22-ц/804/177/22
760/16864/19
П О С Т А Н О В А
Іменем України
Єдиний унікальний номер 760/16864/19
Номер провадження 22-ц/804/177/22
13 січня 2022 року місто Маріуполь
Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Лопатіної М.Ю.
суддів - Баркова В.М., Зайцевої С.А.,
за участю секретаря Грішко С.В.
сторони:
заявник - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Ново-Шахтарське
заінтересовані особи - приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Горелик Євген Борисович, ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Ново-Шахтарське на ухвалу Великоновосілківського районного суду Донецької області від 13 жовтня 2021 року, постановлену у складі судді Дурач О.А., повний текст якої складено 18 жовтня 2021 року,-
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст вимог скарги
24 вересня 2021 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Ново-Шахтарське (надалі: СТОВ Ново-Шахтарське ) звернулось до суду із скаргою про визнання неправомірними дій та рішень приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Горелика Є.Б. щодо винесення постанов в межах процедури виконавчого провадження ВП № 64677446 та їх скасування.
Скаргу мотивовано тим, що 01 березня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Гореликом Є.Б. відкрито виконавче провадження ВП № 64677446 по примусовому виконанню виконавчого листа № 760/16864/19, виданого 18 листопада 2020 року Великоновосілківським районним судом Донецької області про стягнення з СТОВ Ново-Шахтарське на користь ОСОБА_1 боргу у сумі 15 305 824,11 грн та судового збору у сумі 9605 грн. 02 серпня 2021 року СТОВ Ново-Шахтарське з автоматизованої системи виконавчого провадження стало відомо, що 19 липня 2021 року приватним виконавцем винесено постанову, згідно якої визначено для боржника розмір додаткових витрат виконавчого провадження у сумі 1600000 грн, пов`язаних зі сплатою за послуги охорони, згідно договору № 1-07/2021 від 14 липня 2021 року, укладеного між приватним виконавцем та фізичною особою ОСОБА_2 . З вказаною постановою боржник не згодний з тих підстав, що боку фізичної особи ОСОБА_2 будь-яких послуг щодо зберігання врожаю озимої пшениці 2021 року на полях СТОВ Ново-Шахтарське , починаючи з 14 липня 2021 року по 21 липня 2021 року, не надавалось, жодного акту виконаних робіт не підписано, а збір врожаю озимої пшениці 2021 року з полів СТОВ Ново-Шахтарське , за офіційною домовленістю з приватним виконавцем під його контролем, почався та здійснювався самим СТОВ Ново-Шахтарське . Крім того, фізична особа ОСОБА_2 не є суб`єктом господарювання відповідного до вимог ст.55 ГК України, а тому трьохсторонній договір №1-07/2021 про надання послуг зберігання та інших у виконавчому провадженні № 64677446 від 14 липня 2021 року, укладений між ОСОБА_2 , приватним виконавцем Гореликом Є.Б. і ОСОБА_1 є нікчемним і не породжує права і обов`язків для сторін, що його уклали, та для боржника СТОВ Ново-Шахтарське . Крім того, в матеріалах виконавчого провадження відсутня постанова приватного виконавця Горелика Є.Б. про залучення громадянина ОСОБА_2 для участі у проведенні виконавчих дій.
Крім того, 02 серпня 2021 року з автоматизованої системи виконавчого провадження СТОВ Ново-Шахтарське стало відомо, що 18 травня 2021 року приватним виконавцем Гореликом Є.Б. винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 64677446, яка мотивована тим, що під час проведення виконавчих дій виявлено нерухоме майно боржника, а саме: нежитлова будівля, критий ток, що розташована за адерсою: АДРЕСА_1 ; будівля зерносховища № 1, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; будівля зерносховища № 2, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; будівля зерносховища, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; будівля зерносховища, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; будівля магазину, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , яке потребує оцінки за регульованими цінами, суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, який визначений стягувачем на підставі його заяви, а саме - Товариство з обмеженою відповідальністю ГІНЕС ГРУП (далі: ТОВ ГІНЕС ГРУП ), в особі директора Донецького А.В. Боржник станом на 10 серпня 2021 року залишається не ознайомленим з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, йому приватним виконавцем Гореликом Є.Б. не надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна. Також приватним виконавцем Гореликом Є.Б. не укладено договір з ТОВ ГІНЕС ГРУП на проведення оцінки майна, а оцінювач не здійснював натурний огляд об`єктів оцінки, а відтак процедура визначення вартості майна та оцінка майна боржника могла проводитися на підставі недостовірних та неактуальних даних наданих приватним виконавцем, без проведення особистого огляду суб`єктом оціночної діяльності, а тому визначена суб`єктом оціночної діяльності вартість не може свідчити про актуальну дійсну ринкову вартість майна боржника.
З огляду на викладене, заявник просив визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Горелика Є.Б. та скасувати постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження № 64677446 від 19 липня 2021 року, якою передбачена сплата за послуги охорони згідно договору № 1-07/2021 від 14 липня 2021 року на загальну суму додаткових витрат 1600000 грн та постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ ГІНЕС ГРУП , в особі Донецького А.В., для участі у виконавчому провадженні № 64677446 від 18 травня 2021 року.
Крім того, заявник просив визнати причину пропуску ним строку на подання скарги поважними та поновити цей строк, з огляду на несвоєчасне отримання ним копії ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року, якою було відмовлено у відкритті провадження у справі № 200/10546/21 за такою ж скаргою СТОВ Ново-Шахтарське про визнання неправомірними дій та рішень приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Горелика Є.Б. щодо винесення постанов в межах процедури виконавчого провадження ВП № 64677446 від 19 липня 2021 року про визначення додаткових витрат виконавчого провадження та постанови від 18 травня 2021 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ ГІНЕС ГРУП .
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Великоновосілківського районного суду Донецької області від 13 жовтня 2021 року у задоволенні скарги СТОВ Ново-Шахтарське відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про визначення розміру додаткових витрат від 19 липня 2021 року є законною та обґрунтованою, оскільки приватним виконавцем доведено належними та допустимими доказами реальність здійснених витрат у виконавчому провадженні № 64677446 та підтверджено їх розмір. При цьому суд виходив з того, що витрати щодо зберігання та охорони арештованого майна за своєю природою є додатковими витратами виконавчого провадження, а тому укладаючи договір № 1-07/2021 від 14 липня 2021 року, предметом якого є як надання послуг щодо охорони арештованого майна, так і його зберігання, приватний виконавець діяв у межах ст.58 Закону України Про виконавче провадження . Складений 01 вересня 2021 року акт приймання-передачі наданих послуг на виконання п.п.1.1, 2.3, 3.5 договору про надання послуг зберігання та інших у виконавчому провадженні № 64677446 від 14 липня 2021 року, підтверджує факт сплати замовником виконавцеві плати в розмірі 1600000 грн. Вказаний документ відповідає положенням Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року.
Крім того, суд зробив висновок про те, що приватний виконавець, у відповідності до вимог ст. 57 Закону України Про виконавче провадження , з огляду на те, що сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо вартості описаного та арештованого майна боржника обґрунтовано вчинив дії щодо визначення вартості майна шляхом винесення постанови 18 травня 2021 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ ГІНЕС ГРУП .
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі СТОВ Ново-Шахтарське , посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги скарги.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, СТОВ Ново-Шахтарське зазначило, що судом першої інстанції залишено поза увагою, що 14 липня 2021 року приватним виконавцем винесено протиправну постанову про заміну відповідального зберігача описаного та арештованого майна ТОВ ВМВ-Груп , основним видом діяльності якого є діяльність приватних охоронних служб, яке фактично не приймало під охорону описане та арештоване майно боржника, на фізичну особу ОСОБА_2 , який не є суб`єктом підприємницької діяльності та не має спеціальних дозволів (ліцензії) з надання послуг з охорони чи зберігання майна. Крім того, судом не прийнято до уваги, що між приватним виконавцем Гореликом Є.Б. та ОСОБА_2 укладено договір на надання охоронних послуг за відсутності законних підстав та технічної можливості у фізичної особи надати такі послуги і виконати роботи. Судом не досліджено яким чином сформовано приватним виконавцем вартість додаткових витрат з охорони незбираного врожаю озимої пшениці 1600000 грн, за послуги, які фактично не надавались. Також суд не прийняв до уваги те, що 20 липня 2021 року між боржником та приватним виконавцем досягнуто домовленості щодо збору врожаю власними силами боржника та за його рахунок.
Судом залишено поза увагою, що роботи, відображені у договорі № 1-07/2021 від 14 липня 2021 року не могли бути виконані фізичною особою ОСОБА_2 , враховуючи специфіку таких робіт, послідовність робіт для збору врожаю пшениці на полях, їх завантаження в автомобілі, перевезення з поля до складських приміщень ТОВ Южноє (Великоновосілківський район Донецької області) чи до Роєвського елеватора (м.Курахове, Мар`їнський район Донецької області), здавання на елеватор пшениці з встановленням ваги та якості, забезпечення зберігання та охорони на полях та на елеваторі тощо. Вказує, що ні ТОВ ВМВ-ГРУП , ні ОСОБА_2 фактично не виконували послуги з охорони майна - незібраного врожаю пшениці, а також інші дії, передбачені у договорі № 01-07/2021, не є зберігачами у виконавчому провадженні.
Доводи і заперечення інших учасників справи
У відзивах на апеляційну скаргу, приватний виконавець Горелик Є.Б. та стягувач ОСОБА_1 , посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, просили апеляційну скаргу СТОВ Ново-Шахтарське залишити без задоволення.
У судовому засіданні апеляційного суду представник заявника СТОВ Ново-Шахтарське - адвокат Щербак І.І. підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Приватний виконавець Горелик Є.Б. заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.
Заінтересована особа ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, згідно заяви просили справу розглянути без їх участі.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника заявника та приватного виконавця, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам закону.
Фактичні обставини справи
01 березня 2021 року приватним виконавцем Виконавчого округу Донецької області Гореликом Є.Б., на підставі виконавчого листа № 760/16864/19, виданого 18 листопада 2020 року Великоновосілківським районним судом Донецької області про стягнення з СТОВ Ново-Шахтарське на користь ОСОБА_1 боргу у сумі 15 305 824,11 грн та судового збору у сумі 9605 грн, відкрито виконавче провадження № 64677446 (т. 3 а.с.3 )
13 травня 2021 року стягувач ОСОБА_1 звернувся до приватного виконавця Горелику Є.Б. з заявою про винесення постанови про призначення експерта, спеціаліста, який має необхідну кваліфікацію та дозвільні документи на здійснення оцінки нерухомого майна, перелік якого визначений у заяві (т.1 а.с.109 )
18 травня 2021 року приватним виконавцем Гореликом Є.Б. прийнято постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - ТОВ ГІНЕС ГРУП у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення за виконавчим листом № 760/16864/19, виданим 18 листопада 2020 року Великоновосілківським районним судом Донецької області (т.1 а.с.21-22).
Вказаним підприємством проведено оцінку вартості майна боржника СТОВ Ново-Шахтарське , у межах вказаного виконавчого провадження, 08 червня 2021 року складені звіти щодо оцінки будівлі критого току (літ.В-1 та Г-1), ринкова вартість якого складає 1598370 грн (т.1 а.с.115), будівлі зерносховища (інв.12001), ринкова вартість якого складає 59870 грн (т1 а.с.114); будівлі зерносховища (інв.12002), ринкова вартість якого складає 201990 грн (т.1а.с.111); будівлі зерносховища № 2, ринкова вартість якого складає 132020 грн(т.1а.с.112); будівлі зерносховища № 1, ринкова вартість якого складає 109650 грн (т.1 а.с.113).
11 червня 2021 року за вих.№ 4475 на адресу СТОВ Ново-Шахтарське приватним виконавцем Гореликом Є.Б. було направлено повідомлення про оцінку арештованого нерухомого майна та повідомлено про можливість ознайомлення з повним висновком експерта (т.1 а.с.110)
Крім того, згідно договору № 1-07/2021 від 14 липня 2021 року, укладеного між приватним виконавцем Гореликом Є.Б., як замовником, та фізичною особою ОСОБА_2 , як виконавцем, та ОСОБА_1 , як стягувачем, сторони погодили, що з метою забезпечення виконання судового рішення у відкритому виконавчому провадженні № 64677446, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання, а саме, починаючи з 14 липня 2021 року та до дати повного збору врожаю щодня бути присутнім при зборі врожаю, здійснювати підрахунок кількості автомашин під час збору врожаю, бути присутнім при перевезенні вказаного врожаю, при передачі замовником або боржником чи будь-якими іншими особами на елеватор (ток) зібраного врожаю 2021 року озимої пшениці, забезпечити умови збереження описаного та арештованого врожаю озимої пшениці, забезпечити умови збереження від розкрадання чи втрати зібраного 2021 року врожаю озимої пшениці, забезпечити умови для працівників та техніки замовника, боржника чи інших осіб під час збору описаного та арештованого врожаю; при цьому замовник своєчасно сплачує вартість послуг виконавця згідно умов цього договору за Законом України Про виконавче провадження (т.1 а.с.17-20).
19 липня 2021 року приватним виконавцем була прийнята постанова про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження № 64677446 від 19 липня 2021 року, якою визначено для боржника СТОВ Ново-Шахтарське розмір додаткових витрат виконавчого провадження за послуги охорони, згідно вищевказаного договору № 1-07/2021 від 14 липня 2021 року у загальній сумі 1600000 грн (т.1 а.с.16).
01 вересня 2021 року на виконання п.п.1.1, 2.3, 3.5 договору про надання послуг зберігання та інших у виконавчому провадженні № 64677446 від 14 липня 2021 року, приватним виконавцем Гореликом Є.Б. та фізичною особою ОСОБА_2 складено акт приймання-передачі наданих послуг та зазначено, що за виконану роботу замовник сплачує виконавцеві плату в розмірі 1600000 грн (т.1 а.с.82).
Згідно платіжних доручень № 4720 від 19 липня 2021 року та № 5128 від 02 вересня 2021 року приватним виконавцем Гореликом Є. Б., як платником перераховано отримувачу ОСОБА_2 за договором № 1-07/2021 від 14 липня 2021 року 100000 грн та 1500000,00 грн відповідно (т.3 а.с.116-117) Дані перерахування грошових коштів приватним виконавцем Удоду С.А. підтверджені виписками АТ КБ ПриватБанк (т.3 а.с. 138-139).
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції, та застосовані норми права
Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України (частина п`ята статті 124 Конституції України).
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до ст.1 Закону України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 2 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
За приписами ч.1 ст.13 Закону № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 статті 18 Закону № 1404-VIII врегульовано, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно зі статтею 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Щодо дотримання приватним виконавцем вимог закону при прийнятті постанови про визначення додаткових витрат та юрисдикція спору в цій частині.
Згідно частини другої статті 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 754/2223/15-ц (провадження № 14-568цс19) зазначено, що: критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законодавством умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в Законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Така пряма вказівка, зокрема, міститься у частині другій статті 74 Закону України Про виконавче провадження в редакції, яка набула чинності 05 жовтня 2016 року, та відповідно до якої внесені зміни в ЦПК України .
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 2-01575/11 (провадження № 14-425цс18) зроблено висновок, що: імперативною нормою - частиною другою статті 74 Закону № 1404-VIII закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. […] Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06 червня 2018 року у справі № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18) та у справі № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18) .
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі № 180/377/20 (провадження № 61-1св21) зроблено висновок, що: вимоги скарги про визнання незаконними та скасування постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору у розмірі 1 191,60 грн та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 243,01 грн підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Таким чином, розглядаючи зазначені вимоги скарги в порядку цивільного судочинства, суди першої та апеляційної інстанцій у порушення норм процесуального права не звернули належної уваги на те, що правовідносини в частині визнання незаконними та скасування постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження є адміністративно-правовими, а тому справа у цій частині підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства .
З урахуванням наведеного скарга СТОВ Ново-Шахтарське в частині вимог про скасування постанови приватного виконавця про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження від 19 липня 2021 року підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі за скаргою СТОВ Ново-Шахтарське , заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Горелик Є.Б., ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Горелика Є.Б. та скасування постанови про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження № 64677446 від 19 липня 2021року (т. 1 а.с.27-34).
Отже, з урахуванням того, що суд адміністративної юрисдикції відмовив заявнику у відкритті провадження у справі за скаргою, поданою з тим самим предметом та з тих самих підстав, що й у цій справі, суд апеляційної інстанції вважає, що це поставило під загрозу сутність гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права заявника на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту, а тому суд першої інстанції обґрунтовано розглянув справу в порядку цивільного судочинства.
Щодо суті спору
Згідно статті 42 цього Закону № 1404-VIII, кошти виконавчого провадження складаються з виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця, авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.
Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.
На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
Статтею 43 цього Закону встановлено, що у разі якщо витрати на залучення до проведення виконавчих дій суб`єктів господарювання на платній основі, виготовлення технічної документації на майно, здійснення витрат на валютообмінні фінансові операції та інших витрат, пов`язаних із перерахуванням коштів, перевищують суму сплаченого авансового внеску, стягувач зобов`язаний додатково здійснити авансування таких витрат. У разі перебування виконавчого провадження на виконанні у приватного виконавця авансування стягувачем зазначених витрат виконавчого провадження є обов`язковим лише на вимогу приватного виконавця. З метою забезпечення провадження виконавчих дій виконавець може здійснювати інші витрати виконавчого провадження, крім встановлених Міністерством юстиції України, за умови їх обов`язкового авансування стягувачем. Після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу авансовий внесок повертається стягувачу, якщо інше не передбачено цим Законом.
Частиною 2 статті 26 цього Закону № 1404-VIII передбачено, що до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати.
Відповідно до частин першої, другої, десятої, одинадцятої статті 31 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової. Розмір та види витрат виконавчого провадження визначаються Міністерством юстиції України. З метою забезпечення проведення виконавчих дій приватний виконавець за угодою із стягувачем може здійснювати додаткові витрати на проведення виконавчих дій, крім тих, що визначені Міністерством юстиції України. Стягнення з боржника додаткової винагороди приватному виконавцю, а також додаткових витрат, крім визначених Міністерством юстиції України, не допускається.
Частинами 1, 2, 9 розділу І наказу Міністерства юстиції України №2830/5 від 29 вересня 2016 року Про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження (далі - наказ №2830/5) встановлено, що до видів витрат виконавчого провадження відносяться: виготовлення документів виконавчого провадження: папір; копіювання, друк документів; канцтовари; пересилання документів виконавчого провадження: конверти; знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв`язку; послуги за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та після введення в дію статті 8 Закону України № 1404-VIII Про виконавче провадження плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження.
Згідно з частинами 1, 2 розділу ІІ наказу №2830/5 розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 1, 3, 6, 7, 10 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються відповідно до вартості товарів і послуг, зазначеної у відповідних договорах.
Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Наказу № 2830/5 саме приватний виконавець має визначати розмір таких витрат на підставі документів про закупівлю товарів та (або) послуг, тобто розмір понесених приватним виконавцем витрат виконавчого провадження має бути підтверджений відповідними документами про придбання товарів або послуг.
Відповідно до п.2 Порядку використання коштів виконавчого провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №554 від 29 квітня 2004 року (далі: Порядок) визначено, серед іншого, кошти використовуються органами державної виконавчої служби для організації та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), а саме для оплати: 1) послуг з перевезення, зберігання і реалізації майна боржника; 2) послуг експертів, суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій; 3) поштового переказу стягувачеві стягнених аліментних сум; 4) проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; 5) розміщення оголошення в засобах масової інформації; 6) виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення автоматизованої системи виконавчого провадження; 7) інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби, у тому числі на: зарахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби (комісія банку); виплату винагороди державним виконавцям; придбання службових приміщень та службових житлових приміщень; страхування державних виконавців; забезпечення державних виконавців форменим одягом; матеріально-технічне забезпечення діяльності органів державної виконавчої служби (придбання предметів та матеріалів (канцелярського приладдя, обладнання, інвентарю та інших), їх ремонт та обслуговування; передплата періодичних, довідкових та інформаційних видань; витрати на транспортні послуги (утримання та оренда транспортних засобів), грошова компенсація за використання державними виконавцями власних транспортних засобів; оренда приміщень; витрати на послуги поштового зв`язку та послуги зв`язку (доступ до Інтернету, установка телефонів тощо); оплату послуг з охорони; проведення поліграфічних робіт; проведення семінарів; оплату службових відряджень та проїзду державних виконавців, у тому числі на придбання проїзних документів; оплату комунальних послуг та енергоносіїв; придбання основних засобів, комп`ютерних програм та програмного забезпечення; поточний та капітальний ремонт службових приміщень; сплату судового збору.
Згідно з ч.2 Розділу VII Інструкції з організації примусового виконання рішень, витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження. Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення. Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу). Витрати, пов`язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження: виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв`язку)). До додаткових витрат виконавчого провадження належать витрати виконавчого провадження, які не визначені цим пунктом як мінімальні витрати виконавчого провадження. Якщо під час примусового виконаним рішення органом державної виконавчої служби (приватним виконавцем) було здійснено додаткові витрати виконавчого провадження, виконавець на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами Закону виносить постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає розміри та види додаткових витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні.
Відповідно частини 1, 6 статті 47 Закону України Про виконавче провадження , грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця. Стягнуті з боржника кошти, що залишилися після задоволення всіх вимог за виконавчими документами, перераховуються боржнику (крім випадків повернення коштів іншим особам).
Згідно з ст.58 Закону України Про виконавче провадження майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов`язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо проти цього не заперечує стягувач (щодо рухомого майна) або якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення чи зменшення цінності внаслідок користування. У разі якщо зберігачем призначено іншу особу, крім боржника або члена його сім`ї, вона може одержувати за зберігання майна винагороду, розмір та порядок виплати якої визначаються договором між зберігачем та виконавцем. Виконавець своєю постановою може передати майно на зберігання іншому зберігачу. Копія постанови вручається новому зберігачу, до якої додається копія постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника. Порядок і умови зберігання зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону майна, на яке накладено арешт, встановлюються відповідно до умов договорів, укладених з банками України, з урахуванням вимог до таких договорів, встановлених Національним банком України за погодженням з Міністерством фінансів України, іншого майна - Міністерством юстиції України. Порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність постанови приватного виконавця від 19 липня 2021 року про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження, відповідно до якої визначено для боржника СТОВ Ново-Шахтарське розмір додаткових витрат виконавчого провадження за послуги охорони згідно договору № 1-07/2021 від 14 липня 2021 року у сумі 1600000 грн, з огляду на те, що на виконанні перебуває виконавче провадження № 64677446, під час проведення виконавчих дій по встановленню майнового стану боржника виявлено рухоме майно боржника, а саме незібраний врожай озимої пшениці 2021 року, який знаходив на земельних ділянках, переданих в оренду СТОВ Ново-Шахтарське . З 15 по 18 червня 2021 року зазначений незібраний врожай озимої пшениці описано, арештовано та передано на відповідальне зберігання ТОВ ВМВ-Груп . Постановою приватного виконавця Горелика Є.Б. від 14 липня 2021 року, замінено відповідального зберігача ТОВ ВМВ-Груп на ОСОБА_2 (т.1.а.с.106)
Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг до договору про надання зберігання та інших у виконавчому провадженні № 64677446 від 14 липня 2021 року, складеного 01 вересня 2021 року між приватним виконавцем Гореликом Є.Б. (замовником) та фізичною особою ОСОБА_2 (виконавцем), послуги передбачені пунктами 1.1, 2.3, 3.5 зазначеного договору, виконано якісно, в повному обсязі і в строк, відповідно до умов, передбачених договором; за виконану роботу замовник сплачує виконавцеві плату у розмірі 1600000 грн; у замовника претензій до виконавця та якості виконаних робіт немає (т.1 а.с.82).
Відповідно до копії платіжного доручення № 4720 від 19 липня 2021 року, приватним виконавцем Гореликом Є.Б. сплачено ОСОБА_2 100000 грн, призначення платежу: авансування згідно договору № 1-07/2021, субрахунок - 26203131257457.100101.980 (т.3 а.с.117), що також підтверджується випискою АТ КБ ПриватБанк (т.3 а.с.139).
Відповідно до копії платіжного доручення № 5128 від 02 вересня 2021 року приватним виконавцем Гореликом Є.Б. сплачено ОСОБА_2 1500000 грн, призначення платежу: номер субрахунку НОМЕР_1 , акт приймання-передачі наданих послуг від 15 серпня 2021 року, договір № 1-07/2021 від 14 липня 2021 (т.3 а.с.116), що також підтверджується випискою АТ КБ ПриватБанк (т.3 а.с.138).
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, відповідно до якого приватним виконавцем Гореликом Є.Б. доведено належними та допустимими доказами реальність здійснених додаткових витрат, підтверджено їх розмір та понесення приватним виконавцем, тому оскаржувана постанова про їх визначення від 19 липня 2021 року є такою, що прийнята відповідно до закону, в межах повноважень приватного виконавця.
Аргумент апеляційної скарги щодо протиправності постанови приватного виконавця про заміну відповідального зберігача описаного та арештованого майна ТОВ ВМВ-Груп на фізичну особу ОСОБА_2 апеляційний суд відхиляє, оскільки дана постанова заявником не оскаржувалась.
Довід апеляційної скарги про те, що фізична особа ОСОБА_2 фактично не виконував послуги зберігача незібраного врожаю пшениці, а також інші дії, передбачені у договорі № 01-07/2021, також не є обґрунтованим, оскільки спростовується доказами у справі, зокрема актом приймання-передачі наданих послуг від 01 вересня 2021 року.
Посилання скаржника на недійсність договору № 1-07/2021 від 14 липня 2021 року є неспроможними, оскільки цей договір заявником не оскаржувався у встановленому законом порядку.
Також апеляційний суд не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що приватний виконавець на мав права залучати в якості зберігача фізичну особу ОСОБА_2 , який не є суб`єктом підприємницької діяльності та не має спеціальних дозволів (ліцензії), оскільки закон для зберігача таких вимог не передбачає.
Щодо дотримання приватним виконавцем вимог закону при прийнятті постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності- суб`єкта господарювання.
Згідно ч. 3 ст. 57 Закону №1404-VIII, у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.
У відповідності до вимог ст. 20 Закону №1404-VIII для проведення оцінки майна залучається суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання. Суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання зобов`язаний надати письмовий звіт з питань, що містяться в постанові.
Пунктом 8 Розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень передбачено, що для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна (майнових прав) - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання, а також у разі потреби - перекладача. У постанові про призначення експерта або спеціаліста, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, перекладача зазначаються питання, на які ці особи повинні надати письмовий висновок (звіт), або з якої мови слід здійснити переклад, або вид та характеристика майна, яке необхідно ідентифікувати, оцінити тощо, строки здійснення відповідних дій. У постанові обов`язково зазначається попередження про відповідальність: експерту - за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження; суб`єкту оціночної діяльності - суб`єкту господарювання (оцінювачу) - за недостовірну чи необ`єктивну оцінку майна.
Оскільки сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо вартості описаного та арештованого майна боржника, приватний виконавець Горелик Є.Б. обґрунтовано вчинив дії для визначення вартості майна та виніс постанову 18 травня 2021 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ ГІНЕС ГРУП , а тому висновки суду щодо правомірності даної постанови є вірними.
Доводи заявника щодо неправомірності даної постанови з тих підстав, що він не був ознайомлений з результатами визначення вартості арештованого майна, яка була здійснена оцінювачем без натурного огляду об`єктів оцінки, фактично зводяться до незгоди з оцінкою майна, а тому апеляційний суд ці посилання скаржника відхиляє.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги СТОВ Ново-Шахтарське щодо незаконності постанов приватного виконавця Горелика Є.Б. про визначення додаткових витрат виконавчого провадження від 19 липня 2021 року та про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 18 травня 2021 року не є обґрунтованими, вказані постанови прийняті приватним виконавцем відповідно до закону, в межах повноважень приватного виконавця, не порушуючи права заявника.
Висновки за результатом розгляду апеляційної скарги.
Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За вищевикладених обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374,375,381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Ново-Шахтарське залишити без задоволення.
Ухвалу Великоновосілківського районного суду Донецької області від 13 жовтня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених ст.389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.
Судді:
Повний текст постанови складено 17 січня 2022 року.
Суддя:
Суд | Донецький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.01.2022 |
Оприлюднено | 24.01.2022 |
Номер документу | 102681870 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Донецький апеляційний суд
Лопатіна М. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні