що розташоване у с. Куземівка Сватівського району Луганської області: техкомору; тік вагову; ЗАВ; будцех, кузню; ангар; нове ДКУ; будівлю АЗС; вантажний гараж; адмінбудівлю (контора 2 поверх); склад № 2; склад № 3; склад № 4; комору 1, та відповідно ак ту приймання-передачі від 19.10.2001 року ППА Куземівське передало, а СФГ Слобожанське прийняло визначене в договорі від 19.10.2001 року нерухоме майно, що розташоване у с. Куземівка Сватівського району Луганської області, на яке КП Сватівське районне бюро технічної інвентаризації натепер складені технічні паспорти із присвоєнням назв та адреси.

На підставі зазначеного, суд першої інстанції вважав, що відповідно до ст. 128 ЦК УРСР, в момент передачі вказаного майна, тобто 19.10.2001 року, СФГ Слобожанське набуло це майно у свою приватну власність, вказаний договір фактично виконаний сторонами, не є оспорюваним, будь-яке судове рішення про визнання цього договору недійсним відсутнє.

31.07.2018 року СФГ Слобожанське звернулось до державного реєстратора - Дер жавного нотаріуса Першої Сватівської державної нотаріальної контори Власова О.В. з заявою про реєстрацію на підставі правовстановлюючого документу - договору купівлі- продажу від 19.10.2001 року права власності СФГ Слобожанське на вищевказане нерухоме майно.

Складеною державним реєстратором письмовою відмовою вих. № 68102-31 від 31.07.2018 року СФГ Слобожанське відмовлено в державній реєстрації заявленого речового права власності, оскільки, на думку державного реєстратора, вказаний договір від 19.10.2001 року не є правовстановлюючим документом, оскільки його складено в простій письмовій формі та нотаріально не посвідчено.

Вказану відмову суд першої інстанції вважав неправомірною, адже державним реєстратором до договору купівлі-продажу від 19.10.2001 року помилково було застосовано норми чинного ЦК України, яким унормовано вимоги до правочинів, укладених з 01.01.2004 року, в той час, як до форми вказаного договору підлягають застосуванню вимоги ЦК УРСР в редакції, чинній на 19.10.2001 року, якими нотаріальне посвідчення угод було обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі, а для набуття права власності на нерухоме майно, яке перейшло від однієї юридичної особи до іншої, достатньо було укладеного та фактичного виконаного (за умови фактичної передачі майна) простого письмового договору, а тому суд першої інстанції дійшов висновку про те, що подані СФГ Слобожанське державному реєстратору документи є достатніми для реєстрації права власності СФГ Слобожанське на нерухоме майно, перелічене в договорі купівлі-продажу від 19.10.2001 року щодо якого, натепер, КП Сватівське районне БТІ складено технічну документацію. Порушене державним реєстратором право СФГ Слобожанське Сватівського району Луганської області підлягає поновленню шляхом його зобов`язання вчинити реєстраційні дії, у вчиненні яких ним незаконно відмовлено, що є підставою для задоволення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору СФГ Слобожанське Сватівського району Луганської області в повному обсязі.

Крім того, суд першої інстанції, з урахуванням вищезазначених обставин, дійшов висновку про те, що не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача ОСОБА_1 , оскільки ним не було надано суду доказів та документів про набуття ним права власності на частку майна внаслідок розпаювання пайового фонду, а задоволення позову СФГ Слобожанське виключає повністю задоволення первісного позову ОСОБА_1 .

Між тим, колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, адже до нього суд дійшов передчасно, з порушенням норм процесуального права щодо повного з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Так, СФГ Слобожанське , звертаючись до суду із зазначеним позовом, посилалося на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 19.10.2001 року та складеного сторонами до зазначеного договору акту приймання-передачі визначеного в договорі нерухомого майна, що розташоване у с.Куземівка, Сватівського району, Луганської області СФГ Слобожанське набуло у свою приватну власність техкомору, тік вагову, ЗАВ, будцех,кузню, ангар, нове ДКУ, будівлю АЗС, вантажний гараж, адмінбудівлю (контора 2 поверх, склад №2, Склад №3, склад №4, комору.

Зазначені обставини були встановлені судом першої інстанції у відповідності до наданих третьою особою доказів.

Між тим, зазначаючи у мотивувальній частині оскаржуваного рішення про те, що подані СФГ Слобожанське державному реєстратору документи є достатніми для реєстрації права власності СФГ Слобожанське на нерухомого майна, перелічене в договорі купівлі-продажу від 19.10.2001 року: тік вагова, ЗАВ, будцех, кузня, ангар, нове ДКУ, будівля АЗС, вантажний гараж, адмінбудівля (контора 2 поверх, склад №2, склад №3, склад №4, комора, що розташовані в с.Куземівка, Сватівського району, суд першої інстанції не з`ясував, чи можна вважати договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений між ППА Куземівська та СФГ Слобожанське , правовстановлюючим документом, на підставі якого відповідач зобов`язанний вчинити реєстраційні дії, у вчинення яких ним, як вважав суд, незаконно відмовлено.

Дійсно, чинними на момент виникнення спірних відносин положеннями Цивільного кодексу Української РСР та Закону України „Про власність" та іншими нормативно-правовими актами не передбачалось обов`язкового нотаріального посвідчення та реєстрації договорів купівлі-продажу нерухомого майна, що укладені між юридичними особами, а достатнім було лише підписання їх у письмовій формі. Тому, за таких обставин, договір купівлі-продажу нерухомого майна вважався укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Так, згідно зі ст. 153 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Істотними умовами договору купівлі-продажу нерухомого майна є умови про предмет договору (права та обов`язки; об`єкт нерухомості) та ціну договору. Істотні умови про предмет договору купівлі-продажу нерухомого майна, а саме про об`єкт договору повинні містити його характеристику, опис його індивідуальних ознак, місцезнаходження тощо.

Також, суд першої інстанції не з`ясував, чи є можливим здійснити ідентифікацію спірних об`єктів нерухомого майна, зазначених у договорі купівлі-продажу від 19.10.2001 року, чи відповідають технічні паспорти щодо експлікації та характеристик обї`єктів нерухомості, які виготовлені КП Сватівським районним бюро технічної інвентарізації станом на 27.02.2018 року експлікації та характеристиці спірних об`єктів нерухомості, станом на 19.10.2001 року.

Крім того суд першої інстанції при розгляді справи не з`ясував належним чином коло учасників справи.

З матеріалів справи вбачається що спірні об`єкти нерухомості знаходяться на теріторії с.Куземівка, Сватівського району, Луганської області, та як зазначає СФГ Слобожанське тільки 31.07.2018 року СФГ Слобожанське звернулось до державного реєстратора про реєстрацію на підставі договору купівлі-продажу від 19.10.2001 року права власності СФГ Слобожанське на спірне нерухоме майно, але Куземівська сільська рада, на території якої розташовані спірні об`єкти нерухомості та яка уповноважена управляти майном відповідної територіальної громади до участі у справі залучена не була.

За доводами апеляційної скарги Куземівська сільська рада вважає, що оскаржуваним рішенням суд першої інстанції вирішив питання про інтереси Куземівської сільської ради щодо спірного майна, яке взято останньою на облік як безхазяйне майно.

Заперечуючи проти апеляційної скарги у своєму відзиві третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору СФГ Слобожанське зазначає, що скаржник до правовідносин щодо реєстрації права власності відношення не має, оскільки не є та ніколи не був учасником правовідносин, щодо яких розглянуто справу. Станом на дату винесення судом першої інстанції оскаржуваного рішення однорічний строк з моменту взяття на облік спірного нерухомого майна не сплинув, скаржник, як орган місцевого самоврядування до суду з позовом про передачу майна в комунальну власність не звернувся, на підтвердження дійсної наявності в нього інтересу щодо майна та наміру отримати на нього речові права конкретні дії не вчинив.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи третьої особи про те, що Куземівська сільська рада не вчиняла дій на підтвердження свого інтересу щодо майна (спірних об`єктів нерухомості) та наміру отримати на нього речові права.

Як вбачається з наданих скаржником копій судових рішень, залучених до матеріалів справи колегією суддів за клопотанням скаржника, з підстав неучасті останнього у розгляді справи судом першої інстанції, Куземівська сільська рада щодо спірного майна виступала стороною цивільної справи - відповідачем, а у подальшому й скаржником, що оскаржує рішення суду першої інстанції про визнання права власності на спірні об`єкти нерухомості за іншою особою, що підтверджує наявність інтересу до спірного майна, а проведення процедури виявлення безхазяйного майна - спірних об`єктів нерухомості в с.Куземівка з наміром передачі цього майна до комунальної власності свідчить про намір отримати право власності на спірні об`єкти нерухомості за Куземівською територіальною громадою.

Відповідно до наданих скаржником судових рішень право власності на спірні об`єкти нерухомості вже були предметом судового розгляду у справі № 426/6614/17 за позовом ОСОБА_5 до Куземівської сільської ради Сватівського району про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Як вбачається з описовою частини рішення Сватівського районного суду Луганської області від 13.09.2017 року, яким були задоволені позовні вимоги ОСОБА_5 та визнано за останньою право власності в порядку спадкування на об`єкти нерухомості, що є предметом позову і у дійсній справі, позивач ОСОБА_5 зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_6 , який за життя набув право власності на зазначені об`єкти нерухомості за письмовим договором уступки боргу від 15.05.2001 року, укладеним між КСП ім.Фрунзе та ПП АФ Куземівська , засновником, власником та директором якого був одноособово ОСОБА_6 , за яким (договором) АФ Куземівська прийняла на себе зобов`язання погасити заборгованість КСП ім.Фрунзе, а КСП ім.Фрунзе зобов`язалося передати у власність ПП АФ Куземівська майно, згідно переліку, що додається до договору, яке було передано відповідно до актів прийому-передачі майна від КСП Фрунзе до ПП АФ Куземівська, та яке 20.01.2005 року перейшло у власність ПП АФ Куземівська , а.с.47, 48 т.2.

Рішенням Апеляційного суду Луганської області від 05.12.2017 року апеляційна скарга Куземівської сільської ради на рішення Сватівського районного суду Луганської області від 13.09.2017 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Куземівської сільської ради Сватівського району про визнання права власності на майно в порядку спадкування була задоволена, рішення Сватівського районного суду Луганської області від 13.09.2017року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_5 до Куземівської сільської ради Сватівського району про визнання права власності на майно в порядку спадкування відмовлено, а.а.с.49, 50, т.2.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що Куземівська сільська рада Сватівського району як орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади, може бути відповідачем по вказаній справі. Відповідно до рішення від 07.02.1996 року колективними власниками нерухомого майна були пайщики КСП ім.Фрунзе, що підтверджується сертифікатами про дольовий фонд працівників. Право власності пайщиками на частку в цьому майні не було зареєстровано. Державна реєстрація права власності на спірне нерухоме майно не здійснювалась.

Постановою Верховного Суду від 14.03.2018 року касаційна скарга ОСОБА_5 залишена без задоволення, рішення Апеляційного суду Луганської області від 05.12.2017 року залишено без змін, а.с.51-53, т.2.

Як вбачається зі Статуту СФГ Слобожанське ОСОБА_5 є засновником та власником 100% статутного (складеного) капіталу СФГ Слобожанське - третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору у данній справі, а.а.с.35-49, т.1.

Як встановлено колегією суддів мешканці с. Куземівка звертались до Голови Куземівської сільської ради з заявами про виявлення безхазяйного нерухомого майна в с.Куземівка, а саме спірних об`єктів нерухомості, а.а.с.211, 212, т.1.

Відповідно до Акта опису №1 нерухомого майна, що має ознаки безхазяйного від 25.01.2018 року комісією, утвореною Куземівською сільською радою на підставі Положення про взяття на облік та передачу в комунальну власність безхазяйного майна та відумерлої спадщини на території Куземівської сільської ради, що є додатком до рішення 1 сесії сільської ради 07 скликання від 05.12.2016 року, а.а.с.216, 217, виявлено нерухоме майно з ознаками безхазяйного, у тому числі спірні об`єкти нерухомості, а.а.с.209-210, т.1.

Рішенням №8 виконкому Куземівської сільської ради чотирнадцяте засідання 7 скликання від 25.01.2018 року затверджено Акт обстеження об`єктів нерухомого майна на території села Куземівка ( спірні об`єкти нерухомості), що має ознаки безхазяйного з вирішенням подальшої процедури щодо виявлення власника із зверненням до Державного реєстратора та БТІ, а.с.218, т.1.

Відповідно відповідей КП Сватівське районне бюро технічної інвентарізації від 30.01.2018 року №18 право власності на спірні об`єкти нерухомості в с.Куземівка в БТІ не реєструвалося, а.с.215, т.1.

01.03.2018 року у місцевій газеті Рупор виконавчим комітетом Куземівської сільської ради повідомлено оголошенням про виявлення та взяття на облік як безхазяйного майна спірних об`єктів нерухомості із зазначенням, що власників вказаного майна з підтверджуючими правовими документами просять звернутися до Куземівської сільської ради з метою зняття майна з обліку протягом року з дня оприлюднення цього оголошення, а.с.216, т.1.

Згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна від 15.02.2018 року у Державний реєстр внесені відомості про 14 спірних об`єктів нерухомого майна, як безхазяйного на підставі рішення про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а.а.с.184- 197.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає, що у даній справі вбачається наявність певного стану суб`єктивного права Куземівської сільської ради щодо спірних об`єктів нерухомості.

Відповідно до ч.3 ст.53 ЦПК України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду (п. п. 11, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі ).

Однак на зазначені вимоги суд першої інстанції уваги не звернув та в порушення положень ч.3 ст.53 ЦПК України не вирішив питання про склад осіб, які повинні бути залучені до участі у справі.

Відповідно до роз`яснень викладених в постанові Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 року №12 Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку право на апеляційне оскарження мають також особи, які не брали участь у справі, за умови, що суд вирішив питання про їх права та обов`язки.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу в оскаржуваній частині не може усунути допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права, оскільки на стадії апеляційного провадження не наділений повноваженнями залучення до участі у справі необхідних учасників справи, що само по собі унеможливлює правильне вирішення апеляційним судом спору по суті.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3)невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що при розгляді вказаного позову мало місце неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині та ухвалення нового рішення про часткове задоволення апедяційної скарги, оскільки відповідно до ч.4 ст. 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин, скасування рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині та відмову СФГ Слобожанське у задоволенні позову

При скасуванні рішення суду із зазначених підстав апеляційний суд не дає правової оцінки щодо обгрунтованості позовних вимог, оскільки вони можуть бути предметом розгляду судом першої інстанції при повторному зверненні до суду СФГ Слобожанське з відповідним позовом, а відмова в задоволенні позову з вказаної підстави не перешкоджає позивачу повторно звернутись до суду з вказаними позовними вимогами, пред`явивши їх до всіх відповідних учасників справи.

Згідно з ч.1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до квитанції №23 від 05.03.2019 року Куземівською сільською радою понесені витрати по сплаті судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою в сумі 1057,20 грн., а.с.148, т.1, яка підлягає стягненню з СФГ Слобожанське у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог останнього за доводами апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, Луганський апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Куземівської сільської ради Сватівського району Луганської області задовольнити частково.

Рішення Сватівського районного суду Луганської області від 26 листопада 2018 року скасувати в частині задоволення позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Селянського (фермерського) господарства Слобожанське Сватівського району Луганської області та в цій частині ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Селянського (фермерського) господарства Слобожанське Сватівського району Луганської області до ОСОБА_1 , державного нотаріуса Першої Сватівської нотаріальної контори Власова Олексія Вячеславовича про відмову в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 та зобов`язання державного реєстратора - державного нотаріуса Першої Сватівської нотаріальної контори Власова Олексія Вячеславовича зареєструвати речове право власності на нерухоме майно відмовити.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства Слобожанське Сватівського району Луганської області, код ЄДРПОУ 30447349 на користь Куземівської сільської ради Сватівського району Луганської області, код ЄДРПОУ 04336731, юридична адреса: Луганська область, Сватівський район, сел.Куземівка, вул.Молодіжна, буд.7 витрати по сплаті судового збору в сумі 1057,20 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 14.06.2019 року.

Головуючий І.О. Дронська

Судді В.М. Луганська

М.В. Назарова