Ухвала

від 17.01.2022 по справі 757/22651/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

Справа № 757/22651/15-ц № апеляційного провадження: 22-ц/824/3361/2022 Головуючий у суді першої інстанції: Хайнацький Є.С. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А. 17 січня 2022 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Семенюк Т.А.

Суддів: Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,

розглянувши заяву про самовідвід колегії суддів Семенюк Т.А., Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М. в справі за апеляційними скаргами державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегового Владислава Сергійовича та Акціонерного товариства Державний ощадний банк України на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 26 листопада 2021 року за заявою ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі Україниу справі у виконавчому провадженні № 56412319 з примусового виконання рішення Печерського районного суду міста Києва у справі №757/22651/15-ц,-

В С ТА Н О В И В :

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанціїіз заявою про скасування обмеження у праві виїзду за межі України у виконавчому провадженні ВП №56412319 з примусового виконання рішення Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/22651/15-ц.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 26 листопада 2021 року заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України задоволено.

Скасованотимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, накладене на ОСОБА_1 постановою Київського апеляційного суду від 02.12.2020 року, якою боржника тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон на строк до виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом № 757/22651/15-ц, виданим 08.12.2017 року Печерським районним судом міста Києва.

Не погоджуючись з ухвалою суду, 10 грудня 2021 року Карпінський С .В. в інтересах АТ Державний ощадний банк України подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі Українив повному обсязі вважає, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом порушено норми процесуального права та не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.

Не погоджуючись з ухвалою суду, 13 грудня 2021 року державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С. також подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі Українив повному обсязі вважає, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом порушено норми процесуального права та не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року справу призначено судді-доповідачу Семенюк Т.А. у складі колегії: Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Статтею2 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Олександр Волков проти України , як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється .

Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі Де Куббер проти Бельгії (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).

Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Згідно зі ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Як зазначено у Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності судді, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Відповідно до п. 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23 - суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Тобто, в разі переконання судді в наявності обставин, які унеможливлюють винесення ним об`єктивного рішення або обґрунтовано викликають сумнів у стороннього спостерігача в його упередженості, він зобов`язаний заявити самовідвід.

Згідно до роз`яснень ЄСПЛ у справах Мікаллеф проти Мальти , Мезнарич проти Хорватії , в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому кожен суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов`язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ`єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу; суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Колегією суддів судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду у складі головуючого судді: Семенюк Т.А., суддів: Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М. розглядалась справа №757/22651/15-ц за заявою ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України у виконавчому провадженні ВП № 56412319 з примусового виконання рішення Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/22651/15-ц, та постановою Київського апеляційного суду від 06 липня 2021 року ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 11 лютого 2021 року скасовано, у задоволенні заяви ОСОБА_3 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України у виконавчому провадженні ВП № 56412319 з примусового виконання рішення Печерського районного суду містаКиєва у справі № 757/22651/15-ц, відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник в обґрунтування заяви посилається переважно на ті самі докази, що були предметом дослідження колегією суддів при розгляді заяви ОСОБА_1 06 липня 2021 року.

Тобто, колегією суддів у складі головуючого судді: Семенюк Т.А., суддів: Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М. вже була висловлена позиція з приводу спору між тими самими сторонами, пов`язаними із предметом і підставами заяви у даній справі, та зробилені висновки щодо виниклих правовідносинщо може викликати у сторін сумніви в неупередженості або об`єктивності суддів, що є підставою для самовідводу.

З підстав виключення обставин, які могли б викликати сумніви в об`єктивності та неупередженості колегії суддів Семенюк Т.А., Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М., що надавали оцінку щодо скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, з метою забезпечення умов, за яких були б неможливі будь-які сумніви у стороннього спостерігача щодо безсторонності суддів при розгляді даної справи, з метою дотримання прав учасників судового процесу в справі на справедливий суд, враховуючи позиції Європейського суду з прав людини з приводу недовіри до суду, слід за необхідне задовольнити заяву колегії суддів про самовідвід.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву колегії суддів Київського апеляційного суду: судді-доповідача Семенюк Т.А. суддів: Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М. про самовідвід - задовольнити.

Справу передати до канцелярії Київськогоапеляційного суду на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду в порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді