Рішення

від 18.01.2022 по справі 132/2222/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" січня 2022 р. Cправа № 132/2222/20

за позовом: Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області (вул. Свинаря,17, с. Іванів, Калинівський р-н, Вінницька обл., 22432)

до: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (вул. Келецька, 63, м. Вінниця, Вінницька обл., 21000)

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство "Зернопродукт МХП" (вул. Елеваторна, 1, м. Миронівка, Миронівський р-н, Київська обл., 08800)

про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Гнатик Є.Б.

за участю представників:

позивача: Парпальос В.В, Кулика М.Л.,

відповідача: Бойка А.М.,

третіх осіб: не з`явилися,

присутнього ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В :

22.07.2020 року Іванівська сільська рада Калинівського району Вінницької області звернулась до суду з позовом до Воєводи Юрія Петровича, за участю у справі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, у якому просила достроково розірвати договір оренди землі № 796 від 21.10.2014 року.

Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 28.07.2020 року відкрито провадження у справі № 132/2222/20.

Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 13.05.2021 року в задоволенні позовних вимог Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 23.09.2021 року апеляційну скаргу Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області задоволено частково. Провадження у справі закрито. Роз`яснено Іванівській сільській раді Калинівського району Вінницької області право протягом десяти днів з дня отримання ними відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

01.10.2021 року представником позивача - адвокатом Кудельським А.А., подано до Вінницького апеляційного суду заяву про направлення справи №132/2222/20 за встановленою юрисдикцією.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 21.10.2021 року задоволено заяву Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області, а справу № 132/2222/20 передано за встановленою юрисдикцією до Господарського суду Вінницької області.

25.10.2021 року справа №132/2222/20 надійшла до Господарського суду Вінницької області. При цьому згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 25.10.2021 року справу №132/2222/20 передано для розгляду судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 27.10.2021 відкрито провадження у справі №132/2222/20. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.11.2021.

Під час підготовчого провадження у справі, строк якого протокольною ухвалою від 06.12.2021 продовжено на 30 днів з власної ініціативи суду на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України, вчинено ряд процесуальних дій:

- учасникам справи встановлено строки для подання заяв по суті спору з метою актуалізації правових позицій останніх у даному спорі, при цьому учасники справи таким правом не скористалися, тобто позиції сторін залишилися незмінними з моменту розгляду даної справи у порядку цивільного судочинства;

- за клопотанням позивача, яке задоволено протокольною ухвалою від 06.12.2021, витребувано ряд додаткових доказів у Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та Головного управління статистики у Вінницькій області, а саме: матеріали перевірки щодо використання земельної ділянки з кадастровим номером 0521682800:03:002:0304, відповідно до якого складено Акт перевірки дотримання земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки № 1108-ДК/975/АП/09/01/-19; інформацію щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 0521682800:03:002:0304 за період з 2014 року по 2019 роки включно, а також належним чином завірені копії Звіту державного статистичного спостереження за формою № 4-сг (річна) "Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур" за період з 2015 по 2019 роки, що були подані ФГ "Воєвода Юрій Петрович".

Так, матеріали справи містять інформацію щодо нормативно-грошової оцінки відповідної земельної ділянки та копію справи про адміністративне правопорушення гр. ОСОБА_1 , надані Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області (а.с. 48-73, том 3). При цьому Головним управлінням статистики у Вінницькій області повідомлено, що витребувана статистична звітність за період з 2015 по 2019 роки по ФГ "Воєводи Юрія Петровича" (код ЄДРПОУ 39921396) відсутня, так як дане господарство не було включено Держстатом до переліку респондентів, звітуючих до органів державної статистики по формі державного статистичного спостереження №4-сг (річна) "Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур" (а.с. 43, том 3).

Виконавши завдання підготовчого провадження судом закрито дану стадію судового процесу та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.01.2022 року, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

На визначену дату та час у судове засідання з`явилися представники сторін та присутній ОСОБА_2 , треті особи правом участі у судовому засіданні не скористалися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області - шляхом направлення ухвали від 28.12.2022 на повідомлену останнім адресу електронної пошти, Приватне акціонерне товариство "Зернопродукт МХП" шляхом направлення ухвали від 28.12.2022 року рекомендованою поштовою кореспонденцією, вручення якої підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим поштовим повідомленням.

Представник позивача заявлений позов підтримав у повному обсязі з підстав та обставин, викладених у позовній заяві.

В обґрунтування заявленого позову Іванівська сільська рада посилається на те, що 21.10.2014 року між Головним управлінням Держземагенства у Вінницькій області та фізичною особою ОСОБА_1 , був укладений Договір, відповідно до умов якого, відповідач отримав в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель запасу Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області, площею 26,0000 га пасовищ, кадастровий номер земельної ділянки 0521682800:03:002:0304 для ведення фермерського господарства на 21 рік.

На підставі наказу Головного управління Держземагенства у Вінницькій області від 06.06.2018 року за № 2-7279/15-18-СГ та додатку до Акту прийому-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність, спірна земельна ділянка була передана Іванівській сільській об`єднаній територіальній громаді Калинівського району у комунальну власність. При цьому відповідно до п. 15 Договору передані в оренду сільськогосподарські угіддя пасовища повинні використовуватися за своїм цільовим призначенням, а саме для ведення фермерського господарства, проте 27.08.2019 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель та території Калинівського, Літинського, Козятинського та Хмільницького районів Пасічником Ю.М. був складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, в якому зазначено, що на спірній земельній ділянці фактично має місце зміна виду угідь із пасовища на ріллю без виготовлення землевпорядної документації, що є порушенням ст. 20 Закону України "Про землеустрій", оскільки на ній здійснено посіви сільськогосподарської культури - озимого ріпаку.

Таким чином, за твердженням позивача, відповідач самовільно розорав земельну ділянку, віднесену до пасовищ, що є порушенням умов Договору та підставою для розірвання такого Договору достроково.

Представник відповідача, в свою чергу, щодо позову заперечив у повному обсязі з підстав та обставин викладених у відзиві на позовну заяву.

Суть заперечень відповідача зводиться до того, що його не було притягнуто до адміністративної відповідальності, не було складено адміністративних матеріалів, при цьому на виконання положень ст. 20 Закону України "Про землеустрій" відповідачем було замовлено та розроблено проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь на земельній ділянці з метою зміни угіддя з пасовищ на ріллю. При цьому відповідно до ч. 8 ст. 186 ЗК України проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, не підлягають погодженню і затверджуються замовниками таких проектів.

Однак, з метою повідомлення сільської ради про зміну виду угідь ОСОБА_1 , було подане клопотання позивачу про затвердження проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь на земельній ділянці, у задоволенні якого рішенням 27-ої сесії 7-го скликання Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області № 449 від 03.01.2020 року було відмовлено.

Окрім того, відповідач акцентує увагу, що 21.02.2020 року на виконання положень ч. 8 ст. 186 ЗК України, в Державному земельному кадастрі було змінено вид угідь на земельну ділянку з кадастровим номером 0521682800:03:0092:0304, з пасовища на ріллю. Всупереч цієї обставини, позивачем в липні 2020 року було подано позов до суду, хоча фактично станом на момент подання позовної заяви угіддя були приведені у відповідність виду фактичного використання земельної ділянки, а тому відсутній предмет спору.

Окремо слід зазначити, що матеріали справи містять:

- заяву відповідача, за змістом якої останній не заперечує щодо заявлених позовних вимог Іванівської сільської ради (а.с. 87, том 1);

- заяву Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП", яке є суборендарем відповідної земельної ділянки, за змістом якої вказана третя особа також не заперечує щодо заявленого позову ( а.с. 92-93, том 1).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

21.10.2014 року між Головним управлінням Держземагенства у Вінницькій області, в особі першого заступника начальника Королюка О.М., що діє на підставі Положення про Головне управління Держагенства у Вінницькій області від 13.09.2012 року № 433 (зі змінами внесеними наказом Держземагенства України від 01.03.2013 року № 84), як Орендодавцем, та ОСОБА_1 , як Орендарем, укладено Договір оренди землі № 796 (Договір), за умовами якого Орендодавець, відповідно до наказу Головного управління Держземагенства у Вінницькій області від 21.10.2014 року № 2-3369/15-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду" надало, а Орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель запасу Іванівської сільської ради (за межами населеного пункту), Калинівського району Вінницької області, для ведення фермерського господарства, на 21 рік з моменту укладання. Дата закінчення терміну договору 20.10.2035 року (а.с. 11-16, том 1).

Згідно із п. 2 Договору в оренду передана земельна ділянка загальною площею 26,0000га, у тому числі пасовище: 26,0000 га. Кадастровий номер 0521682800:03:002:0304.

Пунктами 14-16 Договору визначено, що земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства (код цільового призначення - 01.02). Умови збереження стану об`єкта оренди: використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням з дотриманням вимог чинного законодавства та дотримання режиму природоохоронного використання земель.

За змістом пунктів 27, 30 Договору Орендодавець має право вимагати від Орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди, а Орендар земельної ділянки зобов`язаний використовувати земельну ділянку у відповідності до цільового призначення.

Відповідно до п. 38 Договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання Договору відповідно до закону та цього договору.

Пунктом 35 Договору передбачена можливість розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Після підписання Договору оренди землі № 796 від 21.10.2014 року, за відповідним актом приймання-передачі вищевказана земельна ділянка передана Орендарю - ОСОБА_1 (а.с. 17, том 1).

16.12.2014 року Договір в передбаченому законом порядку був зареєстрований, про що свідчить Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 222958006 від 07.09.2020 року.

ОСОБА_1 за погодженням з Головним управлінням Держгеокадастру Вінницької області (№ В-23580/0-11508/6-17 від 19.12.2017 року) - 19.12.2017 року уклав Договір суборенди спірної земельної ділянки № 796 ФГ-1-К-В, з ПАТ "Зернопродукт МХП", речове право за яким було зареєстроване 06.01.2018 року за індексним номером 39126618 (а.с. 48-50, том 1).

Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області відповідно до наказу № 2-7279/15-18-СГ від 06.06.2018 року передало земельну ділянку загальною площею 26,0000 га. з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства (код цільового призначення - 01.02), кадастровий номер 0521682800:03:002:0304, з державної власності у комунальну власність Іванівської сільської об`єднаної територіальної громади.

Рішенням 10-ої сесії 7-го скликання Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області від 18.06.2018 року "Про прийняття в комунальну власність земельних ділянок на території Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області", спірну земельну ділянку прийнято в комунальну власність Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області. Право власності зареєстроване 26.06.2018 року за індексним номером 41798626.

Як підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, скоєне гр. ОСОБА_1 за ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, 27.08.2019 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог земельного законодавства України про охорону земель на території Калинівського, Літинського, Козятинського та Хмільницького районів та м. Козятин і м. Хмільник Пасічником Ю.М. складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки № 1108- ДК/975/АП/09/01/-19, згідно якого під час проведення перевірки встановлено, що на відповідній земельній ділянці здійснено посіви сільськогосподарської культури-озимий ріпак, що свідчить про її фактичне використання, однак має місце зміна виду угідь із пасовищ на ріллю без виготовлення землевпорядної документації, що є порушенням ст. 20 Закону України "Про землеустрій" (а.с. 62, том 3).

Окрім того, 27.08.2019 року гр. ОСОБА_1 вручено припис №1108-ДК/0539Пр/03/01-19, за змістом якого встановлено, що на земельній ділянці сільськогосподарського призначення комунальної власності (пасовища) на території Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області (за межами населеного пункту с. Іванів) кадастровий номер 0521682800:03:002:0304 площею 26,00 га здійснено посіви сільськогосподарської культури-озимий ріпак, що свідчить про її фактичне використання. Зазначена земельна ділянка сільськогосподарського призначення комунальної власності (пасовища) кадастровий номер 0521682800:03:002:0304 площею 26,00 га перебуває у користуванні гр. ОСОБА_1 на підставі договору оренди від 21.10.2014 року, укладеного із ГУ Держземагентства у Вінницькій області (зареєстрованого у Реєстраційній службі Калинівського районного управління юстиції Вінницької області 16.12.2014 року, номер запису про інше речове право №8085819) терміном на двадцять один рік для ведення фермерського господарства, але фактично має місце зміна виду угідь земельної ділянки - із пасовищ на ріллю без виготовлення землевпорядної документації, що є порушенням ст. 20 Закону України "Про землеустрій" Зобов`язано ОСОБА_1 в 30-ти денний термін усунути порушення, а саме привести землевпорядну документацію у відповідність до вимог чинного законодавства (а.с. 66, том 3).

Рішенням 27-ої сесії 7-го скликання Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області № 449 від 03.01.2020 року відмовлено ОСОБА_1 в затвердженні проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь на земельній ділянці, в зв`язку з використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням, оскільки згідно договору оренди № 796 від 21.10.2014 року земельна ділянка площею 26,0000 га (кадастровий номер 0521682800:03:002:0304) має цільове призначення - пасовище. Уповноважено сільського голову Кулика М.Л. звернутися до суду з метою розірвання договору оренди № 796 від 21.10.2014 року з ОСОБА_1 (а.с. 31, том 1).

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 21.02.2020 року в Державному земельному кадастрі було змінено вид угідь на земельну ділянку з кадастровим номером 0521682800:03:002:0304 з пасовища на ріллю (а.с. 109, том 1).

22.07.2020 року Іванівська сільська рада Калинівського району Вінницької області звернулася до Калинівського районного суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_1 про дострокове розірвання Договору оренди землі № 796 від 21.10.2014 року.

Рішенням 34-ої сесії 8-го скликання Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області від 15.12.2020 року внесено зміни до Договору оренди землі № 796 від 21.10.2014 року в частині заміни орендодавця земельної ділянки із Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на Іванівську сільську раду Калинівського району Вінницької області (а.с. 82 - 83, том 1).

15.12.2020 року між ОСОБА_1 та Іванівською сільською радою Калинівського району Вінницької області укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 796 від 21.10.2014 року, якою замінено орендодавця (а.с. 84 - 85, том 1).

Так, спірні правовідносини між позивачем та відповідачем щодо дострокового розірвання договору оренди землі виникли саме у зв`язку з самовільною зміною цільового використання орендованої земельної ділянки.

Визначаючись щодо заявленої позовної вимоги, суд враховує таке.

Відповідно до частини першої статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Частиною другою статті 4 Земельного кодексу України визначено, що завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до частини першої статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно із частиною третьою статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства; б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об`єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства; ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно із частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу (частина третя статті 124 Земельного ЗК України).

За змістом частини першої статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою в установленому законодавством порядку (стаття 1 Закону України "Про землеустрій).

Частиною п`ятою статті 20 ЗК України передбачено, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

Зокрема, згідно із частиною першою статті 34 ЗК України громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби.

Відповідно до частини другої статті 20 Закону України "Про землеустрій" заходи, передбачені затвердженою в установленому порядку документацією із землеустрою, є обов`язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, власниками землі, землекористувачами, у тому числі орендарями.

Згідно із статтею 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно договору оренди.

Як встановлено судом, відповідно до пунктів 1, 2 Договору оренди землі № 796 від 21.10.2014 року, в оренду передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення із земель запасу Іванівської сільської ради (за межами населеного пункту) Калинівського району Вінницької області, загальною площею 26,0000 га, у тому числі пасовище: 26,0000 га, кадастровий номер: 0521682800:03:002:0304, для ведення фермерського господарства.

За умовами пунктів 14-16 Договору оренди землі № 796 від 21.10.2014 року земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства (код цільового призначення - 01.02). Умови збереження стану об`єкта оренди: використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням з дотриманням вимог чинного законодавства та дотримання режиму природоохоронного використання земель.

Згідно із розділом ІІ Класифікації видів цільового призначення земель вирізняють такі види цільового призначення земель сільськогосподарського призначення, зокрема: 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; 01.02 Для ведення фермерського господарства; 01.08 Для сінокосіння та випасання худоби.

Відповідно до Переліку угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ), який є Додатком 4 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051:

Рілля. Група включає сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари (ГОСТ 26640-85) та парники, оранжереї і теплиці До ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав`яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви;

Пасовища. Підгрупа включає сільськогосподарські угіддя, які систематично використовуються для випасання худоби (ГОСТ 26640-85); рівномірно вкриті деревинною та чагарниковою рослинністю площею до 20 відсотків ділянки.

Аналіз вищевикладених положень земельного законодавства дає підстави дійти висновку, що сільськогосподарські угіддя - це ділянки, що безпосередньо використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції, які поділяються на такі види як, зокрема: рілля, пасовища, а також за видами їх цільового призначення, зокрема: на землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01); для ведення фермерського господарства (01.02); для сінокосіння та випасання худоби (01.08).

Землі сільськогосподарського призначення можуть використовуватися їх власниками та землекористувачами виключно із дотриманням їх цільового призначення - за призначенням, визначеним у встановленому законодавством порядку на підставі документації із землеустрою.

Відтак, пасовища мають використовуватися власниками та користувачами таких земельних ділянок виключно для випасання худоби.

Разом з тим, матеріалами справи встановлено, що передана відповідачу в оренду земельна ділянка кадастровий номер: 0521682800:03:002:0304 фактично використовується, однак мало місце зміна виду угідь із пасовищ на ріллю без виготовлення землевпорядної документації, що є порушенням ст. 20 Закону України "Про землеустрій".

Тобто, відбулася зміна виду цільового використання землі в межах однієї категорії цільового призначення земельної ділянки.

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про адміністративне правопорушення, скоєне гр. ОСОБА_1 . При цьому акт перевірки, яким зафіксовано зміну виду угідь земельної ділянки із пасовищ на ріллю без встановлення землевпорядної документації (а.с. 62, том 3), підписаний відповідачем без зауважень та заперечень, відповідач отримав копію акту 27.08.2019 року та не оскаржив його у судовому порядку, на даний час акт перевірки є чинним.

За результатами перевірки 27.08.2019 гр. ОСОБА_1 також вручено припис №1108-ДК/0539Пр/03/01-19 щодо усунення останнім в 30-ти денний термін порушення, шляхом приведення землевпорядної документації у відповідність до вимог чинного законодавства, що підтверджується проставленням відповідачем власноручного підпису у відповідній графі без зауважень та заперечень (а.с. 66, том 3).

Тобто, факт зміни виду угідь орендованої земельної ділянки із пасовищ на ріллю, підтверджено документально та факт вчинення адміністративного правопорушення відповідачем не оскаржено, що свідчить про визнання останнім такого факту.

Окремо суд акцентує увагу, що за змістом акту перевірки, яким зафіксовано зміну виду угідь земельної ділянки із пасовищ на ріллю, встановлено, що на відповідній земельній ділянці здійснено посіви сільськогосподарської культури-озимий ріпак, внаслідок чого відсутні підстави вважати, що орендовані відповідачем пасовища розорані лише з метою їх докорінного поліпшення, що, в свою чергу, виключало б належність таких розораних ділянок пасовищ до ріллі.

Статтею 25 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до частини першої статті 31 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням (стаття 141 ЗК України).

Таким чином, на час проведення перевірки та складання акту від 27.08.2019 року відповідачем було істотно порушено умови договору, а саме п. 30 щодо обов`язку орендаря використовувати земельну ділянку у відповідності до цільового призначення (позаяк відбулася зміна угідь з пасовища на ріллю), що є підставою для розірвання Договору як в силу Закону, так і в силу приписів п. 35 Договору, за змістом якого дія договору припиняється, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором..

Таких же висновків щодо наявності підстав для дострокового розірвання договору оренди в разі використання земельної не за цільовим призначенням (зокрема для вирощування сільськогосподарських культур замість випасання худоби) притримується Верховний Суд у постановах: від 30.04.2020 року у справі №467/1504/17, від 28.01.2019 року у справі № 473/4413/17 (провадження 61-40320св18), від 22.01.2020 року у справі № 468/1498/17-ц (провадження № 61-36544св18), від 06.04.2020 року у справі № 707/658/17 (провадження № 61-17009св18).

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши усі обставини та надавши оцінку зібраним у справі доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з мотивів наведених вище.

Також суд вважає за необхідне зауважити, що позиція відповідача у даному спорі є суперечливою, оскільки матеріали справи містять заяву ОСОБА_1 , за змістом якої останній не заперечує щодо заявлених позовних вимог Іванівської сільської ради (а.с. 87, том 1), хоча у відзиві на позовну заяву, підтриманому представником позивача у судовому засіданні, викладена позиція у заперечення позову в повному обсязі. При цьому доводи відповідача, що станом на момент подання позовної заяви угіддя були приведені у відповідність виду фактичного використання земельної ділянки (змінено з пасовища на ріллю) жодним чином не спростовують мотивів для задоволення позову, а лише підтверджують фактично встановлені обставини справи зміни виду цільового використання землі в межах однієї категорії цільового призначення земельної ділянки без внесення відповідних змін до умов Договору.

Зокрема, суд звертає увагу, що 15.12.2020 року між ОСОБА_1 та Іванівською сільською радою Калинівського району Вінницької області укладено додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки № 796 від 21.10.2014 року, якою замінено орендодавця, однак будь-яких змін до Договору щодо виду угідь на земельну ділянку з кадастровим номером 0521682800:03:0092:0304 внесено не було, позаяк доказів протилежного матеріали справи не містять.

Разом з тим, як підтверджується матеріалами справи, на момент укладення додаткової угоди до Договору щодо зміни орендодавця у Державному земельному кадастрі вже було змінено вид угідь відповідної земельної ділянки з пасовища на ріллю, позаяк такі зміни відображено станом на 21.02.2020 року (а.с. 109, том 1).

Окрім того, вирішуючи спір, у якому відповідачем виступає фізична особа ОСОБА_1 , суд враховує, що можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, як форми підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією.

Надання (передача) фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Так, 05.12.2014 року ОСОБА_1 прийняв рішення № 1 про створення фермерського господарства (а.с. 10, том 2) та в це й же день ним було затверджено Статут ФГ "Воєвода Юрій Петрович" (а.с. 2-6, том 2).

За відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, фермерське господарство було зареєстровано 30.07.2015 року, номер запису 11531020000001051, тобто у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою відбулася фактична заміна орендаря і обов`язки землекористувача перейшли до фермерського господарства з дня його державної реєстрації, внаслідок чого справу передано за встановленою юрисдикцією до Господарського суду Вінницької області, враховуючи належний суб`єктний склад у спірних правовідносинах.

Разом з тим в силу приписів ст. 48 ГПК України залучення до участі у справі співвідповідача чи заміна неналежного відповідача можливі лише за клопотанням позивача, яке останнім не заявлялося, що в свою чергу, не спростовує правомірності вирішення такого спору в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку із задоволенням позову повністю на відповідача покладаються витрати на сплату судового збору в сумі 2102,00 грн, виходячи зі ставки судового збору за звернення до господарського суду із позовною вимогою немайнового характеру станом на момент такого звернення.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір оренди землі №796 від 21.10.2014 року укладений між Головним управлінням Дерземагенства у Вінницькій області та фізичною особою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) щодо земельної ділянки загальною площею 26,00 га, розташованої на території Іванівської сільської ради (за межами населеного пункту с. Іванів) Калинівського району Вінницької області, кадастровий номер 0521682800:03:002:0304.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області (вул. Свинаря,17, с. Іванів, Калинівський р-н, Вінницька обл., 22432; код ЄДРПОУ 04328565) відшкодування витрат на сплату судового збору в сумі 2 102,00 грн.

4. Згідно з приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Згідно з положеннями ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на електронну адресу ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області: vinnytsia@land.gov.ua .

Повне рішення складено 24 січня 2022 р.

Суддя Ю.О. Яремчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - АДРЕСА_2 ;

3 - відповідачу - вул. Механізаторів, 5, с. Іванів, Калинівський р-н, Вінницька обл. 22432;

4,5 - третім особам - вул. Келецька, 63, м. Вінниця, Вінницька обл., 21000; вул. Елеваторна, 1, м. Миронівка, Миронівський р-н. Київська обл., 08800.