Ухвала

від 19.01.2022 по справі 367/7554/20

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/7554/20

Провадження №2-з/367/49/2022

УХВАЛА

Іменем України

19 січня 2022 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Колесник Г.М. про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ТДВ Міжнародна страхова компанія про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ТДВ Міжнародна страхова компанія про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позивач просить: стягнути з ОСОБА_2 на його користь відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 190 824 гривні 66 копійок.

Представник позивача ОСОБА_3 звернулася із заявою про забезпечення позову, в якій просить: вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб Citroen Berlingo, № шасі НОМЕР_1 , 2010 року випуску, що належить ОСОБА_2 , шляхом заборони його відчуження.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, заявник вказує, що сума матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, що підлягає відшкодуванню, становить 190 824 гривні 66 копійок, тобто розмір матеріальної шкоди є великим, тому є підстави вважати, що в подальшому ОСОБА_2 буде вчиняти дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов`язання. Також вказує, що існує реальна загроза виникнення у відповідача бажання та здійснення активних дій, спрямованих на погіршення свого матеріального стану, зокрема, шляхом відчуження на користь третіх осіб належного відповідачеві на праві власності майна, для створення перешкоди виконання рішення, у випадку задоволення судом позовних вимог. При цьому, представник позивача вказує, що відповідач ухиляється від сплати стягнень за відкритими виконавчими провадженнями, відповідно до витягу з Єдиного реєстру боржників, що, на переконання представника позивача, підтверджує ризик вчинення відповідачем дій, які в подальшому зможуть призвести до неможливості виконання рішення, у випадку задоволення судом позовних вимог.

Відповідно до приписів ч.1 ст.153 ЦПК України , суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, повно, об`єктивно та всебічно дослідивши доводи представника позивача, суд приходить до висновку про те, що вимоги заяви підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України , суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом першим ч.1 ст.150 ЦПК України передбачено, що позов може забезпечуватися шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може бути захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ).

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі Шмалько проти України право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також, Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року у справі №640/13156/18 (провадження №61-7314св19) зробив правовий висновок, що обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер. Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів. При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників справи.

Дослідивши матеріали цивільної справи та заяви про забезпечення позову, судом встановлено наступне.

У провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ТДВ Міжнародна страхова компанія про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позивач просить: стягнути з ОСОБА_2 на його користь відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 190 824 гривні 66 копійок.

Згідно із відповіддю Головного сервісного центру МВС від 17.08.2021 №31/1283аз на адвокатський запит ОСОБА_3 , за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований транспортний засіб Citroen Berlingo, № шасі НОМЕР_1 , 2010 року випуску.

Відповідно до наданої представником позивача інформації із сайту продажу автомобілів AUTO.RIA, автомобілі Citroen Berlingo, 2010 року випуску, виставлені на продаж із пропозиціями вартості орієнтовно від 150 до 250 тисяч гривень.

Згідно із наданим представником позивача витягом із реєстру боржників, відповідач ОСОБА_2 є боржником у двох виконавчих провадженнях щодо стягнення штрафів у справах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху.

Враховуючи, що позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача грошові кошти в якості відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд приходить до висновку про те, що між сторонами дійсно існує спір, і невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду та ефективний захист прав позивача в разі задоволення позову.

Таким чином, вимоги позивача є співмірними із предметом позову, а вид такого забезпечення відповідає позовним вимогам повністю, тому вимоги про забезпечення позову є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом накладення арешту на транспортний засіб Citroen Berlingo, № шасі НОМЕР_1 , 2010 року випуску, що належить ОСОБА_2 , шляхом заборони його відчуження, до набрання рішенням суду законної сили.

При цьому, суд зауважує, що таке забезпечення позову має тимчасовий характер і спрямоване лише на запобігання розпорядженню майном та жодним чином не обмежує ОСОБА_2 у праві користування майном.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб, з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, які заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суд приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Керуючись ст. ст. 149-153 , 157 , 260-261 ЦПК України , суд -

ПОСТАНОВИВ :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Колесник Г.М. про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ТДВ Міжнародна страхова компанія про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

До набрання рішенням суду законної сили у цивільній справі №367/7554/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ТДВ Міжнародна страхова компанія про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди:

-накласти арешт на транспортний засіб Citroen Berlingo, № шасі НОМЕР_1 , 2010 року випуску, що належить ОСОБА_2 , шляхом заборони його відчуження.

Дані стягувача: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Дані боржника: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Копію ухвали суду направити до відома сторонам по справі, а в територіальний сервісний центр МВС України - для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів із дня її складення до Київського апеляційного суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.В. Кравчук