Постанова

від 14.09.2022 по справі 925/887/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2022 р. Справа№ 925/887/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Коробенка Г.П.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача 1: Синегуб Р.П. за ордером;

від відповідача 2: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Агрофірма "Байс - Агро" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Посівна Компанія"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 19.01.2022 (повний текст складено 19.01.2022)

у справі № 925/887/20 (суддя Боровик С.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманська комерційна компанія"

до 1. Дочірнього підприємства "Агрофірма "Байс - Агро"

2. Комунального підприємства "Реєстраційний центр"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1

про скасування рішення та припинення права оренди,

УСТАНОВИВ:

У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Уманська комерційна компанія" (далі - позивач) звернулось у Господарський суд Черкаської області з позовом Дочірнього підприємства "Агрофірма "Байс - Агро" (далі - відповідач 1) та Комунального підприємства "Реєстраційний центр" (далі - відповідач 2) та просило суд:

- скасувати рішення державного реєстратора КП "Реєстраційний центр" про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7124383900:02:000:0404 індексний номер 45627651 від 21.02.2019 на підставі договору оренди землі, укладеного між ДП "Агрофірма "Байс - Агро" ТОВ "Агро Посівна Компанія" та ОСОБА_2 ;

- припинити за ДП "Агрофірма "Байс - Агро" ТОВ "Агро Посівна Компанія" право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7124383900:02:000:0404.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у порушення вимог чинного законодавства, відповідачем 2 при проведенні державної реєстрації речового права за договором оренди землі б/н від 01.08.2011, який укладений між ОСОБА_2 та відповідачем 1, належним чином не перевірено наявність права оренди на дану земельну ділянку за позивачем, внаслідок чого неправомірно здійснено повторну реєстрацію права оренди однієї тієї самої земельної ділянки, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одна і та ж земельна ділянка була передана в оренду різним орендарям. Разом з цим, одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну земельну ділянку суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача, за яким право оренди земельної ділянки зареєстровано первинно та не припинялося.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27.08.2020 було задоволено клопотання ДП "Агрофірма "Байс - Агро" та закрито провадження у справі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 було задоволено апеляційну скаргу позивача, скасовано ухвалу Господарського суду Черкаської області від 27.08.2020 у справі, матеріали справи повернуто до господарського суду першої інстанції.

Скасовуючи вказану ухвалу, апеляційний господарський суд виходив із того, що фактично спір стосується майнових прав щодо земельної ділянки, яка належить фізичній особі, і відповідно, вимоги позивача фактично заявлені до вказаної особи, як власника земельної ділянки, і яким вчинено відповідні розпорядчі дії щодо належного йому майна, у зв`язку із чим висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для закриття провадження є передчасними.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 19 січня 2022 року позов задоволено повністю.

Скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційний - центр" про державну реєстрацію речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7124383900:02:000:0404, на підставі договору оренди землі б/н від 01.08.2011, укладеного між Дочірнім підприємством "Агрофірма "Байс-Агро" та ОСОБА_2 , індексний номер 45627651 від 21.02.2019.

Припинено за Дочірнім підприємством "Агрофірма "Байс-Агро" право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7124383900:02:000:0404.

Стягнуто з Дочірнього підприємства "Агрофірма "Байс-Агро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманська комерційна компанія" 4204,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Дочірнє підприємство "Агрофірма "Байс - Агро" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Посівна Компанія" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми процесуального права та неповно з`ясовані обставини справи, оскільки 04.03.2019 право власності на спірну земельну ділянку перейшло від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 згідно договору міни (обміну) земельних ділянок, тому рішення суду безпосередньо вплинуло на права та обов`язки власника земельної ділянки; спір стосується майнових прав щодо земельної ділянки, яка належить фізичній особі ОСОБА_1 , яка як учасник до справи не залучалась, а позов пред`явлено до неналежного відповідача і позивач звернувся до не належного суду, оскільки спір має вирішуватись в порядку цивільного судочинства.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2022 було, у тому числі, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 .

12.09.2022 від третьої особи надійшли письмові пояснення, у яких вона вважає, що оскаржуване рішення порушує її права, оскільки 04.03.2019 право власності на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 7124383900:02:000:0404 перейшло до неї від ОСОБА_2 згідно договору міни (обміну) земельних ділянок, а про існування договору оренди з позивачем ОСОБА_2 їй не повідомив, тому вона уклала договір оренди з відповідачем 1, від якого отримує орендну плату і який проводить обробіток землі, а будь-яких виплат від позивача вона не отримувала. Також просить здійснити розгляд справи за її відсутності.

Сторони і третя особа були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання в порядку, визначеному статтями 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвал суду на електронні адреси представників та телефонограмами.

Представники позивача, відповідача 2 і третьої особи у судове засідання не з`явились.

Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення учасникам справи ухвал з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, з огляду на обізнаність сторін про розгляд справи, також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, і участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності зазначених представників.

За клопотанням представника відповідача 1 судове засідання проводилось в режимі відеоконференції.

Представник відповідача 1 (апелянта) у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити.

Заслухавши пояснення представника відповідача 1, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія I-ЧР №012958 зареєстрованого 22 лютого 2002 року №237-18 земельна ділянка кадастровий номер 7124383900:02:404 площею 4,6195 га розташована на території Коржівської сільської ради Уманського району з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належала ОСОБА_2 .

03 жовтня 2006 року між ОСОБА_2 , як орендодавцем, та ТОВ "Уманська комерційна компанія", як орендарем, було укладено договір оренди землі. Строк дії договору згідно п.6 Договору 49 років. Договір зареєстрований у Уманському районному відділі Черкаської регіональної філії центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04 жовтня 2006 року №040679400003.

У 2011 році ОСОБА_2 було розроблено технічну документацію відносно вище вказаної земельної ділянки та уточнено кадастровий номер, а саме 7124383900:02:000:0404.

19.07.2011 року було укладено угоду про внесення змін до договору оренди землі від 03.10.2006 року. Проведено реєстрацію угоди до договору оренди землі від 03.10.2006 року. Додаткова угода зареєстрована в Уманському районному відділі Черкаської регіональної філії центру державного земельного кадастру, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.08.2011 року №712430004002742.

Позивач вказує, що здійснюючи інвентаризацію земельних ділянок, які перебувають в оренді товариства у травні 2020 року ним було з`ясовано, що відносно земельної ділянки кадастровий номер №7124383900:02:000:0404 площа 4,6195 га зареєстровано вид іншого речового права, а саме: право оренди земельної ділянки. Орендар: ДП "Агрофірма "Байс - Агро" КВФ "Байс" код ЄДРПОУ 30334495, дата державної реєстрації 18.02.2019. Орендодавець ОСОБА_1 . Реєстрацію здійснено державним реєстратором Кучеренко Аллою Сергіївною комунального підприємства "Реєстраційний - центр".

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 01 березня 2019 року в результаті укладення договору міни земельна ділянка кадастровий номер 7124383900:02:000:0404 змінила власника. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45789781 від 04.03.2019 року приватний нотаріус Волошенюк Леся Олександрівна. Власником стала ОСОБА_1 .

Позивач вважає, що внесення відповідачем 2 (реєстратором) запису №45627651 від 21.02.2019 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7124383900:02:000:0404 площею 4,6195 га. було проведено без врахування наявного речового (права оренди) права позивача на цю ділянку, оскільки з моменту укладення договору і до цього часу позивач користується земельною ділянкою на правах оренди.

На думку позивача, неналежне використання повноважень державним реєстратором, зокрема, щодо направлення запиту до органів Держземагентства про отримання інформації про зареєстровані до 01.01.2013 права на земельну ділянку, нез`ясування певних обставин призвело до прийняття помилкового рішення, яким порушено права позивача за укладеним раніше та чинним на даний час договором оренди, що стало причиною звернення позивача до суду за захистом порушеного права.

Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, відповідач 1 наголошував на тому, що спір стосується прав та обов`язків власника земельної ділянки - ОСОБА_1 і підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції прийшов до висновку, що внесення державним реєстратором запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки відповідача 1 було проведено з порушенням норм чинного законодавства, без врахування наявного речового (права оренди) права позивача на цю ділянку.

Однак, Північний апеляційний господарський суд, за наслідком розгляду даного спору, прийшов до висновку, що оскаржуване рішення першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Щодо доводів апелянта про порушення оскаржуваним рішенням прав власника земельної ділянки, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Так, пунктом 4 ч. 3 ст. 277 ГПК України встановлено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Рішення є таким, що прийнято про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, або у резолютивній частині рішення суд зазначив про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, предметом даного спору були вимоги позивача про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за відповідачем 1 та припинення за відповідачем 1 права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7124383900:02:000:0404.

У той же час, матеріалами справи та змістом оскаржуваного рішення підтверджується, що власником земельної ділянки з кадастровим номером 7124383900:02:000:0404 є ОСОБА_1 .

Отже, оскаржуваним рішенням безпосередньо порушуються права ОСОБА_1 на розпорядження земельною ділянкою та на отримання орендної плати від відповідача 1, оскільки рішенням припинено право оренди за цією особою, однак суд першої інстанції не залучив її до участі у справі.

Таким чином, не залучення судом першої інстанції до участі у справі власника земельної ділянки є порушенням норм процесуального права та обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Щодо доводів апелянта про непідсудність даного спору господарським судам, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Статтею 124 Конституції України унормовано, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За змістом ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно з ст.ст. 5, 7, 8 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто, передбаченими законом умовами, за яких певну справу належить розглядати за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

При цьому визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Таку правову позицію наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №920/40/19.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто, сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України.

Так, відповідно до пункту 6 частини 1 цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Зазначений правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18.

Отже, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на землю, реєстрації або обліку прав на землю, яка (права на яку) є предметом спору, сторонами яких є юридичні особи та фізичні особи - підприємці, розглядаються в порядку господарського судочинства, а інші - за правилами цивільного судочинства.

Водночас за змістом частини 1 статті 19 Цивільного-процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відносини, пов`язані з набуттям та реалізацію громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та із цивільним оборотом земельних ділянок, ґрунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими.

Отже, загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи, що виникають із земельних правовідносин, за винятком тих, розгляд яких визначено в порядку іншого судочинства.

Спір у цій справі виник внаслідок незаконної, на думку позивача, реєстрації державним реєстратором права оренди за іншим орендарем (ДП "Агрофірма "Байс-Агро"), на той час як правовідносини на підставі договору оренди між позивачем і фізичною особою (орендодавцем) не припинилися.

Таким чином, спір виник із приводу порушення права позивача, як орендаря, внаслідок укладення іншого договору оренди щодо цієї ж земельної ділянки її власником з іншим орендарем і пов`язаний з діями фізичної особи - власника земельної ділянки.

В такий спосіб цей спір має розглядатися як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно. Тобто, оскаржуваним реєстраційним діям відповідає невирішений спір між учасниками орендних правовідносин про право цивільне, а саме про право на оренду конкретної земельної ділянки.

Спір у цій справі стосується захисту цивільного права, зокрема, випливає із договірних відносин, є приватноправовим і за суб`єктним складом має розглядатися за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення пов`язано із реалізацією прав та обов`язків фізичної особи - власника земельної ділянки, яким укладено два різних договори з різними юридичними особами на одночасне право оренди спірної земельної ділянки. Отже, спір та оскаржене судове рішення прямо впливає на права та обов`язки третьої особи як учасника спірних цивільних правовідносин.

Неоспорювання позивачем дій третьої особи (власника земельної ділянки) не може бути підставою для розгляду спору господарськими судами, адже предмет спору безпосередньо стосується прав і обов`язків цієї фізичної особи і спір у позивача виник саме із власником земельної ділянки як орендодавцем.

Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2019 у справі № 657/33/19.

Оскільки позивач оспорює рішення державного реєстратора, прийняте за наслідком укладення договору оренди власником земельної ділянки (третя особа) та відповідачем 1, то предмет спору, як і результат його вирішення, безпосередньо стосується прав і обов`язків не тільки відповідача 1, а й фізичної особи - власника земельної ділянки. Отже, належними сторонами справи у цьому спорі є позивач, відповідач 1 і власник земельної ділянки, який є стороною (орендодавцем, власником) договору, укладеного із відповідачем 1.

Власник земельної ділянки є фізичною особою, яка не має статусу підприємця, чого сторони не заперечують. Саме із цих підстав спір у цій справі не належить до юрисдикції господарських судів відповідно до пункту 6 частини першої статті 20 ГПК України та має бути розглянутий за правилами цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №920/40/19, від 04.02.2020 у справі №910/7781/19 та у постановах Верховного Суду від 14.01.2020 у справі №922/1002/19, від 14.01.2020 у справі №922/808/19, від 14.01.2020 у справі №922/810/19, від 23.01.2020 у справі №922/811/19 від 17.02.2021 у справі №902/416/20.

При цьому, у вищевказаних справах №922/1002/19, №922/808/19, №922/810/19, №922/811/19, №902/416/20 предметом спору також були вимоги про скасування державної реєстрації права оренди у зв`язку із незаконною реєстрацією (за наявності іншого діючого договору оренди) і Верховний Суд прийшов до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку із тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України, яка кореспондується з положеннями ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, зважаючи на характер правовідносин у цій справі та суб`єктний склад, та враховуючи висновки Верховного Суду у аналогічних справах, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що даний спір підлягає вирішенню не в порядку господарського судочинства, а у порядку цивільного судочинства.

За змістом пункту 1 частини першої статті 175 і пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Згідно з частиною 1 статті 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, тому апеляційна скарга задовольняється частково.

В порядку ч. 2 ст. 231 ГПК України слід роз`яснити позивачу про можливість пред`явлення ним позову до суду загальної юрисдикції - Уманського міськрайонного суду Черкаської області (за місцезнаходженням земельної ділянки).

Позивач також має право протягом десяти днів з дня отримання ним даної постанови звернутися до Північного апеляційного господарського суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Щодо понесених сторонами судових витрат по сплаті судового збору, то відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Агрофірма "Байс - Агро" задовольнити частково.

2. Скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 19 січня 2022 року.

3. Закрити провадження у справі.

4. Справу повернути до Господарського суду Черкаської області.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20.09.2022.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Г.А. Кравчук

Г.П. Коробенко