Рішення

від 11.10.2007 по справі 36/227

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

36/227

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

11.10.07 р.                                                                               Справа № 36/227                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді:Будко Н.В., при секретарі судового засідання Крючковой К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Приватного підприємства „Торговий Дім „Дон-Цукор” м.Донецьк до Закритого акціонерного товариства „Єнакіївський міський молочний завод” м.Єнакієве про стягнення 75 220грн. 20коп.

За участю:

Представників сторін:

Від позивача: Пантикіна Ю.О. по дов.;

Від відповідача: Мелещенко Л.В. по дов.;

                                                                                З 02.10.07р. по 11.10.07р. у судовому

                                                                                    засіданні згідно ст. 77 Господарського

                                                                                       процесуального  кодексу України

                                                                                       оголошувалась перерва.

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач, Приватне підприємство „Торговий дім „Дон-Цукор” м.Донецьк,  звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства „Єнакіївський міський молочний завод” м.Єнакієве, про стягнення заборгованості в сумі 38 280грн. 00коп., штрафу в сумі 3 828грн. та пені в сумі 33 112грн. 20коп.

          В ході розгляду спору позивач також надав клопотання №315/2 від 09.10.07р., в якому просить суд стягнути з відповідача також витрати по сплаті послуг адвоката в сумі 4 500грн.

          В обґрунтування вимог посилається на договір №02/07-01 від 01.02.07р.,  специфікацію, накладну, податкову накладну, рахунок-фактуру, акт звірки взаєморозрахунків.

Відповідач позовні вимоги не визнає, оскільки позивачем не була надана специфікація до договору, у зв'язку з цим вважає, що між сторонами не було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, які повинні бути визначені у специфікації, а тому договір купівлі-продажу №02/07-01 від 01.02.07р. слід визнати неукладеним. Крім того, відповідач посилається на те, що порядок оплати у договорі визначений двобічно: 1)протягом 2-х банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури (п.3.3), 2) протягом 14 днів з моменту отримання товару (п.3.8).  Також відповідач заперечує проти нарахування штрафу в сумі 3 828грн., оскільки позивачем недоведено надіслання рахунків-фактур та отримання їх відповідачем, які відповідно до п.3.3 договору повинні бути сплачені протягом 2-х банківських днів з моменту отримання, та вважає договір неукладеним. Разом з тим, відповідач заперечує проти нарахування пені у розмірі 0,5% від вартості товару за кожен день прострочення, оскільки розмір пені суперечить вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО:

          01.02.07р. позивач, Приватне підприємство „Торговий Дім „Дон-Цукор”, та відповідач, Закрите акціонерне товариство „Єнакіївський міський молочний завод”, уклали договір купівлі-продажу №02/07-01.

          Згідно п.1.1 договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити його вартість у відповідності з договором.

          Специфікацією  №1 до договору №02/07-01 від 01.02.07р., яка є його невід'ємною частиною,  сторони визначили найменування товару – цукор-пісок, кількість – 13200кг., ціну – 2900грн./тн. з урахуванням ПДВ, загальну суму – 38280грн. з урахуванням ПДВ, та строк оплати – до 16.02.07р.

          На виконання умов договору позивач передав відповідачу цукор-пісок у кількості 13200кг. на суму 38280грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідачем означений товар прийнято, що підтверджується накладною №42 від 02.02.07р., та податковою накладною №42 від 02.02.07р.

На підставі вищезазначеного господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачу товару на суму 38 280грн. 00коп., тобто зобов'язання позивача виконано належним чином відповідно до п.1.1 договору.

Як зазначалося раніше, відповідач повинен був оплатити товар у строк до 16.02.07р.

Для оплати товару позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру №42 від 02.02.07р. на суму 38 280грн., який відповідачем оплачений не був.

Доказів оплати заборгованості в сумі 38 280грн. 00коп. відповідач не представив, у зв'язку з чим суд робить висновок, що зобов'язання відповідача перед позивачем на момент прийняття рішення суду залишилось невиконаним, що є порушенням вимог статей  525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

          За таких обставин, враховуючи те, що факт заборгованості підтверджений матеріалами справи, договором №02/07-01 від 01.02.07р., специфікацією, накладною, податковою накладною, рахунок-фактурою,  суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача  заборгованості за поставлену продукцію в сумі 38 280грн. 00коп. обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Невчасне виконання грошового зобов'язання за умовами пункту 5.4 договору тягне за собою обов'язок сплати пені у розмірі 0,5% боргу за кожен день прострочення оплати, що не повністю відповідає змісту статей 231-232 ГК України та статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

Зокрема, частиною 6 статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення виконання грошового зобов'язання встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або Договором. Водночас, частина 1 вказаної правової норми зазначає, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Статтями 1 та 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, наразі розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Норми статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” є імперативними та такими, що кореспондуються з нормами статей 231-232 ГК України, а оскільки в силу статті 175 ГК України вищевказані норми є спеціальними відносно диспозитивних норм статей 549-550 ЦК України, то суд вважає, що умови пункту 5.4 Договору можуть бути застосовані судом лише в частині, що не суперечить чинному законодавству України, тобто нарахуванню підлягає пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 33 112,30 грн. підлягають лише частковому задоволенню, за арифметичним розрахунком суду – у розмірі 3 084грн.42коп.  (38280 х 173дня х (8,5%х2)/365).

Крім того, однією з вимог позивача є стягнення штрафу в сумі 3 828грн. на підставі п.5.5 договору.

Згідно п.5.5 договору передбачено, що за порушення п.3.7 договору на відповідача покладається відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 10% від суми, яка підлягає сплаті.

Відповідно до п.3.7 договору, у разі неможливості оплати згідно п.3.3 договору відповідач зобов'язаний повідомити про це позивача за 1 день до строку оплати.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що відповідач зобов'язується оплатити вартість товару протягом 2-х банківських днів з моменту отримання ним рахунок-фактури.

Ухвалами від 14.08.07р. та від 29.08.07р. суд  зобов'язав позивача надати рахунок-фактуру з доказами її направлення відповідачу.

Позивач надав суду рахунок-фактуру №42 від 02.02.07р. на суму 38 280грн., однак доказів її направлення відповідачу не представив.

У зв'язку з цим суд вважає, що відповідачем не були порушені умови п.п.3.3,3.7 договору, оскільки рахунку-фактури від позивача він не отримував, а отже, немає ніяких правових підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді штрафу згідно п.5.5 договору.

За таких обставин господарський суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу в сумі 3 828грн.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позов суд вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються наявною у матеріалах справи специфікацією №1 до договору №02/07-01 від 01.02.07р., підписаною представниками сторін без зауважень та заперечень і скріпленою печатками обох підприємств, в якій сторони визначили найменування товару, його кількість, ціну та умови оплати. Твердження відповідача стосовно того, що у договорі двобічно визначені строки оплати суд вважає безпідставними та не приймає до уваги, оскільки п.п.1.5 Специфікації №1 до договору сторони чітко визначили умови оплати за товар, поставлений по накладній №42 від 02.02.07р. – до 16.02.07р.

Також,  позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката в сумі 4 500грн.

Факт надання позивачу адвокатських послуг підтверджений угодою від 27.08.07р.,  укладеною між позивачем та адвокатом Пантикіною Ю.О., свідоцтвом на право зайняття адвокатською діяльністю №1718, ордером №27 від 20.08.07р., розрахунковою квитанцією АААЙ №307749 від 09.10.07р. та платіжним дорученням №421 від 09.10.07р.

Згідно статті 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”. Статтею 12 Закону України „Про адвокатуру” зазначено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між юридичною особою і адвокатом. Між позивачем та адвокатом Пантикіною Ю.О. (свідоцтво № 1718 від 18.06.04 року) 27.08.07 року укладено угоду  про надання адвокатських послуг.

Пунктом 3.1 зазначеної угоди  встановлено розмір витрат за послуги адвоката в сумі 4 500 грн., в тому числі податок з доходів фізичних осіб в сумі 675грн., які сплачено позивачем квитанцією АААЙ №307749 від 09.10.07р. та платіжним дорученням №421 від 09.10.07р.

Однак оскільки витрати по сплаті послуг адвоката відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України входять до складу судових витрат, які у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно задоволеній частині позовних вимог (ст. 49 ГПК України), господарський суд вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати по сплаті адвокатських послуг в сумі 2 474грн. 60коп.

Витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України також покладаються на відповідача пропорційно задоволеній частині позову.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 525, 526, 614 ЦК України, ст. ст. 173, 193 ГК України, керуючись ст. ст. 33,49, 82, 84, 85 ГПК України суд,-

ВИРІШИВ:

          Позов Приватного підприємства „Торговий Дім „Дон-Цукор” м.Донецьк до Закритого акціонерного товариства „Єнакіївський міський молочний завод” м.Єнакієве про стягнення 75 220грн. 20коп. задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Єнакіївський міський молочний завод” ЄДРПОУ 00445245 (86414, Донецька область, м.Єнакієве, пр.Берегового, б.10, р/р26005301636070 у філії „Відділення Промінвестбанку в м.Єнакієве Донецької області”, МФО 334215) на користь Приватного підприємства „Торговий Дім „Дон-Цукор” ЄДРПОУ 32516581 (83000, м.Донецьк, вул. 50 років СРСР, 112/33, р/р26006081476000 в АППБ „Аваль”, МФО335076) основний борг в сумі 38 280грн. 00коп., пеню в сумі 3 084грн. 42коп., витрати по сплаті адвокатських послуг в сумі 2 474грн. 60коп., витрати по сплаті держмита в сумі 413грн. 65коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 64грн. 89коп.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.          

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                         Будко Н.В.