Ухвала

від 24.01.2022 по справі 2-282/11

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Провадження № 6/641/36/2022 Справа № 2-282/11

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2022 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Музиченко В.О.,

за участю секретаря - Думчикової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові подання приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 , стягувач ТОВ ФК Гефест , -

встановив:

Приватний виконавець Виконавчого округу Харківської області Близнюков Ю.В. звернувся у суд із поданням про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виконання вимоги виконавчого листа № 613/1005/20 від 25.01.2021.

Відповідно до ч.2 ст. 439 ЦПК України суд розглядає подання негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

Приватний виконавець Близнюков Ю.В. до суду не з`явився, просив розглядати подання за його відсутності.

В обґрунтування подання посилається на те, що у нього на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження № 67776808 з примусового виконання виконавчого листа 2-2282/11 від 03.11.2011 виданого Зміївським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ Надра заборгованості за кредитним договором № 6/4/26/007/480-К/687 від 25.07.2007 у розмірі 760996,21 грн. Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 05.12.2019 у вищевказаному виконавчому листі замінено стягувача на ТОВ ФК Гефест . Під час виконання вказаного рішення встановлено, що вжиті виконавцем заходи щодо звернення стягнення на кошти та рухоме майно боржника не призвели до очікуваного результату у вигляді повного та фактичного виконання обов`язків боржника за виконавчими документами, у зв`язку з чим виникла необхідність звернутись до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння, з метою пошуку та звернення стягнення на рухоме майно боржник, яке не підлягає державній реєстрації, опису та арешту такого майна.

Рішення на сьогоднішній день боржником не виконується, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" .

Дослідивши матеріали подання та додані до нього матеріали, суд встановив такі факти та відповідні ним правовідносини, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.11.2011 року Зміївським районним судом Харківської області було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ Надра заборгованості за кредитним договором № 6/4/26/007/480-К/687 від 25.07.2007 у розмірі 760996,21 грн. Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 05.12.2019 у вищевказаному виконавчому листі замінено стягувача на ТОВ ФК Гефест .

При цьому суд звертає увагу, що у поданні приватного виконавця зазначено, що примусове проникнення до житла необхідне для виконання вимог виконавчого листа № 613/1005/20 від 25.01.2021 виданого Богодухівським районним судом Харківської області, однак до суду надано копію виконавчого листа у справі № 2-282/11 виданого Зміївським районним судом м. Харкова.

06.12.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Близнюковим Ю.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 67776808, та того ж дня копію постанови було направлено сторонам, докази отримання суду не надані.

06.12.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Близнюковим Ю.В. було винесено постанову про арешт коштів боржника.

З метою пошуку рухомого майна боржника приватним виконавцем були направлені запити.

Згідно відповіді Державної фіскальної служби від 06.12.2021 про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої відокремлені підрозділи, юридичну особу та фізичну особу - підприємця знято з обліку контролюючих органах.

Згідно відомостей, отриманих від вказаних банківських установ за допомогою прикладного програмного інтерфейсу автоматизованої системи виконавчого провадження, боржник має відкритий рахунок в АТ КБ Приват банк , залишок коштів на рахунку становить 22586,99 грн.

Згідно відповіді Міністерства внутрішніх справ України на запит № 125593031 від 06.12.2021 в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби.

Згідно з положенням статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону , а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною восьмою статті 48 Закону України Про виконавче провадження виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело прав.

Виконання судового рішення є також сферою регулювання статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , так як виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.

Як зазначено у статті 30 Конституції України , статті 311 ЦК України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства.

Отже, за змістом наведених норм національного та міжнародного законодавства, проникнення у житло чи іншого володіння боржника, як обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим.

Частиною першою статті 439 ЦПК України передбачено, що питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Рішення суду про проникнення в житло боржника має бути вмотивоване. Це свідчить про те, що суду мають бути надані переконливі докази, які б свідчили про те, що державний виконавець (приватний виконавець) вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до житла чи іншого володіння боржника, проте це не дало результатів.

Юридично важливою обставиною при розгляді подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника є не лише факт невиконання рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення боржника для проведення опису й арешту його майна, а саме перешкоджання виконавцю у вчиненні таких дій.

Матеріали справи не містять доказів про те, що боржник був обізнаний про намір державного виконавця вчинити виконавчі дії з опису та арешту його майна, яке перебуває у кв. АДРЕСА_2 , приватним виконавцем не надано суду доказів про особу якій належить житло в яке він просить дозволу проникнути, не надано відомостей про зареєстроване місце проживання боржника. Виконавчий лист виданий 03.11.2011 року, тобто більше 10 років тому, за вказаній період часу боржник міг змінити місце проживання та реєстрації, однак приватним виконавцем не надано підтверджень встановлення місця перебування боржника на день відкриття виконавчого провадження. Крім того суд зазначає, що до подання приватним виконавцем не додано жодного підтвердження, що приватний виконавець здійснював вихід за місцем перебування боржника та йому були здійсненні перешкоди у виконанні рішення суду.

Таким чином, приватним виконавцем суду не надано доказів саме ухилення боржника від виконання рішення суду та перешкоджанню ним у здійсненні виконавчих дій, внаслідок чого підстави для примусового проникнення виконавця до житла боржника, відсутні.

Керуючись ст. ст. 260 , 439 ЦПК України , суд, -

ухвалив:

В задоволенні подання приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 , стягувач ТОВ ФК Гефест - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя -В. О. Музиченко