Ухвала

від 08.04.2021 по справі 363/2906/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

08 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 363/2906/18

провадження № 61-4072ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,

розглянувши касаційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури на постанову Київського апеляційного суду від 25 січня 2021 року в справі за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , треті особи: Державне підприємство Вищедубечанське лісове господарство , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , про визнання недійсним розпорядження та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року Заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив визнати недійсним розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 13 грудня 2013 року № 162 в частині передачі у власність громадянам земельних ділянок загальною площею 1,4000 га для індивідуального дачного будівництва на території Вищебудечанської сільської ради Вишгородського району Київської області, а також витребувати на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння: ОСОБА_1 - земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 3221881600:31:130:0230; ОСОБА_16 - земельні ділянки площею 0,1000 га кожна з кадастровими номерами 3221881600:31:130:0231, 3221881600:31:130:0236, 3221881600:31:130:0237; ОСОБА_2 - земельні ділянки площею 0,1000 га кожна з кадастровими номерами 3221881600:31:130:0232 та 3221881600:31:130:0233; ОСОБА_3 та ОСОБА_7 - земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 3221881600:31:130:0234; ОСОБА_14 - земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 3221881600:31:130:0235; ОСОБА_8 - земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 3221881600:31:130:0238; ОСОБА_9 - земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 3221881600:31:130:0239; ОСОБА_10 - земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 3221881600:31:130:0240; ОСОБА_11 - земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 3221881600:31:130:0241; ОСОБА_12 - земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 3221881600:31:130:0242; ОСОБА_13 - земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 3221881600:31:130:0243.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 27 серпня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 25 січня 2021 року апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури задоволено частково. Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 27 серпня 2020 року скасовано. Позов залишено без розгляду.

10 березня 2021 року, тобто з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження, Заступник керівника Київської обласної прокуратури подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 25 січня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 23 березня 2021 року поновлено Заступнику керівника Київської обласної прокуратури строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 25 січня 2021 року, касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме - заявнику необхідно було сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 2 270 грн, і роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, за ідентифікатором поштового відділення 0306306328222, заявник отримав зазначену ухвалу 16 березня 2021 року.

На виконання вимог вказаної ухвали до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків, які заявником здані на пошту 05 квітня 2021 року. Вимоги ухвали заявником виконано.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, містить обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, оплачена судовим збором.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність їх перевірки, то слід відкрити касаційне провадження в цій справі та витребувати матеріали справи.

Заступник керівника Київської обласної прокуратури заявив клопотання про розгляд касаційної скарги за участю прокурора Офісу Генерального прокурора, посилаючись на те, що спірні правовідносини пов`язані з вибуттям земель з державної власності, тому справа становить значний суспільний та публічний інтерес.

Клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилося у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а тільки тлумачити відповідні юридичні норми (рішення ЄСПЛ від 21 жовтня 2010 року у справі Жук проти України ).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Тобто суд касаційної інстанції є судом права.

Частиною першої статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Положення частин п`ятої та шостої статті 279 ЦПК України, якою врегульовано розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження в суді першої інстанції, не застосовуються при касаційному розгляді, оскільки суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права та не вирішує питань доказування у справі і не встановлює обставин справи.

Тлумачення вказаних норм дає підстави для висновку про те, що виклик учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з урахуванням встановленої необхідності таких пояснень.

Оскільки розгляд справи Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та необхідність виклику учасників справи для надання пояснень відсутня, то підстав для задоволення клопотання Заступника керівника Київської обласної прокуратури про розгляд касаційної скарги за участю прокурора Офісу Генерального прокурора немає.

Керуючись статтями 389, 392, 394, 395, 400, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури на постанову Київського апеляційного суду від 25 січня 2021 року.

Витребувати з Вишгородського районного суду Київської області цивільну справу № 363/2906/18 за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , треті особи: Державне підприємство Вищедубечанське лісове господарство , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , про визнання недійсним розпорядження та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

Відмовити в задоволенні клопотання Заступника керівника Київської обласної прокуратури про розгляд касаційної скарги за участю прокурора Офісу Генерального прокурора.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 10 травня 2021 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. А. Стрільчук В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко