Ухвала
21 січня 2022 року
м. Київ
справа № 289/17/21
провадження № 61-20364ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
розглянувшикасаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: Радомишльської міської ради Житомирської області, ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користування проїздом загального користування та відновлення стану земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила зобов`язати відповідача звільнити проїзд загального користування до її земельної ділянки, кадастровий номер 1825084902:07:001:0098 площею 0,2394 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу господарських споруд та огорожі між земельними ділянками АДРЕСА_1 та зобов`язати відповідача не чинити перешкод в користуванні позивачу проїздом загального користування до належної останній зазначеної земельної ділянки.
Позов мотивувала тим, що відповідач ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_3 є власниками земельних ділянок, які межують з вищевказаною земельною ділянкою позивача.
Відповідач ОСОБА_2 самовільно без дозволу сільської ради захопила проїзд загального користування, який знаходиться уздовж земельної ділянки позивача та є єдиним можливим доступом позивача до своєї ділянки, збудувавши на ньому господарську будівлю та встановивши огорожу, чим змінила межі своєї земельної ділянки.
Вказані дії відповідача, на думку позивача, порушують її право на вільний доступ до своєї власності, у зв`язку з чим позов просила задовольнити.
Рішенням від 13 серпня 2021 року Радомишльський районний суд Житомирської області у задоволенні позову відмовив, вирішив питання розподілу судових витрат.
Постановою від 09 листопада 2021 року Житомирський апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково, рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 13 серпня 2021 року скасував, ухвалив нове рішення, яким у позові відмовив з інших підстав.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені витрати в розмірі 10 000,00 грн.
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року .
Посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права , особа, яка подала касаційну скаргу, просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.
Однак, таке право на касаційне оскарження не є абсолютним та безумовним, скаржник зобов`язаний обґрунтувати причини такого звернення, що дозволяють ініціювати проведення судового розгляду справи в третій раз.
Так, у положенні частини с статті 7 Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, акцентується увага на тому, що скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини у справах Lavages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Право заявника на апеляційний перегляд справи було забезпечено.
Всі мотивування особи, яка подає касаційну скаргу, вже були предметом розгляду в судах двох інстанцій і не потребують додаткового перегляду.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) зазначила, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначений баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію суду права , що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є судом фактів .
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, за статтею 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Малозначна справа як справа незначної складності є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанцій, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розташована у розділі Загальні положення цього Кодексу, яка поширюється і на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
При цьому суд дослідив та взяв до уваги предмет позову, а також складність справи тазначення справи для сторін і суспільства.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню.
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що судове рішення, яке оскаржене, прийняте у малозначній справі, а обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: Радомишльської міської ради Житомирської області, ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користування проїздом загального користування та відновлення стану земельної ділянки.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ю. Мартєв
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 21.01.2022 |
Оприлюднено | 27.01.2022 |
Номер документу | 102765504 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Мартєв Сергій Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні