Постанова

від 17.01.2022 по справі 914/318/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2022 р. м.Львів Справа №914/318/21

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

Головуючий суддя І.Б. Малех

Судді В.М. Гриців

О.В. Зварич

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації за вих. №13-2592/0/2-21 від 23.10.2021 (вх. № апеляційного суду 01-05/3549/21 від 25.10.2021)

на рішення Господарського суду Львівської області від 14 вересня 2021 року (суддя Кидисюк Р.А., повний текст рішення складено 24.09.2021, м. Львів)

у справі №914/318/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан-Транс", м. Львів

до відповідача 1 Сколівської міської ради, м. Сколе Львівської області

до відповідача 2 Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Львів

до відповідача 3 Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації, м. Львів

до відповідача 4 Дочірнього підприємства "Львівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Львів

до відповідача 5 Управління транспорту та зв`язку Львівської обласної державної адміністрації, м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1 , м. Львів

про стягнення збитків у розмірі 182 622,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2021 року на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан-Транс" до Сколівської міської ради та до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 182 622,77 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди 28.03.2020 за адресою Львівська область, м. Сколе по вул. Стрийська, 52 (на автодорозі до м. Києва) за участі сідельного тягача маки DAF FT XF 105/410 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який був обладнаний напівпричепом (контейнеровоз) BURG BPO-1227C 2003 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ), під керування водія ОСОБА_1 , майну позивача завдано матеріальних збитків, що згідно висновків експертного дослідження №16/1/28 від 29.05.2020 та №16/2/33 від 06.11.2020 становить суму 182 622,77 грн. Враховуючи, що в діях водія - ОСОБА_1 відсутня вина у вчиненні ДТП, а причиною її виникнення є відсутність знаку 3.18, що забороняє проїзд транспортних засобів, висота яких перевищує дозволену, позивач просить суд стягнути суму завданих збитків з відповідачів, як відповідальних осіб за встановлення вказаного знаку та відповідно відповідальних за відшкодування завданих позивачу збитків.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.04.2021 залучено до участі у справі співвідповідача (відповідача-3) - Департамент дорожнього господарства, транспорту та зв`язку Львівської обласної державної адміністрації та співвідповідача (відповідача-4) - Дочірнє підприємство "Львівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.06.2021 замінено відповідача 3 - Департамент дорожнього господарства, транспорту та зв`язку Львівської обласної державної адміністрації (ідентифікаційний код 40301597) на його правонаступників, а саме: Департамент дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації - відповідач 3 (79008, м. Львів, вул. В.Винниченка, 18; ідентифікаційний код 43493483) та Управління транспорту та зв`язку Львівської обласної державної адміністрації - відповідач 5 (79008, м. Львів. вул. В.Винниченка, 18; ідентифікаційний код 43493504), судове засідання з розгляду справи по суті відкладено на 03.08.2021.

Відповідач 1 - Сколівська міська рада, проти задоволення позову заперечив повністю з підстав, наведених у відзиві, зазначивши, що Сколівська міська рада не є власником або уповноваженим органом з управління автомобільної дороги загального користування місцевого значення С141503 (Київ-Чоп)-Сколе та не несе відповідальності за збитки власникам транспортних засобів.

Відповідач 2 - АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Українська залізниця" проти задоволення позову також заперечив повністю з підстав, наведених у відзиві, зазначив, що дорожньо-транспортна пригода мала місце не на залізничному переїзді, а між мостами, на яких розташовано колії, що аж ніяк не вважається залізничним переїздом. Відтак, Акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Львівська залізниця не є належним відповідачем.

Відповідач 3 - Департамент дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідач 4 - ДП "Львівський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" проти задоволення позову заперечив повністю з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, зазначив, що позовні вимоги до відповідача 4 є безпідставними та необґрунтованими в зв`язку із тим, що пред`явлені до неналежного відповідача. ДП Львівський облавтодор , як підрядна організація, не може нести відповідальності за невиконання чи неналежне виконання робіт, що їй не замовлялися. Всю відповідальність за деліктними зобов`язаннями в даному випадку несе замовник робіт/послуг (відповідач 3). Наголосив, що якщо шкоду завдано підрядником, який діяв за завданням замовника та під його контролем за безпечним виконанням робіт, то відповідно до частини другої статті 1172 Цивільного кодексу України відшкодувати її повинен замовник. Власником/балансоутримувачем усіх автодоріг загального користування місцевого значення у Львівській області є лише і виключно відповідач 3, а не ДП Львівський облавтодор , саме тому останній не може нести відповідальність за деліктним зобов`язанням та є неналежним відповідачем у даній справі. Посилання Позивача на обов`язок ДП Львівський облавтодор нести відповідальність за завдану матеріальну шкоду є необґрунтованим, оскільки така відповідальність, відповідно до закону покладена на власника/балансоутримувача автомобільної дороги - відповідача 3. Також, у відповідача 4 є сумніви, щодо правильності визначення розміру матеріального збиту, та як наслідок позовних вимог позивача. Долучене до справи автотоварознавче дослідження проводилось у позасудовому порядку, а отже сторони позбавлені можливості задавати питання, заперечення до експерта, та користуватися іншими процесуальними правами.

Відповідач 5 - Управління транспорту та зв`язку Львівської обласної державної адміністрації проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, при цьому зазначив, що управління є правонаступником Департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв`язку Львівської обласної державної адміністрації з передачею функцій, в частині повноважень у галузі транспорту та зв`язку, а також відповідно до Положення про Управління затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації від 07.10.2020 №877/0/5-20, а отже, предмет спору жодним чином не стосується виконання управлінням своїх функцій.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14 вересня 2021 року у справі №914/318/21 позов задоволено частково; стягнуто з Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Натан-Транс» 182 622,77 грн. збитків та 547,87 грн. судового збору. У задоволенні позову до Сколівської міської ради, Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", Дочірнього підприємства "Львівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", Управління транспорту та зв`язку Львівської обласної державної адміністрації відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд встановив всі елементи складу цивільного правопорушення, допущеного Департаментом дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації: 1. протиправну поведінку, яка полягає у бездіяльності уповноваженого органу - Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації, щодо встановлення знаку 3.18, який забороняє проїзд транспортних засобів, висота яких перевищує дозволену, на ділянці дороги за адресою Львівська обл., м. Сколе по вул. Стрийська, 52 (на автодорозі до м. Києва), на якій 28.03.2020 відбалась ДТП; 2. завдані збитки, що полягають у пошкодженні сідельного тягача та напівпричепа-контейнеровоза внаслідок ДТП, що належать на праві власності позивачу, що згідно долучених до матеріалів справи експертних висновків становить в сукупності 182622,77 грн; 3. причинний зв`язок між протиправною поведінкою і негативними наслідками, що полягає у тому, що причиною ДТП та завдання збитків стала відсутність знаку 3.18, який забороняє проїзд транспортних засобів, висота яких перевищує дозволену; 4. вина, що полягає у невиконанні уповноваженим органом - Департаментом дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації покладених на нього обов`язків згідно ЗУ Про автомобільні дороги , ЗУ Про дорожній рух , розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 08.12.2017 р. № 1214/0/5-17 Про передачу автомобільних доріг загального користування місцевого значення до сфери управління Львівської обласної державної адміністрації , щодо управління автомобільною дорогою загального користування та утримання її в належному стані (відсутність знаку 3.18).

Відтак, з огляду на викладене, застосувавши приписи 1166 Цивільного кодексу України, ст. 9, ч.1 ст. 24, ч.3 ст. 14, ч.1 ст. 16, 24 Закону України Про дорожній рух , п.8 ст. 20 Закону України Про місцеві державні адміністрації , ст. 9, ст. 10, п.3 ст. 13 Закону України Про автомобільні дороги , п.11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, правил користування ними та їх охорони , які затверджені постановою №198 від 30.03.1994, суд першої інстанції, дійшов до висновку про задоволення позовних вимог відносно відповідача 2 - Департаменту дорожнього господарства ЛОДА.

Відповідач 2 - Департамент дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації, не погодившись з винесеним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що таке прийнято, з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи.

Скаржник, в апеляційній скарзі не погоджується з встановленими в рішенні обставинами , при цьому зазначає, що з врахуванням п.1.5, 5.10, 5.11 договору №157-12/19 на закупівлю послуг відповідальність за збитки завдані позивачу несе підрядник, а саме - ДП Львівський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України . Також пояснює, що в період з 2018 по лютий 2021, на його адресу не надходили повідомлення про відсутність на вказаній ділянці дороги знаку 3.18. Крім того, вказує, що до Департаменту не надходили повідомлення про скоєння 28.03.2020 ДТП за участі транспортних засобів власником яких є ТОВ Натан-Транс . Скаржник пояснює, що після надходження листа від Сколівської міської ради від 08.02.2021 №154/02-07 ним здійснено додаткове обстеження даної ділянки дороги та надано доручення підрядній організації встановити відповідні знаки. Відповідно до цього, скаржник робить висновок, що судом першої інстанції невірно встановлена вина саме відповідача 3, оскільки відповідно до умов п.7.2.1. договору №157-12/19 від 28.12.2019, підрядник несе відповідальність за незабезпечення безпеки дорожнього руху, згідно діючих нормативів при наданні послуг, що призвело до ДТП.

Окремо від викладеного скаржник, з посиланням на приписи п.2.3 б , п.12.1, 12.3, 22.4 ПДР зазначає про сумнів у правомірності проїзду водієм - ОСОБА_1 ділянкою дороги на якій відбулась дорожньо-транспортна пригода.

Скаржник пояснює, що в 2015 році проводився ремонт автодороги по вул. Стрийська у м. Сколе, за наслідками якого фактична відстань від дорожнього покриття до низу прогонової споруди залізничного моста стала 3,95 м. Скаржник зазначає, що за викладених обставин про зміну висоти під прогоновою спорудою та відсутність дорожнього знаку ВСП Стрийська дистанція колії було відомо ще з 2015 року.

Окремим пунктом апеляційної скарги скаржник вказує про порушення місцевим господарським судом вимог процесуального права, що полягало у незабезпеченні Департаменту права на ознайомлення з матеріалами справи.

Відповідно до цього, просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ Натан-Транс повністю.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16 листопада 2021 року (головуючий суддя Малех І.Б., судді - Гриців В.М., Зварич О.В.) поновлено Департаменту дорожнього господарства Львівської державної адміністрації строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 14 вересня 2021 року у справі №914/318/21 та відкрито апеляційне провадження за такою; ухвалено дану апеляційну скаргу розглядати без повідомлення учасників справи; зупинено дію рішення Господарського суду Львівської області від 14.09.2021 у справі №914/318/21 до вирішення справи Західним апеляційним господарським судом; витребувано матеріали справи №914/318/21.

25.11.2021 в канцелярію апеляційного суду поступили матеріали справи №914/318/21.

10.12.2021 на електронну адресу суду від позивача - ТОВ Натан-Транс поступили письмові пояснення, б/н від 10.12.2021, в яких останній вказує, що місцевим господарським судом під час розгляду цієї справи вірно встановлено, що відповідальність за деліктним зобов`язанням у даному випадку несе замовник робіт/послуг - відповідач 3 і останнім не спростовано встановленого судом першої інстанції факту відсутності замовлення на встановлення заборонного знаку на вказаній ділянці дороги, станом на день дорожньо-транспортної пригоди. Отже, відповідно до цього вважає, що відповідальність за завдані збитки несе Департамент дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації. При цьому, також зазначає, що автомобільна дорога загального користування місцевого значення С141503 (Київ-Чоп)-Сколе знаходиться в переліку та передана, згідно з додатком №1 (номер 709 в додатку до розпорядження №1214/0/5-17 від 08.12.2017 голови Львівської ОДА). Вказана обставина не спростована скаржником, а навпаки підтверджується фактом закупівлі відповідачем 3 відповідних послуг по утриманню цієї дороги за договором №157-12/19 від 28.12.2019. Також посилається на те, що вина водія у вчиненні ДТП відсутня, що підтверджується рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 06.10.2020 у справі №463/4443/20, що згідно ст. 75 ГПК України не підлягає доказуванню під час розгляду цієї справи. Відповідно до цього просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

04.01.2021 в канцелярію суду від відповідача 4 - ДП Львівський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України , поступив відзив на апеляційну скаргу, в якому останній посилаючись на положення п.2 ст. 7, ст. 11, 13 Закону України Про автомобільні дороги , ст. 9 Закону України Про дорожній рух вказує, що власником усіх автодоріг загального користування є держава Україна, а уповноваженим державою органом управління є лише і виключно Державне агентство автомобільних доріг України та його органи управління на місцях, а також інші юридичні особи, що в даному випадку є Департамент дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації, а відтак єдиним суб`єктом, котрий повинен нести відповідальність (за умовами доведення вини) за результатами ДТП на автомобільній дорозі є лише і виключно скаржник. Також зазначає, що відповідно до умов договору №157-12/19 від 28.12.2019 та плану-завдання підрядним організаціям на виконання робіт з експлуатаційного утримання на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення в період з 01.03.2020 по 31.03.2020 такого виду робіт/послуг, як встановлення дорожнього знаку на автомобільній дорозі С-141503 - не передбачалось. Відповідно до цього вважає, що ДП Львівський облавтодор не мав імперативного обов`язку встановлювати відповідний знак. Більше того, зазначає, що встановлення дорожніх знаків відноситься до робіт/послуг із організації безпеки дорожнього руху і відповідно самовільне встановлення таких знаків підрядними організаціями не допускається. Поряд з цим вказує, що скаржником не надано жодного належного і допустимого доказу, який би міг спростувати позицію відповідача 4. Матеріали справи не містять жодного належного і допустимого доказу, котрий би підтверджував вину саме відповідача 4, а також причинно-наслідкового зв`язку між шкодою, завданою внаслідок згаданого ДТП та діями (бездіяльністю) відповідача 4. Жодних доказів притягнення до відповідальності за наслідками вказаного ДТП працівників ДП Львівський облавтодор скаржником не подано. Щодо відхилення місцевим господарським судом клопотання скаржника про відкладення розгляду справи то вказує, що останній мав час та можливість ознайомитись з матеріалами справи протягом з 29.06.2021 по 14.09.2021, і при цьому, зазначає, що представник відповідача 3 був присутній в судовому засіданні 17.08.2021, а відтак вважає, що місцевим господарським судом правомірно відхилено клопотання відповідача 3. Просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

При цьому, відповідач 4 в апеляційній скарзі повідомляє, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат ДП Львівський облавтодор у суді апеляційної інстанції становить 10 000,00 грн. (включаючи стадії: аналізування апеляційної скарги, складання відзиву на апеляційну скаргу; підготовка інших заяв та клопотань по справі) і просить продовжити строк для подання доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат по справі №914/318/21 на п`ять календарних днів з моменту винесення постанови по справі. До відзиву долучено примірник договору про надання правової допомоги від 28.01.2021 та докази надіслання даного відзиву учасникам судового процесу.

Відповідач 1, відповідач 2, відповідач 5 та третя особа належним чином повідомлені про відкриття апеляційного провадження у справі №914/318/21 за нормами спрощеного позовного провадження ухвалою суду від 16.11.2021, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, які наявні в матеріалах справи. Правом на подання відзиву останні не скористались.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції .

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, відзивом на неї та письмовими поясненнями позивача, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Львівської області від 14 вересня 2021 року у справі №914/318/21 нормам чинного матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

Обставини справи:

28.03.2020 о 05 год. 10 хв. за адресою Львівська обл., м. Сколе по вул. Стрийська, 52 (на автодорозі до м. Києва) відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі сідельного тягача маки DAF FT XF 105/410 , ідентифікаційний НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який був обладнаний напівпричепом (контейнеровоз) BURG BPO-1227C 2003 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ), під керування водія ОСОБА_1 .

Вказаний транспортний засіб разом з напівпричепом належать на праві власності позивачу, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_5 від 29.09.2016, та копією свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_6 від 06.07.2018.

Водій, рухаючись вказаним автомобілем з причепом, з м. Мукачево, виїжджаючи з м. Сколе проїхав міст, під яким він по габаритам проходив, однак за 15 метрів від нього виявився інший міст, нижчий по висоті, через, що причеп зачепився за нього і машина перевернулась, впавши на правий бік. З висоти кабіни при світлі фар другого мосту не помітно, жодного попереджувального знаку ще одного мосту нижчої висоти, не було.

Таким чином, водій зачепив причепом металеву конструкцію мосту, як наслідок відбулось перекидання керованого ним транспортного засобу на проїзній частині дороги з причепом, в результаті чого транспортний засіб та причіп зазнали механічних ушкоджень, чим завдано матеріальних збитків майну позивача.

Згідно висновку експертного дослідження №16/1/28 від 29.05.2020, здійсненого Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, вартість матеріального збитку, завданого власникові сідельного тягача, становить 129 526,77 грн.

Відповідно до висновку експертного дослідження №16/2/33 від 06.11.2020, здійсненого Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, вартість матеріального збитку, завданого власникові напівпричепа-контейнеровоза, становить 53 096,00 грн.

Постановою Личаківського районного суду м. Львова у справі №463/4443/20 (провадження №3/463/1090/20) від 06.10.2020 встановлено відсутність вини водія - ОСОБА_1 у вчиненні ДТП, що відбулось 28.03.2020.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що постановою Личаківського районного суду м. Львова у справі №463/4443/20 від 06.10.2020 встановлено відсутність вини водія - ОСОБА_2 у вчиненні ДТП, з метою захисту своїх майнових прав, позивач звернувся з цим позовом до відповідачів, які є відповідальними за невідповідність стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Крім цього в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, знаходиться висновок за фактом ДТП від 10.04.2020, який складений слідчим Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області Савчина Р.І. і з якого вбачається, що на момент дорожньо-транспортної пригоди заборонний знак 3.18, що забороняє проїзд транспортних засобів, висота яких перевищує дозволену, на місці події був відсутній.

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.

У відповідності до вимог ст.1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частиною 1 ст. 24 Закону України Про дорожній рух передбачено, що власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ним органи, несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

Згідно ч. 3 ст. 14, ч. 1 ст. 16 Закону України Про дорожній рух учасники дорожнього руху мають права на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Статтею 9 Закону України Про дорожній рух до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ним органів у сфері дорожнього руху належить: компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталась з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішенням судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості- невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Обставинами справи встановлено, що постановою Личаківського районного суду м. Львова у справі №463/4443/20 (провадження №3/463/1090/20) від 06.10.2020 на момент дорожньо-транспортної пригоди заборонний знак 3.18, що забороняє проїзд транспортних засобів, висота яких перевищує дозволену, на місці події був відсутнім.

Відповідно до закону від 17.11.2016 р. № 1764-УІІІ Про внесення змін до деяких законів України, щодо реформування системи управління автомобільними дорогами загального користування , наказу Державного агентства автомобільних доріг України від 10.11.2017 р. № 425 Про передачу об`єктів права державної власності (зі змінами від 27.11.2017 р. № 454), розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 08.12.2017 р. № 1214/0/5-17 Про передачу автомобільних доріг загального користування місцевого значення до сфери управління Львівської обласної державної адміністрації автомобільні дороги загального користування місцевого значення з 01.01.2018 року передані із сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України - з балансу Служби автомобільних доріг у Львівській області до сфери управління Львівської обласної державної адміністрації - на баланс Департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв`язку обласної державної адміністрації.

Автомобільна дорога загального користування місцевого значення С141503 (Київ-Чоп)-Сколе є в переліку та передана, згідно додатку 1 (номер 709 в додатку до розпорядження 08.12.2017 р. № 1214/0/5-17 голови Львівської ОДА).

Пунктом 8 ст. 20 Закону України Про місцеві державні адміністрації , місцева державна адміністрація здійснює управління автомобільними дорогами загального користування місцевого значення в межах адміністративно-територіальної одиниці.

Пунктом 4 розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 08.12.2017 р. № 1214/0/5-17 Про передачу автомобільних доріг загального користування місцевого значення до сфери управління Львівської обласної державної адміністрації визначено замовником робіт та послуг з будівництва, реконструкції, ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення департамент дорожнього господарства, транспорту та зв`язку обласної державної адміністрацій. Даного скаржником не заперечується.

Відповідно до абзацу 3 частинні статті 10 Закону України Про автомобільні дороги органами, що здійснюють управління автомобільними дорогами загального користування, є обласні державні адміністрації.

Відповідно до п.3 ст.13 Закону України Про автомобільні дороги орган управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом.

Відповідно до пункту 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, правила користування ними та їх охорони, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 р. N 198 власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані:

- постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух;

- відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.

З відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Департамент дорожнього господарства транспорту та зв`язку Львівської обласної державної адміністрації (ідентифікаційний код 40301597) перебуває в стані припинення, Департамент дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації (ідентифікаційний код 43493483) є зареєстрований 06.02.2020.

З огляду на викладене, місцевим господарським судом зроблено обґрунтований висновок, про те, що правонаступником департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв`язку Львівської обласної державної адміністрації є Департамент дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації, якому у відповідності до розпорядження Львівської обласної державної адміністрації №34/0/5-20 від 28.01.2020 передано функції в частині повноважень у галузі дорожнього господарства.

Скаржник, в апеляційній скарзі посилається на відповідальність (вину) підрядника - ДП Львівський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України , в спростування чого судова колегія зазначає наступне:

Скаржник, в обґрунтування даного посилається на укладений 28.12.2019 договір №157-12/19 на закупівлю послуг. Експлуатаційне утримання та поточний дрібний ремонт автомобільних доріг є двостороннім договором та не може регулювати відносин з позивачем. Даний договір врегульовує правовідносини між відповідачем 3 та відповідачем 4, а отже не виконання його умов, в частині зобов`язань забезпечення безпеки дорожнього руху, може мати наслідком звернення Департаменту з регресним позовом до ДП Львівський облавтодор .

Отже , спір вказаних сторін між собою з приводу виконання договору підряду не може бути підставою для відмови позивачу у задоволенні позовних вимог.

Судова колегія апеляційного суду зазначає, що місцевим господарським судом під час розгляду цієї справи правильно встановлено, що відповідальність за деліктними зобов`язаннями у даному випадку несе замовник робіт/послуг - відповідач 3.

При цьому слід зазначити, що скаржником не спростовано встановленого судом першої інстанції факту, відсутності замовлення на встановлення заборонного знаку на вказаній ділянці дороги, станом на день дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, враховуючи викладене, необхідно дійти висновку, що відповідальність за завдані позивачу збитки несе Департамент дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації.

Наведений висновок у повній мірі відповідає встановленим обставинам справи та вимогам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо реформування системи управління автомобільними дорогами загального користування , наказу Державного агентства автомобільних доріг України від 10.11.2017 №425 Про передачу об`єктів права державної власності , зі змінами від 27.11.2017 №454, розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації №1214/9/5-17 від 08.12.2017 Про передачу автомобільних доріг загального користування місцевого значення до сфери управління Львівської обласної державної адміністрації автомобільні дороги загального користування місцевого значення з 01.01.2018 передані зі сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України - з балансу Служби автомобільних доріг у Львівській області до сфери управління Львівської обласної державної адміністрації - на баланс Департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв`язку обласної державної адміністрації (правонаступником якого є відповідач 3).

Автомобільна дорога загального користування місцевого значення С141503 (Київ-Чоп)-Сколе знаходиться в переліку та передана, згідно з додатку №1 (номер 709 в додатку до розпорядження №1214/0/5-17 від 08.12.2017 голови Львівської ОДА).

Як вбачається, з обставин справи, дана обставина не спростована скаржником, а навпаки підтверджується фактом закупівлі відповідачем 3 відповідних послуг по утриманню цієї дороги за договором №157-12/19 від 28.12.2019.

У відповідності до вимог ст. 24 Закону України Про дорожній рух власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

Відповідно до ч.3 ст. 14, ч.1 ст. 16 Закону України Про дорожній рух учасники дорожнього руху мають права на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків , завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Згідно ст. 9 Закону України Про дорожній рух до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами.

З постанови Личаківського районного суду м. Львова у справі №463/4443/20 від 06.10.2020 вбачається, що причиною ДТП стала відсутність знаку 3.18, який забороняє проїзд транспортних засобів, висота яких перевищує дозволену, а відповідальною особою за його встановлення є Департамент дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації як правонаступник Департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв`язку ЛОДА, до сфери управління якого передані автомобільні дороги загального користування місцевого значення з 01.01.2018 року (згідно закону від 17.11.2016 р. № 1764-УІІІ Про внесення змін до деяких законів України щодо реформування системи управління автомобільними дорогами загального користування , наказу Державного агентства автомобільних доріг України від 10.11.2017 р. № 425 Про передачу об`єктів права державної власності (зі змінами від 27.11.2017 р. № 454), розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 08.12.2017 р. №1214/0/5-17 Про передачу автомобільних доріг загального користування місцевого значення до сфери управління Львівської обласної державної адміністрації ).

Відповідно до наявного в матеріалах справи висновку експертного дослідження №16/1/28 від 29.05.2020, здійсненого Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, вартість матеріального збитку, завданого власникові сідельного тягача, становить 129 526,77 грн, а відповідно до наявного висновку експертного дослідження №16/2/33 від 06.11.2020, здійсненого Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, вартість матеріального збитку, завданого власникові напівпричепа-контейнеровоза, становить 53 096,00 грн, що разом становить 182 622,77 грн.

Таким чином, місцевим господарським судом правильно встановлено, що протиправна поведінка скаржника полягає у бездіяльності, щодо встановлення знаку 3.18, який забороняє проїзд транспортних засобів, висота яких перевищує дозволену, на ділянці дороги за адресою Львівська область, м. Сколе по вул. Стрийська, 52 (на автодорозі до м. Києва) на якій 28.03.2020 відбулось ДТП.

Щодо сумнівів скаржника відносно правомірності проїзду водієм автомобільною дорогою загального користування місцевого значення С141503 (Київ-Чоп)-Сколе за наявності поряд автомобільної дороги загального користування державного значення М-06 Київ-Чоп (з м. Мукачево до м. Київ) та вини ОСОБА_1 у дорожньо-транспортній пригод, то судова колегія зазначає наступне.

Питання вини водія у дорожньо-транспортній пригоді , що відбулась 28.03.2020 було предметом дослідження у справі 463/4443/20 за наслідками розгляду якої 06.10.2020 Личаківським районним судом м. Львова 06.10.2020 ухвалено рішення, яким встановлено відсутність вини водія - ОСОБА_1 .

В матеріалах справи наявний висновок за фактом ДТП від 10.04.2020, який складений слідчим Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області Савчин Р.І., з якого вбачається, що причиною ДТП стала відсутність знаку 3.18, який забороняє проїзд транспортних засобів , висота яких перевищує дозволену.

Водій, рухаючись автомобілем з причепом, з м. Мукачево, виїжджаючи з м.Сколе проїхав міст , під яким він по габаритам проходив, однак за 15 метрів від нього виявився інший міст , нижчий по висоті, через, що причеп зачепився за нього і машина перевернулась впавши на правий бік. З висоти кабіни ліфта при світлі фар другого мосту не помітно , жодного попереджувального знаку ще одного моста нижчої висоти, не було.

За викладених обставин , водій зачепив причепом металеву конструкцію мосту, як наслідок відбулося перекидання керованого ним транспортного засобу на проїздну частину дороги з причепом, в результаті чого транспортний засіб та причіп зазнали механічних ушкоджень, чим завдано матеріальні збитки майну позивача.

Таким чином, вина водія у вчиненні ДТП відсутня. Вказаний юридичний факт встановлений рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 06.10.2020 у справі №463/4443/20, а тому згідно приписів ст.. 75 ГПК України , не підлягає доказуванню під час розгляду цієї справи.

Щодо, доводів скаржника про відповідальність ВСП Стрийська дистанція колії , внаслідок неповідомлення скаржника про зміну висоти під прогоновою спорудою, судова колегія апеляційного суду зазначає наступне.

Скаржник стверджує, що в 2015 році проводився ремонт автодороги по вул. Стрийська у м. Сколе, за наслідками якого фактична відстань від дорожнього покриття до низу прогонової споруди залізничного моста стала 3,95 м. Відтак, скаржник вказує, що за викладених обставин, про зміну висоти під прогоновою спорудою та відсутність відповідного дорожнього знаку ВСП Стрийська дистанція колії було відомо , ще з 2015 року. Однак дані доводи скаржника не впливають на правильність оскаржуваного рішення , з огляду на наступне.

Відповідно до п.2 постанови КМ України №168 від 30.03.1994 Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг , вулиць, залізничних переїздів, і правил користування ними та охорону ремонт і утримання дорожніх об`єктів (крім залізничних переїздів), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору , а тих, що перебувають у комунальній власності - відповідними комунальними дорожньо-експлуатаційними організаціями.

Пункт 3 Єдиних правил передбачає,що ремонт і утримання залізничних переїздів у межах смуги відчуження залізниць здійснюється власниками залізничної колії або уповноваженими ними органами

Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 №1306, залізничний переїзд - це перехрещення дороги із залізничними коліями.

Отже, враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що дорожньо-транспортна пригода мала місце не на залізничному переїзді, а між мостами, на яких розташована колія, що не може вважатись залізничним переїздом.

Таким чином зазначені доводи скаржника не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин та висновків про наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки, яка полягає у бездіяльності уповноваженого органу - Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації щодо встановлення знаку 3.18, який забороняє проїзд транспортних засобів, висота яких перевищує дозволену, на ділянці дороги за адресою Львівська обл., м. Сколе по вул. Стрийська, 52 (на автодорозі до м. Києва), на якій 28.03.2020 відбулась ДТП; 2) завданих збитків, що полягають у пошкодженні сідельного тягача та напівпричепа-контейнеровоза внаслідок ДТП, що належать на праві власності позивачу, що згідно долучених до матеріалів справи експертних висновків становить в сукупності 182622,77 грн.; 3) причиннового зв`язоку між протиправною поведінкою і негативними наслідками, що полягають у тому, що причиною ДТП та завдання збитків стала відсутність знаку 3.18, який забороняє проїзд транспортних засобів, висота яких перевищує дозволену; 4) вина, що полягає у невиконанні уповноваженим органом - Департаментом дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації покладених на нього обов`язків згідно Закону України Про автомобільні дороги , Закону України Про дорожній рух , розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 08.12.2017 р. № 1214/0/5-17 Про передачу автомобільних доріг загального користування місцевого значення до сфери управління Львівської обласної державної адміністрації щодо управління автомобільною дорогою загального користування та утримання її в належному стані (відсутність знаку 3.18).

Враховуючи викладене, приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення збитків з відповідача 3 в сумі 182622,77 грн.

Щодо, доводів скаржника про незабезпечення йому права на ознайомлення з матеріалами справи, то судова колегія вказує, що на адресу відповідача 3,судом першої інстанції неодноразово направлялись виклики-повідомлення про судові засідання в тому числі, ухвалами Господарського суду Львівської області від 29.06.2021, від 03.08.2021, від 17.08.2021. Таким чином, з 29.06.2021 скаржник знав про розгляд вказаної справи та міг реалізувати своє право на ознайомлення з матеріалами справи. А те, що майже три місяці скаржник не реалізував власне право на ознайомлення з матеріалами справи не може свідчити про порушення судом першої інстанції приписів процесуального права.

Поряд з цим, судова колегія апеляційного суду зазначає, що місцевим господарським судом правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог, щодо відповідачів 1, 2, 4, 5 з посиланням на необґрунтованість таких, щодо даних відповідачів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Суд апеляційної інстанції вважає, що Господарський суд Львівської області ухвалив рішення від 14 вересня 2021 року у справі №914/318/21, з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, рішення Господарського суд Львівської області від 14 вересня 2021 року у справі №914/318/21 належить залишити без змін, апеляційну скаргу Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації - без задоволення.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації за вих. №13-2592/0/2-21 від 23.10.2021 (вх. № апеляційного суду 01-05/3549/21 від 25.10.2021) - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 14 вересня 2021 року у справі №914/318/21 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подання апеляційної скарги - покласти на Департамент дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст. 286 - 289 ГПК України.

5. Матеріали справи №914/318/21 повернути Господарському суду Львівської області.

Головуючий суддя І.Б. Малех

Суддя В.М.Гриців

Суддя О.В.Зварич