Рішення

від 13.08.2021 по справі 289/17/21

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/17/21

Номер провадження 2/289/236/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2021 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Сіренко Н.С.,

за участю: секретаря судового засідання Галькевич Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог Радомишльська міська рада Житомирської області, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні проїздом загального користування та відновлення стану земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

08.01.2021 позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить суд зобов`язати відповідача ОСОБА_2 звільнити проїзд загального користування до земельної ділянки позивача ОСОБА_1 з кадастровим номером 1825084902:07:001:0098 площею 0,2394 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована по АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу господарських споруд та огорожі між земельними ділянками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 та зобов`язати відповідача ОСОБА_2 не чинити перешкод в користуванні позивачу проїздом загального користування до належної останній зазначеної земельної ділянки.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що позивач являється власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 1825084902:07:001:0098 площею 0,2394 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Власниками сусідніх житлових будинків та земельних ділянок в с. Білка являються відповідач ОСОБА_2 - по АДРЕСА_2 , земельна ділянка з кадастровим номером 1825084902:07:001:0029 та третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 - АДРЕСА_3 , земельна ділянка з кадастровим номером 1825084902:07:001:0047, між земельними ділянками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 до належної позивачу земельної ділянки існував проїзд загального користування.

Проте відповідач самовільно захопивши проїзд загального користування збудувала сарай, а також встановила огорожу, що перешкоджає вільному користуванню проїздом загального користування.

Таким чином відповідач, без дозволу Кримоцької сільської ради та не повідомляючи позивача, біля свого будинку змінила межі своєї земельної ділянки шляхом встановлення господарської будівлі та огорожі таким чином, що проїзд загального користування став недоступний для використання, що унеможливлює вільний проїзд, який є єдиним можливим проїздом, позивача до своєї земельної ділянки.

Отже, встановлення відповідачем господарських будівель і споруд на проїзді загального користування та зменшення ширини проїзду є протизаконним та самовільним захопленням земельної ділянки загального користування, в результаті чого порушуються права позивача як власника сусідньої земельної ділянки, які підлягають захисту.

Ухвалою від 23.02.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 30.03.2021 (т.1 а.с.35).

30.03.2021 від представника відповідача адвоката Єлісєєва В.А. до суду надійшов відзив на позовну заяву (т.1 а.с.48-61), в якому останній просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі посилаючись на його безпідставність виходячи з наступних підстав. Позивач ОСОБА_1 намагається ввести суд в оману повідомляючи недостовірну інформацію, що нібито вільний проїзд до її земельної ділянки є неможливим, оскільки позивач навмисно не повідомила суд про те, що вона також є власником житлового будинку в АДРЕСА_4 , який розташований на земельній ділянці площею 0,25 га з кадастровим номером 1825084902:07:001:0099 з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка є суміжною з її вищевказаною земельною ділянкою площею 0,2394 га з кадастровим номером 1825084902:07:001:0098 з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства. До належного позивачу житлового будинку веде дорога загального користування (заїзд) по АДРЕСА_4 , що є під`їзною до її домоволодіння, таким чином, до зазначеної в позовній заяві належної позивачу земельної ділянки тривалий час існує технічна можливість проїзду по АДРЕСА_4 через суміжну земельну ділянку, якою позивач володіє на правах власності.

Надані позивачем фотознімки не являються належним доказом того, що зображені на них ворота та елементи огорожі створюють позивачу перешкоду в користуванні належною їй земельною ділянкою, вказані фотознімки також не містять адреси місця розташування огорожі та воріт, яка б відповідала їх фактичному розміщенню по відношенню до земельної ділянки позивача, підписані іноземною мовою.

Також не відповідають дійсності зазначені позивачем обставини щодо самовільного захоплення відповідачем проїзду загального користування та розміщення на ньому сараю та огорожі, так як зазначений позивачем сарай побудований ще в 1945 році попереднім власником цілком законно і не належить відповідачу, так як вказане нерухоме майно перебуває у приватній власності у ОСОБА_3 , який являється власником домоволодіння АДРЕСА_2 , що є суміжним з домоволодінням відповідача.

У відзиві зазначено, що позивачем не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів існування дороги загального користування між домоволодіннями АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 та які перебувають у власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зокрема відсутні будь-які рішення про відведення в натурі (на місцевості) земельної ділянки під під`їзну дорогу до належної позивачу земельної ділянки, натомість надані разом із відзивом докази підтверджують, що між домоволодіннями АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 як на даний час, так і раніше ніколи не існувало проїзду, також відсутні докази того, що відповідач дійсно чинить перешкоди позивачу у користуванні власністю.

Просить покласти на позивача понесені відповідачем судові витрати, а документальне підтвердження розміру судових витрат третьої особи будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України (т.1 а.с.48-61).

Ухвалою суду від 30.03.2021 задоволено клопотання представника відповідача адвоката Єлісєєва В.А. про поновлення відповідачу строку на подачу відзиву на позов по вказаній справі, клопотання про виклик в судове засідання та допит свідків, залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 , продовжено строк проведення підготовчого засідання та його відкладення на 28.04.2021 (т.1 а.с.94-95).

19.04.2021 від третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_3 надійшли пояснення щодо позову, в яких останній заперечує проти його задоволення, погоджується з викладеними у відзиві представника відповідача адвоката Єлісєєва В.А. обставинами, вважає, що позивачем ОСОБА_1 не подано суду будь-яких належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_2 дійсно чинить перешкоди позивачу у користуванні власністю, позиція позивача об`єктивно нічим не підтверджується. Просить покласти на позивача понесені відповідачем судові витрати, а документальне підтвердження розміру судових витрат третьої особи будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України (т.1 а.с.126-142).

28.04.2021 позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та просить приєднати до матеріалів справи документи згідно опису (т.1 а.с.176).

Серед поданих позивачем документів позивачем ОСОБА_1 28.04.2021 також подано до суду зауваження на відзив представника відповідача ОСОБА_4 (т.1 а.с.179-180), в яких остання погоджується із зазначеними у відзиві обставинами, щодо наявності земельної ділянки з кадастровим номером 1825084902:07:001:0099, на якій розташована будівля та інші господарські споруди з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), до якої існує під`їзд з АДРЕСА_4 до домоволодіння, але не до ділянки з кадастровим номером 1825084902:07:001:0098 з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства. Також зазначає, що історично спірна територія між ділянками 1825084902:07:001:0029 та 1825084902:07:001:0047 використовувалася у якості проїзду та для доступу до інших сусідніх ділянок через ділянку позивача, в тому числі для проїзду ОСОБА_2 на їх ділянку з кадастровим номером 1825084902:07:001:0031. Зазначає, що надані разом із відзивом додатки не відносяться по суті справи і не є доказами по суті справи.

Ухвалою суду від 28.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 27.05.2021, про що повідомлено учасникам справи під підпис (т.1 а.с.187). Також в підготовчому засіданні вирішені заявлені учасниками справи клопотання та роз`яснено позивачу ОСОБА_1 положення ч. 8 та ч. 9 ст. 84 ЦПК України (т.1 а.с.185-186).

Копію ухвали направлено учасникам справи для відому та для виконання.

14.05.2021 від представника відповідача адвоката Єлісєєва В.А. до суду надійшли заперечення на відповідь позивача ОСОБА_1 на відзив, в яких зазначає, що вважає доводи ОСОБА_1 цілком не прийнятними з посиланням на те, що ОСОБА_1 було пропущено встановлений судом 15-денний строк для подання відповіді на відзив (а не зауваження на відзив), так як отримано ОСОБА_1 відзив представника відповідача на її позовну заяву 01.04.2021, отже встановлений судом процесуальний строк сплив 16.04.2021, до того ж складені ОСОБА_1 зауваження на відзив не відповідають вимогам статей 178,179 ЦПК України, не зазначена дата їх складання та відсутність підпис. В порушення вимог процесуального законодавства України подані позивачем ксерокопії письмових доказів не засвідчені належним чином, оригінали не надані, отже вказані ксерокопії документів не можуть бути визнані належними, допустимими та достовірними доказами. До того ж надані позивачем ксерокопії двох протоколів визначення і погодження зовнішніх меж земельних ділянок в натурі не містять дати їх складання, не погоджені Радомишльським міським головою, зазначені в них конфігурація, проміри та площа земельних ділянок не співпадає з цими ж показниками земельної ділянки, що містяться у витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер НВ-1815388362021 від 19.04.2021, а також Акту визначення та погодження зовнішніх меж земельних ділянок в натурі від 19.04.2021. Також згідно відповіді ФОП ОСОБА_5 , який є сертифікованим інженером-землевпорядником, на адвокатський запит надано відповідь, що інформація, яка міститься в ксерокопіях Протоколів визначення і погодження зовнішніх меж земельних ділянок в натурі, які надані до суду позивачем ОСОБА_1 , не відповідає дійсності, а оригінали вищевказаних Протоколів взагалі не існують, оскільки вони ніколи не набували статусу офіційних документів. Таким чином, позивач ОСОБА_1 намагається обґрунтувати свої позовні вимоги недопустимими доказами. Позивачем ОСОБА_1 не подано до суду будь-яких належних та допустимих доказів того, що відповідач ОСОБА_2 дійсно чинить перешкоди позивачу в користуванні її власністю, та не доведено належність спірної земельної ділянки до земель загального користування, а саме проїзду (т.1 а.с.204-210).

17.05.2021 позивач ОСОБА_1 подала до суду клопотання щодо надання додаткових доказів та просить зобов`язати третю особу без самостійних вимог ОСОБА_3 надати належним чином завірені копії витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 1825084902:07:001:0047 (т.1 а.с.230), яке ухвалою від 27.05.2021 залишено без розгляду (т.2 а.с.24,31-32).

21.05.2021 від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про повернення до розгляду справи в підготовче провадження, у задоволенні якого ухвалою від 27.05.2021 відмовлено за безпідставністю та виклик свідків (т.1 а.с.248-249), яке ухвалою від 27.05.2021 залишено без розгляду (т.2 а.с.24,31-32).

18.05.2021 від третьої особи без самостійних вимог Радомишльської міської ради надійшло заява про розгляд справи за відсутності її представника на підставі наявних доказів (т.1 а.с.233, т.2 а.с.58).

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні 27.05.2021 заявлені вимоги підтримала з підстав зазначених у позовній заяві та просить їх задовольнити. При цьому підтвердила, що вона має дві земельні ділянки: площею 0,25 га з кадастровим номером 1825084902:07:001:0099 з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка є суміжною з земельною ділянкою площею 0,2394 га з кадастровим номером 1825084902:07:001:0098 з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства. Раніше це була одна земельна ділянка, яку вона успадкувала після смерті батька, а під час приватизації її розділили на дві частини і видали правовстановлюючі документи на дві земельні ділянки. Вхід до двох земельних ділянок через вулицю Лісову. Вказала, що раніше спірною земельною ділянкою користувалися як проїздом ще батьки сторін, однак відповідач в подальшому поставила паркан, захопивши таким чином землю загального користування.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_6 в судовому засіданні 27.05.2021 позов не визнали та просять суд відмовити в його задоволенні за безпідставністю з посиланням на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 ОСОБА_2 зазначила, що ніколи спірна земельна ділянка не була проїздом, до того ж сторони і третя особа є родичами і жодних спорів щодо земельних ділянок між ними не було.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 , який за його ж заявою 27.05.2021 був допитаний в судовому засіданні в якості свідка, зазначив, що він являється власником домоволодіння по АДРЕСА_3 , просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 посилаючись на викладені в письмових поясненнях обставини, які наявні в матеріалах цивільної справи. Додав, що землевпорядною організацією при виготовленні документації були допущені помилки (в тому числі в Державному акті ОСОБА_2 також помилково зазначено, що вона межує з проїздом), які вони будуть виправляти, однак допущені помилки нікому не дають права використовувати їх на власну користь. Підтвердив, що вони являються родичами, доки не було приватизації всі мирно користувалися земельними ділянками, які раніше належали їх діду, при цьому категорично заперечував щодо наявності проїзду між йому та ОСОБА_2 земельними ділянками. Сарай, зазначений позивачем в позовній заяві, не належить відповідачці ОСОБА_2 , цей сарай був збудований ще в 1945 році його дідом і наразі належить ОСОБА_3 .

В судовому засіданні 27.05.2021 свідок ОСОБА_7 повідомив, що він проживає в АДРЕСА_4 , знає учасників справи та підтримує з сторонами нормальні відносини. Вказав, що за весь час його проживання в с. Білка, це понад 25 років, проїзду, на який вказує ОСОБА_1 ніколи на тому місці не існувало, про що він і підписав акт за участі інших сусідів та депутата. Підтвердив, що ОСОБА_1 має проїзд на свою земельну ділянку з АДРЕСА_4 , там завжди був проїзд (ворота) і жодного разу він не бачив, що проходила чи проїжджала ОСОБА_1 на свою земельну ділянку іншим шляхом.

Допитана в судовому засіданні 27.05.2021 свідок ОСОБА_8 повідомила, що вона проживає в с. Білка з 1975 року, з позивачем ОСОБА_1 вона ходила в одну школу, вони дружили, ходили в гості одна до одної, і до сих пір підтримують дружні стосунки. В той же час вона категорично підтверджує, що ніколи не було проїзду між домоволодіннями ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , про що вона і підписала акт, у ОСОБА_1 завжди був і є заїзд до свого домоволодіння і до земельної ділянки через ворота по АДРЕСА_4 .

Ухвалою суду від 17.06.2021 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 15.06.2021 про залишення її позовної заяви без розгляду (т.2 а.с.44,46).

В судове засідання, призначене на 13.08.2021, належним чином повідомлені сторони та інші учасники справи не з`явилися, надавши заяви про розгляд справи без їх участі (т.1 а.с.176, т.2 а.с.58,62,63,64).

Враховуючи вищевикладене, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії", заяву позивача та інших учасників про розгляд справи без їх участі та те, що явка учасників справи в суд не визнавалася обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, враховуючи також факт продовження карантинних заходів з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2, суд дійшов висновку про можливість подальшого розгляду справи за відсутності учасників справи.

Беручи до уваги надані в судовому засіданні 27.05.2021 пояснення сторін, покази допитаних свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об 'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією .

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов 'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема й безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування (ст. 81 ЗК України ).

Згідно з частинами першою і другою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Як передбачено частиною першою статті 122 ЗК України , сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю (ч. 1 стаття 152 ЗК України ).

Судом встановлено, що на підставі рішення Радомишльської міської ради Житомирської області №1147 від 29.10.2020 Затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,2500 га кадастровий номер 1855084902:07:001:0099 цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.14), на підставі вказаного рішення за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельні ділянки площею 0,2394 га кадастровий номер 1825084902:07:001:00998 та площею 0,2500 га кадастровий номер 1855084902:07:001:0099, а також за вказаною адресою на підставі рішення Радомишльського районного суду від 08.05.2012 належить на праві власності будинок за вказаною адресою, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно (т.1 а.с.84-86).

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку вбачається, що земельна ділянка площею 0,1500 га кадастровий номер 1825084902:07:001:0029 цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_2 , документ що посвідчує право - Державний акт від 17.07.2012 ЯМ 550581 (т.1 а.с.6-9,76), остання також являється власником житлового будинку за вказаною адресою на підставі договору дарування жилого будинку від 23.12.2006 (т.1 а.с.70,71,72,73-75).

Звертаючись до суду з даним позовом позивач стверджувала, що відповідач самовільно змінила межі своєї земельної ділянки шляхом встановлення господарської будівлі та огорожі таким чином, що проїзд загального користування став недоступний для використання, який є єдиним можливим проїздом позивача до своєї земельної ділянки.

Однак, зазначені позивачем обставини повністю спростовуються як показами допитаних в судовому засіданні свідків, так і дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Так, зі схеми із зведеного плану землекористувань, земельно-кадастрової інвентаризації земель с. Білка Кримоцького старостинського округу (т.1 а.с.79), Акту про встановлення в натурі (на місцевості) зовнішніх меж земельної ділянки кадастровий номер 1825084902:07:001:0029, що перебуває в приватній власності ОСОБА_2 , складеного 28.03.2021 сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_5 (т.1 а.с.77), комісійного акту обстеження земельних ділянок від 19.03.2021 (т.1 а.с.113) вбачається, що земельна ділянка між домоволодіннями АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 перебуває в приватній власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та між вказаними домоволодіннями на даний час не існує і раніше ніколи не існувало проїзду. Земельна ділянка, яка стала причиною спору, перебуває в приватній власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і не відноситься до земель загального користування.

Відповідно до положень статті 15 ЦК України , кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 13 ЦПК України , якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Принцип змагальності під час розгляду справи визначає можливості й обов`язки сторін щодо доказування.

При зверненні до суду з позовом позивач повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 81 ЦПК України ) .

В порушення наведених норм, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження доводів позовної заяви щодо порушення її прав безперешкодного користування власною земельною ділянкою.

Надані позивачем фотознімки (т.1 а.с.11,12,13) не являються належним доказом створення позивачу перешкод у користуванні належною останній земельною ділянкою чи існування дороги загального користування, надані позивачем протоколи визначення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (т.1 а.с.181,182) не містять дати, не погоджені Радомишльським міським головою, та крім того не набули статусу офіційних документів, про що зазначено у відповіді ОСОБА_5 на адвокатський запит представника відповідача ОСОБА_6 (т.1 а.с.216), долучена позивачем відповідь міського голови від 03.03.2021 за №01-28/479 щодо того, що земельна ділянка, яка межує з земельними ділянками ОСОБА_2 та ОСОБА_11 не перебуває в приватній власності вказаних громадян, а є територією загального користування, використовується як під`їзд (т.1 а.с.177) спростовується тим же міським головою у відповіді на адвокатський запит як така, що надана передчасно, до виїзду комісії, водночас, відповідно до акту комісійного обстеження від 19.03.2021 спірна земельна ділянка не відноситься до земель загального користування, а тому необхідно вважати дійсною інформацію, викладену в акті комісійного обстеження від 19.03.2021 (т.1 а.с.225).

Помилкове зазначення землевпорядною організацією, яка виготовляла документацію, в Державному акті серії ЯМ №550581, виданому ОСОБА_2 на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1825084902:07:001:0029 в плані опису меж земельної ділянки про те, що від "В" до "Г" є землі загального користування (проїзд) без відповідних підтверджуючих доказів, само по собі не свідчить про порушення прав позивача на які вона посилається в позовній заяві.

Враховуючи зазначене, суд, з врахуванням принципу диспозитивності цивільного процесу на підставі доказів, що подані учасниками процесу, дійшов до висновку про безпідставність та необґрунтованість, бездоказовість заявлених вимог до відповідача, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

В силу ч. 2 ст. 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягають стягненню понесені останньою судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката (т.1 а.с.62-63,64,65).

На підставі приписів п. 2 ч. 8 ст. 141 ЦПК України суд, за заявою третьої особи ОСОБА_11 , відкладає вирішення питання про судові витрати, які третя особа сплатила у зв`язку з розглядом даної цивільної справи, та призначає судове засідання для вирішення даного питання.

Керуючись ст. 10, 12 , 13 , 76-82 , 141 , 259, 263 - 265 , 268 ЦПК України , суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , рнокпп НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_6 , рнокпп НОМЕР_2 ), Радомишльської міської ради Радомишльського району Житомирської області (12201, Житомирська область, м. Радомишль, вул. Соборний майдан, 12, код ЄДРПОУ 25923935), ОСОБА_11 ( АДРЕСА_7 , рнокпп НОМЕР_3 ) про усунення перешкод в користуванні проїздом загального користування та відновлення стану земельної ділянки - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені останньою судові витрати в розмірі 10000,00 грн. (десять тисяч грн.)

Судове засідання для вирішення питання про судові витрати, які третя особа сплатила у зв`язку з розглядом даної цивільної справи, призначити на 09 год. 00 хв. 27.08.2021 в приміщенні Радомишльського районного суду Житомирської області, зобов`язавши ОСОБА_11 , за заявою якого буде проводитися вказане судове засідання, в строк до 23.08.2021 подати докази щодо розміру понесених судових витрат.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18.08.2021.

Суддя Н. С. Сіренко