Рішення
від 11.01.2022 по справі 903/598/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 січня 2022 року справа №903/598/21

Господарський суд Волинської області у складі судді Войціховського Віталія Антоновича, за участі секретаря судового засідання Ведмедюка Михайла Петровича

та за присутності представників:

від Львівського національного аграрного університету: Жельчик О. М. - представник (довіреність № 38 від 30.03.2021р.)

від Міністерства освіти і науки України: не з`явились

від Головного управління Держгеокадастру у Волинській області: Ковальчук О.В. - представник (довіреність від 04.01.2022р. №0-3-0.62-2/62-22)

від Горохівської міської ради: Мудрак Ю.І. - представник (розпорядження від 26.02.2021р. та №169-к/тр, від 09.08.2021р. №173, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань)

в судовому засіданні взяла участь прокурор відділу Волинської обласної прокуратури: Костюк Н.В. (службове посвідчення №065570 від 23.10.2021р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом виконувача обов`язків заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі

Міністерства освіти і науки України, м. Київ

Львівського національного аграрного університету, м. Дубляни

до відповідачів:

1. Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, м. Луцьк

2. Горохівської міської ради, м. Горохів

про визнання незаконними та скасування наказів, скасування реєстрації земельних ділянок, реєстрації права власності на земельні ділянки та припинення відповідних речових прав

встановив:

08 липня 2021 року до Господарського суду Волинської області надійшла заява про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви виконувача обов`язків керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області та Горохівської міської ради про визнання незаконними і скасування наказів Головного Управління Держгеокадастру у Волинській області, рішень Горохівської міської ради, скасування реєстрації земельних ділянок, реєстрації права власності на земельні ділянки та припинення відповідних речових прав.

Ухвалою господарського суду від 12.07.2021р. (справа №903/525/21), залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.08.2021р.:

- заяву про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви виконувача обов`язків керівника Луцької окружної прокуратури було задоволено частково;

- накладено арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 0720887400:00:001:0274, 0720887400:00:001:0275, 0720887400:00:001:0276, 0720887400:00:001:0280, а також на ті, що утворені за результатами поділу (об`єднання) цих земельних ділянок, зокрема, але не виключно, на ділянки з 53-ма кадастровими номерами, визначеними в резолютивній частині ухвали, що розташовані на території Луцького району (Горохівська ОТГ);

- заборонено органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, набуття, зміну, припинення речових прав на нерухоме майно (права власності, користування (оренди, найму, тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження, тощо) щодо визначених земельних ділянок;

- заборонено Горохівській міській раді вчиняти дії щодо розгляду питань про надання дозволів на виготовлення землевпорядної документації та затвердження землевпорядної документації щодо цих земельних ділянок, в тому числі, заборонено вчиняти дії щодо поділу цих земельних ділянок, приймати рішення про надання дозволу на виготовлення проектів поділу, інших документацій із землеустрою, їх затвердження та передання у власність чи користування або оренду, виставляти на земельні торги, заборонено вчиняти дії (приймати рішення) з розгляду проектів землеустрою (технічної документації) щодо вказаних земельних ділянок, заборонено вчиняти дії щодо звернення до уповноважених осіб із заявами про внесення відомостей та змін до Державного земельного кадастру щодо цих земельних ділянок;

- заборонено державним кадастровим реєстраторам Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальним органам вносити до Державного земельного кадастру відомості та зміни щодо засвідчених земельних ділянок.

В подальшому, ухвалою від 14.09.2021р. клопотання Горохівської міської ради про часткове скасування вжитих заходів забезпечення позову було задоволено, скасовано вжиті відповідно до ухвали Господарського суду Волинської області від 12.07.2021р. у справі №903/525/21 заходи забезпечення позову, зокрема, в частинах:

- накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 0720887400:00:001:0280, а також тих, що утворені за результатами поділу (об`єднання) цієї земельної ділянки, зокрема, але не виключно, ділянки з кадастровими номерами: 0720887400:00:001:0343, 0720887400:00:001:0368, 0720887400:00:001:0372, 0720887400:00:001:0360, 0720887400:00:001:0348, 0720887400:00:001:0364, 0720887400:00:001:0341, 0720887400:00:001:0339, 0720887400:00:001:0346, 0720887400:00:001:0338, 0720887400:00:001:0336, 0720887400:00:001:0335, 0720887400:00:001:0334, 0720887400:00:001:0333, 0720887400:00:001:0331, 0720887400:00:001:0332, 0720887400:00:001:0330, 0720887400:00:001:0329, 0720887400:00:001:0328, 0720887400:00:001:0375, 0720887400:00:001:0376, 0720887400:00:001:0371, 0720887400:00:001:0374, 0720887400:00:001:0370, 0720887400:00:001:0344, 0720887400:00:001:0369, 0720887400:00:001:0367, 0720887400:00:001:0366, 0720887400:00:001:0365, 0720887400:00:001:0363, 0720887400:00:001:0361, 0720887400:00:001:0359, 0720887400:00:001:0324, 0720887400:00:001:0353, 0720887400:00:001:0358, 0720887400:00:001:0357, 0720887400:00:001:0356, 0720887400:00:001:0355, 0720887400:00:001:0354, 0720887400:00:001:0352, 0720887400:00:001:0351, 0720887400:00:001:0350, 0720887400:00:001:0349, 0720887400:00:001:0345, 0720887400:00:001:0347, 0720887400:00:001:0342, 0720887400:00:001:0340, 0720887400:00:001:0337, 0720887400:00:001:0327, 0720887400:00:001:0326, 0720887400:00:001:0325, 0720887400:00:001:0373, 0720887400:00:001:0362;

- заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, набуття, зміну, припинення речових прав на нерухоме майно (права власності, користування (оренди, найму тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження тощо) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0720887400:00:001:0280, а також тих, що утворені за результатами поділу (об`єднання) цієї земельної ділянки;

- заборони Горохівській міській раді вчиняти дії щодо розгляду питань про надання дозволів на виготовлення землевпорядної документації та затвердження землевпорядної документації щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0720887400:00:001:0280, а також тих, що утворені за результатами поділу (об`єднання) цієї земельної ділянки, що розташовані на території Луцького району (Горохівська ОТГ), в тому числі, заборони вчиняти дії щодо поділу цих земельних ділянок, приймати рішення про надання дозволу на виготовлення проектів поділу, інших документацій із землеустрою, їх затвердження та передання у власність чи користування або оренду, виставляти на земельні торги, заборони вчиняти дії (приймати рішення) з розгляду проектів землеустрою )технічної документації) щодо вказаних земельних ділянок, заборони вчиняти дії щодо звернення до уповноважених осіб із заявами про внесення відомостей та змін до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0720887400:00:001:0280, а також тих, що утворені за результатами поділу (об`єднання) цієї земельної ділянки.

- заборони державним кадастровим реєстраторам Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальним органам вносити до Державного земельного кадастру відомості та зміни щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0720887400:00:001:0280, а також тих, що утворені за результатами поділу (об`єднання) цієї земельної ділянки.

З врахуванням ст. 138 ГПК України, 22 липня 2021 року виконувач обов`язків заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, Львівського національного аграрного університету звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом від 22.07.2021р. №53-3288вих-21 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області та Горохівської міської ради про:

- визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області "Про затвердження матеріалів інвентаризації земель" від 02.12.2020р. №230-ІЗ, яким затверджено технічну документацію з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів Скобелківської сільської ради Горохівського району Волинської області щодо земельної ділянки загальною площею 193,6731 га з кадастровим номером 0720887400:00:001:0276;

- визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області "Про затвердження матеріалів інвентаризації земель" від 22.12.2020р. №339-ІЗ в частині затвердження технічної документації з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів Скобелківської сільської ради Горохівського району Волинської області щодо земельних ділянок площею 53,2301 га з кадастровим номером 0720887400:00:001:0274, площею 16,0821 га з кадастровим номером 0720887400:00:001:0275;

- визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" від 11.12.2020р. №49-ОТГ в частині передачі Горохівській територіальній громаді в особі Горохівської міської ради Горохівського району у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності площею 193,6731 га з кадастровим номером 0720887400:00:001:0276, площею 53,2301 га з кадастровим номером 0720887400:00:001:0274, площею 16,0821 га з кадастровим номером 0720887400:00:001:0275;

- скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку площею 53,2301 га з кадастровим номером 0720887400:00:001:0274, що розташована за межами населених пунктів с. Скобелка Луцького району Волинської області, з одночасним припиненням права власності на вказану земельну ділянку за Горохівською міською радою Луцького району Волинської області;

- скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку площею 16,0821 га з кадастровим номером 0720887400:00:001:0275, що розташована за межами населених пунктів с. Скобелка Луцького району Волинської області, з одночасним припиненням права власності на вказану земельну ділянку за Горохівською міською радою Луцького району Волинської області;

- скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку площею 193,6731 га з кадастровим номером 0720887400:00:001:0276, що розташована за межами населених пунктів с. Скобелка Луцького району Волинської області, з одночасним припиненням права власності на вказану земельну ділянку за Горохівською міською радою Луцького району Волинської області;

- скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 193,6731 га з кадастровим номером 0720887400:00:001:0276 в Державному земельному кадастрі;

- скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 16,0821 га з кадастровим номером 0720887400:00:001:0275 в Державному земельному кадастрі;

- скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 53,2301 га з кадастровим номером 0720887400:00:001:0274 в Державному земельному кадастрі;

- скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації земельної ділянки площею 193,6731 га з кадастровим номером 0720887400:00:001:0276, що розташована за межами населених пунктів с. Скобелка Луцького району Волинської області;

- скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації земельної ділянки площею 16,0821 га з кадастровим номером 0720887400:00:001:0275, що розташована за межами населених пунктів с. Скобелка Луцького району Волинської області;

- скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації земельної ділянки площею 53,2301 га з кадастровим номером 0720887400:00:001:0274, що розташована за межами населених пунктів с. Скобелка Луцького району Волинської області.

Ухвалою суду від 27.07.2021р. було підтверджено підстави представництва виконувача обов`язків заступника керівника Луцької окружної прокуратури інтересів держави в особі Міністерства освіти і науки України та Львівського національного аграрного університету за позовною заявою №53-3288вих21 від 22.07.2021р., прийнято відповідну позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 01.09.2021р., запропоновано прокурору та сторонам вчинити ряд дій та надати суду відповідні додаткові матеріали.

Ухвалою, постановленою за результатами проведеного 01.09.2021р. за участю прокурора, представників Львівського національного аграрного університету, а також відповідачів підготовчого судового засідання (відображена в протоколі судового засідання), судом (за власною ініціативою) було продовжено строк проведення підготовчого судового провадження у справі на 30 днів до 25.10.2021р., відкладено розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 23.09.2021р., встановлено Луцькій окружній прокуратурі та позивачам строк для подання на адреси суду та відповідачів відповідей на відзиви, встановлено відповідачам строк для подання на адреси суду та сторін заперечень на відповіді на відзиви.

Ухвалою, постановленою за результатами проведеного 23.09.2021р. за участю прокурора, представників Львівського національного аграрного університету, а також відповідачів судового засідання (відображена в протоколі засідання суду), в підготовчому судовому засіданні було оголошено перерву до 20.10.2021р.

Аналогічно перерву в підготовчому судовому засіданні до 15.11.2021р. було оголошено ухвалою від 20.10.2021р., надано при цьому можливість сторонам/учасникам подати до суду письмові пояснення стосовно експертних висновків, відповідей, клопотань та письмових заперечень. Також, як це відображено в протоколі судового засідання від 20.10.2021р., судом, шляхом постановлення відповідних ухвал, були вирішені питання та поновлено прокурору строки на подання до суду клопотання про долучення доказів, долучено до матеріалів справи клопотання Луцької окружної прокуратури від 01.09.2021р. та висновок експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи, оціночно-земельної експертизи та експертизи з питань землеустрою №8678-8682 від 31.08.2021р. у кримінальному провадженні №42021032010000005, поновлено Львівському національному аграрному університету строки на подання до суду заперечень на відзив ГУ Держгеокадастру у Волинській області та долучено заперечення до матеріалів справи, долучено до матеріалів справи заперечення ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 14.09.2021р. на відповіді Луцької окружної прокуратури та Львівського національного аграрного університету на відзив на позовну заяву, долучено до матеріалів справи клопотання Горохівської міської ради від 22.09.2021р. про залишення позову без розгляду.

Цією ж ухвалою було постановлено вийти за межі визначених ГПК України строків підготовчого судового провадження. Вчиняючи відповідну процесуальну дію, як це відображається в протоколі судового засідання, судом засвідчувалось, що статтею 8 Конституції України, закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Крім того, згідно п. 7 ч. 1 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства, зокрема, є розумні строки розгляду справи судом. Положеннями ст. 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. У рішеннях Європейського Суду з прав людини "Савенков проти України" від 02.05.2013р. "Папазов проти України" від 15.03.2012р. зазначено, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника. Отже, строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи, поведінка заявників та об`єктивна необхідність вчинення процесуальних дій.

Було прийнято до уваги судом у визначеній дії також засвідчені вище обставини, погодження цієї дії із присутніми в засіданні суду прокурором та представниками сторін, необхідність дотримання принципу змагальності сторін, майбутнього об`єктивного, повного та всебічного розгляду даної справи по суті.

Ухвалою, постановленою за результатами проведеного 15.11.2021р. за участю прокурора, представників Львівського національного аграрного університету, а також відповідачів підготовчого судового засідання (відображена в протоколі судового засідання), було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.12.2021р.

В судовому засіданні 13.12.2021р. на стадії судових дебатів, за участю прокурора, представників Львівського національного аграрного університету, а також відповідачів було оголошено перерву до 11.01.2022р.

При цьому про відповідні процесуальні дії, вчинені в судових засіданнях 01.09.2021р., 23.09.2021р., 20.10.2021р., 15.11.2021р., 13.12.2021р., позивача - Міністерство освіти і науки України було повідомлено ухвалами суду від 01.09.2021р., 23.09.2021р., 20.10.2021р., 15.11.2021р., а також від 13.12.2021р.

Стосовно подання сторонами/учасниками справи визначених положеннями чинного процесуального законодавства України заяв по суті справи судом засвідчується на наявності в матеріалах даної справи наступних матеріалів:

- відзив Горохівської міської ради від 13.08.2021р. №455/03-32/2-21 на позовну заяву у котрому міська рада заперечує пред`явлені позовні вимоги засвідчуючи поруч з іншим на тому, що

прокурором не додано жодного письмового доказу в підтвердження того, чи дійсно земельні ділянки з кадастровими номерами 0720887400:00:001:0274, 0720887400:00:001:0275, 0720887400:00:001:0276 накладаються на землі, що перебували у постійному користуванні державної установи;

не доведено, що вказані земельні ділянки є саме тими земельними ділянками, право постійного користування на які посвідчене державним актом, виданим Горохівському державному сільськогосподарському технікуму 31.12.2003р. за №417;

передача земельних ділянок у комунальну власність Горохівської міської ради відбулась на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 11.12.2020р. №49-ОТГ, який є чинним та у встановленому порядку не скасованим;

ні Горохівський державний сільськогосподарський технікум, ні інші особи за період часу з 2004 по 2020 рік не вчинили жодних дій щодо оформлення прав на земельні ділянки, не подали уповноваженому органу необхідні документи для здійснення державної реєстрації речового права - права постійного користування, як це передбачено положеннями Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";

Горохівський державний сільськогосподарський технікум, як юридична особа, був припинений на підставі відповідного судового рішення (постанова Волинського окружного адміністративного суду від 18.09.2015р. у справі №803/2414/15), тобто у примусовому порядку, без правонаступництва. За таких обставин, право постійного користування земельними ділянками згідно з державним актом припинено в силу вимог чинного законодавства України, з урахуванням положень Цивільного, Земельного кодексів України та відповідної судової практики.

Поруч з цим відповідачем, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні від 22.09.2021р. №14-01юр., засвідчується на наявності підстав для залишення, на переконання Горохівської міської ради, відповідного позову Луцької окружної прокуратури без розгляду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

- відзив ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 13.08.2021р. №9-3-0.62-4702/2-21 на позовну заяву, а також заперечення ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 14.09.2021р. №0-3-0.6-5115/2-21 на відповіді Волинської обласної прокуратури та Львівського національного аграрного університету на відзив на позовну заяву, у котрих відповідач заперечує позов та, посилаючись на положення Земельного кодексу України, Закону України "Про Державний земельний кадастр", Закону України "Про землеустрій", постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" засвідчує, що:

відповідно до наказів Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 02.12.2020р. №230-ІЗ та від 22.12.2020р. №339-ІЗ "Про затвердження матеріалів інвентаризації земель" затверджено технічну документацію із інвентаризації земель сільськогосподарського значення державної власності за межами населених пунктів Скобелківської сільської ради Горохівського району Волинської області загальною площею 193,6731 га (кадастровий номер 0720887400:00:001:0276) та земельну ділянку загальною площею 99,7268 га, а саме: площею 53,2301 га (кадастровий номер 0720887400:00:001:0274); площею 5,3586 га (кадастровий номер 0720887400:00:001:0273); площею 16,0821 га (кадастровий номер 0720887400:00:001:0275); площею 25,0560 га (кадастровий номер 0720887400:00:001:0272). На підставі даної технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель внесено відомості до Державного земельного кадастру про вищезазначені земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності з присвоєнням кадастрових номерів, із зазначенням їх цільового призначення - землі запасу, категорія - землі сільськогосподарського призначення. Спірні земельні ділянки були сформовані на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності за межами населених пунктів на території Скобелківської сільської ради Горохівського району;

підстав, визначених чинним законодавством, для відмови у здійсненні державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 0720887400:00:001:0274, 0720887400:00:001:0275, 0720887400:00:001:0276 не було. Кадастровим реєстратором здійснено державну реєстрацію земельних ділянок на підставі технічної документації з інвентаризації земель Скобелківської сільської ради Горохівського району, у якій містилися відомості про вид використання та цільове призначення земельних ділянок;

ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності). Земельним законодавством встановлений перелік підстав для скасування державної реєстрації у Державному земельному кадастрі Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, а саме: у разі поділу чи об`єднання земельних ділянок, якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника та за рішенням суду. Функціональна можливість програми, якою користується державний кадастровий реєстратор, не дозволяє скасовувати державну реєстрацію земельних ділянок за іншими підставами, ніж зазначені в законодавстві. Відтак, дії Головного управління відповідають вимогам законодавства, а відтак правомірні та обґрунтовані. Прийняті рішення Державних кадастрових реєстраторів щодо державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі на підставі поданої технічної Документації з інвентаризації є законним;

державна реєстрація права власності на земельні ділянки державної чи комунальної власності проводиться з обов`язковим врахуванням пунктів 3 та 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності". Саме державний реєстратор речового права під час реєстрації речового права на земельну ділянку перевіряє її належність до тої чи іншої форми власності. Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр", державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного астру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки. Відповідно до статей 15-1, 117, 122 Земельного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020р. №1113, наказу Держгеокадастру від 17.11.2020р. №485, Положення про Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016р. №308, наказом Головного управління від 11.12.2020р. №49-ОТГ передано Горохівській територіальній громаді, в особі Горохівської міської ради, у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 4067,0330 га, згідно акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність, який підписаний в.о. начальника Головного управління та головою Горохівської міської ради. Відповідно до ч. 1 ст. 117 Земельного кодексу України, передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність визначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні. На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність укладається акт приймання-передачі такої земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї. Відтак, Головним управлінням реалізовано наказ від 11.12.2020р. №49-ОТГ, що підтверджується підписаним актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 11.12.2021р. Отже, дії Головного управління щодо передачі вищевказаних земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність відповідають вимогам законодавства, а відтак правомірні та обґрунтовані.

на даний час, як вбачається з інформації з Публічної кадастрової карти, спірна земельна ділянка зареєстрована як комунальна власність, а тому у Головного управління відсутні повноваження щодо розпорядження нею відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України. Разом з тим, вимога прокурора про визнання недійсними низки наказів Головного управління є не обґрунтована на не підлягає до задоволення, оскільки оспорювані накази відповідають вимогам законодавства і не підлягають скасуванню, накази є обмеженими у часі, а тому на даний час вичерпали свою дію.

Поруч з цим відповідачем, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву, а також у запереченнях на відповіді на відзив на позовну заяву засвідчується на наявності підстав для залишення відповідного позову Луцької окружної прокуратури без розгляду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Письмові пояснення Міністерства освіти і науки України від 18.08.2021р. №14.1/381-21 стосовно обставин справи та повного підтримання пред`явленого прокурором позову.

Відповідь Луцької окружної прокуратури від 30.08.2021р. №53-4112вих-21 на відзив Горохівської міської ради на позовну заяву, а також відповідь Волинської обласної прокуратури від 06.09.2021р. №15-1759вих-21 на відзив ГУ Держгеокадастру у Волинській області на позовну заяву.

Заперечення Львівського національного аграрного університету від 08.09.2021р. на відзив ГУ Держгеокадастру у Волинській області на позовну заяву.

Присутні в судовому засіданні 11.01.2022р. прокурор та представник Львівського національного аграрного університету пред`явлені позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити позов з підстав, викладених як у позовній заяві, так і у письмових поясненнях, відповідях, долучених до матеріалів справи в якості обґрунтувань позову та спростування обставин заперечувальних відзивів відповідачів.

Присутні в засіданні суду 11.01.2022р. представники ГУ Держгеокадастру у Волинській області та Горохівської міської ради підтримувані Львівським національним аграрним університетом позовні вимоги Луцької окружної прокуратури заперечили, посилаючись при цьому на обставини, викладені у відзивах на позовну заяву та у інших письмових поясненнях, просили суд повністю відмовити у задоволенні позову.

Міністерство освіти і науки України своїм правом на участь в судовому засіданні уповноваженого представника не скористалось.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні прокурора та представників сторін, суд, оцінюючи подані докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про підставність пред`явлених позовних вимог.

При цьому, оцінюючи позицію сторін/учасників, викладену останніми у наданих суду заявах та поясненнях, досліджуючи матеріали справи, надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, спростовуючи та відхиляючи, а також підтримуючи ту чи іншу позицію сторін/учасників, викладену в обґрунтування пред`явленого позову та у заперечення позовних вимог, суд засвідчує наступне:

В силу ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 5 ст. 55 Конституції України).

Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.

За змістом п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, висловлювання "судом, встановленим законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" від 12.07.2001р. зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

У відповідності до ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

У відповідності до ст.12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Як в даному випадку вбачається з матеріалів справи, на підставі розпорядження Горохівської районної державної адміністрації "Про видачу Державного акту на право постійного користування землею" від 31.12.2003р. №417, Горохівському державному сільськогосподарському технікуму було затверджено технічну документацію по видачі Державного акту на право постійного користування землею та видано Державний акт на право постійного користування на землю площею 395,96 га (в т.ч. сільськогосподарських угідь - 365,76 га, з них рілля - 354,36 га, багаторічних насаджень - 10,20 га, сіножать - 1,20 га, під господарськими будівлями та дворами - 8,30 га, під шляхами - 6,80 га, лісів - 2,80 га, забудованих земель - 11,20 га, відкритих заболочених земель - 1,10 га) від 31.12.2003 серії ІІ-ВЛ № 001195, який в подальшому зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування за №51.

Окрім цього, підставою для прийняття вказаного розпорядження виступили матеріали роздержавлення і приватизації Сільськогосподарського підприємства "Скобелка", затверджені рішенням Горохівської районної ради від 24.01.2001р. №13/11, та Акт розподілу земель між Горохівським сільськогосподарським технікумом та вказаним підприємством.

Згідно технічної документації зі складання вищезазначеного Державного акта на право постійного користування землею, розробленої Волинським філіалом Інституту землеустрою Української академії аграрних наук, межі земельних ділянок уточнені в натурі за наявними планово-картографічними матеріалами та погоджені Горохівським сільськогосподарським технікумом, Скобелківською сільською радою та відділом земельних ресурсів Горохівського району.

За результатами проведеної роботи складено кадастровий план земельних ділянок, експлікацію земель згідно з формою №6-зем та Акт встановлення границь ділянки в натурі, який, в тому числі, погоджено начальником відділу земельних ресурсів Горохівського району та представником Скобелківської сільської ради, правонаступником якої згідно положень п. 6-1 Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" на даний час є Горохівська міська рада.

Відповідно до Форми №6-зем, що міститься в технічній документації зі складання вищезазначеного Державного акта на право постійного користування землею, за Горохівським державним сільськогосподарським технікумом закріплено 395,96 га земель.

Згідно наведеної вище технічної документації, землі, що надані Горохівському державному сільськогосподарському технікуму, розташовані в трьох масивах, що відображено на плані зовнішніх меж землекористування Державного акту на право постійного користування землею від 31.12.2003р. серії ІІ-ВЛ №001195.

Зокрема, площа земельної ділянки №1 становить 254,10 га, з них сільськогосподарські землі - 239,00 га, забудовані землі - 11,20 га; площа ділянки №2 - 89,80 га, з них сільськогосподарські землі - 89,80 га; площа ділянки №3 - 52,06 га, з них сільськогосподарські землі - 52,06 га.

Аналогічно відповідно до Форми №6-зем станом на 01.01.2016р. за вказаним начальним закладом закріплено 395,96 га землі сільськогосподарського призначення у трьох масивах, зокрема ділянка №1 площею 254,10 га, ділянка №2 - 89,80 га, ділянка №3 - 52,06 га, які знаходяться на території Скобелківської сільської ради.

Відповідно до розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012р., документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

З метою проведення землевпорядних робіт щодо встановлення меж земельних ділянок, які згідно Державного акту на право постійного користування на землю від 31.12.2003р. серії ІІ-ВЛ №001195 перебували у користуванні Горохівського державного сільськогосподарського технікуму (в подальшому Горохівського коледжу Львівського національного аграрного університету), наказом Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 03.01.2020р. №3-75/15-20СГ надано дозвіл Львівському національному аграрному університету на розроблення документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), розташованих за межами населених пунктів Скобелківської сільської ради Горохівського району загальною площею 395,96 га.

В подальшому, наказом Головного управління Держгеокадастру у Волинській області "Про проведення державної інвентаризації земель" від 23.01.2020р. №3-825/15-20сг проведено державну інвентаризацію земель на території Волинської області загальною площею 30000 га несформованих земельних ділянок державної власності та земельних ділянок державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі, шляхом формування земельних ділянок, в тому числі ділянок, які перебували у постійному користуванні Горохівського державного сільськогосподарського технікуму згідно Державного акту на право постійного користування на землю від 31.12.2003 серії ІІ-ВЛ № 001195.

Серед вказаних земельних ділянок на території Скобелківської сільської ради за межами населених пунктів проведено інвентаризацію та розроблено технічну документацію із землеустрою щодо земельних ділянок:

площею 193,6731 га з кадастровим номером 0720887400:00:001:0276;

площею 53,2301 га з кадастровим номером 0720887400:00:001:0274;

площею 16,0821 га - з кадастровим номером 0720887400:00:001:0275.

Відповідно до пояснювальних записок технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель на земельні ділянки площами 193,6731 га, 53,2301 га та 16,0821 га ТОВ "Азимут плюс", останні віднесено до земель запасу, землевласником (землекористувачем) визначено Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення.

Окрім того, технічною документацією щодо інвентаризації земель Скобелківської сільської ради Горохівського району, розробленою ТзОВ "Азимут плюс", визначено цільове призначення спірних земельних ділянок як земель запасу також усупереч того, що згідно довідки з державної статистичної звітності (форми 6-зем) про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями станом на 01.01.2016 вказані землі є землями сільськогосподарського призначення, що перебувають у користуванні Горохівського державного сільськогосподарського технікуму, правонаступником якого є Горохівський коледж Львівського національного аграрного університету.

В подальшому, наказами Головного управління Держгеокадастру в області від 02.12.2020р. №230-ІЗ та від 22.12.2020р. №339-ІЗ було затверджено технічну документацію з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів Скобелківської сільської ради Горохівського району Волинської області загальною площею 193,6731 га з кадастровим номером 0720887400:00:001:0276, площею 53,2301 га з кадастровим номером 0720887400:00:001:0274 та площею 16,0821 га з кадастровим номером 0720887400:00:001:0275.

Відповідно до Витягів з Державного земельного кадастру у вказаному кадастрі зареєстровано земельні ділянки: 19.11.2020р. із кадастровим номером 0720887400:00:001:0274, площею 53,2301 га, 20.11.2020 - кадастровим номером 0720887400:00:001:0275, площею 16,0821 га, 25.11.2020 - кадастровим номером 0720887400:00:001:0276, площею 193,6731 га.

На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну" від 11.12.2020р. №49-ОТГ передано Горохівській територіальній громаді в особі Горохівської міської ради у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 4067,0330 га згідно акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність, в тому числі і земельні ділянки з кадастровими номерами 0720887400:00:001:0274, 0720887400:00:001:0275, 0720887400:00:001:0276.

На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 11.12.2020р. №49-ОТГ державним реєстратором Горохівської міської ради Середою І.Ю. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 56242740 від 21.01.2021, відповідно до якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 0720887400:00:001:0274 із зазначенням форми власності - комунальна, власник - Горохівська міська рада; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 56240936 від 21.01.2021 про реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0720887400:00:001:0276 із зазначенням форми власності - комунальна, власник - Горохівська міська рада; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 56241253 від 21.01.2021 про реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0720887400:00:001:0275 із зазначенням форми власності - комунальна, власник - Горохівська міська рада.

Вищенаведені обставини підтверджуються інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.07.2021р. №№265778597, 265778795, 265779209.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор засвідчує, що вищезазначені земельні ділянки накладаються на землі державної власності, що на підставі Державного акту на право постійного користування на землю від 31.12.2003р. серії ІІ-ВЛ №001195, який зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування за №51, перебувають у користуванні Горохівського коледжу Львівського національного аграрного університету.

Судом встановлено, що визначені доводи прокурора підтверджуються інформацією ПФ "Реформатор", Схемою сучасного використання земель Скобелківської сільської ради (схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель Скобелківської сільської ради Горохівського району Волинської області) та висновком експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи, оціночно-земельної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 31.08.2021р. №8678-8682.

Окрім цього приймається до уваги та обставина, що Головне управління Держгеокадастру у Волинській області у своєму листі від 30.04.2021р. №20-3-0.3-2911/2-21, адресованому Горохівському коледжу Львівського національного аграрного університету, зазначило, що при проведені інвентаризації земельних ділянок з кадастровими номерами 0720887400:00:001:0274, 0720887400:00:001:0275 не було враховано, що частина земель перебуває у постійному користуванні згідно Державного акта II-ВЛ №001195.

Таким чином, шляхом прийняття Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області наказів від 02.12.2020р. №230-ІЗ, від 22.12.2020р. №339-ІЗ, від 11.12.2020р. №49-ОТГ, подальшого внесення відомостей до Державного земельного кадастру про реєстрацію як земель запасу вищезазначених земельних ділянок та реєстрацію права власності за Горохівською міською радою щодо вказаних трьох земельних ділянок за кадастровими номерами 0720887400:00:001:0274, 0720887400:00:001:0275, 0720887400:00:001:0276 останні було безпідставно (без достатньої правової підстави) вилучено із постійного користування у законного володільця - Горохівського коледжу Львівського національного аграрного університету.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Крім того, згідно із статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

З положень частин 1, 2, 6, 7 статті 20 Земельного кодексу України вбачається, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

За змістом статті 22 Земельного кодексу України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

За приписами ч. 4 ст.122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015р. №15 затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Положення), пунктом 1 якого визначено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015р. №5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Держгеокадастру, у тому числі й ГУ Держгеокадастру.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи (підпункт 31 пункту 4 Положення).

Відтак, розпорядником земель, які перебувають на праві постійного користування Горохівського коледжу Львівського національного аграрного університету, є ГУ Держгеокадастру у Волинській області.

Згідно ст. 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до частини 2 цієї статті право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: заклади освіти незалежно від форми власності.

Частинами 1, 2 статті 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст. 84 ЗК України, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать земельні ділянки, закріплені за державними закладами вищої освіти.

Згідно з частиною 2 статті 117 Земельного кодексу України, до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об`єктів у комунальну власність.

Крім того, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або їхніх спадкоємців чи особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом або іншої, визначеної законом особи. Державна реєстрація таких земельних ділянок може бути здійснена також без подання заяв зазначених осіб центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. У разі відсутності у зазначеного органу документації із землеустрою з визначенням координат поворотних точок меж земельних ділянок цей орган забезпечує організацію проведення робіт з розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок і здійснення державної реєстрації таких земельних ділянок.

Статтею 1 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" визначено, що управління об`єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" встановлено, що суб`єктами управління об`єктами державної власності є, зокрема, міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи (далі - уповноважені органи управління).

Пунктами 11, 18, 28 частини 1 статті 6 вищеназваного Закону унормовано, що уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань ведуть облік об`єктів державної власності, що перебувають в їх управлінні, здійснюють контроль за ефективним використанням та збереженням таких об`єктів; погоджують передачу об`єктів державної власності в комунальну власність, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти об`єктами державної власності, господарських структур або в користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук, а також передачу об`єктів комунальної власності в державну власність; у випадках, передбачених законодавством, приймають рішення про передачу об`єктів державної власності в комунальну власність, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти об`єктами державної власності, господарських структур або в користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук; забезпечують оформлення прав на земельні ділянки (у разі відсутності необхідних документів) та уточнення меж земельних ділянок державних і казенних підприємств, державних установ, організацій та об`єктів нерухомості (будівлі, споруди), що не увійшли до статутних капіталів господарських товариств, утворених у процесі корпоратизації державних підприємств.

Відповідно до ч.ч. 1.2 ст. 70 Закону України "Про вищу освіту", матеріально-технічна база закладів вищої освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші матеріальні цінності. Майно закріплюється за державним або комунальним закладом вищої освіти на праві господарського відання і не може бути предметом застави, а також не підлягає вилученню або передачі у власність юридичним і фізичним особам без згоди засновників закладу вищої освіти та вищого колегіального органу самоврядування закладу вищої освіти, крім випадків, передбачених законодавством.

Як вже зазначалось вище, за ч. 2 ст. 117 Земельного кодексу України, до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об`єктів у комунальну власність.

Згідно приписів п. 24 Перехідних положень чинного на даний час ЗК України, з дня набрання чинності цим пунктом, тобто з 27.05.2021р., землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, серед іншого, що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності.

Перелік підстав для припинення користування земельними ділянками є вичерпний. Згідно ст. 141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою, зокрема є припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.

Верховним Судом України від 21.02.2011р. у справі №21-3а11 викладено висновок про те, що у частині 1 статті 141 Земельного кодексу України наведені підстави припинення права користування земельною ділянкою. Зокрема, у пункті "в" цієї частини такою підставою визначено припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій. На думку Верховного Суду України, наведені приписи слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.

Таким чином, наведені положення Земельного кодексу України потрібно застосовувати таким чином, що коли відбувається припинення особи без правонаступництва, то у такому випадку виникають підстави для припинення права користування земельною ділянкою.

У разі ж реорганізації особи, зміни її організаційно-правової форми чи назви, підстави для припинення права користування земельною ділянкою не виникають.

Подібні за змістом висновки викладено і в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.09.2020р. у справі №918/194/19, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.01.2019р. у справі №914/839/18.

Окрім цього, Верховний Суд у постанові від 02.04.2019р. у справі №921/710/17-г/6 зауважив, що право постійного користування земельною ділянкою є майновим правом та відхилив аргументи скаржника, що останнє не може переходити в порядку правонаступництва від однієї особи до іншої.

Зокрема, суд звернувся mutatis mutandis до власної правової позиції, викладеної в пункті 17 постанови Верховного Суду від 14.08.2018р. у справі №903/540/17, згідно якої право постійного користування земельною ділянкою є правом користування майном, майновим правом.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020р. у справі №264/5957/17, процесуальне правонаступництво юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах. Відомості з ЄДР можуть підтверджувати факт правонаступництва юридичної особи у випадку її припинення шляхом реорганізації.

За інформацією Горохівського коледжу Львівського національного аграрного університету з моменту видачі Державного акту на право постійного користування землею від 31.12.2003р. серії ІІ-ВЛ №001195 і по даний час рішення уповноважених органів про вилучення земельних ділянок з постійного користування закладу освіти не приймались. Більше того, право постійного користування належного землекористувача не припинено.

У зв`язку із тим, що набуте на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 31.12.2003р. серії ІІ-ВЛ №001195 право постійного користування земельною ділянкою Горохівським коледжем Львівського національного аграрного університету не втрачено, на думку та переконання суду, передача зазначених земельних ділянок з державної власності у комунальну Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області була здійснена в порушення вимог чинного законодавства.

Відтак, оспорювані накази Головного управління Держгеокадастру у Волинській області прийняті всупереч вимог ст. ст. 6, 14, 19 Конституції України, ст. ст. 84, 116, 117, 141 Земельного кодексу України, оскільки землі сільськогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні закладу освіти не можуть бути передані із державної у комунальну власність без їх попереднього вилучення у постійних користувачів.

З урахуванням наведених положень законодавчих актів суд погоджується із доводами прокурора у справі, що розглядається, про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області та Горохівської міської ради, оскільки оспорювані накази прийняті з порушенням вищезазначених вимог законодавства.

Стосовно обґрунтування правових підстав скасування державної реєстрації прав на земельні ділянки, скасування державної реєстрації таких земельних ділянок в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі, визнання незаконними та скасування наказів органу влади суд зазначає наступне.

Належним способом захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення, що полягає у незаконному вилученні земель сільськогосподарського призначення із власності держави та їх передачу у комунальну власність шляхом скасування державної реєстрації прав з одночасним припиненням речових прав та скасування державної реєстрації земельних ділянок, визнання незаконними та скасування наказів.

За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що у такий спосіб буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003р. у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018р. у справі №925/1265/16).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (близькі за змістом висновки викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018р. у справі №338/180/17, від 11.09.2018р. у справі №905/1926/16 та від 30.01.2019р. у справі №569/17272/15-ц).

Поряд з цим, п. 3 ч. 1 ст. 346 Цивільного кодексу України визначається, що право власності припиняється у разі припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі.

Спірні земельні ділянки із кадастровими номерами 0720887400:00:001:0276, 0720887400:00:001:0274, 0720887400:00:001:0275 зареєстровані на праві власності за Горохівською сільською радою, проте, в силу закону вони не можуть перебувати у комунальній власності, тому права держави на реалізацію усіх правомочностей щодо земельної ділянки, а саме розпорядження нею, підлягають захисту відновленням становища, яке існувало до порушення, а саме шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності з одночасним припиненням речових прав та скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі, визнання незаконними та скасування наказів органу влади.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній із 16.01.2020р.), відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таким чином, статтею 26 вищезазначеного Закону визначено, що судове рішення одночасно має містити вимогу про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування державної реєстрації прав, рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та визнання, зміну чи припинення речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Оскільки державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, відповідний запис формально наділяє відповідача певними юридичними правами щодо земельної ділянки і одночасно позбавляє відповідних прав законного власника - державу.

Враховуючи те, що у справі спір стосується прав на земельну ділянку, а не оскарження рішень чи дій державного реєстратора, він не вважається таким, що порушує права цих третіх осіб на земельну ділянку, тому їх залучення до участі у справі не вимагається.

Подібні за змістом правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.06.2018р. у справі №361/4307/16.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі:

1) знищення об`єкта нерухомого майна;

2) поділу, об`єднання об`єктів нерухомого майна або виділу частки з об`єкта нерухомого майна;

3) державної реєстрації права власності на новостворений об`єкт нерухомого майна, щодо якого в Державному реєстрі прав відкрито розділ як на об`єкт незавершеного будівництва;

4) скасування державної реєстрації земельної ділянки.

За змістом ч.ч. 9, 10 ст. 79-1 ЗК України, земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ч. 13 ст. 79-1 ЗК України, земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Окрім цього, зважаючи на те, що спірні земельні ділянки зареєстровані у Державному земельному кадастрі, належним способом захисту є скасування державної реєстрації земельних ділянок у ДЗК.

Суд засвідчує, що спірні земельні ділянки при проведенні їх інвентаризації неправомірно віднесено до земель запасу, оскільки станом на дату прийняття спірних наказів, останні перебували у користуванні закладу освіти та із постійного користування останнього не вилучались.

Згідно положень ч. 10 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Відтак, для забезпечення належного захисту прав позивачів та виконання судового рішення, з урахуванням вимог Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", "Про Державний земельний кадастр", належним способом захисту прав шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення відповідних прав є звернення до суду з позовними вимогами щодо скасування державної реєстрації прав на земельні ділянки з кадастровими номерами 0720887400:00:001:0276, 0720887400:00:001:0274 та 0720887400:00:001:0275, з одночасним припиненням відповідних речових прав на ці земельні ділянки, скасування державної реєстрації таких земельних ділянок в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі, а також визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Волинській області.

Щодо доводів Горохівської міської ради про відсутність правонаступництва навчальних закладів суд зазначає наступне:

Державний акт на право постійного користування на землю площею 395,96 га від 31.12.2003р. серії ІІ-ВЛ №001195, який зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування за №51, видано Горохівському державному сільськогосподарському технікуму.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію Горохівського державного сільськогосподарського технікуму проведено 02.04.1998р., засновником останнього є Міністерство аграрної політики України.

У відповідності до статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників (ч.1).

За приписами ст. 106 цього Кодексу, злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

На підставі наказу засновника вказаного закладу освіти - Міністерства аграрної політики України "Про створення регіональних структурних підрозділів Львівського державного аграрного університету" від 21.09.2005р. №491, Горохівський державний сільськогосподарський технікум реорганізовано у Горохівський сільськогосподарський технікум Львівського державного аграрного університету з окремими правами юридичної особи шляхом приєднання до вказаного університету. Пунктом 2 наказу від 21.09.2005р. №491 передбачено, що Львівський державний аграрний університет з новоутвореними структурними підрозділами є правонаступником реорганізованого Горохівського державного сільськогосподарського технікуму.

Відповідно до акту прийняття-передачі Горохівського державного сільськогосподарського технікуму до складу Львівського державного аграрного університету, станом на 01.10.2005р. передано серед іншого майна земельні ділянки загальною площею 395,96 га.

Відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України "Про створення Горохівського сільськогосподарського технікуму Львівського державного аграрного університету" від 10.10.2005р. №120 - утворено відокремлений структурний підрозділ - Горохівський сільськогосподарський технікум Львівського державного аграрного університету, затверджено Положення про даний підрозділ.

Відповідно до п. 1.1 Положення про структурний підрозділ Горохівський сільськогосподарський технікум Львівського державного аграрного університету, затвердженого наказом ректора Львівського державного аграрного університету від 10.10.2005р. №120, Горохівський сільськогосподарський технікум Львівського державного аграрного університету засновано на державній формі власності, останній є структурним підрозділом Львівського державного аграрного університету і підпорядкований Міністерству аграрної політики України.

За п.п. 10.3 та 10.4 зазначеного Положення, майно, що закріплене за технікумом, а також доходи від використання цього майна, належать останньому на праві оперативного управління. Майно, що перебуває у державній власності та передане в оперативне управління технікуму, не підлягає вилученню або передачі будь-яким підприємствам, установам, організаціям, крім випадків, передбачених законодавством. Аналогічні положення викладені у п.п. 7.1-7.6. Статуту Горохівського державного сільськогосподарського технікуму, затвердженого розпорядженням Міністерства аграрної політики України від 15.04.2005р., погодженим Міністерством освіти і науки України 14.04.2005р.

Пунктом 1.4 наказу Міністерства аграрної політики України "Про перейменування структурних підрозділів Львівського державного аграрного університету" від 08.06.2007р. №403 структурний підрозділ Горохівський сільськогосподарський технікум Львівського державного аграрного університету було перейменовано у Горохівський коледж Львівського державного аграрного університету.

Згідно п. 1 наказу Міністерства аграрної політики України "Про заходи щодо виконання Указу Президента України "Про надання Львівському державному аграрному університету статусу національного" від 18.04.2008р. №46, правонаступником Львівського державного аграрного університету виступає Львівський національний аграрний університет. Пунктом 6 наказу Міністерства аграрної політики України від 18.04.2008р. №46 змінено назву коледжів університету і надалі визначено як Горохівський коледж Львівського національного аграрного університету.

Відповідно до п. 1 розпорядження Кабінету Міністрів України "Про передачу цілісних майнових комплексів навчальних закладів та державної установи до сфери управління Міністерства освіти і науки" від 04.02.2015р. №87-р було передано із сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства до сфери управління Міністерства освіти і науки цілісні майнові комплекси навчальних закладів, в тому числі, Горохівського коледжу Львівського національного аграрного університету.

Згідно наказів Міністерства освіти і науки України "Про деякі питання передачі цілісних майнових комплексів навчальних закладів та державної установи із сфери управління Мінагрополітики та ДФС до сфери управління МОН" від 19.02.2015р. №168 та від 19.06.2015р. №648, цілісні майнові комплекси Горохівського коледжу Львівського національного аграрного університету Мінагрополітики було прийнято до сфери управління Міністерства освіти і науки України.

Відповідно до актів приймання-передачі від 19.02.2015р. №168 та від 19.06.2015р. №648, земельні угіддя навчального закладу, що перебували на праві постійного користування відповідно до Державного акту від 31.03.2003р. ІІ-ВЛ №001195, було передано з управління Міністерства аграрної політики та продовольства України Міністерству освіти і науки України.

Відповідно до Положення про Горохівський коледж Львівського національного аграрного університету, затвердженого наказом ректора від 28.04.2017р. №91, даний заклад освіти заснований на державній власності, є відокремленим структурним підрозділом Львівського національного аграрного університету і підпорядкований Міністерству освіти і науки України.

Відповідно до п. п. 9.1, 9.4 вказаного Положення, земельні ділянки передаються коледжу у постійне користування. Відчуження майна, яке закріплене за коледжем, здійснюється за погодженням з Міністерством освіти і науки України у порядку, встановленому законодавством.

При цьому, державну реєстрацію припинення Горохівського державного сільськогосподарського технікуму, який було реорганізовано у Горохівський сільськогосподарський технікум Львівського державного аграрного університету, а в подальшому у Горохівський коледж Львівського національного аграрного університету, здійснено 21.12.2015р.

При цьому, статтями 104 та 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий.

Водночас, з урахуванням того, що згідно з наказу Міністерства аграрної політики України від 21.09.2005р. №491 Горохівський державний сільськогосподарський технікум реорганізовано у Горохівський сільськогосподарський технікум Львівського державного аграрного університету (Горохівський коледж Львівського національного аграрного університету), останній є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків Горохівського державного сільськогосподарського технікуму.

Таким чином, датою виникнення універсального правонаступництва Горохівського сільськогосподарського технікуму Львівського державного аграрного університету щодо Горохівського державного сільськогосподарського технікуму, який припиняється шляхом приєднання, слід вважати дату видання наказу, з якої він є правонаступником, а не дату державної реєстрації припинення останнього.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14.09.2020р. у справі №296/443/16-ц.

Щодо доводів Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про відсутність підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами: 0720887400:00:001:0276, 0720887400:00:001:0274, 0720887400:00:001:0275 у зв`язку з їх формуванням на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, розробленої на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області "Про проведення державної інвентаризації земель" від 23.01.2020р. №3-825/15-20сг суд зазначає наступне:

У відповідності до ч.ч. 5, 6 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" (в редакції чинній на момент реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі - листопад 2020 року), Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви:

перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;

за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є:

розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;

подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі;

невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Таким чином, до повноважень державного кадастрового реєстратора належить здійснення перевірки відповідності документів вимогам законодавства. Законодавство передбачає можливість надати заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації земельної ділянки за наявності для цього підстав.

Підстави для відмови у реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 0720887400:00:001:0276, 0720887400:00:001:0274, 0720887400:00:001:0275 з огляду на їх віднесення до земель запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), були обумовлені наявністю у Львівського національного аграрного університету права користування спірними земельними ділянками на підставі Державного акту на право постійного користування на землю від 31.12.2003р. серії І-ВЛ №001195, який зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування за №51 та виданий Горохівському сільськогосподарському технікуму, правонаступником якого є Позивач-2.

Зокрема, відповідно до розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012р., документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

З урахуванням наведених законодавчих приписів, на переконання суду, надані Горохівському державному сільськогосподарському технікуму земельні ділянки є сформованими.

Відповідно до частин першої та другої статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 5 ст. 116 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Статтею 125 Земельного кодексу України (в редакції на час видачі Державного акту технікуму) визначалось, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникають після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно із частиною 4 статті 13 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, їх рівність перед законом. Основний Закон України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю відповідно до закону.

У правовій позиції Великої Палати Верховного Суду (постанова від 12.12.2018р. у справі №372/5635/13-ц) зазначено, що набуття особою права користування земельною ділянкою на підставі рішень, які не скасовані, без подальшого вилучення цієї земельної ділянки в установленому законом порядку не позбавляє цю особу права користування земельною ділянкою в установленому законом порядку, яке зберігається до його належного переоформлення.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду (постанова від 13.11.2019р. у справі №823/1984/16), Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою є документом, який посвідчує наявність такого права. Існування права постійного користування земельною ділянкою у відповідного суб`єкта не залежить від наявності чи відсутності у нього такого державного акта.

Згоди на вилучення вказаних земельних ділянок з користування позивачі не надавали, а Відповідач - 1 не приймав наказу про вилучення земельних ділянок, право на яке посвідчено Державним актом на право постійного користування на землю від 31.12.2003р. серії І-ВЛ №001195.

При проведенні державної реєстрації спірних земельних ділянок у Державному земельному кадастрі на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації цих земельних ділянок, внесено відомості до кадастру про те, що цільове призначення спірних земельних ділянок - землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам).

Поряд з цим, розпорядження Горохівської районної державної адміністрації "Про видачу Державного акту на право постійного користування землею" від 31.12.2003р. №417, що слугувало підставою для видачі Державного акта, та власне сам Державний акт предметом судових розглядів не виступали та не скасовані, є чинними. Земельну ділянку у відповідності до ст. 149 Земельного кодексу України у користувача вилучено не було, підстави, визначені статтею 141 Земельного кодексу України, для припинення права користування відсутні.

Право постійного користування земельною ділянкою навчальним закладом в установленому законом порядку, не втрачалося, а зберігається за університетом до внесення таких відомостей до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відтак реєстрація земельних ділянок з кадастровими №№0720887400:00:001:0276, 0720887400:00:001:0274, 0720887400:00:001:0275 у Державному земельному кадастрі проведена з порушенням вимог вищезазначеного законодавства.

Стосовно доводів Головного управління Держгеокадастру у Волинській області щодо відсутності обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання своїх функції позивачами у даній справі, відтак і наявності підстав для захисту інтересів держави прокурором суд засвідчує на необґрунтованості останніх, зокрема, з огляду на наступне.

За змістом частини 3 статті 4 ГПК України, до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з положеннями частин 3, 4 статті 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

На даний час однозначною є практика ЄСПЛ, яка відстоює позицію про можливість участі прокурора у справі тільки за наявності на це підстав. Існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію: "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003р. №1604(2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Згідно зі статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Аналіз положень частин 3-5 статті 53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018р. у справі №806/1000/17, від 20.09.2018р. у справі №924/1237/17 та від 26.02.2019р. у справі №905/803/18).

З урахування викладеного, національне законодавство, у тому числі й ст.131-1 Конституції України, ст. 53 ГПК України надає прокурору повноваження для представництва інтересів держави у випадках та порядку, встановлених законом.

Також суд враховує, що у даній справі інтереси держави потребували невідкладного захисту, зважаючи на значимість їх порушення та можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу.

Відповідно до п. 1, 2 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014р. №630, Міністерство освіти і науки України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Міністерство освіти і науки України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Як обґрунтовано прокурором та прийнято до уваги судом, звернення до суду з відповідною позовною заявою обумовлено необхідністю вжиття невідкладних заходів до захисту інтересів держави, оскільки не звернення Міністерства освіти і науки України та Львівського національного аграрного університету з таким позовом призвело до незаконної зміни форми власності щодо земельних ділянок державної власності, а також вибуття цих земельних ділянок з постійного користування закладу освіти.

При цьому приймається до уваги, що Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 15.10.2019р. у справі №903/129/18 зазначено, що сам факт не звернення уповноваженого суб`єкта владних повноважень до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захисти порушені державні інтереси, свідчить про те, що указаний суб`єкт неналежно виконує свої повноваження.

В той же час, жодних дій до захисту інтересів вищого навчального закладу освіти не вжито.

Про необхідність вжиття заходів до захисту інтересів Міністерство було повідомлено листом Луцької окружної прокуратури від 17.06.2021р. за №53-2467вих-21, відповідно до якого окружна прокуратура проінформувала Міністерство про виявлені порушення земельного законодавства. Однак, проявляючи свою бездіяльність центральний орган виконавчої влади не вжив заходів до захисту інтересів держави та не проінформував про причини їх незастосування. В подальшому листами від 02.07.2021р. за №53-2809 вих-21 та від 15.07.2021р. за №53-3111вих-21 Луцька окружна прокуратура проінформувала про роз`яснення порядку оскарження підстав для представництва та звернення із заявою про забезпечення позову.

Враховуючи згадані вище обставини щодо обізнаності Міністерства освіти і науки України про порушення інтересів держави у сфері земельних відносин, та беручи те, що останнім жодних відповідей на запити прокуратури не надано, на переконання суду, виник та існує виключний випадок, за якого порушення відповідачами інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом функцій із їх захисту, що призводить до виникнення у органів прокуратури не лише права, а й обов`язку вжити заходів з представництва інтересів держави в суді.

У той же час, Львівський національний аграрний університет будучи належним чином проінформованим про незаконне вибуття із державної власності та постійного користування належних йому на праві постійного користування земельних ділянок, належних і своєчасних заходів щодо захисту своїх прав не вжив.

Про необхідність вжиття заходів до захисту інтересів держави Львівський національний аграрний університет було повідомлено листом Луцької окружної прокуратури від 15.07.2021р. за №53-3132вих-21, однак проявляючи свою бездіяльність заклад освіти не вжив заходів до захисту інтересів держави, проінформувавши про причини їх незастосування через відсутність коштів для сплати судового збору листом від 16.07.2021р. за №3-3158вих-21.

Відтак, враховуючи викладене, прокурор, на думку суду, набув право на представництвовідповідних інтересів, оскільки уповноважений орган - Міністерство освіти і науки України, а також Львівський національний аграрний університет, незважаючи на очевидний характер порушень, не здійснювали належним чином захист інтересів держави та самостійно до суду з позовами не зверталися.

Вимоги позовної заяви стосуються земельних ділянок, що на праві постійного користування належать закладу освіти, проінвентаризованих органом державної влади з порушенням вимог чинного законодавства та в подальшому переданих до комунальної власності, мають легітимну мету забезпечення реалізації освітніх прав громадян, а також контролю за використанням і розпорядженням майном відповідно до загальних інтересів, які полягають у тому, щоб таке використання та розпорядження відбувалося згідно з вимогами законодавства.

Звернення до суду із зазначеним позовом, на переконання суду, відповідає легітимній меті і спрямоване не інакше, як на захист інтересів держави.

При цьому, позивачі стосовно подання прокурором позову в їх інтересах не заперечували, не висловлювали ініціативи щодо звернення до суду з власним позовом на захист інтересів держави, свою позицію щодо порушення інтересів держави жодним чином не обґрунтували, про наміри самостійно звернутись з позовом чи ініціювання проведення перевірки щодо виявлених прокуратурою фактів не заявили, водночас і не спростували й твердження прокурора щодо виявлених порушень законодавства, відтак прокурор, на думку суду, набув право на представництво інтересів держави в особі позивачів в суді.

Саме з огляду на визначені вище обставини господарським судом було здійснено по суті (справа №903/525/21) розгляд заяви про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви виконувача обов`язків керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області та Горохівської міської ради про визнання незаконними і скасування наказів ГУ Держгеокадастру у Волинській області, рішень Горохівської міської ради, скасування реєстрації земельних ділянок, реєстрації права власності на земельні ділянки та припинення відповідних речових прав, в подальшому, на стадії прийняття відповідної позовної заяви (ухвала про відкриття провадження у справі №903/598/21 від 27.07.2021р.), підтверджено підстави представництва виконувача обов`язків заступника керівника Луцької окружної прокуратури інтересів держави в особі Міністерства освіти і науки України та Львівського національного аграрного університету за позовною заявою №53-3288вих21 від 22.07.2021р., а також, на стадії підготовчого судового засідання відхилено клопотання ГУ Держгеокадастру у Волинській області та Горохівської міської ради про залишення відповідного позову виконувача обов`язків керівника Луцької окружної прокуратури без розгляду (ухвала суду, відображена в протоколі судового засідання від 15.11.2021р.)

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.)

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58) відповідно до котрої згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

Суд також приймає до уваги положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачами не спростовано доводів позовної заяви, хоч їм було створено усі можливості для надання заперечень та доказів в обґрунтування останніх, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве та вирішальне значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення пред`явлених прокурором позовних вимог.

Інші доводи та заперечення відповідачів судом розглянуті та відхилені, зокрема, як такі, що на результат вирішення спору - задоволення позовних вимог з наведених вище підстав, впливу не мають.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В даному випадку, враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідачів, суд вважає, що витрати Луцької окружної прокуратури, пов`язані із поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору на суму 27 240 грн.), слід відшкодувати останній у відповідності до ст. 129 ГПК України в повному об`ємі за рахунок Головного управління Держгеокадастру у Волинській області та Горохівської міської ради.

Аналогічному відшкодуванню підлягають витрати Луцької окружної прокуратури, пов`язані із сплатою судового збору в сумі 1 135 грн. при зверненні до господарського суду із заявою про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 14, 73, 74, 75, 76-80, 123, 129, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Волинській області "Про затвердження матеріалів інвентаризації земель" від 02.12.2020р. №230-ІЗ, яким затверджено технічну документацію з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів Скобелківської сільської ради Горохівського району Волинської області щодо земельної ділянки загальною площею 193,6731 га з кадастровим номером 0720887400:00:001:0276.

3. Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Волинській області "Про затвердження матеріалів інвентаризації земель" від 22.12.2020р. №339-ІЗ в частині затвердження технічної документації з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів Скобелківської сільської ради Горохівського району Волинської області щодо земельних ділянок площею 53,2301 га з кадастровим номером 0720887400:00:001:0274, площею 16,0821 га з кадастровим номером 0720887400:00:001:0275.

4. Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Волинській області "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" від 11.12.2020р. №49-ОТГ в частині передачі Горохівській територіальній громаді в особі Горохівської міської ради Горохівського району у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності площею 193,6731 га з кадастровим номером 0720887400:00:001:0276, площею 53,2301 га з кадастровим номером 0720887400:00:001:0274, площею 16,0821 га з кадастровим номером 0720887400:00:001:0275.

5. Скасувати державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку площею 53,2301 га з кадастровим номером 0720887400:00:001:0274, що розташована за межами населених пунктів с. Скобелка Луцького району Волинської області, одночасно припинивши право власності на вказану земельну ділянку за Горохівською міською радою Луцького району Волинської області.

6. Скасувати державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку площею 16,0821 га з кадастровим номером 0720887400:00:001:0275, що розташована за межами населених пунктів с. Скобелка Луцького району Волинської області, одночасно припинивши право власності на вказану земельну ділянку за Горохівською міською радою Луцького району Волинської області.

7. Скасувати державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку площею 193,6731 га з кадастровим номером 0720887400:00:001:0276, що розташована за межами населених пунктів с. Скобелка Луцького району Волинської області, одночасно припинивши право власності на вказану земельну ділянку за Горохівською міською радою Луцького району Волинської області.

8. Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 193,6731 га з кадастровим номером 0720887400:00:001:0276 в Державному земельному кадастрі.

9. Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 16,0821 га з кадастровим номером 0720887400:00:001:0275 в Державному земельному кадастрі.

10. Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 53,2301 га з кадастровим номером 0720887400:00:001:0274 в Державному земельному кадастрі.

11. Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію земельної ділянки площею 193,6731 га з кадастровим номером 0720887400:00:001:0276, що розташована за межами населених пунктів с. Скобелка Луцького району Волинської області.

12. Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію земельної ділянки площею 16,0821 га з кадастровим номером 0720887400:00:001:0275, що розташована за межами населених пунктів с. Скобелка Луцького району Волинської області.

13. Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію земельної ділянки площею 53,2301 га з кадастровим номером 0720887400:00:001:0274, що розташована за межами населених пунктів с. Скобелка Луцького району Волинської області.

14. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (м. Луцьк, вул. Винниченка, 67, код ЄДРПОУ 39767861) на користь Волинської обласної прокуратури (м. Луцьк, вул. Винниченка, 15, код ЄДРПОУ 02909915) 13 620 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору, 567,50 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову у справі до пред`явлення позовної заяви.

15. Стягнути з Горохівської міської ради (м. Горохів, вул. Шевченка, 17, код ЄДРПОУ 04051276) на користь Волинської обласної прокуратури (м. Луцьк, вул. Винниченка, 15, код ЄДРПОУ 02909915) 13 620 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору, 567,50 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову у справі до пред`явлення позовної заяви.

16. Накази на виконання рішення суду видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З врахуванням положень ст. ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Повне судове рішення

складено 20.01.2022р.

Суддя В. А. Войціховський

СудГосподарський суд Волинської області
Дата ухвалення рішення11.01.2022
Оприлюднено26.01.2022
Номер документу102724571
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —903/598/21

Постанова від 05.09.2022

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Могил С.К.

Ухвала від 04.09.2022

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Могил С.К.

Ухвала від 02.08.2022

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Могил С.К.

Ухвала від 03.07.2022

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Могил С.К.

Судовий наказ від 02.06.2022

Господарське

Господарський суд Волинської області

Войціховський Віталій Антонович

Судовий наказ від 02.06.2022

Господарське

Господарський суд Волинської області

Войціховський Віталій Антонович

Постанова від 17.05.2022

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Василишин А.Р.

Ухвала від 19.04.2022

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Василишин А.Р.

Ухвала від 13.04.2022

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Василишин А.Р.

Ухвала від 16.03.2022

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Василишин А.Р.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні