Рішення

від 20.01.2022 по справі 5023/10655/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2022 р.м. ХарківСправа № 5023/10655/11 (922/4529/21)

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Усатий В.О., судді: Яризько В.О. , Хотенець П.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

без виклику представників учасників справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю фірма Лег , 61068, м. Харків, Московський проспект, 179 Б, код ЄДРПОУ 14111810 до Державного підприємства Завод імені В.О. Малишева , 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629 про стягнення коштів в межах справи про банкрутство державного підприємства Завод ім. В.О. Малишева

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма Лег звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державного підприємства Завод імені В.О. Малишева про стягнення заборгованості за Генеральним договором поставки № 558дп від 08.07.2021 у розмірі 69912,88 грн, з яких: сума основного боргу у розмірі 62760,00 грн, пеня у розмірі 2341,85 грн, 3% річних у розмірі 417, 83 грн та штраф у розмірі 4393,20 грн.

За попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, витрати складаються з суми судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 2270, 00 грн.

В провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа про банкрутство Державного підприємства Завод ім. В.О. Малишева , яка розглядається колегією суддів у складі: головуючий суддя Усатий В.О., судді Хотенець П.В. та Яризько В.О.

Відповідно до ч. 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною яких є боржник.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, позовна заява в межах справи про банкрутство (вх. № 4529/21 від 16.11.2021) передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Усатий В.О., судді Хотенець П.В., Яризько В.О.

Ухвалою суду від 22.11.2021 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Лег (вх. № 4529/21 від 16.11.2021) до розгляду в межах справи № 5023/10655/11 про банкрутство Державного підприємства Завод ім. В.О. Малишева . Ухвалено розгляд справи № 922/4529/21 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачеві, згідно статей 250, 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Позивачеві, згідно статті 251 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання. Роз`яснено сторонам, що у випадку неподанням відповідачем відзиву та/або клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а також не поданням позивачем відповіді на відзив у строки встановлені цією ухвалою розгляд справи буде відбуватися за наявними матеріалами після спливу строку встановленого для подання відповідачем клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та в межах строків встановлених статтею 248 ГПК України.

09.12.2021 на адресу суду від Державного підприємства Завод імені В.О. Малишева надійшов відзив на позовну заяву (вх. 29050), в якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних у сумі 417,83 грн, пені у сумі 2 341,85 грн та штрафу у сумі 4 393,20 грн. Вказаний відзив досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч. 4 статті 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

08.07.2021 між Державним підприємством Завод імені В.О. Малишева (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма Лег (постачальник) укладено Генеральний договір поставки № 558дп (далі - Генеральний договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставляти покупцю у власність товар, найменування, кількість та ціна якого визначаються згідно з договорами про закупівлю (далі - товар), а покупець зобов`язується приймати і оплачувати належний і відповідний товар (а.с. 14-18).

Відповідно до п. 1.2 Генерального договору, партією товару за договором про закупівлю є кількість і асортимент товару, що визначені кожною окремою заявкою покупця за договором про закупівлю чи безпосередньо в договорі про закупівлю.

Пунктом 2.1 Генерального договору встановлено, що договори про закупівлю є невід`ємними частинами цього Генерального договору.

Згідно п. 3.3 Генерального договору, якщо іншого не зазначено у відповідному договорі про закупівлю, розрахунок здійснюється за кожну окрему поставлену партію товару у безготівкові формі, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника, після підписання акта приймання-передачі або видаткової накладної на партію товару та проходження товаром вхідного контролю.

У відповідності до п. п. 4.1, 4.4 Генерального договору, поставка товару, включаючи його завантаження, перевезення та розвантаження здійснюється силами, засобами та за рахунок постачальника у місце поставки - приміщення покупця, розрахунок, у строк відповідно до заявок і договору про закупівлю. Датою поставки (передачі) товару та переходу права власності на товар є дата фактичного отримання товару покупцем від постачальника у відповідності до належно оформлених первинних документів.

Пунктом 5.1 Генерального договору врегульовано, що сторони за неналежне виконання своїх зобов`язань за Генеральним договором (включаючи договори про закупівлю) несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та умовами цього Генерального договору.

Пунктом 5.4 Генерального договору встановлено, що сплата штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), відсотків за користування коштами, а також відшкодування збитків не звільняє сторони від виконання зобов`язань за цим Генеральним договором, включаючи договори про закупівлю). Неустойка (штраф, пеня), штрафні санкції за цим Генеральним договором (включаючи договори про закупівлю) нараховуються протягом усього періоду порушення.

Згідно п. 6.1. Генерального договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання обома сторонами і діє до 31.12.2021 - в частині можливості укладення договорів про закупівлю, закупівлі товару у рамках Генерального договору та виконання договорів про закупівлю, а в частині розрахунків та гарантійних зобов`язань - до повного виконання зобов`язань за цим Генеральним договором.

Договором про закупівлю № 1 від 08.07.2021, який укладений у рамках Генерального договору (далі - договір), сторони визначили найменування, загальну кількість Товару, код предмету закупівлі, ідентифікатор (номер) закупівлі, ціну за одиницю та загальну ціну товару (а.с. 19-20).

Відповідно до п. 1 договору, постачальник зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його ціну

Пунктом 2 договору визначено, що загальна сума (ціна) цього договору становить разом з ПДВ 62 760,00 грн.

Згідно п. 6 договору, оплата товару здійснюється наступним чином: 100% протягом 30 календарних днів з моменту отримання кожної окремої партії товару.

13.07.2021 позивачем виставлено відповідачу Рахунок - фактуру № Л-00000418 на суму 62 760,00 грн (а.с. 26).

З матеріалів справи вбачається, що 27.07.2021 поставка товару була здійснена на загальну суму 62 760,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № Л-00000392 від 27.07.2021 (а.с. 21) та товарно-транспортною накладною № Л-00000006 від 27.07.2021 (а.с. 22-23).

Позивач вказує, що заборгованість за поставлений товар у розмірі 62760,00 грн відповідачем сплачена не була, у зв`язку з чим, ТОВ Лег направляв відповідачу вимогу за вих. № 613 від 14.09.2021 щодо сплати заборгованості за Генеральним договором поставки № 558дп від 08.07.2021 та договором про закупівлю № 1 від 08.07.2021 (а.с 29-30).

Позивач зазначає, що станом на день звернення до суду, відповідачем заборгованість не погашено.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, а також нарахування відповідачу за період з 26.08.2021 по 14.11.2021:

- 3 % річних у розмірі 417,83 грн на підставі статті 625 ЦК України;

- пені у розмірі подвійної ставки НБУ від вартості товару зі сплати якого допущено прострочення виконання зобов`язання за кожний день прострочення у сумі 2341,85 грн, керуючись положеннями Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань ;

- штрафу за прострочення понад 30 днів у розмірі 4 393,20 грн на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України.

Відповідач в свою чергу заперечує проти задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних у сумі 417,83 грн, пені у сумі 2 341,85 грн та штрафу у сумі 4 393,20 грн. В обґрунтування вказує, що з урахуванням того, що поставка товару відбулась 27.07.2021, прострочення оплати, за умовами укладеного договору, починається з 27.08.2021, а отже розрахунок 3% річних та пені за період з 26.08.2021 по 14.11.2021 є невірним. Щодо нарахування позивачем штрафу, вказує, що застосування до відповідача санкцій передбачених абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України можливо за сукупності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом; якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу. Генеральним договором стягнення штрафу у розмірі 7% за порушення виконання зобов`язання не передбачено, тому підстави для стягнення з ДП Завод ім. В.О. Малишева відсутні.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами Договір про закупівлю за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У даному випадку, матеріалами справи підтверджено, що товар на загальну суму 62 760, 00 грн був поставлений відповідачу та отриманий останнім без будь-яких зауважень.

Як зазначено вище, умовами договору про закупівлю № 1 від 08.07.2021 сторони погодили наступний порядок оплати: 100% протягом 30 календарних днів з моменту отримання кожної окремої партії товару.

Згідно ч. 1 статті 116 ГПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Враховуючи, що відповідачем було прийнято товар на загальну суму 62760,00 грн 27.07.2021, перебіг процесуального строку для оплати відповідачем товару починається з 28.07.2021 та закінчується 26.08.2021 (включно).

З огляду на викладене, відповідач повинен був остаточно розрахуватись з позивачем до 26.08.2021 (включно).

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано доказів, які б свідчили про оплату отриманого товару.

Приймаючи до уваги викладені обставини, враховуючи те, що станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму боргу, останній визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати вартості поставленого товару на суму 62 760,00 грн, а позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявлених до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 417,83 грн суд виходить з наступного.

У відповідності до ч. 1 статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За розрахунком позивача, сума 3% річних за період 26.08.2021 по 14.11.2021 становить 417,83 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних у розмірі 417,83 грн, суд встановив, що дані нарахування здійснено не вірно, оскільки позивачем невірно визначено період нарахування.

Судом здійснено власний розрахунок та встановлено, що до стягнення підлягають 3% річних за період з 27.08.2021 по 14.11.2021 у розмірі 412,67 грн.

В решті нарахованої суми 3% річних у розмірі 5,16 грн слід відмовити, як безпідставно нарахованої.

Щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 2341,85 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно з ч. 1, 3 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до ч. 6 статті 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За умовами Договору, сторони передбачили відповідальність за неналежне виконання його умов, так, відповідно до п. 5.1 Генерального договору, за неналежне виконання своїх зобов`язань за Генеральним договором (включаючи договори про закупівлю) несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та умовами цього Генерального договору.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Абзацем 3 ч. 2 статті 231 ГК України чітко встановлено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

За розрахунком позивача, розмір пені за період 26.08.2021 по 14.11.2021 складає 2341,85 грн.

Перевіривши розрахунок пені у розмірі 2341,85 грн, суд встановив, що дані нарахування здійснено не вірно, оскільки позивачем невірно визначено період нарахування.

Судом здійснено власний розрахунок та встановлено, що до стягнення підлягає пеня за період з 27.08.2021 по 14.11.2021 у розмірі 2314,38 грн.

В решті нарахованої суми пені у розмірі 27,47 грн слід відмовити як безпідставно нарахованої.

Щодо заявленого до стягнення з відповідача штрафу у розмірі 4393,20 грн, суд виходить з наступного.

Позивачем на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України заявлено до стягнення з відповідача штраф за прострочення понад 30 днів у розмірі 4 393, 20 грн.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

В даному випадку, спір стосується відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання по оплаті вартості поставленого товару.

Штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Аналогічний правовий висновок викладений у п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань .

З огляду на викладене, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 4 393,20 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень статті 129 ГПК України та враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову покладає витрати по сплаті судового збору у розмірі 2126,29 грн на відповідача, в іншій частині залишає за позивачем.

Керуючись статтями 7, 8 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Лег - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Завод імені В.О. Малишева на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Лег заборгованість за Генеральним договором поставки № 558дп від 08.07.2021 та договором про закупівлю № 1 від 08.07.2021 у розмірі 62 760,00 грн, 3% річних у розмірі 412,67 грн, пеню у розмірі 2314,38 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2126,29 грн.

В іншій частині відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Лег , 61068, м. Харків, Московський проспект, 179 Б, код ЄДРПОУ 14111810.

Відповідач: Державне підприємство Завод імені В.О. Малишева (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою.

Головуючий суддя Суддя Суддя В.О. Усатий П.В. Хотенець В.О. Яризько