Постанова

від 18.01.2022 по справі 2-1045/2010

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2022 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер справи №2-1045/2010

Апеляційне провадження № 22-ц/813/81/22

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого-Колеснікова Г.Я.(суддя-доповідач),

суддів- Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря - Кузьмук А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Главацького Юрія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 березня 2019 року, постановлену під головуванням судді Шевчук Ю.В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви

У грудні 2018 року АТ Райффайзен Банк Аваль , правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю Інвестмент Корпорейшн , звернулося до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 кредитної заборгованості в сумі 823 048,32 грн., та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа для виконання, посилаючись на те, що оригінал виконавчого листа втрачено Другим Приморським ВДВС м.Одеси ГТУЮ у Одеської області при пересилці (т.1 а.с.173-174).

Заява обґрунтована тим, що 02 листопада 2010 року видано оригінал виконавчого листа № 2-1045 на ім`я ОСОБА_2 , яка добровільно рішення суду по справі № 2-1045/2010 не виконала, у зв`язку з чим 21 січня 2011 року ПАТ Райффайзен Банк Аваль звернувся до Другого Приморського ВДВС Одеського МУЮ із заявою про відкриття виконавчого провадження.

21 січня 2011 року старшим державним виконавцем Щербаковим Ю.С. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № В-9/210 на підставі виконавчого листа № 2-1045 від 02 листопада 2010 року по боржнику - ОСОБА_2 .

Згідно Автоматизованої системи виконавчого провадження (далі - АСВП) станом на 04 грудня 2018 року на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби України - виконавчі документи, у т.ч. виконавчий лист № 2-1045 від 02 листопада 2010 року про стягнення з ОСОБА_2 боргу за кредитним договором у розмірі 823 048,32 грн. на користь АТ Райффайзен Банк Аваль , не перебуває.

З 21 січня 2011 року по даний час стягувач - АТ Райффайзен Банк Аваль не отримав з Другого Приморського ВДВС Одеського МУЮ постанову про повернення виконавчого документу стягувачу та оригінал виконавчого листа № 2-1045 від 02 листопада 2010 року на ім`я ОСОБА_2

07 грудня 2018 року банк звернувся до Другого Приморського ВДВС м.Одеси ГТУЮ в Одеській області із запитом про хід виконавчого провадження ВП № В-9/210 та місцезнаходження виконавчого документу на ім`я ОСОБА_2 .

Додатково стягувач просив у разі втрати виконавчого документу надати відповідну довідку, яка необхідна стягувачові для подальшого звернення до суду з відповідною заявою про видачу дублікату виконавчого листа. Проте, АТ Райффайзен Банк Аваль не було направлено органом державної виконавчої служби України - Другим Приморським ВДВС м.Одеси ГТУЮ в Одеській області оригінал виконавчого листа на ім`я ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку ДП Укрпошта, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Заявник вважав, що повернення оригіналу виконавчого листа № 2-1045 від 02 листопада 2010 року на ім`я ОСОБА_2 на адресу банку не було, а тому виконавчий документ втрачено при пересилці.

Посилаючись на те, що станом на 13 грудня 2018 року боржниками: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 зобов`язання за виконавчими листами №2-1045 від 02 листопада 2010 року не виконані, заборгованість за кредитним договором № 014/0027/74/75535 від 29 травня 2007 року у розмірі 823 048,32 грн. не погашена, банк просив задовольнити його заяву (т.1 а.с.173-174).

Зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 березня 2019 року заяву АТ Райффайзен Банк Аваль про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа для виконання задоволено.

Поновлено строк банку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, а саме: виконавчого листа по справі № 2-1045, виданого 02 листопада 2010 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ Райффайзен Банк Аваль боргу за кредитним договором №014/0027/74/75535 від 29 травня 2007року у розмірі 823 048,32 грн.

Видано банку дублікат виконавчого листа по справі №2-1045, виданого 02 листопада 2010 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ Райффайзен Банк Аваль борг за кредитним договором №014/0027/74/75535 від 29 травня 2007 року, у розмірі 823 048,32 грн.

Судове рішення мотивовано тим, що виконавчий лист був втрачений, отже є підстави для видачі дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання (т.1а.с.212-213).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на неї

В апеляційній скарзі адвокат Главацький Ю.А. в інтересах ОСОБА_4 , яка змінила прізвище ОСОБА_5 в зв`язку зі шлюбом, просить ухвалу суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у заяві АТ Райффайзен Банк Аваль .

На обґрунтування скарги зазначив, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок про задоволення заяви банку.

Доводи скарги зводяться до того, що:

- банк звернувся до суду з заявою після закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документу до виконання;

- банком не надано суду жодних доказів втрати виконавчих листів та обставин їх втрати, а також підтверджень поважності причин пропущення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання;

- складені заявником довідки про наявність заборгованості, про відсутність надходження виконавчого листа, та заява про хід виконавчого провадження не є належними доказами у даній справі (т.1а.с.220-223).

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Ковальова Н.А. в інтересах АТ Райффайзен Банк Аваль просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду від 26 березня 2019 року без змін (т.2 а.с.31-35).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року за клопотанням банку замінено АТ Райффайзен Банк Аваль на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю Інвестмент Корпорейшн (далі - ТОВ Інвестмент Корпорейшн , товариство) та залучено його до участі у справі (т.2а.с.134).

В судове засідання, призначене на 18 січня 2022 року, представникТОВ Інвестмент Корпорейшн не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи з поважних причин не подав, що відповідно до правил ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи у його відсутність (т.2а.с.152).

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача,представника ОСОБА_1 ОСОБА_6 ,дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що 29 травня 2007 року між ВАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №014/0027/74/75535 , за яким позичальник отримав кредитні кошти в сумі 85 648 доларів США, на період з 29 травня 2007 року по 29 травня 2027 року, згідно графіка погашення кредиту (т.1а.с.13-25).

У той же день, між банком та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, зі змінами та доповненнями від 30 листопада 2007 року, де предметом іпотеки стала квартира АДРЕСА_1 , заставна вартість якої склала 509 218 грн.(т.1а.с.29-35).

У виконання умов кредитного договору 29 травня 2007 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки, за яким поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником ОСОБА_3 (т.1 а.с.26-28).

Заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 березня 2010 року (справа №2-1045/2010) стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь АТ Райффайзен Банк Аваль заборгованість за кредитним договором № 014/0027/74/75535 від 29 травня 2007 року у розмірі 823 048,32 грн.(т.1а.с. 107-109).

26 жовтня 2010 року представник банку звернувся до суду з заявою про видачу копії заочного рішення суду від 25 березня 2010 року та видачі виконавчих листів по вказаній справі (т.1а.с.112).

02 листопада 2010 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області видано оригінал виконавчого листа № 2-1045 на ім`я ОСОБА_2 за рішенням суду від 25 березня 2010 року про стягнення заборгованості за кредитним договором, зі строком пред`явлення виконавчого листа до виконання на протязі трьох років з моменту набрання чинності рішення суду - 06 квітня 2010 року (т.1а.с.180).

21 січня 2011 року старшим державним виконавцем Другого Приморського ВДВС Одеського міського управління юстиції Щербаковим Ю.С. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № В-9/210 на підставі виконавчого листа № 2-1045 від 02 листопада 2010 року по боржнику - ОСОБА_2 , в якому запропоновано ОСОБА_2 виконати добровільно вимоги виконавчого листа в строк до 28 січня 2011 року. З метою виконання рішення суду накладено арешт на все майно боржника (т.1а.с.181).

Згідно свідоцтва про шлюб, 14 липня 2012 року ОСОБА_2 змінила прізвище на ОСОБА_7 (т.2а.с.17).

Звертаючись до суду з заявою АТ Райффайзен Банк Аваль зазначило, що 02 листопада 2010 року судом першою інстанцією видано виконавчий лист по вищевказаній справі, на підставі якого, державним виконавцем було відкрито виконавче провадження, а в подальшому винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачові. Проте, на адресу ПАТ „Райффайзен Банк Аваль", постанова та оригінал виконавчого документа, не надходили. У зв`язку з наведеним, заявник вважав, що виконавчий документ втрачений при пересилці. Відсутність виконавчого документа позбавляє його повторно звернутися до державного виконавця щодо виконання рішення суду, тому заявник просив суд видати дублікат виконавчого листа та поновити строк пред`явлення його до виконання.

Задовольняючи заяву заявника про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення його до виконання, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заяви.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з наведених підстав.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, яким ЦПК України викладено в новій редакції.

Згідно п.17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.

Відповідно до Закону України Про виконавче провадження №606-XIV від 21 квітня 1999 року, який діяв на час видачі виконавчого документа № 2-1045/10 по справі №2-1045/2010, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки для пред`явлення до виконання судових рішень встановлюються з наступного дня після набрання рішенням законної сили. Даний Закон втратив чинність через три місяці з дня набрання чинності Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02 червня 2016 року, який набрав чинності 05 жовтня 2016 року.

За ч.1ст. 433 ЦПК України (в редакції від 15 грудня 2017 року), у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Так, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Частиною 1ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 27 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи представником АТ Райффайзен Банк Аваль банку не надано жодного належного та достатнього доказу, який би підтверджував факт втрати виконавчого документу, а також існування об`єктивних перешкод, непереборних обставин, які унеможливлювали стягувача звернутися до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа № 2-1045/10 на ОСОБА_2 до виконання взагалі не вказані, а звернення банку до державної виконавчої служби 07 грудня 2018 року з заявою про хід виконавчого провадження свідчить про те, що сам банк не був зацікавлений у виконанні рішення суду та стягнення з боржника кредитної заборгованості (т.1а.с.183).

Крім того, колегією суддів звернута увагу на те, що виконавчий лист судом видано 02 листопада 2010 року, відкрито виконавче провадження на ОСОБА_2 21 січня 2011 року , однак із запитом про стан його виконання заявник звернувся до відділу ДВС лише 07 грудня 2018 року, майже через сім років.

Разом з тим, не отримавши відповідь від відділу ДВС на запит від 07 грудня 2018 року, заявником зроблено висновок, що оригінал виконавчого листа втрачено при пересиланні поштою, при цьому на підтвердження зазначеного до заяви не надано будь-яких доказів.

В матеріалах справи взагалі не існує інформації з державної виконавчої служби стосовно виконавчого провадження відкритого 21 січня 2011 року.

Відсутність доказів на підтвердження обґрунтування, викладеного у заяві, не надає підстав вважати, що оригінал виконавчого листа на ОСОБА_2 дійсно втрачено.

Згідно ст.15 Закону України Про виконавче провадження сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачом є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

За ст.19 Закону України Про виконавче провадження закріплені права учасників виконавчого провадження, серед яких: право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Сторона виконавчого провадження як і сторона судового процесу мають цікавитись про стан розгляду його справи.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З огляду на викладене, оскільки представник АТ Райффайзен банк Аваль звернувся 27 грудня 2018 року до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа після закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, не надав доказів поважності причин пропущення встановленого законом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, не надав жодного належного та достатнього доказу, який би підтверджував факт втрати виконавчого документу, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого документу.

Крім того, доводи заявника, щодо втрати виконавчого документу на ОСОБА_2 з вини державної виконавчої служби є необґрунтованими з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчий лист на позичальника ОСОБА_3 видано судом 02 листопада 2010 року, із строком пред`явлення до виконання на протязі трьох років, з моменту набуття чинності рішення суду - 06 квітня 2010 року, який повернутий стягувачу 17 серпня 2011 року за ч.4 ст.47 Закону України Про виконавче провадження (стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа) в редакції закону, який діяв на цей час (т.1 а.с.119-120).

При цьому, матеріалами справи підтверджено, що державним виконавцем по виконавчому листу на позичальника ОСОБА_3 відкрито виконавче провадження 13 грудня 2013 року, в якому запропоновано сторонам знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, однак АТ Райффайзен банк Аваль подав заяву про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження до начальника державної виконавчої служби лише 15 вересня 2017 року (т.1а.с.121,122-123).

Так, в листі про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, стягувач зазначає, що йому відомо про відкриття виконавчого провадження відносно ОСОБА_3 13 грудня 2013 року та відомо, що 16 травня 2014 року ним отримано від державного виконавця повідомлення про необхідність прибуття щодо квартири АДРЕСА_1 для доступу до квартири(т.1а.с.122-123).

Більш того, банк звернувся до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа на позичальника ОСОБА_3 та поновлення строку пред`явлення його до виконання лише 09 серпня 2018 року, незважаючи на те, що банк знав про виконавчі дії по вказаній справі 16 травня 2014 року(т.1а.с.115-117).

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07 листопада 2018 року, яка набрала законної сили, у заяві АТ Райффайзен Банк Аваль про видачу дублікату виконавчого листа на позичальника ОСОБА_3 та поновлення строку пред`явлення його до виконання відмовлено. Судове рішення мотивовано тим, що заявником не надано доказів втрати оригіналу виконавчого листа (т.1а.с.169-170).

Таким чином, вказані обставини було відомо АТ Райффайзен Банк Аваль 16 травня 2014 року як відносно ОСОБА_3 , так і відносно ОСОБА_2 , яка є стороною виконавчого провадження.

Разом з тим, варто також зазначити, що питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникла об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Суди, при розгляді заяв про поновлення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання мають детально досліджувати всі обставини, які вплинули на пропуск строків пред`явлення виконавчих документів до виконання і розглядати їх в сукупності шляхом встановлення відповідного причинно-наслідкового зв`язку.

Це відповідає правовій позиції у справі №6-711цс15, яка викладена у постанові Верховного суду України від 20 січня 2016 року.

Таким чином, стягувач АТ Райффайзен Банк Аваль , який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження.

Банк, який є юридичною особою зобов`язаний забезпечити належну організацію роботи всіх своїх підрозділів, у тому числі і щодо контролю за судовими та виконавчими документами при їх виконанні в органах ДВС.

Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію стягувачем АТ Райффайзен Банк Аваль своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема, вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення, заявник не надав ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції.

Посилання заявника на довідки: про існування заборгованості за кредитним договором станом на 13 грудня 2018 року в сумі 823 048,32 грн.; відсутність отримання кореспонденції від державної виконавчої служби; відсутність інформації в АСВП Міністерства юстиції України даних про стан виконавчого провадження є необґрунтованими, оскільки ці довідки видані не державним виконавцем, а заінтересованою особою, тобто самим банком (т.1 а.с.176,177,182).

Оскільки заявником не надано доказів того, що дублікат виконавчого документу було втрачено, не наведено обґрунтованих обставин втрати оригіналу виконавчого листа, не додано належних та допустимих доказів звернення заявника до суду з заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання та не зазначено жодної поважної причини необхідності видачі дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, суд не може безпідставно поновити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки це порушує гарантоване право на справедливий суд.

Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що стягувачом АТ Райффайзен Банк Аваль пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання з поважних причин і є наявні підстави для поновлення цього строку та видачі стягувачу дубліката виконавчого листа, тому ухвалу суду від 26 березня 2019 року необхідно скасувати, в заяві АТ Райффайзен Банк Аваль , правонаступником якого є ТОВ Інвестмент Корпорейшн , слід відмовити.

Крім наведеного вище, апеляційний суд бере до уваги наявну у справі довідку ТОВ Інвестмент Корпорейшн від 15 березня 2021 року про те, що у зв`язку з зверненням стягнення на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 товариство не має майнових та будь-яких інших претензій до ОСОБА_3 з приводу кредитного договору №014/0027/74/75535 від 29 травня 2007 року (т.2а.с.105).

Таким чином, визнання стягувачом про відсутність кредитної заборгованості у позичальника ОСОБА_3 свідчить й про відсутність кредитної заборгованості у його поручителя - ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст.368,374,376,381-384 ЦПК України ,апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Главацького Юрія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 березня 2019 року скасувати.

В заяві акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль , правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю Інвестмент Корпорейшн , про видачу дублікату виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа для виконання у цивільній справі за позовом акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль , правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю Інвестмент Корпорейшн , до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24 січня 2021 року.

Головуючий

Судді: