Ухвала

від 19.01.2022 по справі 903/218/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

19 січня 2022 року Справа № 903/218/21 за заявою Приватного підприємства "Трок Маркет", м. Луцьк

до Приватного акціонерного товариства "Волинський шовковий комбінат", м. Луцьк

про відкриття провадження у справі про банкрутство

Суддя Кравчук А. М.

Секретар судового засідання Мачульська Л.В.

Представники:

від кредиторів: ГУ ДПС у Волинській області - Гаврилова Н.В., витяг з ЄДР

ліквідатор: Темчишин В.П.

встановив: ухвалою суду від 06.04.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Волинський шовковий комбінат", визнано вимоги ініціюючого кредитора - Приватного підприємства "Трок Таркет" до Приватного акціонерного товариства "Волинський шовковий комбінат" в сумі 112 413 248 грн. 16 коп. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; процедуру розпорядження майном строком на сто сімдесят календарних днів до 01.09.2021; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Темчишина Володимира Петровича.

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Волинський шовковий комбінат" оприлюднене на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 06.04.2021 (а.с. 58).

Ухвалами суду від 12.05.2021 визнано грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у Волинській області до Приватного акціонерного товариства "Волинський шовковий комбінат" в сумі 3 904 466 грн. 62 коп. - третя черга задоволення, 59 747 грн. 04 коп. - шоста черга, 4 540 грн. 00 коп. (судовий збір) - перша черга задоволення; Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Приватного акціонерного товариства "Волинський шовковий комбінат" в сумі 1 002 737 грн. 61 коп. - третя черга задоволення, 4 540 грн. 00 коп. (судовий збір) - перша черга задоволення. Визначено збори кредиторів та засідання комітету кредиторів провести 24.05.2021. Розгляд справи у підсумковому засіданні призначено на 25.05.2021 об 11:00 год.

Ухвалою суду від 25.05.2021 здійснено виплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому Темчишину Володимиру Петровичу за виконання обов`язків розпорядника майна Приватного акціонерного товариства "Волинський шовковий комбінат" за період з 06.04.2021 по 24.05.2021 в сумі 28 935 грн. 00 коп., понесених витрат в сумі 898 грн. 00 коп. з депозитного рахунку Господарського суду Волинської області за рахунок коштів, авансованих Приватним підприємством "Трок Маркет" згідно квитанції від 24.03.2021 в сумі 54 000 грн. 00 коп.

Постановою Господарського суду Волинської області від 25.05.2021 припинено процедуру розпорядження майном Приватного акціонерного товариства "Волинський шовковий комбінат" та повноваження розпорядника майна - арбітражного керуючого Темчишина Володимира Петровича. Визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців по 25.05.2022, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Темчишина Володимира Петровича. Визначено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури ПрАТ "Волинській шовковий комбінат".

Повідомлення про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора оприлюднене на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 27.05.2021.

Ухвалою суду від 28.07.2021 визнано грошові вимоги Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області в сумі 4 540 грн. 00 коп. - перша черга, 13 626 грн. 36 коп. - третя черга.

На адресу суду надійшло клопотання ГУ ДПС у Волинській області від 29.10.2021 про внесення до реєстру відомостей про майно боржника.

Ухвалою суду від 10.11.2021 клопотання Головного управління ДПС у Волинській області від 29.10.2021 про внесення до реєстру відомостей про майно боржника залишено без руху. Зобов`язано заявника не пізніше 5-ти календарних днів з дня вручення ухвали усунути недоліки клопотання та подати суду докази надіслання клопотання всім учасникам справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Волинський шовковий комбінат» (фіскальні чеки, описи вкладення у цінний лист): ПП "Трок Маркет", м. Луцьк, вул. Ранкова, буд. 26а; арбітражному керуючому Темчишину В. П., Луцьк-10, а/с 20; ГУ Пенсійного фонду України у Волинській області, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22в.

19.11.2021 на адресу суду надійшла заява ГУ ДПС у Волинській області про усунення недоліків клопотання та долучення доказів його надіслання всім учасникам справи.

Ухвалою суду від 04.01.2022 розгляд справи призначено у судовому засіданні 19.01.2022 о 10 год. 30 хв. Зобов`язано арбітражного керуючого Темчишина В.П. до 17.01.2022 подати суду пояснення по суті клопотання ГУ ДПС у Волинській області від 29.10.2021 про внесення до реєстру відомостей про майно боржника.

Ліквідатор у поясненнях від 14.01.2022 та у судовому засіданні у задоволенні клопотання просить відмовити.

Представник ГУ ДПС у Волинській області заяву підтримала.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

Відповідно до ч.8 с.45 Кодексу України з питань банкрутства розпорядник майна зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.

Статтею 64 Кодексу України з питань банкрутства визначено порядок черговості задоволення вимог кредиторів. Відповідно до ч.6 ст.64 погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом позачергово.

У заяві від 29.10.2021 ГУ ДПС у Волинській області просить внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке перебуває в податковій заставі.

Заява обґрунтована тим, що у зв`язку з наявністю податкового боргу, управлінням прийнято рішення про опис майна в податкову заставу ПАТ Волинський шовковий комбінат від 02.02.2018 №59 на підставі якого складено акт опису майна, яке передається в податкову заставу від 10.08.2018 №16. Згідно даного акту опису 14.08.2018 внесено зміни до Державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо предмета податкової застави.

За змістом приписів 14.1.155 статті 14 Податкового кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Відповідно до положень п.88.1., 88.2. статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу; право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Положеннями п. 89.3 статті 89 Податкового кодексу України визначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Отже, податкова застава виникає відповідно до норм Податкового кодексу України та регулюється виключно Податковим кодексом України.

Податкова застава є тимчасовим примусовим заходом забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 1.3. Податкового кодексу України, Податковий кодекс України не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства.

Відповідно до п. 87.10. Податкового кодексу України з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов`язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно з Кодексом України з процедур банкрутства без застосування норм цього Кодексу (ПКУ).

Оскільки податкова застава є способом забезпечення виконання податкового зобов`язання, а порядок виконання цього зобов`язання платником податків, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство, Податковим кодексом України не регулюється, то не може бути застосована податкова застава на час провадження у справі про банкрутство, а активи боржника повинні бути звільнені з податкової застави.

Ухвалами суду від 12.05.2021 визнано, зокрема грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у Волинській області до Приватного акціонерного товариства "Волинський шовковий комбінат" в сумі 3 904 466 грн. 62 коп. - третя черга задоволення, 59 747 грн. 04 коп. - шоста черга, 4 540 грн. 00 коп. (судовий збір) - перша черга задоволення.

Ухвалою суду від 10.11.2021 звільнено рухоме майно Приватного акціонерного товариства "Волинський шовковий комбінат" (вул. Карбишева 2, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 31965022) з податкової застави, шляхом скасування податкової застави.

Ухвалою суду від 19.01.2022 визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Волинській області в сумі 4 540 грн. 00 коп. - перша черга (судові витрати), 990 808 грн. 39 коп. - шоста черга.

Відповідно до ч.3 ст.64 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що вимоги щодо сплати податків і зборів підлягають погашенню в третю чергу, тобто Кодексом врегульовано черговість погашення вимог кредитора які виникають із сплати податків та зборів, які віднесені виключно до третьої черги.

Таким чином, судом у відповідності до ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалах від 12.05.2021, 19.01.2022 встановлено черговість задоволення вимог Головного управління ДПС у Волинській області.

Отже, погашення вимог Головного управління ДПС у Волинській області не може відбуватись позачергово, оскільки податкова застава, дія якої врегульована Податковим Кодексом України діє виключно до порушення провадження у справі про банкрутство, як примусовий захід забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений Податковим кодексом України.

Після порушення провадження у справі про банкрутство Податковий Кодекс України та як наслідок і податкова застава втрачає свою дію по відношенню до боржника, відносно якого порушено провадження у справі про банкрутство, а погашення вимог кредитора які виникають із сплати податків та зборів погашаються в ліквідаційній процедурі в третю чергу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява ГУ ДПС у Волинській області про внесення окремо до реєстру відомостей про майно боржника, яке перебуває в податковій заяві, не підлягає задоволенню, оскільки в силу ч.8 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства підстави внесення окремо до реєстру вимог кредиторів відомостей про майно боржника, яке перебувало в податкові заставі, як майно, що є предметом застави, відсутні.

Крім того, судом враховано, що у заяві від 29.10.2021 ГУ ДПС у Волинській області не вказано, яке саме майно підлягає внесенню до реєстру.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Керуючись ст.ст. 234-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Волинській області про внесення окремо до реєстру відомостей про майно боржника, яке перебуває у податковій заставі, відмовити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України

Ухвала суду підписана 21.01.2022

Ухвали суду підлягають оскарженню до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя А. М. Кравчук