25.01.2022 Єдиний унікальний номер 205/588/22
Провадження № 2/205/1513/22
У Х В А Л А
25 січня 2022 року м. Дніпро
Суддя Ленінського районного суду міста Дніпропетровська Терещенко Т.П., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
14 січня 2022 року представник позивача ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку Укрпошта направив до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська вищевказану позовну заяву, яка надійшла до суду 24 січня 2022 року.
Дослідивши зміст поданої позовної заяви та додані до неї документи, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Нормами ч. 4 ст. 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із ч. 4 ст. 175 ЦПК України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Відповідно до позовної заяви позивач зазначає про його звільнення від сплати судового збору на підставі п. 6 ч.1 ст. 5 Закону України Про судовий збір .
Пунктом 6 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, позивачем не надано доказів, що підтверджують заявлені ним підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до цього закону.
Зі змісту позовної заяви також вбачається, що позивачем окрім вимог про стягнення матеріальної шкоди, заявлено також самостійну вимоги про відшкодування моральної шкоди.
При цьому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі. Зазначений висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові № 10 від 17 жовтня 2014 року № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" (п. п. 12, 13) надав роз`яснення, що у випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру, а також вимог про сплату моральної шкоди, судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону України Про судовий збір підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, позовів про стягнення моральної шкоди. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами, та разом з тим, якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог, що пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожною з таких вимог (або загальною сумою). Якщо в позовній заяві об`єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, немайнового характеру, вимог про стягнення моральної шкоди, пов`язаних між собою, то розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами (єдиним платежем).
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір з урахуванням підпункту першого пункту першого частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір , де визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру (стягнення матеріальної шкоди, моральної шкоди), яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день пред`явлення позову становить 992,40 грн., а тому позивачу необхідно надати до суду документ про сплату судового збору за вимогу про стягнення матеріальної і моральної шкоди на загальну суму 165 203,05 грн. у розмірі 1 652,03 грн.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Отже, вищевказані вимоги закону позивачем не виконані, таким чином, згідно із ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.
Оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з метою надання позивачу строку, що не перевищує десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, усунути зазначені недоліки.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
П О С Т А Н О В И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - залишити без руху .
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не перевищує десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.П. Терещенко
.
Суд | Ленінський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 25.01.2022 |
Оприлюднено | 27.01.2022 |
Номер документу | 102749447 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
Терещенко Т. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні