Рішення

від 19.01.2022 по справі 925/887/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2022 року м. Черкаси справа № 925/887/20

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем судового засідання Пастуховою О.С., за участю:

від позивача: Патрікєєва І.В. (адвокат),

від відповідача 1: Синєгуб Р.П. (адвокат),

від відповідача 2: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Уманська комерційна компанія»

до дочірнього підприємства «Агрофірма «Байс - Агро»

та комунального підприємства «Реєстраційний центр»

про скасування рішення та припинення права оренди,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов, в якому позивач просить суд:

-скасувати рішення державного реєстратора КП «Реєстраційний центр» про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7124383900:02:000:0404 індексний номер 45627651 від 21.02.2019 на підставі договору оренди землі, укладеного між ДП «Агрофірма «Байс - Агро» ТОВ «Агро Посівна Компанія» та ОСОБА_1 ;

- припинити за ДП «Агрофірма «Байс - Агро» ТОВ «Агро Посівна Компанія» (вул. Соборна, 4, смт. Бабанка, Уманський район, Черкаська область, 20351, код 30334495) право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7124383900:02:000:0404.

Позивач також просить господарський суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім витрати на сплату судового збору за подання позову.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі і ухвалено проводити її розгляд за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.07.2021.

Ухвалою суду від 07.07.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.11.2021.

Ухвалою суду від 02.11.2021 розгляд справи було відкладено на 09.12.2021.

Ухвалою суду від 09.12.2021 у судовому засіданні було оголошено перерву до 19.01.2022.

У судовому засіданні 19.01.2022 представник позивача позов підтримав та просив задовольнити, представник відповідача1 проти позову заперечив.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача1, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у порушення вимог законодавства України, державним реєстратором при проведенні державної реєстрації речового права за договором оренди землі б/н від 01.08.2011, який укладений між ОСОБА_1 та ДП Агрофірма Байс - Агро КВФ Байс (код ЄДРПОУ 30334495), належним чином не перевірено наявність права оренди на дану земельну ділянку за позивачем, внаслідок чого неправомірно здійснено повторну реєстрацію права оренди однієї тієї самої земельної ділянки, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одна і та ж земельна ділянка була передана в оренду різним орендарям. Разом з цим, одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну земельну ділянку суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача, за яким право оренди земельної ділянки зареєстровано первинно та не припинялося.

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія I-ЧР №012958 зареєстрованого 22 лютого 2002 року №237-18 земельна ділянка кадастровий номер 7124383900:02:404 площею 4,6195 га розташована на території Коржівської сільської ради Уманського району з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належала ОСОБА_1 .

03 жовтня 2006 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Уманська комерційна компанія (Позивач) було укладено договір оренди землі. Строк дії договору згідно п.6 Договору 49 років. Договір зареєстрований у Уманському районному відділі Черкаської регіональної філії центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04 жовтня 2006 року №040679400003.

В 2011 році ОСОБА_1 було розроблено технічну документацію відносно вище вказаної земельної ділянки та уточнено кадастровий номер, а саме 7124383900:02:000:0404. 19.07.2011 року було укладено угоду про внесення змін до договору оренди землі від 03.10.2006 року. Проведено реєстрацію угоди до договору оренди землі від 03.10.2006 року. Додаткова угода зареєстрована в Уманському районному відділі Черкаської регіональної філії центру державного земельного кадастру, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.08.2011 року №712430004002742.

Позивачем, ТОВ Уманська комерційна компанія , в травні 2020 року було з`ясовано, що відносно земельної ділянки кадастровий номер №7124383900:02:000:0404 площа 4,6195 га зареєстровано вид іншого речового права, а саме право оренди земельної ділянки. Орендар: ДП Агрофірма Байс - Агро КВФ Байс код ЄДРПОУ 30334495, дата державної реєстрації 18.02.2019 року. Реєстрацію здійснено державним реєстратором Кучеренко Аллою Сергіївною комунального підприємства Реєстраційний - центр .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 01 березня 2019 року в результаті укладення договору міни земельна ділянка кадастровий номер 7124383900:02:000:0404 змінила власника. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45789781 від 04.03.2019 року приватний нотаріус Волошенюк Леся Олександрівна. Власником стала ОСОБА_2 .

З моменту укладення договору і до цього часу позивач користується земельною ділянкою на правах оренди.

На думку позивача, неналежне використання повноважень державним реєстратором, зокрема, щодо направлення запиту до органів Держземагентства про отримання інформації про зареєстровані до 01.01.2013 права на земельну ділянку, не з`ясування певних обставин призвело до прийняття помилкового рішення, яким порушено права позивача за укладеним раніше та чинним на даний час договором оренди, що стало причиною звернення позивача до суду за захистом порушеного права.

З предмета та підстав позову, викладених у позовній заяві, вбачається, що позивач звернувся до суду з цим позовом на захист порушеного права користування земельною ділянкою до особи, за якою зареєстровано право оренди на ту ж саму земельну ділянку, тобто, спір, який виник із майнових відносин приватноправового характеру.

Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання порушенням.

Правовідносини, пов`язані з набуттям права оренди на земельні ділянки, укладенням договорів оренди землі та їх реєстрацією регулюються, зокрема, Земельним кодексом України.

Відповідно до частини 2 статті 124 Земельного кодексу України (у ред. 2006 року, з часу виникнення відносин з оренди), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 125 Земельного кодексу передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (стаття 126 Земельного кодексу України).

Згідно з положеннями статті 17, 18 Закону України Про оренду землі (у редакції 2006 року) передача об`єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

У статті 20 цього Закону визначено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Починаючи з 2004 року та до теперішнього часу правові, економічні, організаційні засади створення у складі державного земельного кадастру єдиної системи державної реєстрації речових прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно, обмежень цих прав регулюються Законом України від 01.07.2004 №1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до статті 2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав.

Частинами 3, 4 та 5 статті 3 Закону визначено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

16.03.2010 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень та інших законодавчих актів України , яким статті 18 та 20 Закону Про оренду землі , статтю 6 доповнено частиною 5, згідно з якою право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Розділом II Прикінцеві та перехідні положення цього Закону встановлено, що до 01.01.2012 державна реєстрація, зокрема договорів оренди земельних ділянок, проводиться територіальними органами земельних ресурсів, 09.12.2011 дію вказаної норми продовжено до 01.01.2013. Встановлено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно в порядку, визначеному цим Законом, здійснюється з 1 січня 2013 року.

Отже, необхідність державної реєстрації права оренди земельної ділянки виникла тільки з 1 січня 2013 року, коли почала діяти нова система реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, передбачена викладеним у новій редакції Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . В результаті введення в дію нової системи реєстрації - реєстрація правовстановлюючих документів на нерухомість (свідоцтв про право власності, державних актів, договорів оренди та ін.) замінена реєстрацією відповідних речових прав та обтяжень.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Водночас, права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав (частини 3, 4 статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Отже, з наведеного вбачається, що до 2013 року державна реєстрація договорів оренди земельних ділянок, здійснювалась територіальними органами земельних ресурсів шляхом внесення відомостей до Поземельної книги та записів до Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, які складали Державний реєстр земель.

Як встановлено судом та підтверджується наданими позивачем доказами, згідно з укладеним договором оренди, позивач за актом приймання-передачі отримав у користування спірну земельну ділянку, яка належала на праві приватної власності ОСОБА_1 відповідно до державного акту на право власності. Як свідчить запис на тексті договору про зареєстроване право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю Уманська комерційна компанія на земельну ділянку площею 4,6195 га, яка належить ОСОБА_1 , про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис від 04.10.2006 року №040679400003. Отже, з огляду на наведені вище вимоги законодавства, позивач у визначеному порядку набув права на користування (оренду) спірною земельною ділянкою строком на 49 років. Протягом дії договору позивач належним чином використовував спірну земельну ділянку, щорічно сплачуючи за неї оренду власнику.

Реєстрацію договору було здійснено відповідно до вимог Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель від 02.07.2003 №174, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 25.07.2003 за №641/7962 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 4.2 Тимчасового порядку №174 державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації.

Відповідно до пункту 4.5 Тимчасового порядку №174 державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі у книзі реєстрації здійснює оператор (реєстратор), у межах повноважень якого є земельна ділянка.

Пунктом 1.2 Тимчасового порядку №174 визначено, що оператори державного реєстру земель - структурні підрозділи Центру ДЗК, що проводять приймання, перевірку та систематизацію реєстраційних карток земельних ділянок, здійснюють видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) землі, ведуть книгу реєстрації, формують Поземельну книгу та не мають прямого доступу до бази даних АС ДЗК.

Поземельна книга - це документ, який є складовою частиною державного реєстру земель, містить відомості про земельну ділянку, в тому числі кадастровий план, відомості про державний акт на право власності на землю, державний акт на право постійного користування землею, договір оренди землі та власника, користувача, орендаря (суборендаря) земельної ділянки і формується за допомогою АС ДЗК.

Пунктом 12.3, та 12.4 Тимчасового порядку №174 (чинного на момент укладення договору оренди землі з Товариством з обмеженою відповідальністю Яблуневий сад ) визначено, що дані для формування Поземельної книги вносяться до бази даних АС ДЗК після внесення записів до книги реєстрації.

Внесені дані до Поземельної книги містять інформацію про земельні ділянки (зокрема, кадастровий план, відомості про державний акт на право власності на землю, державний акт на право постійного користування землею, договір оренди землі та власника, користувача, орендаря чи суборендаря земельної ділянки), а не факт реєстрації договору оренди земельної ділянки. Відомості щодо реєстрації договорів оренди землі містяться у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі.

Згідно пункту 12.2 Тимчасового порядку №174 Поземельна книга (додаток 4) відкривається та ведеться на кожну земельну ділянку.

Отже, оскільки спірна земельна ділянка мала кадастровий номер, то враховуючи наведені вище положення Тимчасового порядку №174 така земельна ділянка була зареєстрована територіальним органом Держземагентства за її місцезнаходженням, і відповідно на неї була відкрита Поземельна книга.

Відповідно до пунктів 26, 29 Порядку №1051, система кадастрової ідентифікації об`єктів Державного земельного кадастру є єдиною на всій території України. Ідентифікатором земель у межах державного кордону, земель у межах територій адміністративно-територіальних одиниць, обмежень у використанні земель у Державному земельному кадастрі є їх обліковий номер. Ідентифікатором земельної ділянки у Державному земельному кадастрі є її кадастровий номер.

Кадастровим номером земельної ділянки є індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування. У разі переходу права власності на земельну ділянку від однієї особи до іншої, виникнення інших, крім права власності, речових прав на земельну ділянку, зміни речових прав на земельну ділянку, інших відомостей про неї кадастровий номер не змінюється.

Внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку, зазначених у пункті 24 цього Порядку, передбачене у пункті 116 Порядку №1051 та здійснюється шляхом внесення таких відомостей до відповідної Поземельної книги.

У разі коли до Державного земельного кадастру вносяться відомості (зміни до них) про зареєстровану раніше земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку Поземельна книга не відкривалася, такі відомості (зміни до них) вносяться до неї після її відкриття відповідно до пунктів 49 - 54 цього Порядку.

Відомості (зміни до них) про зареєстровані земельні ділянки вносяться до Державного земельного кадастру в разі внесення:

1) змін до відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку відкрито Поземельну книгу;

2) нових (додаткових) відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку відкрито Поземельну книгу;

3) змін до відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку Поземельна книга не відкривалася, та/або нових (додаткових) відомостей про земельну ділянку (пункт 117 Порядку №1051).

Вказаним Порядком №1051 визначено також випадки та порядок державної реєстрації земельної ділянки. Так, згідно з пунктом 107 цього Порядку, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49 - 54 цього Порядку. У пункті 109 визначено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою:

1) особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;

2) власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;

3) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

Водночас, як вбачається з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, підставою здійснення державної реєстрації зазначено - Технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, 25.07.2011. Тобто, даний витяг не містить жодної з наведених вище підстав для проведення реєстрації земельної ділянки, яка мала кадастровий номер, тобто вже повинна була бути зареєстрована і відповідно будь-які зміни пов`язані зі зміною її кадастрового номера, повинні бути відображені або у Поземельній книзі або у разі, якщо Поземельна книга не відкривалася, такі відомості (зміни до них) повинні бути внесені до неї після її відкриття відповідно до пунктів 49 - 54 Порядку №1051.

Всупереч наведеним положенням відомості (зміни до них) про зареєстровану спірну земельну ділянку не були внесені до Державного земельного кадастру, що і стало причиною того, що єдиною інформацію, яка міститься у Земельному кадастрі щодо спірної земельної ділянки є дані, які внесені до кадастру тільки після 2013 року.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до Закону Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону.

Порядок проведення державної реєстрації прав визначено у статті 18 Закону, а також Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868.

Пунктами 8 та 13 цього Порядку передбачено, що для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові, заяву. Разом із заявою заявник подає необхідні для державної реєстрації прав документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату адміністративного збору.

Для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Відповідно до пункту 15 Порядку під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями.

Положеннями статті 10 Закону визначено, що державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Згідно з частиною 4 статті 18 Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

У свою чергу, пунктом 95 Порядку передбачено, що державний реєстратор встановлює наявність (відсутність) записів про:

державну реєстрацію права власності або іншого речового права на нерухоме майно у Реєстрі прав власності на нерухоме майно - під час проведення вперше державної реєстрації права власності на нерухоме майно у Державному реєстрі прав;

обтяження нерухомого майна іпотекою в Державному реєстрі іпотек - під час проведення вперше державної реєстрації права власності на нерухоме майно або іпотеки у Державному реєстрі прав;

обтяження речових прав на нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна - під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав;

обтяження податковою заставою речових прав на нерухоме майно у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, порядок доступу до якого встановлює Мін`юст, - під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підставою для проведення реєстраційної дії від 21.02.2019 державним реєстратором Комунального підприємства Реєстраційний - центр про право оренди земельної ділянки, став договір оренди землі б/н від 01.08.2011 орендарем -ДП агрофірма Байс - Агро та орендодавцем - Свиридовим В.П., зі строком дії речового права до 03.10.2055. При цьому ДП Агрофірма Байс - Агро не повідомило, що вказана земельна ділянка, знаходиться у користуванні третьої особи, згідно з договором оренди, який укладений у 2006 році між позивачем та громадянином Свиридовим В.П. Отже, на момент проведення реєстраційної дії реєстратором, а саме 21.02.2019 право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 7124383900:02:000:0404 площею 4,6195 га вже було зареєстровано у встановленому законодавством порядку.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що державний реєстратор у силу свого правового статусу не може сліпо слідкувати документам тих органів, які їх видали. За нього несе відповідальність держава, а тому він повинен робити все в межах його компетенції для того, щоб надати учасникам обороту нерухомості державні гарантії охорони та захисту їх прав на нерухомість. Ця обставина, у свою чергу, має позитивно впливати на весь оборот об`єктів нерухомого майна й захищеність прав його учасників, оскільки мінімізує ризики державної реєстрації прав на нерухоме майно або їх обтяжень з помилками.

Наведене відповідає засадам державної реєстрації прав, закріпленим статтею 3 Закону, зокрема, частини 1 цієї норми, яка обумовлює, що держава гарантує об`єктивність, достовірність та повноту відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що до повноважень державного реєстратора входить дослідження документів на предмет їх відповідності вимогам законодавства, визначення факту виникнення в заявника речового права на нерухоме майно або ж його обтяження, а також встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно. Крім того, саме зазначені положення Закону встановлюють межі дослідження наведених юридичних фактів. Цими межами і є подані документи та права, які з них виникають.

Водночас, суд зазначає, що одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Відповідно до вимог частини 1 статті 26 Закону записи до Державного реєстру прав на нерухоме майно вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Отже, встановлені у ході судового розгляду справи обставини у сукупності із проведеним аналізом норм права свідчать про те, що внесення державним реєстратором запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки ДП Агрофірма Байс- Агро за з кадастровим номером 7124383900:02:000:0404 площею 4,6195 га було проведено без врахування наявного речового (права оренди) права позивача на цю ділянку.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, рішення державного реєстратора Комунального підприємства Реєстраційний - центр про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7124383900:02:000:0404 площею 4,6195 га на підставі договору оренди землі б/н від 01.08.2011, укладеного між Дочірнім підприємством Агрофірма Байс-Агро та Свиридовим В.П.: індексний номер: 45627651 від 21.02.2019 09:29:08 підлягає до скасування.

Щодо позовної вимоги припинити за Дочірнім підприємством Агрофірма Байс-Агро право оренди земельної ділянки, то суд вважає за необхідне зазначити.

На момент укладення підприємством договору оренди землі б/н від 01.08.2011 з ОСОБА_1 , відповідачу було відомо про те, що вказана спірна ділянка перебуває у користуванні позивача, оскільки позивач вказує на те, що земельна ділянка обробляється та не вибувала з його користування до цього часу.

Відповідно до статей 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Дочірнє підприємство Агрофірма Байс-Агро не надало доказів проти вимог позивача. Отже, з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, наведені правові норми, суд дійшов висновку, що оскільки суд скасував рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речового права - права оренди земельної ділянки, то вимога позивача припинити за Дочірнім підприємством Агрофірма Байс-Агро право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7124383900:02:000:0404 є похідною від першої, тому також підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, то сплачена ним сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу у сумі 4204,00 грн.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Реєстраційний - центр про державну реєстрацію речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7124383900:02:000:0404, на підставі договору оренди землі б/н від 01.08.2011, укладеного між Дочірнім підприємством Агрофірма Байс-Агро та Свиридовим Володимиром Петровичем, індексний номер 45627651 від 21.02.2019.

3.Припинити за Дочірнім підприємством Агрофірма Байс-Агро (вул.Соборна,4, смт.Бабанка, Уманський район, Черкаська область, 20351, ідентифікаційний код 30334495) право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7124383900:02:000:0404.

4.Стягнути з Дочірнього підприємства Агрофірма Байс-Агро (вул. Соборна,4, смт.Бабанка, Уманський район, Черкаська область, 20351, ідентифікаційний код 30334495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Уманська комерційна компанія (вул. Праці,34, с.Коржова, Уманський район, Черкаська область, 20360, ідентифікаційний код 34446160) 4204,00 грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 19.01.2022.

Суддя С.С.Боровик