Ухвала

від 10.04.2022 по справі 914/318/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 квітня 2022 року

м. Київ

cправа № 914/318/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В.В., Жуков С. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022

та рішення Господарського суду Львівської області від 14.09.2021

у справі №914/318/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан-Транс"

до 1) Сколівської міської ради

2) Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

3) Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації

4) Дочірнього підприємства "Львівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

5) Управління транспорту та зв`язку Львівської обласної державної адміністрації

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1

про стягнення збитків у розмірі 182 622,77 грн

ВСТАНОВИВ:

07.02.2022 Департамент дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації (далі - Департамент, скаржник) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 та рішення Господарського суду Львівської області від 14.09.2021 у справі №914/318/21 в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №914/318/21 визначено колегію суддів Верховного Суду у наступному складі: головуючий суддя - Васьковський О. В., судді: Білоус В. В., Жуков С. В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2022.

Головуючий суддя Васьковський О. В. з 16.02.2022 по 25.02.2022 перебував у відпустці.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб, дію якого було продовжено до 25.04.2022 згідно з Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".

Розглянувши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у її прийняті з наступних підстав.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Частиною п`ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини сьомої статті 12 ГПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 установлено у розмірі 2270,00 грн, а тому сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 227 000,00 грн.

Пунктом 1 частини першої статті 163 ГПК України визначено, що у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Оскільки предметом позову у даній справі є стягнення 182 622,77 грн, що менше ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на момент звернення з позовною заявою), а тому у розумінні ГПК України спір у справі №914/318/21 є малозначним, при цьому заявником у поданій касаційній скарзі не наведено жодних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, касаційна скарга Департаменту на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 та рішення Господарського суду Львівської області від 14.09.2021 у справі №914/318/21 не може бути розглянута судом касаційної інстанції, а в її прийнятті слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 та рішення Господарського суду Львівської області від 14.09.2021 у справі № 914/318/21.

2. Касаційну скаргу Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 та рішення Господарського суду Львівської області від 14.09.2021 у справі № 914/318/21 повернути скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В. Васьковський

Судді В.В. Білоус

С.В. Жуков