Постанова

від 10.01.2022 по справі 607/10896/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/10896/19Головуючий у 1-й інстанції Сливка Л.М. Провадження № 22-ц/817/83/22 Доповідач - Костів О.З. Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2022 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Міщій О. Я., Шевчук Г. М.,

з участю секретаря - Романська К.М.

сторін:

апелянта - ОСОБА_1 ,

представника апелянта - ОСОБА_2 ,

позивачки - ОСОБА_3 ,

представників позивачки - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

представника третьої особи - Мелех О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 607/10896/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 листопада 2020 року (ухвалене суддею Сливкою Л.М., повний текст якого складено 23 листопада 2020 року) в справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_7 , третя особа - Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про визначення місця проживання дитини, та зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8 , третя особа - Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про визначення місця проживання дитини,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2019 року ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про визначення місця проживання малолітнього сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявлених вимог позивачка посилалася на те, що з ОСОБА_1 вона перебувала у зареєстрованому шлюбі, який розірвано на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду №607/9797/17 від 23 листопада 2017 року. В даному шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_9 . Після розірвання шлюбу вона разом із своїм сином залишилась проживати у належній їй квартирі по АДРЕСА_1 , у якій є всі умови для проживання дитини. 22 березня 2019 року відповідач, не пояснивши причину своїх дій, без її згоди, безпідставно забрав у неї сина, позбавивши її можливості бачитися та спілкуватися з дитиною. Таким чином вона втратила зв`язок із сином. На її прохання щодо надання їй можливості спілкуватися з дитиною відповідач постійно відмовляє. Позивачка вказувала, що така поведінка відповідача завдає душевних страждань не лише їй, але й малолітньому сину ОСОБА_9 , оскільки вони із сином до моменту розлучення перебували у дуже теплих відносинах, син прихильно ставився до неї.

Також позивачка зазначає, що подальше перебування сина разом із ОСОБА_1 становить загрозу для нормального фізичного та психологічного здоров`я дитини. Зокрема, 24 квітня 2019 року вона разом із своїм батьком поїхали у с.Струсів Теребовлянського району Тернопільської області, у домогосподарство, де проживає відповідач та знаходився її малолітній син ОСОБА_9 , з метою побачитись із дитиною. Однак, відповідач одразу розпочав словесний конфлікт, в ході якого наніс їй та її батьку тілесні ушкодження, у зв`язку з чим проти ОСОБА_1 розпочато кримінальне провадження, про що внесено відомості в ЄРДР за №12019210170000140 від 24 квітня 2019 року та № 12019210170000139 від 24 квітня 2019 року.

Позивачка вважає, що незаконними діями відповідача, які виразились у самостійній зміні постійного місця проживання сина ОСОБА_9 без згоди матері разом з відповідачем порушено її права, як матері, на виховання дитини, здійснення материнських прав та виконання обов`язків. Крім цього, грубо порушено права дитини, оскільки внаслідок самостійної зміни місця проживання дитини відповідачем, дитину позбавлено материнської любові та піклування. З цих підстав, позивачка переконана, що слід визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_9 разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки через свій малий вік син потребує саме материнської любові, піклування та догляду.

Також позивачка зазначала, що за місцем проживання та роботи вона характеризується позитивно, має постійний дохід, який дає можливість утримувати дитину, не перебуває на диспансерному обліку у лікаря нарколога, нею створені всі належні умови для проживання дитини в квартирі АДРЕСА_2 , а тому, визначення місця проживання малолітнього сина ОСОБА_9 разом із матір`ю буде відповідати повному і гармонійному його розвитку.

13 червня 2019 року ОСОБА_1 подав зустрічний позов до ОСОБА_3 , треті особи - Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, Служба у справах дітей Теребовлянської районної державної адміністрації, у якому просив визначити місце проживання малолітнього сина - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із ним за адресою: АДРЕСА_3 .

В обґрунтування заявлених вимог вказував на те, що з 17 жовтня 2013 року по 23 листопада 2017 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 . Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син - ОСОБА_9 , який після розірвання шлюбу залишився проживати разом із матір`ю. Після розірвання шлюбу він добровільно надавав матеріальну допомогу ОСОБА_3 на утримання сина і приймав участь у його вихованні. Однак, приїхавши в черговий раз на побачення до сина, ОСОБА_3 не дозволила йому побачитись з дитиною. При цьому вона перебувала у стані алкогольного сп`яніння, брутально висловлювалася та вживала нецензурну лексику. У подальшому під час приїздів до сина він спостерігав аналогічну ситуацію. Також він робив їй зауваження з приводу її поведінки, та того, що син перебував у незадовільних санітарно-гігієнічних умовах, ходив у брудному одязі та на декілька розмірів більшому взутті. Зі слів сусідів його колишньої дружини він дізнався, що протягом останнього часу вона постійно зловживає спиртними напоями, ніде не працює і майже не займається вихованням сина. При цьому веде аморальний спосіб життя, що може зашкодити розвитку дитини.

22 березня 2019 року, приїхавши у дитячий садочок за сином, він виявив, що у дитини була підвищена температура тіла, червоні щоки та боліло горло, у зв`язку із чим він забрав дитини додому, за місцем свого проживання. З того часу син залишився жити з ним, пройшов курс медичного лікування і, на даний час, стан його здоров`я задовільний.

Вказував, що з 22 березня 2019 року по теперішній час ОСОБА_3 не цікавилася здоров`ям сина, що, на думку відповідача, свідчить про нехтування матір`ю виконанням своїх материнських обов`язків. У зв`язку із постійними скаргами сина, з його небажанням бути і мешкати з мамою та тим, що ОСОБА_3 не приділяє дитині уваги та часу, не займається його вихованням, він переконаний, що дитина повинна проживати разом із ним, оскільки син має більшу особисту прихильність до батька, ніж до матері, і йому буде краще жити з ним. При цьому, зазначає, що він має змогу забезпечити його всім необхідним, оскільки має постійне місце проживання із хорошими умовами, у сина є своя власна кімната. Він має стабільний достатній дохід, яким у повному обсязі може забезпечити сина та створити відповідні умови для розвитку дитини. Також він не зловживає спиртними напоями, за місцем роботи і проживання характеризується позитивно, жодного разу не підвищував на дитину голос та не залишав без нагляду, син завжди охайно та чисто одягнений, є жвавим і допитливим. Дитина відвідує заняття у Клубі Барса та Дитячий клуб . Вказував, що він проживає разом із жінкою ОСОБА_13 без реєстрації шлюбу, яка має сили і бажання доглядати за сином, між ними (сином і його цивільною дружиною) склалися теплі відносини, дитина її любить та називає мамою, а свою біологічну маму зовсім не згадує. Він постійно слідкує за станом здоров`я ОСОБА_9 , його розвитком, виховує та піклується про нього, у них прив`язаність один до одного, внаслідок чого дитина повністю йому довіряє та виявляє бажання постійно проводити час разом із ним.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 листопада 2020 року позов ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини задоволено. Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням представник ОСОБА_1 - адвокат Сампара Н.М. подала на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неправомірно взято до уваги висновок Служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради про доцільність проживання ОСОБА_9 разом із матір`ю, оскільки в його основу покладено негативні характеристики ОСОБА_1 , які рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 вересня 2020 року були скасовані та визнані недостовірними. Зокрема, вказаним рішенням визнано недостовірною та такою, що порушує честь та гідність ОСОБА_1 інформацію, викладену у характеристиках ОСОБА_1 , виданих 16 квітня 2019 року головою ОСББ Медова, 6 ОСОБА_14

Крім того, вказаний висновок не погоджено виконавчим комітетом Тернопільської міської ради.

Звертає увагу, що при практично однакових належних матеріально-побутових умовах для проживання і виховання малолітньої дитини як у матері, так і у батька, врахувавши висновок органу опіки та піклування Служби у справах дітей Теребовлянської РДА, експертний висновок про стан психосоціального розвитку, а також бажання дитини проживати з батьком та її прихильність до батька, в інтересах дитини доцільно визначити місце проживання дитини разом з батьком.

Вказує на те, що під час розгляду справи судом першої інстанції допущені порушення процесуального законодавства - розгляд справи проведено у його відсутності та відсутності його представника. Зокрема, 03 серпня 2020 року за клопотанням позивачки було проведено допит свідків, чим позбавлено його можливості задавати запитання свідкам. Також судом необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання щодо заслуховування думки дитини.

У зв`язку з викладеним просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини та задовольнити його зустрічний позов.

Представник ОСОБА_3 - адвокат Степанова О.В. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що апелянтом жодним чином не доведено, що визначення судом місця проживання дитини із матір`ю створюватиме небезпеку для ОСОБА_9 та суперечитиме його її інтересам.

Вказує про безпідставність посилань ОСОБА_1 , як підставу зміни місця проживання малолітньої дитини, на погіршення стану його здоров`я в садочку, оскільки у разі незадовільного стану здоров`я дитини вихователь відмовляє у її прийомі в дошкільний навчальний заклад.

Крім цього, постановою Тернопільського апеляційного суду від 26 березня 2021 року в справі № 607/14917/19 скасовано рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, яким задоволено позов ОСОБА_1 до ОСББ Медова, 6 , голови ОСББ Медова, 6 ОСОБА_14 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди та визнано недостовірною та такою, що порушує честь та гідність ОСОБА_1 інформацію, викладену у характеристиках ОСОБА_1 , виданих 16 квітня 2019 року головою ОСББ Медова, 6 ОСОБА_14, та постановлено нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Звертає увагу, що характеристика сама по собі не може бути скасована, а відомості, які в ній викладені, не можуть бути визнані недостовірними, оскільки є оціночними судженнями.

Посилання ОСОБА_1 на те, що суд не взяв до уваги матеріально-побутові умови, не заслуговують на увагу, оскільки в апелянта відсутнє власне житло, яке б було придатним для проживання.

Не заслуговує на увагу посилання апелянта на те, що дитина бажає проживати з батьком, оскільки ні у висновку психолога, ні у висновку органів опіки і піклування питання бажання чи небажання дитини проживати з мамою не досліджувалось.

Разом з тим не заперечується сторонами, що ОСОБА_9 прихильно ставився і ставиться до батька. Враховуючи те, що ОСОБА_9 до чотирьох років проживав із мамою, то, відповідно, саме мама формувала у дитини позитивне ставлення до батька. Зазначає, що у віці до 4 років дитина найбільше орієнтована на маму, і, відповідно, мати формує світогляд дитини. Таким чином, мати у цій частині належним чином виконувала свої батьківські обов`язки. Натомість, як вбачається із показів ОСОБА_1 , ОСОБА_9 після проживання із батьком почав боятися матері. Крім того, про те, що дитина стала боятися мами, підтверджує і свідок ОСОБА_15 . Жодних належних і допустимих доказів того, що хлопчик боявся матері до зміни місця проживання в матеріалах справи немає. Отже, ОСОБА_1 , як батько, не виконує свої батьківські обов`язки і не виховує дитину в дусі любові до сім`ї.

У зв`язку з викладеним просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

В судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 та його представник - адвокат Сампара Н.М. апеляційну скаргу підтримали, зіславшись на мотиви, викладені в ній.

Також ОСОБА_1 суду пояснив, що в даний час зареєстрований в АДРЕСА_3 , де проживає разом із своєю цивільною дружиною - ОСОБА_16 , з якою уклав церковний шлюб, та сином ОСОБА_9 . Будинок належить доньці його співмешканки - ОСОБА_17 , а він ним користується на підставі договору безоплатного користування від 20 листопада 2020 року.

Позивачка ОСОБА_3 та її представники - адвокати Антюк І.П., Скиба В.М., Степанова О.В. проти апеляційної скарги заперечили та просили рішення суду залишити без змін.

Представник виконавчого комітету Тернопільської міської ради, як органу опіки та піклування - Мелех О.Р. підтримала висновок органу опіки та піклування та просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено наступні обставини.

З 17 жовтня 2013 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 листопада 2017 року.

(т.1 а.с.61)

ІНФОРМАЦІЯ_2 в даному шлюбі у сторін народився син - ОСОБА_9 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції складено актовий запис №2494 та 10 жовтня 2014 року видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .

(т.1 а.с.62)

Після розірвання шлюбу, у відповідності до ч.1 ст.160 СК України, згідно якої місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, за взаємною домовленістю сторін син ОСОБА_9 залишився проживати разом із матір`ю в належній їй квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , де і був зареєстрований у встановленому законом порядку.

Згідно довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку/осіб від 16 квітня 2019 року, виданої ОСББ Медова 6 , за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - власник житла,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - син.

(т.1 а.с.11)

За час проживання в м.Тернополі ОСОБА_9 відвідував дошкільний навчальний заклад Затишок , що підтверджується відповідною довідкою №3 від 10 квітня 2019 року.

Згідно вказаної довідки ОСОБА_9 , 2014 року народження, відвідує Дошкільний навчальний заклад (дитячий ясла-садок) Затишок з 2016 року. За час перебування в дитячому садку ОСОБА_9 зарекомендував себе як вихована, розумна, фізично розвинена дитина. Розвиток дитини відповідає його віку. Хлопчик виявляє інтерес до навчання, вміє концентрувати увагу на поставленому завданні, володіє великим словниковим запасом, легко виконує і засвоює логічні вправи. ОСОБА_9 веселий і відкритий хлопчик. Виховується у неповній сім`ї. Сім`я матеріально забезпечена. Усі витрати за садок, заняття з танців та англійської мови оплачує мама - ОСОБА_3 , яка є турботливою і відповідальною мамою, постійно цікавиться колективним життям сина. Мама бере активну участь у підготовці святкових ранків, вивчає з дитиною віршики, пісеньки, виготовляє святкові костюми. При відсутності дитини в садку мама постійно повідомляє причину неявки. Всі організаційні питання вирішує мама. Тато дитини - ОСОБА_19 неодноразово приводив і забирав дитину. ОСОБА_9 на прихід тата реагує добре. В основному тато забирає дитину перед вихідними. Останній день відвідування дитиною садочка - 22 березня 2019 року.

(т.1 а.с.12)

Згідно домовленості сторін ОСОБА_9 постійно спілкувався із батьком, який періодично, за погодженням із матір`ю, забирав його до себе по місцю свого проживання, в т.ч. і по п`ятницях на вихідні, після чого в понеділок приводив ОСОБА_20

ІНФОРМАЦІЯ_4 , в п`ятницю, відповідач ОСОБА_1 , згідно існуючої домовленості, забрав малолітнього сина ОСОБА_9 із дошкільного навчального закладу Затишок та перевіз у будинок за місцем свого проживання по АДРЕСА_3 , після чого в понеділок, 25 березня 2019 року, в садочок не привіз та матері сина не повернув.

Таким чином, з 22 березня 2019 року по даний час ОСОБА_21 проживає разом із батьком за вказаною вище адресою.

Обґрунтовуючи свої дії щодо зміни місця проживання дитини ОСОБА_1 посилався на те, що 22 березня 2019 року він виявив, що ОСОБА_9 хворий - в нього була підвищена температура тіла, боліло горло і червоні щоки. Крім цього, зазначав, що мати дитини зловживає алкоголем та веде аморальний спосіб життя, що негативно впливає на виховання та розвиток дитини. Також пояснив, що після закінчення курсу лікування ОСОБА_9 відмовився повертатися до матері, в зв`язку із чим він залишив його із собою.

На даний час, у зв`язку із відсутністю порозуміння з приводу визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , між сторонами склалися неприязні відносини, що стверджується також наявними у матеріалах даної цивільної справи копіями витягів із Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР).

Зокрема, 24 квітня 2019 року внесено відомості до ЄРДР за номером кримінального провадження 12019210170000140 за фактом нанесення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень ОСОБА_22 (батьку позивачки).

Як вбачається із вказаного витягу, 24 квітня 2019 року о 10 годині 40 хвилин під час словесного конфлікту, який відбувався по АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 наніс ОСОБА_22 безліч ударів кулаками рук та ногами в область голови, кінцівок та грудної клітки, чим спричинив тілесні ушкодження.

(т.1 а.с.13)

Також, 24 квітня 2019 року внесено відомості до ЄРДР за номером кримінального провадження 12019210170000139 за фактом нанесення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень ОСОБА_3 .

Згідно викладених у Витязі з ЄРДР обставин, 24 квітня 2019 року о 10 годині 40 хвилин під час словесного конфлікту, який відбувався по АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 наніс ОСОБА_3 три удари кулаками в область голови, чим спричинив тілесні ушкодження.

(т.1 а.с.14)

Крім цього, 24 квітня 2019 року внесено відомості до ЄРДР за номером кримінального провадження 12019210170000141 про спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 .

Так, згідно обставин правопорушення, 24 квітня 2019 року близько 10 години 30 хвилин ОСОБА_3 разом із своїм батьком ОСОБА_22 під час словесного конфлікту із ОСОБА_1 по АДРЕСА_3 , спричинили ОСОБА_1 тілесні ушкодження, а саме: ОСОБА_22 наніс один удар рукою в потилицю, а ОСОБА_3 подряпала нігтями ОСОБА_1 обличчя.

(т.1 а.с.119)

Також, 26 квітня 2019 року внесено відомості до ЄРДР за номером кримінального провадження 12019210170000143.

Згідно обставин правопорушення, 24 квітня 2019 року близько 10 години ОСОБА_3 та ОСОБА_22 проникли на територію обгородженого господарства ОСОБА_23 , що за адресою АДРЕСА_3 , чим порушили конституційне право на недоторканість житла.

(т.1 а.с.118)

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

На даний час вина учасників у вказаних кримінальних провадженнях у встановленому законом порядку не доведена, а тому у відповідності до ч.6 ст.82 ЦПК України колегія суддів не вправі давати їм оцінку.

Судом апеляційної інстанції задоволено клопотання ОСОБА_3 та долучено до матеріалів справи диск з відео- та аудіо- файлами.

(т.3 а.с.84)

Як пояснила ОСОБА_3 , на даному диску зображено запис неправомірних дій ОСОБА_1 (спричинення ним тілесних ушкоджень ОСОБА_22 ) під час інциденту, який мав місце 24 квітня 2019 року в АДРЕСА_3 , а також запис словесних погроз, які ОСОБА_1 висловлював в адресу її матері. ОСОБА_3 зазначила, що вказані події вона записала на свій мобільний телефон, який під час інциденту 24 квітня 2019 року було пошкоджено і лише після ухвалення судового рішення їй вдалося за допомогою спеціалістів вилучити вказані файли з телефону.

Однак, колегія суддів вказані докази до уваги не приймає, оскільки на записах неможливо належно ідентифікувати учасників подій та встановити їх час і місце.

Вважаючи дії відповідача щодо зміні місця проживання дитини неправомірними, позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду із вказаним позовом.

Колегія суддів вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати наступні норми права.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з ч.ч.2, 8, 9 ст.7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ст.8 Закону України Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч.3 ст.11 Закону України Про охорону дитинства ).

Згідно зі ст.12 Закону України Про охорону дитинства на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних, історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

У відповідності до ч.1 ст.18, ч.1 ст.27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У ч.1 ст. 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно зі ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Частиною 4 ст.29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно зі ст.141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Частини 1, 2 ст.155 СК України вказують, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Статтею 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

У відповідності із ч.1 ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини в справі Хант проти України від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

При вирішенні спору щодо місця проживання дітей, суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, вік дітей, майновий стан батьків, інші обставини, що мають істотне значення, але насамперед має виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо.

При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти:

по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною;

по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Аналогічні висновки містяться і в рішенні ЄСПЛ від 01 липня 2017 року у справі М.С. проти України , де Суд наголосив, що основне значення при визначенні місця проживання дитини має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти:

по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною;

по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Аналіз наведених норм права та практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із суб`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2019 року у справі №377/128/18 (провадження №61-44680св18) зазначено, що тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку .

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

При визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Колегія суддів зазначає, що презумпція на користь матері не підтримується ані практикою на рівні ООН після прийняття Декларації прав дитини, ані судовою практикою ЄСПЛ і не відповідає позиції Ради Європи і більшості держав-членів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №402/428/16-ц №14-327цс18 від 17 жовтня 2018 року зроблено висновок про необхідність відступити від висновків Верховного Суду України, висловлених у постановах від 14 грудня 2016 року у справі №6-2445цс16 та від 12 липня 2017 року у справі №6-564цс17 щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: статті 161 СК України та принципу 6 Декларації прав дитини про обов`язковість брати до уваги принцип 6 Декларації прав дитини стосовно того, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю. Велика Палата Верховного Суду вважає, що при визначенні місця проживання дитини першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини в силу вимог статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року.

Отже, при розгляді даної справи щодо місця проживання дитини колегія суддів насамперед виходить з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримання балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання ОСОБА_1 , якими він обґрунтовує свої дії щодо зміни місця проживання дитини, оскільки ні до 22 березня 2019 року, ні після він не звертався до жодних органів з приводу неналежного виконання ОСОБА_3 своїх материнських обов`язків та аморального способу життя, що негативно впливає на виховання та розвиток дитини.

Лише 13 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідачем ОСОБА_1 не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності станом на 22-25 березня 2019 року у малолітнього ОСОБА_9 захворювань (лікарського висновку чи іншого належного документа, виданого медичною установою, у якому було б зазначено наявність у малолітнього ОСОБА_9 захворювання).

До зустрічного позову в якості доказів, що підтверджують вказані обставини ОСОБА_1 долучено результати аналізів ОСОБА_9 від 25, 26, 29 березня 2019 року, згідно яких виявлено відхилення лише при визначенні імуноглобулінів класів А, М, G до антигенів Giardia lamblia (2.2 при нормі до 1.0)

(т.1 а.с.83 зворот - 85 зворот)

Таким чином жодних обставин, які б перешкоджали ОСОБА_1 повернути 25 березня 2019 року ОСОБА_9 матері за місцем його проживання не було.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 22 березня 2019 року змінено місце проживання малолітнього сина ОСОБА_9 всупереч порядку, визначеному ч.1 ст.161 СК України.

Також ОСОБА_1 не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що позивачка ОСОБА_3 зловживає алкогольними напоями.

Натомість, позивачкою надано суду довідки, видані Тернопільською обласною комунальною клінічною психоневрологічною лікарнею та Комунальною установою Тернопільської обласної ради Тернопільський обласний наркологічний диспансер від 17 квітня 2019 року на підтвердження того, що на диспансерному обліку з приводу розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, опіоїдів ОСОБА_3 не перебуває.

(т.1 а.с.7)

Судом першої інстанції вірно критично оцінено показання свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_24 (матері та сестри ОСОБА_1 ) про неналежне виконання позивачкою ОСОБА_3 своїх материнських обов`язків, оскільки ними у судовому засіданні стверджено про неприязні відносини між ними та ОСОБА_3 .

Крім того, твердження відповідача ОСОБА_1 про те, що позивачка неналежно виконує свої материнські обов`язки відносно сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спростовується інформацією із ТОВ Дошкільний навчальний заклад (дитячий ясла-садок) Затишок , який відвідував малолітній ОСОБА_9 до часу, відколи його забрав відповідач, а також інформацією за місцем проживання позивачки ОСОБА_3 , наданою головою ОСББ Медова, 6 .

У вказаних характеристиках стверджується, що ОСОБА_3 є дбайливою матір`ю, належним чином виховує малолітнього сина ОСОБА_9 , сприяє розвитку його здібностей, оплачує заняття, виявляє інтерес до суспільного життя дитини в садку серед однолітків.

(т.1 а.с.9, 12)

Наведене підтверджено й поясненнями у судовому засіданні суду першої інстанції свідків ОСОБА_25 та ОСОБА_26 .

Також судом першої інстанції вірно не взято до уваги надані відповідачем ОСОБА_1 роздруківки фотознімків на підтвердження ведення позивачкою аморального способу життя.

Зокрема, як вбачається із даних роздруківок, вказані фотознімки роздруковані із сторінки у соціальних мережах користувача ІНФОРМАЦІЯ_8 , особу якої не встановлено та яка не залучена до участі у справі. Ідентифікувати достовірність даних світлин - неможливо, відтак, вказані фотографії не є належними та допустимими доказами.

(т.1 а.с.98-100)

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що викладені відповідачем ОСОБА_1 обставини щодо аморального способу життя та неналежного виконання ОСОБА_3 своїх обов`язків відносно малолітнього сина ОСОБА_9 не знайшли свого підтвердження.

Надаючи оцінку характеристиці особи ОСОБА_3 апеляційний суд зазначає, що вона за місцем проживання характеризується позитивно, матеріально та житлом забезпечена та має можливість створити належні умови для нормального розвитку та виховання неповнолітньої дитини.

Вказані обставини підтверджуються наступними доказами.

Як убачається із характеристики від 16 квітня 2019 року, наданої головою ОСББ Медова 6 , за час проживання у квартирі АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 проявила себе виключно із позитивного боку, активно бере участь у житті будинку, добровільно допомагає у благоустрої свого під`їзду і дитячих майданчиків, робить внески на поточний і капітальний ремонт, завжди вчасно оплачує комунальні платежі, конфліктних ситуацій та скарг від сусідів за весь час її проживання не надходило, алкоголем не зловживає, не курить. Також ОСОБА_3 дбає про фізичний та духовний розвиток свого малолітнього сина, часто проводить із ним час на відкритому повітрі, біля будинку, турботливо ставиться до дитини.

(т.1 а.с.9)

Позивачка ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець, долучивши про це докази в апеляційній інстанції.

Зокрема, згідно податкових декларацій платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця сума її доходу за звітний період 2020 року становила 912743.00 грн., за звітний період 2019 року - 992754.00 грн.

(т.3 а.с.21, 96)

Відповідно до довідки №156 від 17 квітня 2019 року, виданої амбулаторно-поліклінічним відділенням Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні, ОСОБА_3 на диспансерному обліку не знаходиться і ознак психічного захворювання не виявляє.

(т.1 а.с.7)

Довідкою Комунальної установи Тернопільської обласної ради Тернопільський обласний наркологічний диспансер від 17 квітня 2019 року стверджується, що ОСОБА_3 на диспансерному обліку в КУТОР ТОНД з приводу розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, опіоїдів не перебуває.

(т.1 а.с.7)

Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 створила нову сім`ю, в якій проживає у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу.

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 народила сина ОСОБА_28 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 29 січня 2020 року, виданим Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ).

(т.3 а.с.102)

Згідно довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку/осіб від 15 липня 2020 року, виданої ОСББ Медова 6 , за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - власник житла;

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - син;

ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - син.

(т.1 а.с.248)

В даній квартирі також фактично проживає без реєстрації ОСОБА_30 (співмешканець позивачки), ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується Актом комісії ОСББ Медова 6 від 15 липня 2020 року.

(т.1 а.с.247)

Надаючи оцінку характеристиці особи ОСОБА_1 колегія суддів зазначає наступне.

Згідно відомостей із Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Тернопільській області від 14 травня 2019 року, станом на час розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

(т.1 а.с.35, зворот)

З 31 березня 2021 року по даний час ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується Довідкою про реєстрацію місця проживання від 31 березня 2021 року №1073, виданою Микулинецькою селищною радою Тернопільського району Тернопільсокї області.

(т.3 а.с.112)

Відповідно до характеристики від 16 квітня 2019 року, наданої головою ОСББ Медова 6 , за час проживання в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 проявив себе як людина некомунікабельна, зокрема, важко іде на контакт, не зважає на думки інших жителів, не рідко проявляє грубість та агресію по відношенню до інших жителів. Часто з`являвся у неадекватному стані, іноді шумно себе поводив. Участі у громадській діяльності, у покращенні благоустрою будинку не брав, життям і проблемами будинку не цікавився. Безпосередньо жителі звертались із усними скаргами з приводу грубої, нетактовної, агресивної поведінки ОСОБА_1 , з проханням вплинути на поведінку останнього. Під час прогулянок із дитиною дозволяє собі підвищувати голос на сина, через що неодноразово жителями будинку були зроблені йому зауваження.

(т.1 а.с.10)

Інформація, зазначена у даній характеристиці, була оскаржена ОСОБА_1 до Тернопільського міськрайонного суду, рішенням якого від 29 вересня 2020 року його позов було задоволено частково. Визнано недостовірною та такою, що порушує честь і гідність ОСОБА_1 інформацію, викладену у характеристиках на ОСОБА_1 , батька ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданих 16 квітня 2019 року головою ОСББ Медова 6 . Зобов`язано ОСББ Медова 6 спростувати зазначену інформацію шляхом повідомлення особам, у тому числі юридичним, яким видані зазначені характеристики на ОСОБА_1 про ухвалене судове рішення у справі, в місячний термін, після набрання судовим рішенням законної сили.

(т.2 а.с.46)

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 26 березня 2021 року (справа №607/14917/19, провадження №22-ц/817/90/21) апеляційну скаргу ОСББ Медова 6 - задоволено.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 вересня 2020 року - скасовано та постановлено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСББ Медова 6 , голови ОСББ Медова 6 ОСОБА_14 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди - відмовлено.

(http://reestr.court.gov.ua/Review/95965974)

Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2021 року (справа №607/14917/19, провадження №61-7371ск21) у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 26 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСББ Медова 6 , голови ОСББ Медова 6 ОСОБА_14 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди - відмовлено.

(http://reestr.court.gov.ua/Review/97429229)

В зв`язку із наведеним колегія суддів не приймає до уваги посилання ОСОБА_1 на те, що інформація, викладена в характеристиці ОСББ Медова 6 від 16 квітня 2019 року рішенням суду визнана недостовірною, оскільки вказане судове рішення було скасоване.

Згідно характеристики №157 від 31 травня 2019 року, наданої Струсівською сільською радою Теребовлянського району, Тернопільської області, ОСОБА_1 проживає без реєстрації в с.Струсів, Теребовлянського району, Тернопільської області. Розлучений. До адміністративної відповідальності протягом останнього року не притягувався. Скарг на нього в сільську раду не надходило.

(т.1 а.с.65)

На підтвердження своїх позовних вимог за зустрічним позовом про те, що місце проживання неповнолітнього сина ОСОБА_9 слід визначити разом із батьком за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 надано копії Актів обстеження матеріально-побутових умов.

Як слідує із Акта обстеження матеріально побутових умов від 03 травня 2019 року, складеного сільським головою ОСОБА_31 , секретарем ради ОСОБА_32 , головним бухгалтером ОСОБА_35 та спеціалістом-землевпорядником ОСОБА_33 , при проведенні обстеження домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , виявлено, що за вказаною адресою у будинку перебували: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_23 - зареєстрована в житловому будинку; дружина ОСОБА_1 , яка назвала себе ОСОБА_13 . В результаті обстеження комісією зроблено висновок, що у неповнолітньої дитини ОСОБА_9 є все необхідне для подальшого розвитку та росту. Дитина забезпечена всім необхідним, іграшками, одягом, засобами особистої гігієни. У будинку ОСОБА_9 має власну кімнату, обладнану усім необхідним для дитини. На думку комісії, життю та здоров`ю дитини нічого не загрожує, дитина перебуває у безпеці, оточена любов`ю та увагою.

(т.1.а.с.63)

Згідно із Актом обстеження матеріально побутових умов від 31 травня 2019 року, складеного комісією у складі депутатів сільської ради ОСОБА_34 , ОСОБА_35 та спеціаліста-землевпорядника ОСОБА_33 , при обстеженні умов проживання господарства по АДРЕСА_3 встановлено, що ОСОБА_1 проживає разом із сином у житловому будинку загальною площею 56 кв.м. Будинок газифікований, з комунальними зручностями, матеріально-побутові умови добрі.

(т.1 а.с.64)

Із Акта обстеження матеріально побутових умов від 18 липня 2019 року, складеного комісією у складі депутата сільської ради ОСОБА_36 та мешканців села Струсів ОСОБА_37 та ОСОБА_38 , при обстеженні умов проживання господарства за адресою: АДРЕСА_3 встановлено, що ОСОБА_1 , 1985 року народження, проживає без реєстрації за вказаною адресою разом із неповнолітнім сином - ОСОБА_9 , 2014 року народження, з березня 2019 року.

(т.1 а.с.137)

Згідно довідки №23/05/19-2, виданої 23 травня 2019 року ТОВ ВЕЛ БРІК , ОСОБА_1 працює на посаді директора ТОВ ВЕЛ БРІК з посадовим окладом згідно штатного розпису в розмірі 9000 гривень.

(т.1 а.с.68 зворот)

Як вбачається із характеристики №06/06/19-1 від 05 червня 2019 року, наданої ТОВ ВЕЛ БРІК за підписом засновника ТОВ ВЕЛ БРІК ОСОБА_39 , ОСОБА_1 за час роботи зарекомендував себе як грамотний висококваліфікований фахівець, успішний керівник, не боїться нести відповідальність за прийняте рішення, володіє всіма якостями керівника підприємства.

(т.1 а.с.64 зворот)

Відповідно до інформації ТОВ ВЕЛ БРІК від 18 грудня 2019 року ОСОБА_1 звільнений з посади директора ТОВ ВЕЛ БРІК за згодою сторін.

(т.1 а.с.185, зворот)

Відповідно до інформації Науково-практичного медичного центру Салютем від 20 грудня 2019 року ОСОБА_1 з 20 грудня 2019 року працює на посаді менеджера НПМЦ Салютем з окладом 11000 гривень.

(т.1 а.с.185, зворот)

Відповідно до Довідки №14, виданої 06 вересня 2019 року Струсівським дитячим ясла-садком Теребовлянського району, Тернопільської області, ОСОБА_9 зарахований в дитячий садок з 06 вересня 2019 року.

(т.1 а.с.159)

ОСОБА_21 відвідує заняття у Клубі Барса , на які його приводить батько ОСОБА_1

(т.1 а.с.70)

Відповідно до копії довідки, виданої 03 червня 2019 року ФОП ОСОБА_40 , ОСОБА_9 дійсно відвідує Центр розвитку дитини Дитячий клуб з щомісячною оплатою 560 гривень. На навчання ОСОБА_9 приводить батько ОСОБА_1

(т.1 а.с.69 зворот)

Згідно характеристики учня 1-го класу Струсівського обласного мистецького ліцею ОСОБА_9 , ОСОБА_9 зарекомендував себе старанним, дисциплінованим, працелюбним, уважним учнем. Програмовий матеріал засвоює на високому рівні. Рівень розвитку уваги відповідає вікові. Читати лише вчиться. Пише охайно і старанно, переказує добре. Навчається в повну міру своїх сил. Любить математику, Я досліджую світ , фізичну культуру. Кмітливий, веселий, товариський, ввічливий, розсудливий хлопчик. Дотримується правил поведінки у школі. Дружить з усіма однокласниками. До виконання класних доручень ставиться сумлінно. Батько приділяє належну увагу навчанню і вихованню сина.

(т.5 а.с.8)

При зверненні до суду із зустрічним позовом про визначення місця проживання дитини ОСОБА_1 долучено Експертний висновок про стан психосоціального розвитку ОСОБА_9 та особливості його психоемоційного ставлення до батьків і внутрісімейних взаємин, складений 21 травня 2019 року кандидатом психологічних наук, доцентом, доцентом кафедри психології та соціальної роботи Тернопільського національного економічного університету ОСОБА_41 .

В заключній частині вказаного експертного висновку констатовано відповідність психічних процесів віковій нормі та високий рівень соціальної адекватності поведінки ОСОБА_9 . Однак, пережитий психотравмувальний досвід розлучення батьків і подальші конфліктні взаємини між ними вкрай деструктивно впливають на його психоемоційну сферу. За результатами комплексного психодіагностичного обстеження у хлопчика-дошкільника простежується помірне прагнення до лідерства у групах однолітків. Водночас для нього притаманно дотримання соціальних норм і намагання виправдати соціальні очікування референтних дорослих. Таке прагнення відповідати Я-ідеальному образу інколи спричинює у ОСОБА_9 надмірні ситуативні психічні напруження та перманентне почуття тривоги. Водночас констатовано сукупне переважання індикаторів психологічного благополуччя ОСОБА_9 та достатньо гармонійну включеність його у нинішню сім`ю його батька - ОСОБА_1 . У ОСОБА_9 склалися дружньо-довірливі та емоційно сприятливі взаємини із членами його нинішньої сім`ї, до якої він відносить батька ОСОБА_42 , маму ОСОБА_13 (цивільну дружину батька) та бабусю ОСОБА_13 (батькову матір). У цьому середовищі ОСОБА_9 не зазнає навіть прихованої агресії чи надмірного авторитаризму щодо себе. В сім`ї відсутня ворожість чи жорстка конкуренція між членами сім`ї, а відтак вона є доволі благополучною. Воднораз, у ній дещо понижені соціальні зв`язки та недостатньо насичені емоційні взаємини. Тому хлопчик інколи відчуває себе на периферії сімейних взаємин. Однак, це компенсується взаєминами дошкільника із своїми ровесниками під час занять у футбольній секції. У ОСОБА_9 простежується найтісніший позитивний психоемоційний зв`язок з його батьком ОСОБА_43 , до якого він першочергово звертається за допомогою у різних складних життєвих обставинах або щоб розділити хвилини межової радості. Водночас доволі високий рівень прийняття-визнання з боку хлопчика має ОСОБА_13 (цивільна дружина батька), котру він називає мамою. З одного боку, хлопчик беззаперечно проявляє до неї шанобливе ставлення, допомагає їй, отримує від неї подарунки та дарує їй власноруч виготовлені презенти у відповідь. Однак, з іншого боку, за (результатами психодіагностичних методик, ОСОБА_9 приймає ОСОБА_13 як свою нову маму здебільшого на формалізованому та раціонально-логічному рівнях, і меншим чином на емоційно-особистісному. ОСОБА_9 проявляє амбівалентне ставлення та намагається демонструвати емоційне відчуження до частини родичів, а саме до своєї біологічної матері ОСОБА_3 . Хлопчик кличе її ОСОБА_44 і відмовляється називати мамою, а також у жодній із психодіагностичних методик ОСОБА_9 ні разу самостійно не згадав ОСОБА_3 та її родичів у позитивному чи негативному значенні. Показовим є той факт, що дошкільник у досить розлогій ієрархії емоційно близьких для нього людей чи істот/тварин (тато ОСОБА_42 і його цивільна дружина ОСОБА_13 , бабуся ОСОБА_13 , татів зведений брат ОСОБА_45 , тітка ОСОБА_46 , дядько ОСОБА_47 , сестра ОСОБА_48 , собачка ОСОБА_49 ) жодного разу не вказав на свою біологічну матір чи її родичів. У суб`єктивній реальності ОСОБА_9 узагальнений образ ОСОБА_3 має здебільшого негативне емоційне забарвлення. Однак, попри декларативні заяви хлопчика про небажання жити із біологічною матір`ю ОСОБА_9 вважає, що вона любить його. Водночас у свідомості хлопчика саме ОСОБА_1 постає батьком, який добросовісно виконує усі притаманні цій соціальній ролі обов`язки.

(т.1 а.с.71-80)

Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо визначення місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Органом опіки та піклування Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області надано Висновок про умови проживання дитини ОСОБА_9 №02-1569/02-18 від 25 жовтня 2019 року.

(т.1 а.с.169-173)

Зі змісту вказаного висновку вбачається, що при бесіді із психологом малолітньому ОСОБА_9 було запропоновано схематично намалювати у великому колі геометричні фігури членів сім`ї і назвати їх імена. Хлопчик зобразив першим підлітка ОСОБА_50 (зведеного брата свого батька), другою фігурою зобразив бабусю ОСОБА_13 (батькову маму), третьою зобразив ОСОБА_48 (татову племінницю) і, відклавши олівець, сказав, що тут присутні усі люди, кого він любить. Після певної паузи психолог запитав чи хоче ОСОБА_9 намалювати ще когось кого він любить, але забув чомусь зобразити. Хлопчик взяв коричневий олівець і у лівій нижній частині намалював силует свого батька. У районі батькового живота хлопчик намалював круг і сказав, що малює у ньому печінку. У п`яту чергу хлопчик лише схематично позначив мамочку ОСОБА_13 . Порядок появи персонажів на малюнку свідчить, що максимальну емоційну прив`язаність ОСОБА_9 відчуває до ОСОБА_51 (зведеного брата батька) та бабусі ОСОБА_13 (матері батька). Водночас максимальна за розмірами і найбільш деталізована постать батька свідчить про найбільшу значущість в житті хлопчика, а також вказує на безумовне визнання його авторитету з боку останнього. Переважання чорних штрихованих зон і особливо зображення внутрішніх органів є доволі тривожним показником, що зазвичай пояснюється пережитим дитиною важким психотравмувальним досвідом чи сильним стресом. Чорний колір здебільшого є проекцією негативного емоційного стану дитини або наслідком негативізму і заперечення, які є ознаками продовження кризи трьох років. Свою біологічну матір хлопчик називає ОСОБА_44 , та на конкретні поставлені запитання психологу пояснив своє небажання відвідувати театр з ОСОБА_44 , оскільки вона курить, від неї з рота пахне вином і вона била тата, коли він ( ОСОБА_9 ) був у нього на руках.

Органом опіки та піклування Теребовлянської районної державної адміністрації у наданому висновку зазначено, що незважаючи на те, що хлопчик доволі впевнено і безапеляційно постулював ці тези, дітям 4-річного віку через брак особистого досвіду не властиво ідентифікувати запах вина чи турбуватися щодо тютюнопаління матері. Тому, найбільш ймовірно, ці спогади є результатом негативних настановлень чи зосередження дитячої уваги на цих аспектах з боку батька чи його родичів. У свідомості хлопчика його біологічна матір та її родичі, яких дитина називає команда злої ОСОБА_3, котра хоче мене забрати , мають стійке суб`єктивно-негативне емоційне забарвлення. Однак, попри декларативні заяви хлопчика про небажання жити із біологічною матір`ю, ОСОБА_9 вважає, що вона любить його.

15 жовтня 2019 року працівником служби у справах дітей Теребовлянської райдержадміністрації спільно із провідним фахівцем із соціальної роботи Теребовлянського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді (ТРЦСССДМ) проведено обстеження умов проживання малолітнього ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_3 .

Проведеним обстеженням встановлено, що ОСОБА_9 проживає з батьком ОСОБА_43 та його цивільною дружиною ОСОБА_13 (прізвище цивільної дружини ОСОБА_1 відмовився вказувати) у двохповерховому житловому будинку, в якому зроблено сучасний ремонт. ТРЦСССДМ підготовлено оцінку потреб сім`ї/особи, де проживає малолітня дитина ОСОБА_9 , та зроблено висновок про те, що сім`я не перебуває в складних життєвих обставинах. Посилаючись на те, що у матеріалах справи присутня тільки частина документів, зокрема, відсутня інформація щодо умов проживання матері дитини, що не дає можливості у повній мірі оцінювати умови, створені обома батьками для дитини, органом опіки та піклування Теребовлянської районної державної адміністрації зроблено висновок, що ОСОБА_1 створив належні умови для повноцінного розвитку та проживання малолітнього сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_3 , загрози життю та здоров`ю дитини не виявлено.

Надаючи оцінку зазначеному Висновку судом першої інстанції вірно зауважено, що органом опіки та піклування Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області у даному документі зазначено інформацію стосовно батька дитини, надану відповідними установами, яка міститься у матеріалах даної цивільної справи. Зокрема, характеристики із місця проживання та роботи ОСОБА_1 , Акти обстеження житлово-побутових умов, витяги про внесення відомостей у ЄРДР, довідки про відвідування дитиною ОСОБА_9 дошкільного навчального закладу та занять у Клубі Барса та Центрі розвитку дитини Дитячий Клуб .

Відтак, колегія суддів вважає, що вказаним висновком органу опіки та піклування Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області підтверджується лише той факт, що батько дитини - ОСОБА_1 , створив належні умови для повноцінного розвитку та проживання малолітнього сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_3 . Загрози життю та здоров`ю дитини не виявлено. Однак, органом опіки та піклування Теребовлянської районної державної адміністрації не надано відповіді на основне питання, а саме, проживання з ким із батьків відповідатиме якнайкращим інтересам малолітньої дитини - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Органом опіки та піклування Тернопільської міської ради надано Висновок щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю ОСОБА_3 .

(т.1 а.с.185-186)

Згідно вказаного висновку, працівниками служби у справах неповнолітніх та дітей проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана квартира є чотирьохкімнатною, з усіма комунальними зручностями та сучасним ремонтом. Для дитини відведено окрему кімнату, яка облаштована необхідними меблями, наявне місце для сну, письмовий стіл, дитячі іграшки, власна гардеробна кімната, створено відповідні умови для повноцінного та гармонійного розвитку. Власником квартири є ОСОБА_3 . Малолітній ОСОБА_9 зареєстрований у даному житлі. Згідно поданої декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , сума її доходу за звітний період 2018 рік становить 879520 гривень. Відповідно до інформації ТОВ Вел Брік від 18 грудня 2019 року ОСОБА_1 звільнений з посади директора ТОВ Вел Брік , за згодою сторін, та згідно інформації від 20 грудня 2019 року науково-практичного медичного центру Салютем , ОСОБА_1 працює на посаді менеджера з 20 грудня 2019 року з окладом 11000 гривень. Відповідно до інформації Струсівського дитячого ясла-садку від 19 грудня 2019 року, ОСОБА_9 відвідує дошкільний заклад з 06 вересня 2019 року, проте регулярно відвідує садок з 25 листопада 2019 року. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини, психологом-консультантом ОСОБА_52 проведено бесіду з малолітнім ОСОБА_9 в присутності батьків. Психологом з`ясовано, що дитина налякана, конфлікт між батьками щодо визначення місця проживання дитини є психотравмуючим для ОСОБА_9 . На підставі встановлених обставин, орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із матір`ю ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №138 від 19 лютого 2020 року Про затвердження висновку щодо визначення місця проживання малолітньої дитини , виконавчий комітет міської ради вирішив:

- висновок щодо визначення проживання малолітньої дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати непогодженим;

- зобов`язати батьків питання визначення проживання малолітньої дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вирішити за спільною згодою, з урахуванням рівності прав та обов`язків батьків щодо дитини та реєстрації постійного місця проживання дитини;

- рекомендовано батькам інформувати управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей про досягнення спільної згоди у вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- Службі у справах дітей управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей направити висновок до Тернопільського міськрайонного суду для вирішення питання по суті.

З даного приводу колегія суддів зазначає, що Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради у рішенні №138 від 19 лютого 2020 року Про затвердження висновку щодо визначення місця проживання малолітньої дитини не зазначено жодних причин відмови у затвердженні висновку органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю ОСОБА_3 .

(т.1 а.с.184)

Згідно листа Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради від 22 червня 2020 року №812/04-24 Управління підтримує висновок органу опіки та піклування в повному обсязі.

(т.1 а.с.232)

Згідно Відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради є самостійною юридичною особою.

Крім цього, в судовому засіданні апеляційного суду представник виконавчого комітету Тернопільської міської ради, як органу опіки та піклування, - юрисконсульт Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради Мелех О.Р. підтримала висновок органу опіки та піклування Тернопільської міської ради та просила його врахувати при вирішенні спору.

Вказаний висновок зроблено уповноваженими особами на підставі ретельного вивчення матеріалів справи, дослідження моральних якостей ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , після спілкування спеціалістом-психологом із малолітньою дитиною.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя роз`яснено, що при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати увагу на її вік та з`ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.

Відповідно до положень статті 12 Конвенції про права дитини держави- учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються дитини, при чому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

Стаття 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей наділяє суд повноваженнями надати можливість дитині висловити свою думку при вирішенні питань, які її стосуються, і приділяти цій думці належну увагу.

У вітчизняному законодавстві також закріплені відповідні положення щодо забезпечення права дитини на власну думку.

Відповідно до частин першої, другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Апеляційним судом в судовому з участю психолога - головного спеціаліста відділу з питань опіки та піклування служби у справах дітей управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради Сагат І.В. заслухано думку малолітньої дитини - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо визначення його місця проживання.

ОСОБА_9 в судовому засіданні повідомив, що проживає в с.Струсові з татусьом, мамусьою ОСОБА_13 , дідусем, бабусею та старшою сестрою татуся . Відвідує школу. Дружить з хлопчиком ОСОБА_53 . В Струсові йому подобається, бо там свіжий воздух . Він любить ходити гуляти в ліс, збирати гриби і смажити ковбаски. Хоче жити в Струсові з татом. На запитання суду, хто в нього ще є з рідних відповів ОСОБА_54 , він зараз в Польщі. Ще є Темік в Америці . На запитання суду, чи є в нього, можливо, дві матусі ОСОБА_9 категорично відповів, що в нього один татусь і одна матуся . Лише після уточнюючого запитання про те, з ким він проживав раніше повідомив, що проживав з мамою ОСОБА_44 , яка його б`є, плохо відноситься, кричить на мене, нервується. Коли нервується, то б`є. Я її боюсь. Коли я був на морі, я чуть-би не втопився в басейні, і вона за це мене била . Зазначив, що на день народження вона до нього не приїжджала та подарунків не привозила. Однак, сказати, коли в нього день народження (чи зимою, чи літом) не зміг. Маму ОСОБА_3 він боїться, бо вона приїжджає з дядьками і поліцією. Тато його деколи виводив до мами ОСОБА_3, і вона в нього запитувалася підвищеним тоном, коли вона його била. Період, коли він жив в Тернополі, пам`ятає не дуже добре. Але пам`ятає, як мама ОСОБА_44 його била. На уточнююче запитання повідомив, що в садочок його відводила мама ОСОБА_44 . Тато був в Струсові і до нього, ніби, не приїжджав. Після цього ОСОБА_9 повідомив, що мама ОСОБА_44 на татка багато судів робить . Також згадав, що їздив з мамою ОСОБА_44 на море, але з тієї поїздки пам`ятає лише те, що він ледь не втопився і мама ОСОБА_44 його за це набила. На запитання суду про те, що можливо, мама за нього злякалася, бо любить його ОСОБА_9 відповів: Ні. Я помню, як вона курила. Я пам`ятаю, що це не можна. Що це такі палочки. Вона пила. Вона лишала мене надовго з дідом ОСОБА_57 і чужими дядьками .

Надаючи оцінку думці неповнолітнього ОСОБА_9 колегія суддів враховує, що всі його спогади, які стосуються періоду проживання в м.Тернополі, формувалися до 22 березня 2019 року, коли батько ОСОБА_1 самовільно змінив його місце проживання. На той час дитині було 4 роки 6 місяців, а тому в силу його малого віку такі спогади не можуть бути чіткими. Про це неодноразово зауважив і сам ОСОБА_9 , зазначивши, що не дуже добре пам`ятає період, коли він жив в Тернополі з мамою ОСОБА_3, вказав, що батько не приїжджав до нього, коли він проживав в Тернополі, хоча в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 після розірвання щлюбу неодноразово бачився із сином, в т.ч. забирав його на вихідні в с.Струсів.

Також колегія суддів відмічає, що ОСОБА_9 взагалі не згадує свою біологічну матір - ОСОБА_3 , коли говорить про своїх рідних. Лише після уточнюючих запитань висловлюється про неї суто в негативному сенсі - що вона його б`є, погано відноситься, курить, п`є, робить на татка багато судів, приїжджає з поліцією і дядьками . Вважає своєю мамою співмешканку ОСОБА_1 - ОСОБА_58 .

Така суто негативна оцінка дитиною своєї матері різко дисонує із встановленими в судовому засіданні обставинами щодо відношення ОСОБА_3 до свого сина ОСОБА_9 .

Апеляційний суд наголошує, що органом опіки та піклування Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області констатовано, що дітям чотирьохрічного віку через брак особистого досвіду не властиво ідентифікувати запах вина чи турбуватися щодо тютюнопаління матері, тому, найбільш ймовірно, що вказані асоціації дитини відносно своєї біологічної матері є результатом негативних настановлень чи зосередження дитячої уваги на цих аспектах з боку батька чи його родичів.

Крім цього, у наданому ОСОБА_1 експертному висновку від 21 травня 2019 року в п.3.5 зазначено, що ОСОБА_9 намагається демонструвати емоційну відчуженість до своєї біологічної матері ОСОБА_3 та її родичів, котрі спілкуються з ним. Зокрема, хлопчик жодного разу не зображає біологічну матір на малюнку своєї сім`ї, а в коротких розповідях, ініційованих психологом, називає її ОСОБА_44 , не використовує слово мама і поведінково демонструє певний дискомфорт і напруженість. Навіть для власних позитивних спогадів про взаємини з матір`ю (відвідування Лего-театру) та бабусею ОСОБА_59 (мамою ОСОБА_3 ), яка навчила його рахувати, ОСОБА_9 схильний використовувати негативні інтерпретаційні рамки. Хлопчик стереотипно, здебільшого під дією зовнішніх настановлень приписує біологічній матері негативні ознаки-характеристики: курить, запах вина, прояви агресії тощо. У свідомості хлопчика його біологічна матір та її родичі, яких дитина називає команда злої ОСОБА_3, котра хоче мене забрати мають стійке суб`єктивно-негативне емоційне забарвлення. Хлопчик виявляє тривожність, згадуючи біологічну матір, водночас переконаний, що вона його любить, а він її ні. Проте, об`єктивних причин ворожості і страху дитини щодо її біологічної матері не виявлено. Здебільшого вони привнесені із зовні у суб`єктивну реальність хлопчика і відповідно усі його поведінкові реакції скеровуються цими уявленнями.

(т.1 а.с.78-79).

Колегія суддів зазначає, що згода дитини на проживання з одним із батьків не може бути абсолютною для суду, якщо така згода не буде відповідати та сприяти захисту прав та інтересів дитини.

Враховуючи думку дитини, суди повинні розуміти, що малолітня дитина є вразливою до маніпуляцій зі сторони дорослих, а також враховувати всі обставини, що могли спричинити формування саме такого бажання в дитини (зокрема, дитина тривалий час проживає з батьком, який чинить перешкоди у спілкування матері з сином, що призвело до такого негативного наслідку, як втрата сталих емоційних зв`язків матері та дитини).

Таким чином, саме лише висловлене дитиною бажання проживати з батьком не може бути безумовною підставою для відповідного визначення місця проживання, оскільки при вирішенні спору, що стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, а дитина потребує уваги, підтримки і любові обох батьків, суди повинні ґрунтовно дослідити та оцінити всі обставини справи, надати належну правову оцінку доказам: кожному конкретно взятому та у сукупності.

Аналогічний висновок викладений у постанові КЦС у складі Верховного Суду від 27 січня 2021 року.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в Постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 607/25451/19 вказав, що проживання малолітньої дитини з батьком, у сім`ї якого створені належні умови для виховання, навчання та гармонійного розвитку дитини, виховання та піклування батька про дитину, є свідченням належного виконання батьком своїх батьківських обов`язків та не може бути безумовною підставою для визначення місця проживання дитини саме з ним.

Апеляційний суд зазначає, що кожна дитина має основоположне право та потребу в безпечних та люблячих стосунках з обома батьками. З огляду на малий вік дитини, саме мама ОСОБА_3 формувала у свого сина ОСОБА_9 позитивне ставлення до батька ОСОБА_1 , який безперешкодно мав можливість зустрічатися та спілкуватися із сином, забирати його на вихідні. За час проживання із матір`ю син прихильно ставився до неї і виявляв любов, що підтверджується, зокрема, довідкою №3 від 10 квітня 2019 року, виданою ТОВ Дошкільний навчальний заклад (дитячий ясла-садок) Затишок (т.1 а.с.12), фотосвітлинами (т.3 а.с.75-77, т.4 а.с.232), показаннями допитаних судом першої інстанції свідків ОСОБА_25 та ОСОБА_26 .

Однак, після проживання із батьком ОСОБА_9 почав різко негативно відноситись до матері.

Фактично в результаті впливу батька та його рідних на дитину шляхом формування негативного образу рідної матері, яку він до цього любив, спонукання ОСОБА_9 без будь-якої правомірної причини відмовитися від контактів із нею, підміни сприйняття рідної матері особою своєї співмешканки на ім`я ОСОБА_13 , має місце штучне відчуження ОСОБА_3 від її сина.

Саме батько ОСОБА_60 формує у нього спотворену уяву про свою рідну матір ( команда злої ОСОБА_3, яка хоче його викрасти ), підсилює страхи і тривожність хлопчика, спричиняючи шкоду його психологічному здоров`ю.

Вказане свідчить про негативний вплив відповідача на формування у дитини сприйняття образу сім`ї та шанобливе відношення до обох батьків.

Враховуючи викладене, думка дитини щодо її бажання проживати з батьком у контексті даної справи є для суду непереконливою з огляду на те, що останнім часом ОСОБА_9 проживає з батьком та зазнає його впливу, малолітній вік дитини, обмеження спілкування з матір`ю та конфлікт між батьками щодо визначення місця проживання сина.

Задовільняючи позов ОСОБА_3 судом першої інстанції враховано вік неповнолітнього ОСОБА_9 , можливість матері забезпечити належні умови проживання, виховання та розвитку сина, оскільки вона має у приватній власності квартиру, позитивно характеризується за місцем проживання, є дбайливою матір`ю, за час проживання дитини з нею належним чином його виховувала в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, піклувалася про його здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, сприяла розвитку здібностей дитини, оплачувала заняття, виявляла інтерес до суспільного життя ОСОБА_9 в садку серед однолітків.

При цьому судом першої інстанції також враховано, що ОСОБА_1 під час розгляду справи не надав доказів на підтвердження наявності у нього у власності житла та на якій правовій підставі він проживає у житловому будинку по АДРЕСА_3 , у якому, на даний час, разом із ним проживає неповнолітній син ОСОБА_9 .

Крім цього, в ході розгляду справи ОСОБА_1 відмовлявся вказати прізвище, ім`я та по-батькові своєї співмешканки , із якою на даний час проживає він і малолітній ОСОБА_9 , та зазначити будь-яку інформацію відносно неї, що має суттєве значення при розгляді спору. Лише в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 назвав її прізвище - ОСОБА_61 . Не було ним суду першої інстанції надано жодних доказів щодо того, як вказана особа відноситься до дитини, як і не зазначено про її соціальний статус, характер занять, тощо.

Судом першої інстанції враховано, що батько ОСОБА_9 , у разі визначення місця проживання дитини з матір`ю, не обмежений у своєму праві на спілкування та участь у вихованні сина.

Враховуючи наведені обставини колегія суддів вважає, що задля якнайкращого забезпечення інтересів дитини, судом вірно визначено її місце проживання з матір`ю ОСОБА_3 .

Також колегія суддів не приймає до уваги та вважає безпідставними посилання апелянта на допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права щодо розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 та його представника.

У відповідності до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.2 ст.89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Задовольняючи первісний позов та відмовляючи в задоволені зустрічного судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та дано правильну оцінку доказам.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.

Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 листопада 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови - 20 січня 2022 року.

Головуючий

Судді