Постанова

від 31.01.2022 по справі 2-282/11

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-282/11

Провадження № 22-ц/4808/284/22

Головуючий у 1 інстанції Яремин М. П.

Суддя-доповідач Томин

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2022 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючої Томин О.О.,

суддів: Девляшевського В.А., Пнівчук О.В.

за участю секретаря Мельник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Дикуна Ігоря Васильовича на ухвалу Коломийського міськрайонного суду, постановлену суддею Яремин М.П. 15 грудня 2021 року в м. Коломиї у справі за заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про перегляд ухвал Коломийського міськрайонного суду від 11 серпня 2020 року та від 8 вересня 2020 року за нововиявленими обставинами в цивільній справі за позовом ПАТ Укрсиббанк до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором про надання споживчого кредиту,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2021 року ОСОБА_5 , ОСОБА_1 звернулися в суд із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Коломийського міськрайонного суду від 11.08.2020 року про заміну сторони виконавчого провадження №2-282/11 та ухвали Коломийського міськрайонного суду від 08.09.2020 року про виправлення описки в ухвалі Коломийського міськрайонного суду від 11.08.2020 року у даній справі.

Заяву обґрунтовано тим, що 09.07.2020 року ТОВ ФК Укрфінстандарт набуло право вимоги за Договором про надання споживчого кредиту №11167282000 від 13.06.2007 року на підставі Договору факторингу №2020/07-2 від 09.07.2020 року, укладеного з АТ УкрСиббанк . Цієї ж дати ОСОБА_6 набув право вимоги за вищевказаним Договором про надання споживчого кредиту до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на підставі Договору відступлення прав вимоги за №09-07/ФК-20, укладеного з ТОВ ФК Укрфінстандарт .

Згідно з ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 11.08.2020 року (справа №2-282/11) замінено стягувача у виконавчому листі №2-282/11 від 28.04.2014 року у виконавчому провадженні №56196857, відкритому Коломийським міськрайонним відділом державної виконавчої служби, а саме АТ УкрСиббанк на ОСОБА_6 на підставі вказаного договору відступлення права вимоги №09-07/ФК-20 від 09.07.2020 року.

08.09.2020 року у вказаній справі винесена ухвала про виправлення описки в ухвалі від 11.08.2020 року. Зазначено замінити у виконавчих листах №2-282/11 від 28.04.2014 року сторону стягувача на його правонаступника - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заявники зазначають, що розгляд справи відбувався без їхньої участі. Вказані ухвали набрали законної сили.

ОСОБА_6 є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , і замінюючи стягувача, на думку заявників, останні бажали щоб не відбулося стягнення на предмет іпотеки в АДРЕСА_1 , яка повністю покривала кредит.

На підставі вказаних ухвал приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицьким В.В. відкрито виконавче провадження, накладено арешт на зарплатні рахунки заявників та з останніх стягуються по 20% із заробітної плати. Таким чином стягувач отримав значні грошові кошти. При цьому не відбувається жодного стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Посилаючись на п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України вважають, що на даний час виникли нововиявлені обставини, внаслідок чого слід скасувати вищевказані ухвали суду від 11.08.2020 року та 08.09.2020 року. Зокрема, їм не було і не могло бути відомо, що відповідно до Договору відступлення права вимоги №09-07/ФК-20 від 09.07.2020 року ОСОБА_6 як фізична особа не відноситься до фінансових установ в розумінні Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , яка може надавати фінансові послуги, в тому числі і у формі факторингу, і таким чином набувати права стягувача у виконавчому провадженні.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 18.08.2021 року (справа №346/5004/20), яке набрало законної сили 25.09.2021 року, Договір відступлення права вимоги №09-07/ФК-20 від 09.07.2020 року визнано недійсним. 15.10.2021 року заявниками приватному виконавцю Витвицькому В.В. подана заява, згідно з якою просили припинити з них будь-які стягнення та скасувати всі арешти, що накладені ним в користь ОСОБА_6 у зв`язку з визнанням вказаного договору недійсним, оскільки ОСОБА_6 не може виступати стягувачем відносно заявників. 02.11.2021 року останні дізнались про існування обставин для перегляду судового рішення після отримання відповіді приватного виконавця, згідно з якою він не може припинити стягнення в користь ОСОБА_6 , оскільки в ЄДРСР є не скасована ухвала Коломийського міськрайонного суду від 11.08.2020 року, а також їм роз`яснено право перегляду вказаної ухвали за нововиявленими обставинами.

Крім того заявники вказують, що оскільки з них продовжується стягнення в користь ОСОБА_6 , то таке до розгляду заяви по суті слід зупинити. Виходячи із специфіки наведеного ст. 34 Закону України Про виконавче провадження підставою для його застосування є оскарження виконавчого документа (в їхньому випадку продовження стягнення в користь ОСОБА_6 ). Невжиття заходів шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого листа може ускладнити ефективний захист заявниками своїх прав у випадку фактичного продовження виконання стягнення в користь ОСОБА_6 .

Просили зупинити стягнення, яке здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицьким В.В. в користь ОСОБА_6 ; скасувати ухвали Коломийського міськрайонного суду від 11.08.2020 року та від 08.09.2020 року за нововиявленими обставинами; ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в заміні стягувача на його правонаступника ОСОБА_6 .

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 15 грудня 2021 року в задоволенні вимоги (клопотання) про зупинення стягнення, яке здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицьким В.В., в користь ОСОБА_6 , відмовлено. В задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Коломийського міськрайонного суду від 11.08.2020 року про заміну сторони виконавчого провадження та ухвали Коломийського міськрайонного суду від 08.09.2020 року про виправлення описки в ухвалі від 11.08.2020 року в цивільній справі за позовом ПАТ УкрСиббанк до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором про надання споживчого кредиту, відмовлено.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Дикун І.В. подав апеляційну скаргу. Вважає дану ухвалу незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вважає, що суд не взяв до уваги доводи заявників щодо того, що ОСОБА_6 не може виступати стягувачем відносно них, оскільки Договір відступлення права вимоги №09-07/ФК-20 від 09.07.2020 року визнано судом недійсним. Однак, ними була отримана письмова відповідь від приватного виконавця, згідно якої він не може припинити стягнення в користь ОСОБА_6 , оскільки в ЄДРСР є не скасована ухвала суду від 11.08.2020 року; роз`яснено право перегляду даної ухвали за нововиявленими обставинами.

Зазначає, що суд першої інстанції у порушення вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України не розглянув у встановлений строк заяву про забезпечення заяви про перегляд судового рішення за новивиявленими обставинами. Фактично така була розглянута тільки 15.12.2021 року. Оскільки суд не розглядав заяву про забезпечення, така була подана заявниками повторно 15.11.2021 року, і того ж дня суд постановив ухвалу, якою необґрунтовано відмовив в її задоволенні.

Зазначає, що визнання (встановлення) рішенням Коломийського міськрайонного суду від 18.08.2021 року у справі №346/5004/20 Договору відступлення права вимоги №09-07/ФК-20 від 09.07.2020 року недійсним є нововиявленою обставиною, оскільки ця обставина існувала на момент заміни стягувача, не могла бути йому відомою та є істотною, бо її врахування судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.

Посилається на висновки Верховного Суду у постановах від 25.05.2021 року у справі №752/4995/17, від 02.07.2018 року у справі №922/3388/15, від 19/5009/1481/11 від 03.08.2018 року, від 12.11.2020 року у справі №910/23892/16.

Просить оскаржувану ухвалу суду скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким скасувати ухвали Коломийського міськрайонного суду від 11.08.2020 року та від 08.09.2020 року в справі №2-282/11 за нововиявленими обставинами, внаслідок чого відмовити в заміні стягувача (АТ УкрСиббанк ) на його правонаступника ОСОБА_6 .

В судовому засіданні апеляційного суду представник апелянтів - адвокат Дикун І.В. доводи апеляційної скарги підтримав з мотивів, наведених у ній.

Представник стягувача ОСОБА_6 - адвокат Чеботар В.В. проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив оскаржувані ухвали суду першої інстанції залишити без змін.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, повідомлялися про час та місце розгляду справи належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників апелянтів та стягувача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Коломийського міськрайонного суду від 16.09.2013 року в справі №2-282/11 задоволено позов ПАТ Укрсиббанк до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором про надання споживчого кредиту. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ Укрсиббанк за Договором про надання споживчого кредиту №11167282000 від 13.06.2007 року заборгованість станом на 30.09.2010 року - 71098,08 швейцарських франків, що становить 576007,57 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом - 6496,51 швейцарських франків, що становить 52632,07 грн., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом 11010,31 грн., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах 3718,71 грн., штрафу - 500 грн., та судові витрати в розмірі 1700 грн. судового збору і 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення; з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ Укрсиббанк за Договором про надання споживчого кредиту №11167282000 від 13.06.2007 року заборгованість станом на 30.09.2010 року - 71098,08 швейцарських франків, що становить 576007,57 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом - 6496,51 швейцарських франків, що становить 52632,07 грн., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом 11010,31 грн., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах 3718,71 грн., штрафу - 500 грн., та судові витрати в розмірі 1700 грн. судового збору і 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення; з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ Укрсиббанк за Договором про надання споживчого кредиту №11167282000 від 13.06.2007 року заборгованість станом на 30.09.2010 року - 71098,08 швейцарських франків, що становить 576007,57 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом - 6496,51 швейцарських франків, що становить 52632,07 грн., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом 11010,31 грн., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах 3718,71 грн., штрафу - 500 грн., та судові витрати в розмірі 1700 грн. судового збору і 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення (т. 2, а.с. 84-89).

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 10.01.2014 року рішення Коломийського міськрайонного суду від 16.09.2013 року залишено без змін (т. 2, а.с. 145-146).

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 05.03.2019 року з урахуванням ухвали від 08.08.2019 року про виправлення описки змінено спосіб виконання рішення Коломийського міськрайонного суду від 16.09.2013 року в частині стягнення з ОСОБА_1 11010 грн. 31 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту в користь ПАТ Укрсиббанк із звернення стягнення на отримувані доходи на звернення стягнення на телевізор, холодильник, інше наявне рухоме майно ОСОБА_1 , яке знаходиться по місцю її проживання в АДРЕСА_2 (т. 3, а.с. 71-72).

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 11.08.2020 року задоволено заяву ОСОБА_6 про заміну сторони її правонаступником. Замінено сторону стягувача у виконавчому листі №2-282/11 від 28.01.2014 року у виконавчому провадженні №56196857, відкритому Коломийським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 16.04.2018 року, на його правонаступника - ОСОБА_6 (на підставі Договору відступлення права вимоги №09-07/ФК-20 від 09.07.2020 року, укладеного з ТзОВ ФК Укрфінстандарт ) (т. 3, а.с. 172-174).

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 08.09.2020 року виправлено описки в ухвалі Коломийського міськрайонного суду від 11.08.2020 року, з викладенням абзацу 2 резолютивної частини в новій редакції Замінити сторону стягувача у виконавчих листах №2-282/11 від 28.01.2014 року на його правонаступника - ОСОБА_6 (т. 3, а.с. 177-178).

Встановлено також, що рішеннямКоломийського міськрайонного суду від 18.08.2021 року в справі №346/5004/20 визнано недійсним Договір відступлення прав вимоги №09-07/ФК-20 від 09.07.2020 року. В рішенні зазначено, що як вбачається з встановлених судом обставин, з укладенням оспорюваного договору про відступлення права вимоги відбулася заміна кредитодавця, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на фізичну особу, яка не може надавати фінансові послуги згідно з наведеними нормами права (т. 4, а.с. 6-10).

Дане рішення суду набрало законної сили 25.09.2021 року.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, на які посилаються заявники в своїй заяві про перегляд ухвал, не є нововиявленими в розумінні положень ст. 423 ЦПК України та не спростовують факти, покладені в основу цих ухвал. Доводи заявників про перегляд ухвал за нововиявленими обставинами свідчать про їхню незгоду із вказаними ухвалами, що не є підставою для їх перегляду за нововиявленими обставинами.

Однак апеляційний суд не може погодитися із такими висновками з огляд у на наступне.

Відповідно до ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення.

Тобто за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.

Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

Суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Звертаючись до суду із заявою про перегляд ухвал Коломийського міськрайонного суду від 08.09.2020 року та від 11.08.2020 року за нововиявленими обставинами, заявники посилались на визнання рішенням Коломийського міськрайонного суду від 18.08.2021 року в справі №346/5004/20 недійсним Договору відступлення прав вимоги №09-07/ФК-20 від 09.07.2020 року, укладеного між ТОВ ФК Укрфінстандарт та ОСОБА_6 .

Статтею 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Частиною 2 статті 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення (частина перша статті 236 ЦК України).

Як зазначено в правовому висновку, викладеному в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 03.08.2018 року у справі №19/5009/1481/11, як нововиявлену обставину суд враховує встановлений рішенням суду факт недійсності договору в силу закону, оскільки, виходячи з норм ст. 236 ЦК України, ця обставина існувала на момент винесення судом ухвали, яка є предметом перегляду за заявою, однак стала відомою після прийняття рішення в межах іншої справи.

На переконання об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначена обставина містить всі складові для надання їй статусу нововиявленої: існування її на час розгляду справи; ця обставини не могла бути відома заявникові на час розгляду цієї справи; істотність даної обставини для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживання (див. пп. 27-28 рішення від 18 листопада 2004 року у справі Правєдная проти Росії №69529/01 та п. 46 рішення від 6 грудня 2005 року у справі Попов проти Молдови №2). Однак при цьому Суд наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (див. рішення Суду у справі Брумареску проти Румунії від 28 жовтня 1999 року). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (див. п.п. 51-52 рішення Суду у справі Рябих проти Росії від 24 червня 2003 року; ухвала Суду щодо прийнятності заяви №62608/00 Агротехсервіс проти України ; п.п. 42-44 рішення Суду у справі Желтяков проти України від 9 червня 2011 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (див. пп. 27-34 рішення Суду у справі Праведная проти Росії від 18 листопада 2004 року).

При цьому відсутність заборгованості боржника за виконавчим провадженням перед стягувачем і закінчення виконавчого провадження не впливає на факт наявності у цьому зв`язку нововиявленої обставини.

Схожих висновків дійшла і Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25.05.2021 року у справі №752/4995/17 (провадження №14-41цс21), яка, зокрема, не знайшла підстав для відступу від означених висновків в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 03.08.2018 року у справі №19/5009/1481/11, та зазначила, що нововиявленою обставиною є не факт ухвалення судового рішення, не самe це рішення як юридичний факт, а обставина, яку у ньому встановив суд.

І така обставина існувала на час розгляду справи, однак не могла тоді бути відомою заявникам.

Враховуючи викладене, перевіряючи обґрунтованість наведених заявниками доводів щодо наявності (відсутності) нововиявлених обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що наведена обставина не є нововиявленою в розумінні ст. 423 ЦПК України.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду, що оскаржується, скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про перегляд ухвал Коломийського міськрайонного суду від 11 серпня 2020 року та від 8 вересня 2020 року за нововиявленими обставинами шляхом скасування таких ухвал і відмови у задоволенні заяви ОСОБА_6 про заміну стягувача у виконавчих листах №2-282/11 від 28.01.2014 року на його правонаступника - ОСОБА_6 .

Разом з тим, що стосується заявленого при поданні до суду першої інстанції в заяві про перегляд ухвал за ново виявленими обставинами про зупинення стягнення, яке здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицьким В.В. у користь ОСОБА_6 , то суд зазначає, що така заява була вирішена судом ухвалою від 15.11.2021 року в порядку ст.ст. 150, 153 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає стягненню по 1729 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій кожному.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Дикуна Ігоря Васильовича задовольнити.

Ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 15 грудня 2021 року скасувати, ухвалити нове судове рішення.

Заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про перегляд ухвал Коломийського міськрайонного суду від 11 серпня 2020 року та від 8 вересня 2020 року за нововиявленими обставинами задовольнити.

Ухвали Коломийського міськрайонного суду від 11 серпня 2020 року та від 8 вересня 2020 року скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_6 про заміну стягувача у виконавчих листах №2-282/11 від 28.01.2014 року на його правонаступника - ОСОБА_6 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) 1729 (одну тисячу сімсот двадцять дев`ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій.

Стягнути з ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) 1729 (одну тисячу сімсот двадцять дев`ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуюча: О.О. Томин

Судді: В.А. Девляшевський

О.В. Пнівчук

Повний текст постанови складено 9 лютого 2022 року.