УХВАЛА
12 січня 2022 року
м. Київ
справа № 481/563/21
провадження № 61-20764ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
розглянув касаційну скаргу фермерського господарства Цупра Юрій Іванович на постанову Миколаївського апеляційного суду від 30 листопада
2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства Цупра Юрій Іванович про розірвання договору оренди земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до фермерського господарства Цупра Ю.І. (далі - ФГ Цупра Ю. І. ), в якому просила розірвати договір
від 22 квітня 2010 року № 9 оренди земельної ділянки.
Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 13 вересня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 13 вересня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ФГ Цупра Ю.І. про розірвання договору оренди землі задоволено.
Розірвано договір оренди землі від 22 квітня 2010 року № 9, укладений між
ОСОБА_2 та ФГ Цупра Ю. І. , за яким в строкове платне користування передана земельна ділянка кадастровий номер 4824580400:02:000:0209 площею 7.84 га, що розташована в межах території Баратівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області та зареєстрований у Новобузькому районному відділу Миколаївської філії ДП Центр ДЗК 24 червня 2010 року за № 041049306588.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
17 грудня 2021 року до Верховного Суду подано касаційну скаргу ФГ Цупра Ю. І. на постанову Миколаївського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла ціна позову визначається сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.
Судами встановлено, що річна орендна плата за пай приблизно такого розміру у Новобузькому районі, у тому числі, в межах території Баратівської сільської ради становила до 2 000,00 грн.
Враховуючи наведене, ціна позову у цій справі складає 6 000,00 грн (2 000,00 грн ? 3) , яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00х100=227 000,00).
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків також не встановив.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті
389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи
від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
З урахуванням наведеного, оскільки ФГ Цупра Ю.І. подало касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 176 ЦПК України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фермерського господарства Цупра Юрій Іванович на постанову Миколаївського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства Цупра Юрій Іванович про розірвання договору оренди земельної ділянки .
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
С. Ю. Бурлаков
М. Є. Червинська
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 12.01.2022 |
Оприлюднено | 21.01.2022 |
Номер документу | 102595301 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Коротун Вадим Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні