Ухвала

від 21.01.2022 по справі 363/2906/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

21 січня 2022 року

м. Київ

справа № 363/2906/18

провадження № 61-108ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яка подана їхнім представником - адвокатом Березинець Катериною Григорівною, на постанову Київського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року у справі за позовом першого заступника прокурора Київської області, в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Державне підприємство Вищедубечанське лісове господарство , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , про визнання недійсним розпорядження та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 27 серпня 2020 року у задоволенні позову першого заступника прокурора Київської області, в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Державне підприємство Вищедубечанське лісове господарство (далі - ДП Вищедубечанське лісове господарство ), ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , про визнання недійсним розпорядження та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 25 січня 2021 року апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задоволено частково.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 27 серпня 2020 року скасовано.

Позов першого заступника прокурора Київської області, в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, залишено без розгляду.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2021 року касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задоволено частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 25 січня 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Київського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задоволено.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 27 серпня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позов першого заступника прокурора Київської області, в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, задоволено.

Визнано недійсним розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації Київської області від 13 грудня 2013 року № 612 в частині передачі безоплатно у власність 14 громадянам України земельних ділянок загальною площею 1,4000 га для ведення індивідуального дачного будівництва на території Вищедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області.

Витребувано на користь держави Україна в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 3221881600:31:130:0230; ОСОБА_8 земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 3221881600:31:130:0237; ОСОБА_9 земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 3221881600:31:130:0236; ОСОБА_10 земельну ділянку площею 0,05 га з кадастровим номером 3221881600:31:130:6002; ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,05 га з кадастровим номером 3221881600:31:130:6001; ОСОБА_7 земельні ділянки площею по 0,1000 га кожна з кадастровими номерами 3221881600:31:130:0232 та 3221881600:31:130:0233; ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 3221881600:31:130:0234; ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 3221881600:31:130:0235; ОСОБА_11 земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 3221881600:31:130:0238; ОСОБА_12 земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 3221881600:31:130:0239; ОСОБА_13 земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 3221881600:31:130:0240; ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 3221881600:31:130:0241; ОСОБА_14 земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 3221881600:31:130:0242; ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 3221881600:31:130:0243.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У січні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яка подана їхнім представником - адвокатом Березинець К. Г., на постанову Київського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Касаційна скарга містить квитанцію про часткову сплату судового збору ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за подання касаційної скарги у розмірі по 1 409,60 грн кожним.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України

Про судовий збір від 08 липня 2011 року.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом ) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 762 грн.

Відповідно до підпункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Згідно з підпунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зроблено правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання остання. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (616 700 грн).

Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Судові рішення, які оскаржують заявники , свідчать про існування однієї вимоги немайнового характеру (щодо визнання недійсним розпорядження Вишгородської РДА від 13 грудня 2013 року № 612) та однієї вимоги майнового характеру (щодо витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння).

Згідно із частиною четвертою статті 6 Закону України Про судовий збір якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Вимоги касаційної скарги свідчать про те, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 оскаржують постанову Київського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року у повному обсязі .

Тому, при поданні позову за вимогу немайнового характеру судовий збір повинен був бути сплачений у розмірі 1 762 грн.

Ураховуючи, що зі змісту поданої касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення неможливо встановити ціну позову (вартість спірних земельних ділянок) станом на день звернення до судуіз вимогою майнового характеру (витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння), заявники зобов`язані самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору щодо вимоги майнового характеру з наданням відповідних доказів .

Отже, заявникам необхідно самостійно визначити і доплатити судовий збір за подання касаційної скарги з урахуванням вимог майнового та немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового

збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при

поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102, найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055) .

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Крім того, касаційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яка подана їхнім представником - адвокатом Березинець К. Г., не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Абзацом першим частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках :

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України визначено, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо:

1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні;

4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу;

5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою;

6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції;

8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або

2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або

3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

У касаційній скарзі заявники узагальнено посилаються на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначають конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження.

Саме по собі посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення на обґрунтування випадків (випадка), перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

Отже, заявникам необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Також касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом, оскільки вона не відповідає формі і змісту касаційної скарги, визначених статтею 392 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено: найменування суду, до якого подається скарга; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); рішення (ухвала), що оскаржується; підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав); клопотання особи, яка подає скаргу; перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги; дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.

Проте, у порушення пункту 3частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі не зазначено повну адресу місцезнаходження третьої особи - ДП Вищедубечанське лісове господарство .

Ураховуючи наведене, заявникам необхідно надати до суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу, яка за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 392 ЦПК України, з обов`язковим зазначенням у ній місця проживання чи місця перебування усіх учасників справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявникам строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України Про судовий збір , Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яка подана їхнім представником - адвокатом Березинець Катериною Григорівною, на постанову Київського апеляційного суду від 02 грудня 2021 рокузалишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвалипротягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. А. Лідовець