Постанова

від 09.05.2022 по справі 132/2222/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2022 року Справа № 132/2222/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Василишин А.Р. , суддя Грязнов В.В.

секретар судового засідання Дика А.І.

за участю представників сторін:

позивача: Парпальос В.В., Кулик М.Л.;

відповідача: Воєвода Ю.П.,Тиховський М.О., Бойко А.М.;

третіх осіб: не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 18.01.2022, повний текст складено 24.01.2022, у справі №132/2222/20 (суддя Яремчук Ю.О.)

за позовом Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області

до ОСОБА_1

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області;

2. Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП"

про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 18.01.2022 у справі №132/2222/20 позов задоволено повністю. Розірвано Договір оренди землі №796 від 21.10.2014 року укладений між Головним управлінням Держземагенства у Вінницькій області та фізичною особою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) щодо земельної ділянки загальною площею 26, 00 га, розташованої на території Іванівської сільської ради (за межами населеного пункту с. Іванів) Калинівського району Вінницької області, кадастровий номер 0521682800:03:002:0304. Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області (вул. Свинаря, 17, с. Іванів, Калинівський р-н, Вінницька обл., 22432; код ЄДРПОУ 04328565) відшкодування витрат на сплату судового збору в сумі 2 102, 00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням Господарського суду Вінницької області від 18.01.2022 у справі №132/2222/20 ОСОБА_1 звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції прийняти апеляційну скаргу до розгляду судом та відкрити провадження по справі. Скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 18.01.2022 по справі №132/2222/20 за позовом Іванівської сільської ради до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Держгеокадстру у Вінницькій області та ПАТ "Зернопродукт МХП" про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Іванівської сільської ради до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління Держгеокадстру у Вінницькій області та ПАТ "Зернопродукт МХП" про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовити в повному обсязі. Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) документально підтверджені судові витрати в розмірі сплаченого судового збору.

Апелянт вважає, що спірна земельна ділянка використовувалась ним за її цільовим призначенням, як земля сільськогосподарського призначення. Під час використання апелянтом здійснено певні дії з метою її поліпшення (розрихлення грунту), що не є зміною цільового призначення, оскільки даний факт не свідчить про використання земельної ділянки не за цільовим призначенням або її руйнування. Остання використовувалась апелянтом згідно умов укладеного договору оренди та будь-які обмеження щодо її поліпшення, передбачені зазначеним вище законом та договором не встановлювалися.

Не погоджується з доводами суду першої інстанції, що оскільки Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 27.08.2019, підписаний ОСОБА_2 , не оскаржувався та є чинним, це підтверджує вчинення протиправних дій з його сторони та є ще однією підставою для розірвання договору оренди землі.

Зазначає, що матеріали даної справи не містять доказів того, що апелянта було притягнуто до адміністративної відповідальності за фактом нецільового використання земельної ділянки.

Більше того, вказує, що під час розгляду даної справи в суді, за ініціативи позивача 15.12.2020 рішенням №34 3 сесії 8 скликання було вирішено внести зміни до Договору оренди землі №796 від 21.10.2014 року лише в частині зміни орендодавця земельної ділянки з "Головного управління Держземагенства у Вінницькій області" на "Іванівську сільську раду Калинівського району" та підписано Додаткову угоду до Договору оренди землі №796 від 21.10.2014 року при цьому не змінюючи п. 2 Договору оренди землі в частині зміни виду угідь з пасовища на ріллю у відповідності до інформації з Державного земельного кадастру.

Додатково зазначає, що ним вчасно сплачується оренда плата по договору оренди землі №796 від 21.10.2014 року, крім того ним взято новий витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 0521682800:03:002:0304 від 26.02.2020 року, відповідно до якого розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки становить 421 965, 59 грн. Відповідно до п.п. 5, 9 Договору оренди землі №796 від 21.10.2014, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки, що становить 7 688 грн. в місяць.

Як наслідок апелянт вважає, що судом першої інстанції при прийняті оскаржуваного рішення, не були досліджені всі докази по справі, допущено неправильне застосування норм матеріального права, і тому з метою захисту порушених прав рішення необхідно скасувати, а в задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2022 матеріали справи №132/2222/20 витребувано з Господарського суду Вінницької області. 11.03.2022 матеріали справи №132/2222/20 надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.04.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 18.01.2022 у справі №132/2222/20, справу призначено до розгляду на 10.05.2022 об 14:30 год.

Запропоновано позивачу у строк до 15.04.2022 включно надати суду обґрунтований відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому статтею 263 ГПК України та докази надсилання копії цього відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Запропоновано третім особам у строк до 15.04.2022 включно надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмові пояснення, щодо поданої апеляційної скарги та докази надсилання копії цих пояснень та доданих до них документів сторонам по справі.

Також роз`яснено сторонам по справі право участі особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції згідно з правилами статті 197 Господарського процесуального кодексу України.

Матеріалами справи стверджується, що ухвала суду від 04.04.2022 була вручена учасникам справи, що підтверджується повідомленнями про вручення (а.с. 154-155, 174-176, т.3).

18.04.2022 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив Іванівської сільської ради в якому, з підстав викладених у ньому, просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а рішення Господарського суду Вінницької області від 18.01.2022 у справі №132/2222/20 без змін.

Зазначає, що апелянтом було істотно порушено умови Договору, оскільки земельна ділянка не використовувалася ним відповідно до цільового призначення, передбаченого Договором. Дані обставини належним чином були встановлені відповідною уповноваженою особою та підтверджені Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки №1108-ДК/975/АП/09/01/-19 від 27.08.2019 та Приписом Ш108-ДК/0539Щ/03/01-19 від 27.08.2019.

Відтак невиконання апелянтом, як Орендарем, передбачених Договором обов`язків, дає підстави для розірвання Договору (припинення його дії) за рішенням суду на вимогу однієї із сторін.

Таким чином, вважає безпідставними та необгрунтованими посилання апелянта про проведення нібито лише поліпшення грунту, а не використання орендованої земельної ділянки не за цільовим призначення, передбаченим Договором. Належних та допустимих доказів зворотнього апелянтом надано не було. Фактично апелянт завдав шкоду об`єкту оренди, змінивши його в односторонньому порядку без згоди розпорядника об`єкта.

Вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, встановивши, що оскільки на відповідній земельній ділянці здійснено посіви сільськогосподарської культури-озимий ріпак, то відсутні підстави вважати, що орендовані апелянтом пасовища розорані лише з метою їх докорінного поліпшення, так як це, в свою чергу, виключало б належність таких розораних ділянок пасовищ до ріллі.

Окремо зауважує, що апелянтом було подане клопотання до Іванівської сільської ради про затвердження проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обгрунтування сівозміни та впорядкування угідь на земельній ділянці, у задоволенні якого рішенням 27 сесії 7 скликання Іванівської сільської ради № 449 від 03.01.2020 було відмовлено.

В судове засідання 10.05.2022 з`явились представники позивача в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів системи "Easy Con", а також відповідач та його представники. Треті особи в судове засідання 10.05.2022 не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом в установленому порядку.

Відповідач та його представники повністю підтримали вимоги і доводи, викладені в апеляційній скарзі та надали усні пояснення щодо суті спору. Представники позивача заперечили вимоги і доводи, викладені в апеляційній скарзі з підстав викладених у відзиві та надали усні пояснення щодо суті спору.

Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, та те, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши в судовому засіданні 10.05.2022 пояснення представників позивача, відповідача та його представників, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.

21.10.2014 між Головним управлінням Держземагенства у Вінницькій області, в особі першого заступника начальника Королюка О.М., що діє на підставі Положення про Головне управління Держземагенства у Вінницькій області від 13.09.2012 року №433 (зі змінами внесеними наказом Держземагенства України від 01.03.2013 року №84), як Орендодавцем, та ОСОБА_1 , як Орендарем, укладено Договір оренди землі №796 (далі - Договір), за умовами якого Орендодавець, відповідно до наказу Головного управління Держземагенства у Вінницькій області від 21.10.2014 року №2-3369/15-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду" надало, а Орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель запасу Іванівської сільської ради (за межами населеного пункту), Калинівського району Вінницької області, для ведення фермерського господарства, на 21 рік з моменту укладання. Дата закінчення терміну договору 20.10.2035 року (а.с. 11-16, том 1).

Згідно з п. 2 Договору в оренду передана земельна ділянка загальною площею 26, 0000 га, у тому числі пасовище: 26, 0000 га. Кадастровий номер 0521682800:03:002:0304.

Пунктами 14-16 Договору визначено, що земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства (код цільового призначення - 01.02). Умови збереження стану об`єкта оренди: використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням з дотриманням вимог чинного законодавства та дотримання режиму природоохоронного використання земель.

За змістом п.п. 27, 30 Договору Орендодавець має право вимагати від Орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди, а Орендар земельної ділянки зобов`язаний використовувати земельну ділянку у відповідності до цільового призначення.

Відповідно до п. 38 Договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання Договору відповідно до закону та цього договору.

Пунктом 35 Договору передбачена можливість розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Після підписання Договору оренди землі №796 від 21.10.2014 року, за відповідним актом приймання-передачі вищевказана земельна ділянка передана Орендарю - ОСОБА_1 (а.с. 17, том 1).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №222958006 від 07.09.2020 Договір був зареєстрований 16.12.2014 в передбаченому законом порядку.

ОСОБА_1 за погодженням із Головним управлінням Держгеокадастру Вінницької області (№ В-23580/0-11508/6-17 від 19.12.2017 року) - 19.12.2017 року уклав Договір суборенди земельної ділянки №796 ФГ-1-К-В з ПАТ "Зернопродукт МХП", речове право за яким було зареєстроване 06.01.2018 року за індексним номером 39126618 (а.с. 48-50, том 1).

Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області відповідно до наказу №2-7279/15-18-СГ від 06.06.2018 передало земельну ділянку загальною площею 26, 0000 га. з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства (код цільового призначення - 01.02), кадастровий номер 0521682800:03:002:0304, з державної власності у комунальну власність Іванівської сільської об`єднаної територіальної громади.

Рішенням 10-ої сесії 7-го скликання Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області від 18.06.2018 року "Про прийняття в комунальну власність земельних ділянок на території Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області", земельну ділянку прийнято в комунальну власність Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області. Право власності зареєстроване 26.06.2018 за індексним номером 41798626.

27.08.2019 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог земельного законодавства України про охорону земель на території Калинівського, Літинського, Козятинського та Хмільницького районів та м. Козятин і м. Хмільник ОСОБА_3 складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки №1108- ДК/975/АП/09/01/-19, згідно якого під час проведення перевірки встановлено, що ОСОБА_1 скоєно адміністративне правопорушення за ст. 53-1 КУпАП, а саме на відповідній земельній ділянці здійснено посіви сільськогосподарської культури - озимий ріпак, що свідчить про її фактичне використання, однак має місце зміна виду угідь із пасовищ на ріллю без виготовлення землевпорядної документації, що є порушенням ст. 20 Закону України "Про землеустрій" (а.с. 62, том 3).

Окрім того, 27.08.2019 року гр. ОСОБА_1 вручено припис №1108-ДК/0539Пр/03/01-19, за змістом якого встановлено, що на земельній ділянці сільськогосподарського призначення комунальної власності (пасовища) на території Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області (за межами населеного пункту с. Іванів) кадастровий номер 0521682800:03:002:0304 площею 26, 00 га здійснено посіви сільськогосподарської культури-озимий ріпак, що свідчить про її фактичне використання.

Зазначена земельна ділянка сільськогосподарського призначення комунальної власності (пасовища), кадастровий номер 0521682800:03:002:0304, площею 26, 00 га перебуває у користуванні ОСОБА_1 на підставі договору оренди від 21.10.2014 року, укладеного із ГУ Держземагентства у Вінницькій області (зареєстрованого у Реєстраційній службі Калинівського районного управління юстиції Вінницької області 16.12.2014 року, номер запису про інше речове право №8085819) терміном на двадцять один рік для ведення фермерського господарства, але фактично має місце зміна виду угідь земельної ділянки - із пасовищ на ріллю без виготовлення землевпорядної документації, що є порушенням ст. 20 Закону України "Про землеустрій". Зобов`язано ОСОБА_1 в 30-ти денний термін усунути порушення, а саме привести землевпорядну документацію у відповідність до вимог чинного законодавства (а.с. 66, том 3).

Рішенням 27-ої сесії 7-го скликання Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області №449 від 03.01.2020 року ОСОБА_1 відмовлено в затвердженні проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь на земельній ділянці, в зв`язку з використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням, оскільки згідно договору оренди №796 від 21.10.2014 року земельна ділянка площею 26, 0000 га (кадастровий номер 0521682800:03:002:0304) має цільове призначення - пасовище. Уповноважено сільського голову Кулика М.Л. звернутися до суду з метою розірвання договору оренди №796 від 21.10.2014 року з ОСОБА_1 (а.с. 31, том 1).

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 21.02.2020 року в Державному земельному кадастрі було змінено вид угідь земельної ділянки з кадастровим номером 0521682800:03:002:0304 з пасовища на ріллю (а.с. 109, том 1).

22.07.2020 року Іванівська сільська рада Калинівського району Вінницької області звернулася до Калинівського районного суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_1 про дострокове розірвання Договору оренди землі № 796 від 21.10.2014 року.

Рішенням 34-ої сесії 8-го скликання Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області від 15.12.2020 року внесено зміни до Договору оренди землі №796 від 21.10.2014 року в частині заміни орендодавця земельної ділянки із Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на Іванівську сільську раду Калинівського району Вінницької області (а.с. 82 - 83, том 1).

15.12.2020 року між ОСОБА_1 та Іванівською сільською радою Калинівського району Вінницької області укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 796 від 21.10.2014 року, якою змінено орендодавця (а.с. 84 - 85, том 1).

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів апеляційної скарги та заперечень викладених у відзиві, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписами ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Так, спірні правовідносини між позивачем та відповідачем щодо дострокового розірвання договору оренди землі виникли саме у зв`язку з самовільною зміною цільового використання орендованої земельної ділянки.

Підстави для розірвання договору визначені Цивільним Кодексом України, Земельним Кодексом України та Законом України "Про оренду землі".

Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Таким чином, дострокове розірвання договору оренди можливе виключно за згодою або на вимогу однієї зі сторін договору за рішенням суду у випадках, передбачених законом або договором.

Як вбачається із договору оренди від 21.10.2014, укладеного між Головним управлінням Держземагенства у Вінницькій області, в особі першого заступника начальника Королюка О.М., що діє на підставі Положення про Головне управління Держземагенства у Вінницькій області від 13.09.2012 року №433 (зі змінами внесеними наказом Держземагенства України від 01.03.2013 року №84) та ОСОБА_1 , сторони передбачили, що земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства. Цільове призначення земельної ділянки: для ведення фермерського господарства (код цільового призначення 01.02).

Позивач доводить, що відповідач використовує орендовану земельну ділянку як рілля (на частині земельної ділянки спостерігаються здійснення посіву сільськогосподарської культури озимий ріпак), тобто не за цільовим призначенням, при цьому посилається на Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки №1108-ДК/975/АП/09/01/-19 від 27.08.2019, зі змісту якого вбачається, що державним інспектором встановлено використання орендованої земельної ділянки як ріллі.

Колегія суддів зазначає, що цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою в установленому законодавством порядку (стаття 1 Закону України "Про землеустрій").

У разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 ЗК України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України "Про оренду землі". Підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням (порушення земельного законодавства).

Колегією суддів встановлено, що відповідно до пунктів 1, 2 Договору оренди землі №796 від 21.10.2014 року в оренду передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення із земель запасу Іванівської сільської ради (за межами населеного пункту) Калинівського району Вінницької області, загальною площею 26, 0000 га, у тому числі пасовище: 26, 0000 га, кадастровий номер: 0521682800:03:002:0304, для ведення фермерського господарства.

За умовами пунктів 14-16 Договору оренди землі №796 від 21.10.2014 року земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства (код цільового призначення - 01.02). Умови збереження стану об`єкта оренди: використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням з дотриманням вимог чинного законодавства та дотримання режиму природоохоронного використання земель.

Згідно із пунктами 27, 30 Договору Орендодавець має право вимагати від Орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди, а Орендар земельної ділянки зобов`язаний використовувати земельну ділянку у відповідності до цільового призначення.

Згідно із розділом ІІ Класифікації видів цільового призначення земель вирізняють такі види цільового призначення земель сільськогосподарського призначення, зокрема: 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; 01.02 Для ведення фермерського господарства; 01.08 Для сінокосіння та випасання худоби.

Відповідно до Переліку угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ), який є Додатком 4 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051:

Рілля. Група включає сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари (ГОСТ 26640-85) та парники, оранжереї і теплиці До ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав`яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви;

Пасовища. Підгрупа включає сільськогосподарські угіддя, які систематично використовуються для випасання худоби (ГОСТ 26640-85); рівномірно вкриті деревинною та чагарниковою рослинністю площею до 20 відсотків ділянки.

Аналіз положень земельного законодавства дає підстави дійти висновку, що сільськогосподарські угіддя - це ділянки, що безпосередньо використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції, які поділяються на такі види як, зокрема: рілля, пасовища, а також за видами їх цільового призначення, зокрема: на землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01); для ведення фермерського господарства (01.02); для сінокосіння та випасання худоби (01.08).

Землі сільськогосподарського призначення можуть використовуватися їх власниками та землекористувачами виключно із дотриманням їх цільового призначення - за призначенням, визначеним у встановленому законодавством порядку на підставі документації із землеустрою.

Відтак, пасовища мають використовуватися власниками та користувачами таких земельних ділянок виключно для випасання худоби.

Суд апеляційної інстанції констатує, що апелянтом було істотно порушено умови Договору, оскільки земельна ділянка не використовувалася ним відповідно до цільового призначення, передбаченого Договором.

Дані обставини належним чином були встановлені відповідною уповноваженою особою та підтверджені Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки №1108-ДК/975/АП/09/01/-19 від 27.08.2019 та Приписом Ш108-ДК/0539Щ/03/01-19 від 27.08.2019.

У пункті 38 Договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання Договору відповідно до закону та цього договору.

Зокрема, пунктом 35 Договору встановлена можливість розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

При цьому суд враховує, що необхідність дотримання обмежень щодо розорювання земель, а також створення, збереження та відновлення сіножатей та пасовищ відповідно до науково обґрунтованих показників з урахуванням регіональних особливостей та природно-кліматичних умов, передбачена Законами України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року"; Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року", Концепцією національної екологічної політики України на період до 2020 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 № 880-р, Стратегією удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 413, Національним планом дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 271-р.

Розроблення на замовлення відповідача задля виконання припису №1108-ДК/0539Пр/03/01-19 від 27.08.2019 року проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обгрунтування сівозмін та впорядкування угідь на земельній ділянці, а також внесення змін до державного земельного кадастру від 21.02.2020 щодо виду угідь орендованої земельної ділянки, підтверджує висновок місцевого суду про порушення відповідачем умов договору в частині використання орендованої земельної ділянки із самостійною зміною виду угідь із пасовища на ріллю.

Відтак, колегія суддів вважає, що невиконання Воєводою Ю.П., як Орендарем, передбачених Договором обов`язків, дає підстави для розірвання Договору (припинення його дії) за рішенням суду на вимогу однієї із сторін.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з позицією господарського суду першої інстанції, який, на підставі дослідження обставин справи та оцінки доказів, дійшов правильного висновку про те, що діяльність відповідача щодо розорювання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які за своїми характеристиками відносяться до пасовищ, є такою, що порушує встановлені законодавством та договором вимоги використання спірної земельної ділянки, а отже, виходячи з предмету та підстав позову, дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог.

Не приймаються до уваги апеляційним судом доводи відповідача про внесення сторонами 15.12.2020 року змін до договору оренди в частині зміни орендодавця землі як підстави для відмови у позові, оскільки дані зміни не стосуються погодження відповідачем зміни виду угідь і дозволу орендарю використовувати земельну ділянку як ріллю.

Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, колегія суддів вважає доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними та документально необґрунтованими. Суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 272, 273, 275, 276, 277, 278, 279, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 18.01.2022 у справі №132/2222/20 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "16" травня 2022 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Грязнов В.В.