Постанова

від 21.01.2022 по справі 740/3032/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

21 січня 2022 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 740/3032/18

Головуючий у першій інстанції - Киреєв О. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/81/22

Чернігівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої - судді - Шитченко Н.В.,

суддів - Скрипки А.А., Онищенко О.І.,

із секретарем Зіньковець О.О.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю РІД ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 ,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи у відкритому судовому засіданні у цивільній справі за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю РІД на рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 20 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю РІД про відшкодування матеріальних збитків,

місце ухвалення судового рішення - м. Носівка,

час проголошення рішення суду - 16 год. 30 хв,

дата складання повного тексту рішення суду першої інстанції 20 квітня 2021 року.

У С Т А Н О В И В:

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до СТОВ РІД з позовом, в якому, збільшивши у подальшому позовні вимоги, просила стягнути з відповідача 3 418 690,65 грн у відшкодування спричинених матеріальних збитків.

У мотивування заявлених вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 , який за життя як фізична особа-підприємець був у складі учасників СТОВ РІД . Після смерті чоловіка відкрилась спадщина, до складу якої увійшла частка в статутному капіталі СТОВ РІД у розмірі 44 % від загального статутного капіталу товариства, а також сільськогосподарська техніка, у тому числі, комбайн зернозбиральний марки CASE CF-80, реєстраційний номер НОМЕР_1 та комбайн зернозбиральний марки CASE 2188, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

22 вересня 2014 року вона, як спадкоємець за законом, подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті чоловіка, а ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи на меті збереження спадкового майна, звернулася до директора СТОВ РІД Чуприни М.Г. з вимогою повернути всю сільськогосподарську техніку, яка належала ОСОБА_3 та перебувала у користуванні товариства на підставі укладеного 10 червня 2014 року між сторонами договору на виконання робіт. Проте, незважаючи на смерть ОСОБА_3 , відповідач без належної законної підстави та за відсутності згоди спадкоємців продовжив використання техніки.

Указувала, що після отримання у лютому 2015 року свідоцтва про право на спадщину за законом та реєстраційних документів на комбайни протягом тривалого часу не могла отримати належне їй спадкове майно у зв`язку із здійсненням перешкод з боку відповідача, який пошкодив, а отже унеможливив експлуатацію всієї техніки. Такі неправомірні дії керівництва СТОВ РІД зумовили її численні звернення до правоохоронних органів із заявами про вчинення злочинів. За результатами проведеної у подальшому діагностики було встановлено, що сільськогосподарська техніка є непридатною для подальшого використання.

Стверджувала, що незаконне зберігання СТОВ РІД належної їй на праві власності сільськогосподарської техніки, її умисне пошкодження та розукомплектування призвело до спричинення їй матеріального збитку у розмірі 3 352 255 грн та додаткових витрат по проведенню діагностування техніки спеціалістами-інженерами, отриманню відповідних відомостей по дефектуванню техніки, її транспортуванню, перевезенню та зберіганню на загальну суму 66 435,65 грн, які також підлягають відшкодуванню.

На підставі розпорядження голови Ніжинського міськрайонного суду від 12 липня 2018 року, відповідно до ч. 3 ст. 41 ЦПК України, дану цивільну справу направлено для розгляду до Носівського районного суду Чернігівської області (т. 1 а.с. 224).

Ухвалою Носівського районного суду від 30 серпня 2018 року до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, залучено ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 57).

Рішенням від 20 квітня 2021 року Носівський районний суд позов ОСОБА_1 задовольнив частково. Стягнув із СТОВ РІД на користь позивачки в рахунок відшкодування спричинених матеріальних збитків грошові кошти в розмірі 2 641 453,65 грн, 7 421,78 грн в рахунок відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору та 27 817,20 грн витрат на професійну правничу допомогу. Стягнув з ОСОБА_1 в дохід держави 266,84 грн судового збору; на користь СТОВ РІД - 9 992,11 грн у рахунок відшкодування витрат на проведення автотоварознавчої експертизи та 10 228,50 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти вимог позову - відмовив.

В апеляційній скарзі СТОВ РІД , вважаючи судове рішення таким, що ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням матеріальних норм, просить рішення суду в частині задоволених вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову; рішення суду в частині вирішення питання про розподіл судових витрат змінити та стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства 43 960 грн понесених витрат на оплату вартості судової експертизи та 45 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не вірно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню під час вирішення спору. Представник відповідача зазначає, що у даній справі ОСОБА_1 не просить витребувати у СТОВ РІД майно, збережене без законної правової підстави, оскільки відповідач не чинить перешкод у його поверненні та неодноразово звертався до позивачки з відповідним проханням. Указує, що фактично за доводами позову ОСОБА_1 просить стягнути на її користь збитки у вигляді витрат, яких зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням майна, а також витрат, які мусить зробити для відновлення свого порушеного права, отже, позовні вимоги за своєю правовою природою є не вимогами про стягнення приросту майна від набувача без достатніх правових підстав, а вимогами про стягнення втрат від зменшення майна потерпілого, а отже спір виник не щодо кондиційних зобов`язань, а стосовно деліктних, у зв`язку з чим до спірних правовідносин належить застосовувати положення ст. 1166 ЦК України, а не ст.ст. 1212 та 1214 ЦК України.

Відповідач наголошує, що за приписами ст. 1166 ЦК України та роз`ясненнями п. 2 постанови Пленуму ВСУ Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди для відшкодування завданої майну шкоди необхідним є наявність безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка її завдала, і самою шкодою, а обов`язок доведення наведених обставин покладено саме на позивача. Проте ОСОБА_1 не обґрунтовано, які неправомірні винні дії відповідача, якщо вони мали місце, спричинили ті недоліки техніки, вартість усунення яких позивачка визначає як розмір матеріальних збитків, та чи виникли ці недоліки саме за період перебування майна на території товариства.

Звертає увагу суду, що при кондикційних правовідносинах та застосуванні ч. 1 ст. 1214 ЦК України суттєве правове значення має доказування факту погіршення майна, яке настало з часу, коли особа дізналася або могла дізнатися про володіння майном без достатньої правової підстави, та факту допущення такого погіршення майна саме особою, яка його зберегла. Проте стороною позивача не надано доказів щодо стану комбайнів та обладнання до них на момент залишення на території СТОВ РІД та на момент, коли ОСОБА_1 набула право власності на майно та мала реальну можливість розпоряджатися ним. Посилається, що за умовами договору на виконання робіт від 10 червня 2014 року відповідач зобов`язувався забезпечити надійну охорону техніки та її супроводження лише під час перегонів протягом всього періоду її перебування у роботі, а отже товариство не брало на себе обов`язку охороняти техніку під час її стоянки чи зберігання не під час перегонів, а також зберігати техніку як у період дії договору, так і після закінчення його дії.

Наголошує на тому, що після смерті ОСОБА_3 зернозбиральні комбайни разом з обладнанням залишилися в с. Сальне Ніжинського району на території тракторного стану товариства, і відповідно до ч. 5 ст. 1268, ст. ст. 1269-1274 ЦК України, позивачка, як спадкоємець за законом, достовірно знаючи про місцезнаходження сільськогосподарської техніки, не мала жодних перешкод щодо реалізації права на охорону спадкового майна у порядку, визначеному ст. 1283 ЦК України. Після отримання ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом та свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів керівництво СТОВ РІД неодноразово, в тому числі й письмово, зверталося до позивачки з проханням забрати майно з тракторного стану, оскільки воно заважало діяльності товариства, натомість позивачка перекладає на відповідача обов`язок по збереженню техніки, незважаючи на те, що майно від тривалого зберігання та за відсутності його технічного обслуговування знецінюється та приходить повністю у непридатний до використання стан.

На переконання представника відповідача, розмір завданої шкоди позивачка необґрунтовано розраховує не з вартості відновлювальних робіт по усуненню конкретних пошкоджень, а виходячи з вартості проведення повного капітального ремонту комбайнів та обладнання до них, що свідчить не про бажання повернути майно, а про намір отримати від товариства якомога більшу суму грошових коштів.

Відповідач не погоджується також з визначеним до стягнення розміром матеріальних збитків, вважаючи, що районний суд залишив поза увагою те, що у випадку задоволення позову мала визначатись вартість майна, розрахована з умовою, що техніка на момент оцінки перебувала б у справному та укомплектованому стані. Натомість визначено приведену вартість аналогічного майна та допущено арифметичну помилку у підрахунках - 2 641 453,65 грн замість 2 581 218 грн .

Товариство наголошує, що суд першої інстанції залишив поза увагою положення п.п. 7.17, 7.18 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, оскільки утилізаційну вартість спірного майна визначено не було. Стягуючи на користь позивачки повну вартість майна, районний суд не вирішив його долю та не зазначив, у якої із сторін воно має залишитися.

У наданих письмових поясненнях, які по суті є відзивом на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 , вважаючи рішення суду законним і обґрунтованим, ухваленим з повним дослідженням всіх фактичних обставин справи, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення. Зазначає, що у 2014 році як в усній, так і в письмовій формі зверталася до СТОВ РІД з вимогою про повернення майна, належного померлому чоловіку, але отримала лише технічні паспорти на комбайни, і тільки 22 травня 2015 року директор товариства ОСОБА_2 віддав ключі від успадкованої нею техніки.

Указує, що факт наявних пошкоджень комбайнів ґрунтується не на її твердженнях, а підтверджено наявними у справі процесуальними документами, з яких убачається, що техніку розібрано за вказівкою директора ОСОБА_2 , а її робочий стан підтверджено свідками - комбайнерами, які безпосередньо використовували комбайни у 2014 році. В ході розгляду справи проведено чотири судові експертизи, за висновками яких однаково виявлено пошкодження, розкомплектування та відсутність економічного обґрунтування в ремонті техніки.

Вважає безпідставним посилання відповідача на необхідність визначення утилізаційної вартості техніки, вважаючи його необов`язковим. Зазначає, що стороною відповідача клопотання про передачу останньому залишкового майна з розрахунком утилізаційної вартості не заявлялось. Посилається на те, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням нових деталей перевищує вартість техніки на момент проведення дослідження, а тому згідно з методикою вартість матеріального збитку визначається як вартість техніки, і коефіцієнт фізичного зносу до уваги не приймається.

Наполягає на тому, що предметом судового розгляду є не деліктні відносини, як стверджує відповідач, а саме безпідставність набуття товариством та збереження ним належного позивачці майна. Достеменно знаючи про смерть власника техніки, СТОВ РІД не повертало їй майно, як спадкоємиці померлого, та продовжувало використовувати техніку у власних інтересах, притримуючи на своїй території, що призвело до неможливості її експлуатації за призначенням та потреби у відновлювальному ремонті.

Звертає увагу, що оформлення охорони спадкового майна відповідно до чинного законодавства є її правом, а не обов`язком. Пошкодження техніки виявлено після оформлення нею спадкових прав, коли вона намагалась забрати комбайни. Вважає, що допущені судом арифметичні помилки не є підставою для скасування судового рішення та можуть бути виплавлені шляхом прийняття ухвали про виправлення описок.

Третьою особою ОСОБА_2 відзив на апеляційну скаргу у встановлений строк не подавався.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення позивачки та її представників, представника відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити, а рішення суду - скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає.

Частково задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що, починаючи з 07 серпня 2014 року, СТОВ РІД зберігало майно (комбайни та сільськогосподарську техніку), яке належало ОСОБА_3 , так як набувало нові цінності, збільшувало кількість та вартість свого майна, фактично зберігало та зберігає майно, яке неминуче мало б вибути з володіння товариства, отже, збереження майна відповідачем мало місце саме за рахунок майна ОСОБА_3 , для чого товариство не мало правових підстав. Суд не прийняв до уваги доводи сторони відповідача про те, що позивачем не надано жодного доказу неправомірності дій СТОВ РІД і наявності причинно-наслідкового зв`язку між такими діями та шкодою, оскільки за змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Визначаючи розмір заподіяних позивачці матеріальних збитків, районний суд зазначив, що згідно з висновком експерта за результатами проведення автотоварознавчої експертизи від 21 квітня 2020 року матеріальний збиток, заподіяний власнику досліджуваної техніки внаслідок пошкодження, визначається таким, що дорівнює її дійсній ринковій вартості на момент пошкодження, станом цін на момент проведення експертизи, тобто з відповідним строком експлуатації кожного транспортного засобу, і відповідно до наведеного висновку до стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає вартість: зернозбирального комбайна CASE CF-80 - 944 263 грн, зернозбирального комбайна CASE 2188 - 1 082 514 грн, візка для жатки CASE CF-80 - 34 875 грн, жатки зернової марки CASE 1030 до комбайну CASE CF-80 - 57 006 грн, жатки зернової CASE 1030 до комбайну CASE 2188 - 141 144 грн, начіпного пристрою для збирання ріпаку (рапсовий стіл) типу ПРБЖ-7,3 - 27 336 грн, шестирядної жатки Geringoff Rota Disk - 294 080 грн, що у загальному підсумку становить 2 581 218 грн.

Вирішуючи питання про відшкодування позивачці витрат по проведенню діагностування техніки, отриманню відповідних відомостей по дефектуванню техніки, її транспортуванню, перевезенню та зберіганню на загальну суму 66 435,65 грн, суд першої інстанції, з посиланням на ст. 319 ЦК України, указав про відсутність підстав для відшкодування 6 200 грн, сплачених ОСОБА_1 за зберігання сільськогосподарської техніки.

Розподіл понесених сторонами судових витрат районний суд провів відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З таким висновком суду першої інстанції не може погодитись апеляційний суд, виходячи з наступного.

У справі встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_3 .

З 27 травня 2008 року ОСОБА_3 був зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію ФОП серії В03 № 013723 (т. 1 а.с. 42).

З копії свідоцтва платника єдиного податку від 24 січня 2012 року вбачається, що ОСОБА_3 являвся суб`єктом господарювання (ФОП), мав дозвіл на здійснення наступних видів господарської діяльності: 01.41 Надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту; 70.20 Здавання в оренду власного нерухомого майна; 71.31 Оренда сільськогосподарських машин і устаткування, зі ставкою єдиного податку 5 % (третя група) (т. 1 а.с. 43).

10 червня 2014 року між СТОВ РІД (замовником) та ФОП ОСОБА_3 (виконавцем), який на той час був учасником указаного товариств, укладено договір на виконання робіт № 5, предметом якого є діяльність на комерційній основі договірних сторін з метою підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва шляхом використання наданих виконавцем сучасних машин європейського класу та впровадження прогресивних технологій по підготовці площ під посів (оранку) та збирання урожаю (т. 1 а.с. 44).

За умовами укладеного договору замовник зобов`язувався надати площі для збирання зернових культур технікою виконавця площею 1 200 га (п. 2.1 договору); замовник розраховується з виконавцем за виконані роботи грошовими коштами, загальна сума за договором на виконання робіт становить 185 450 грн (п.п. 3.1, 3.2 договору); термін дії договору до 01 грудня 2014 року (п. 5.3 договору).

Відповідно до акту приймання виконаних робіт від 02 серпня 2014 року, підписаного ОСОБА_3 та директором СТОВ РІД , у період червень-липень 2014 року був виконаний об`єм робіт (збирання ріпаку, пшениці, ячменя) на загальну суму 98 300 грн (т. 1 а.с. 45).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (т. 1 а.с. 25).

З витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі вбачається, що 22 вересня 2014 року у Чотирнадцятій Київській державній нотаріальній конторі заведено спадкову справу № 560/2014 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 27). Спадкоємцем першої черги за законом є ОСОБА_1

12 лютого та 19 лютого 2015 року ОСОБА_1 видані свідоцтва про право на спадщину за законом, відповідно до яких вона є спадкоємцем після померлого ОСОБА_3 . Спадщина, на яку видані свідоцтва, складається з 44 % у статутному капіталі СТОВ РІД , яке розташоване у с. Сальне, Ніжинського району, по вул. Жовтневій, 1, що у грошовому еквіваленті становить 22 000 грн; комбайна зернозбирального марки CASE CF-80, 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та комбайна зернозбирального марки CASE 2188, 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 (т. 1 а.с. 26, 28).

02 березня 2015 року спеціалістом ТОВ Десна-Транс Кутовим А.В. складено висновки з проведення обстеження машин на відповідність ідентифікаційних номерів і супровідних документів на предмет фальсифікації, відповідно до яких за заявою ОСОБА_1 було проведено обстеження заводських (ідентифікаційних) номерів машин та реєстраційних, супровідних документів комбайна CASE CF-80 та комбайна CASE 2188, за результатом якого встановлено, що ідентифікаційні таблички обох комбайнів в наявності, ідентифікаційні номери відповідають супровідним документам, ознак механічного втручання та фальсифікації не виявлено (т. 1 а.с. 33, 34).

06 квітня 2015 року на ім`я ОСОБА_1 видані свідоцтва про реєстрацію машини, згідно з якими вона є власником комбайна зернозбирального марки CASE CF-80, 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та комбайна зернозбирального марки CASE 2188, 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 (т. 1 а.с. 31, 32).

Листом від 09 квітня 2015 року директор СТОВ РІД Чуприна М.Г. повідомив ОСОБА_1 про те, що 26 березня 2015 року були проведені загальні збори учасників товариства, рішенням яких відмовлено позивачці у прийнятті її учасником товариства та вирішено виплатити їй у грошовій формі частку у майні 44 %, що належала ОСОБА_3 , вартість якої відповідно до ст. 55 ЗУ Про господарські товариства визначається на день смерті учасника, тобто, на ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а.с. 70).

На звернення позивачки СТОВ РІД листами від 08 червня 2015 року та від 08 липня 2015 року повідомило ОСОБА_1 , про необхідність у строк відповідно до 17 червня 2015 року та до 27 липня 2015 року забрати сільськогосподарську техніку з території тракторного стану товариства (т. 1 а.с. 71, 72).

З повідомлення начальника Ніжинського МВ УМВС України в Чернігівській області від 12 серпня 2015 року вбачається, що 24 липня 2015 року в журналі єдиного обліку за № 4818 зареєстровано заяву ОСОБА_1 з приводу наявних пошкоджень належних їй комбайнів, які зберігаються на тракторному стані СТОВ РІД в с. Сальне. Під час огляду місця події на комбайні CASE 2188 було виявлено розрив переднього правого скату, теліжка для транспортування жатки має пошкодження у вигляді спущеного колеса. Під час перевірки встановити очевидців пошкодження скату комбайна та особу, причетну до пошкодження скату, не представилось за можливе. У зв`язку з відсутністю даних, які б указували на наявність кримінального правопорушення, підстави для внесення відповідної інформації до ЄРДР відсутні (т. 1 а.с. 179-180).

05 жовтня 2015 року між ТОВ ТАЙТЕН МАШИНЕРІ УКРАЇНА та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг, предметом якого є надання послуг по ремонту та технічному обслуговуванню сільськогосподарської техніки, які можуть включати дефектовку, відновлення та наладку механічних та автоматичних систем, гідравліки, електричного обладнання, їх профілактичне обслуговування, гарантійне та післягарантійне обслуговування, аварійний ремонт та заміну деталей, вузлів або елементів, що вийшли з ладу, а також консультації працівників (т. 1 а.с. 77-81).

Зі змісту акту виконаних робіт від 24 жовтня 2015 року, що складений ПП ОСОБА_4 (виконавцем) та ОСОБА_1 , вбачається, що виконавець надав транспортні послуги з транспортування комбайну марки CASE 2188 з с. Сальне Чернігівської області до м. Вишневе Київської області (т. 1 а.с. 85).

Згідно з актом передачі-приймання техніки від 25 жовтня 2015 року ОСОБА_1 передала, а представник ТОВ ТАЙТЕН МАШИНЕРІ УКРАЇНА прийняв для проведення ремонту комбайн марки CASE 2188, 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 (т. 1 а.с. 89). При обстеженні машини були виявлені технічні пошкодження та встановлено, що комбайн не заводиться, вузли та агрегати знаходяться у неробочому стані.

24 та 25 листопада 2015 року ТОВ ТАЙТЕН МАШИНЕРІ УКРАЇНА на ім`я ОСОБА_1 видано рахунки на оплату по замовленням №№ 46610, 46650, 46652, у яких зазначено перелік запчастин та паливно-мастильних матеріалів на суму відповідно 976 561,28 грн; 240 551,28 грн та 34 271,07 грн (т. 1 а.с. 90-93, 94, 95).

На підставі договору зберігання від 27 січня 2016 року та акту приймання-передачі майна на відповідальне зберігання від 27 січня 2016 року комбайн зернозбиральний марки CASE 2188, 1995 року випуску та жатка кукурудзозбиральна 6-тирядна були передані ОСОБА_1 на відповідальне зберігання ТОВ ТАЙТЕН МАШИНЕРІ УКРАЇНА за адресою: Київська обл., с. Софіївська Борщагівка, вул. Мала Кільцева, 10/1 (т. 1 а.с. 98-100, 101-105). В акті приймання-передачі зазначено перелік відсутніх у комбайні CASE 2188 запчастин.

Листом від 08 лютого 2016 року СТОВ РІД звернулося до ОСОБА_1 з вимогою в термін до 01 березня 2016 року забрати з території тракторного стану два рапсові столи (які є комплектуючими до зернових жаток), дві зернові жатки до комбайнів CASE 2188 та CASE CF80, два візки для транспортування зернових жаток та комбайн CASE CF80, які належать їй на праві власності. Позивачку повторно поінформовано, що товариство не несе відповідальності за охорону та зберігання техніки (т. 1 а.с. 73).

З листа старшого слідчого СВ Ніжинського ВП ГУНП Чернігівської області на ім`я начальника НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області від 15 грудня 2015 року вбачається, що 25 жовтня 2015 року до ЄРДР внесено відомості за № 12015270180001807 за заявою ОСОБА_1 за фактом пошкодження комбайнів та жатки, що належать їй та зберігалися на території тракторного стану СТОВ РІД у с. Сальне Ніжинського району, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України (т. 1 а.с. 170-171).

У даному кримінальному провадженні постановою слідчого від 18 грудня 2015 року призначено судову транспортно-товарознавчу експертизу, предметом якої було встановлення наявності пошкоджень, несправностей та некомплектності (відсутність деталей) у належній ОСОБА_1 сільськогосподарській техніці: комбайні CASE CF-80, комбайні CASE 2188, візку для жатки CASE CF-80, двох рапсових столах; можливість встановлення давності та походження таких пошкоджень (несправності, некомплектності); встановлення розміру матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_1 , станом на травень 2015 року.

За результатами проведеної автотоварознавчої експертизи 30 грудня 2016 року складено висновок експертів № 150/16-54/22514-22519/16-54, за змістом якого експертним шляхом не можливо встановити точну дату (давність) виникнення пошкоджень та розукомплектування досліджуваних СГМ та їх складових. Визначити розмір матеріального збитку, заподіяного власнику досліджуваних зразків СГТ не є можливим з причин, що викладені в дослідницькій частині висновку, в той же час вартість відновлювального ремонту з врахуванням зносу замінюваних складових та без урахування вартості робіт може складати 478 296,43 грн (т. 1 а.с. 136-156).

На виконання ухвали Носівського районного суду від 14 березня 2019 року проведено автотоварознавчу експертизу, за результатами якої складено висновок експерта № 1854/1855/19-24 від 21 квітня 2020 року (т. 3 а.с. 114-144).

Відповідно до висновку експерта виявлені при дослідженні сільськогосподарської техніки механічні пошкодження, несправності та корозія могли виникнути в результаті експлуатаційного зносу деталей та внаслідок неналежного її зберігання. Встановити та відокремити умисне пошкодження об`єкта дослідження (сільськогосподарської техніки) від всього переліку пошкоджень не виявляється за можливе, тому встановити суму спричинених ОСОБА_1 матеріальних збитків внаслідок умисного пошкодження належної їй сільськогосподарської техніки, а саме: зернозбирального комбайна CASE 2188, жатки зернової CASE 1030 до комбайну CASE 2188, зернозбирального комбайна CASE CF80, візка для жатки CASE CF80, начіпного пристрою для збирання ріпаку (рапсовий стіл) типу ПРБЖ-7,3, шестирядної жатки Geringoff Rota Disk не виявляється за можливе.

За результатами проведеного зовнішнього огляду встановлено, що досліджувані об`єкти мають значні пошкодження, несправності деталей, вузлів, агрегатів та некомплектність. З огляду на наявні пошкодження для їх відновлення необхідно виконати комплекс робіт та використати номенклатуру складових, що підлягають заміні, сукупність яких за своїм переліком співставні з виготовленням нового комбайну, жаток, візків до них та рапсових столів. Тобто, відновлення досліджуваної сільськогосподарської техніки, позбавлено сенсу, як з технологічної, так і з економічної точки зору.

Відповідно до результатів зовнішнього огляду та проведеного дослідження встановлено, що досліджувані об`єкти, як майно, втрачені в повному обсязі. Матеріальний збиток, заподіяний власнику досліджуваної техніки внаслідок пошкодження, визначається таким, що дорівнює його дійсній ринковій вартості на момент пошкодження станом цін на момент проведення експертизи, тобто з відповідним строком експлуатації кожного транспортного засобу.

Приведена ціна (вартість комбайна, якщо б він випускався в 2000 році) укомплектованого, аналогічного, уживаного, неушкодженого зернозбирального комбайну CASE CF-80 становить 944 263 грн; приведена ціна укомплектованого, аналогічного, уживаного, неушкодженого зернозбирального комбайну CASE 2188 становить 1 082 514 грн; ринкова вартість візка для жатки CASE CF-80 - 34 875 грн; ринкова вартість жатки зернової CASE 1030 до комбайну CASE CF-80 - 57 006 грн; ринкова вартість жатки зернової CASE 1030 до комбайну CASE 2188 - 141 144 грн; ринкова вартість начіпного пристрою для збирання ріпаку типу ПРБЖ-7,3 - 27 336 грн; ринкова вартість шестирядної жатки Geringoff Rota Disk внаслідок умисного пошкодження станом на момент проведення експертизи 22 січня 2020 року - 294 080 грн.

Звернувшись з позовом про відшкодування матеріальних збитків, ОСОБА_1 зазначала, що як спадкоємець за законом після померлого чоловіка являється власником сільськогосподарської техніки, яка використовувалася на договірних засадах у діяльності відповідача по збиранню врожаю, проте останній протягом тривалого часу чинить перешкоди у поверненні їй зернозбиральних комбайнів та їх складових, у зв`язку з чим техніка не обслуговується і стала непридатною для подальшого використання за призначенням.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

За змістом ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Частинами 1-5 ст. 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, при здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства; усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав; власність зобов`язує; власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Підстави набуття та збереження майна без достатньої правової підстави викладені у главі 83 ЦК України. Так, відповідно до положень ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За правилами ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Зважаючи на вищенаведені норми та дослідивши обставини справи в сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що висновок районного суду про часткове задоволення позову ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків не відповідає вимогам закону.

За матеріалами справи встановлено, що 10 червня 2014 року між СТОВ РІД (замовником) та ФОП ОСОБА_3 (виконавцем), який на той час був учасником указаного товариства з часткою в статутному капіталі 44 %, укладено договір на виконання робіт № 5, за умовами якого замовник зобов`язувався надати площі для збирання зернових культур технікою виконавця; замовник розраховується з виконавцем за виконані роботи грошовими коштами, загальна сума за договором на виконання робіт становить 185 450 грн; термін дії договору до 01 грудня 2014 року.

Сторонами не заперечується, що надана відповідачу ФОП ОСОБА_3 за умовами договору техніка використовувалася для надання послуг і знаходилась на території СТОВ РІД .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

Позивачці, як спадкоємцю першої черги за законом, 12 лютого та 19 лютого 2015 року видані свідоцтва про право на спадщину за законом, відповідно до яких вона є власником, у тому числі, комбайна зернозбирального марки CASE CF-80, 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та комбайна зернозбирального марки CASE 2188, 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

06 квітня 2015 року на ім`я ОСОБА_1 видані свідоцтва про реєстрацію комбайнів.

22 травня 2015 року позивачка отримала від ОСОБА_2 ключі від успадкованої техніки, проте забрати її не змогла, оскільки комбайнери не змогли запустити двигуни та письмово звернулась до СТОВ РІД з вимогою про повернення належного їй майна.

Листами від 08 червня 2015 року та від 08 липня 2015 року СТОВ РІД повідомило ОСОБА_1 про необхідність в строк відповідно до 17 червня 2015 року та до 27 липня 2015 року забрати сільськогосподарську техніку з території тракторного стану товариства.

24 жовтня 2015 року ОСОБА_1 транспортувала з території товариства зернозбиральний комбайн марки CASE 2188 та жатку кукурудзозбиральну Geringoff Rota Disk 6-рядну б/н. Цього ж дня представником ТОВ ТАЙТЕН МАШИНЕРІ УКРАЇНА зафіксовано наявні на с/г техніці пошкодження.

Листом від 08 лютого 2016 року СТОВ РІД звернулося до ОСОБА_1 з вимогою в термін до 01 березня 2016 року забрати з території тракторного стану два рапсові столи (які є комплектуючими до зернових жаток), дві зернові жатки до комбайнів CASE 2188 та CASE CF80, два візки для транспортування зернових жаток та комбайн CASE CF80, які належать їй на праві власності.

Сторонами не заперечується, що комбайн CASE CF-80, візок для жатки CASE CF-80, жатка зернова CASE 1030 до комбайну CASE CF-80, жатка зернова CASE 1030 до комбайну CASE 2188, начіпний пристрій для збирання ріпаку знаходяться на тракторному стані СТОВ РІД у с. Сальне Ніжинського району.

За змістом ст.ст. 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

За змістом ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, ніж за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 1, 6 ст. 367 ЦПК України).

Суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18)). Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18). Відтак застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, ОСОБА_1 наголошувала на тому, що до спірних правовідносин слід застосовувати положення ст.ст. 1212 та 1214 ЦК України, оскільки відповідач, заволодівши належним їй на праві власності майном без достатньої правової підстави, допустив його погіршення, за яке має відповідати у грошовій формі.

Глава 83 ЦК України регулює питання набуття та збереження майна без достатньої правової підстави.

За змістом ч. 1 ст. 1212 ЦК України, на яку посилається позивачка, особа, яка набула майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Отже, визначальним в ході розгляду спорів даної категорії є питання повернення потерпілому безпідставно набутого майна. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. І лише у разі неможливості повернути потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Поза увагою суду першої інстанції при вирішенні даного спору залишилось те, що ОСОБА_1 вимоги про повернення їй безпідставно набутого майна не заявляє, хоча за обставинами справи встановлено, що частина сільськогосподарської техніки наразі перебуває у її володінні, а частина, хоча і з пошкодженнями, є в наявності і перебуває на території тракторного стану, що належить відповідачу. В матеріалах справи наявні кілька письмових звернень СТОВ РІД до ОСОБА_1 , в яких відповідач наполягає на тому, щоб позивачка забрала сільськогосподарську техніку з території тракторного стану.

Не вимагаючи повернення майна в судовому порядку та не здійснюючи заходів щодо його повернення з 2016 року, ОСОБА_1 фактично перекладає обов`язок щодо утримання сільськогосподарської техніки, власницею якої являється, на відповідача. Факт пошкодження майна і недоцільність його відновлення, як це зазначено у експертному висновку, не свідчить про його відсутність або фізичне знищення. Крім цього, в матеріалах справи наявні відповідні реєстраційні документи на спірні комбайни.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що у будь-якому випадку спірна техніка має утилізаційну вартість, яка в ході судового розгляду не визначалась. Отже, сільськогосподарська техніка, що знаходиться на тракторному стані відповідача, є в наявності і має певну вартість.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача. Доводами позову є спричинення позивачці збитків через заволодіння відповідачем належним їй на праві власності майном. Отже, матеріальні втрати ОСОБА_1 спричинені саме через порушення її права власності на с/г техніку. Відповідно, застосування судом певного способу захисту має відновити порушене право власності позивачки.

ОСОБА_1 залишається власником сільськогосподарської техніки та її складових попри те, що на її користь судовим рішенням з відповідача стягнуто повну вартість цього майна. В суді апеляційної інстанції позивачка повідомила, що має намір забрати у відповідача належну їй с/г техніку. Виходячи з викладеного вище, суд погоджується з доводами СТОВ РІД про те, що подальша доля майна, яке фактично є предметом спору, не вирішена, що створює правову невизначеність та зумовить подальші спори з огляду на наявність між сторонами конфлікту.

Апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості передати техніку позивачці або залишити спірне майно у володінні відповідача, оскільки жодної позовної вимоги щодо нього не заявлено, утилізаційна вартість сільськогосподарської техніки не визначалась.

Таким чином, колегія суддів вважає, що задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення на її користь матеріального збитку, спричиненого набуттям належного їй на праві власності майна без достатньої правової підстави, без вирішення питання щодо долі цього майна, яке фактично є предметом спору, не призведе до захисту прав особи у визначений законом спосіб. Зазначене свідчить про те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх порушених прав в частині вимог щодо тієї сільськогосподарської техніки, яка на час вирішення спору знаходиться на тракторному стані СТОВ РІД .

Аналізуючи доводи позову щодо стягнення матеріального збитку, спричиненого погіршенням стану зернозбирального комбайну марки CASE 2188 та жатки кукурудзозбиральної Geringoff Rota Disk 6-рядну б/н, які перебувають у володінні ОСОБА_1 , суд виходить з такого.

За змістом ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Отже, СТОВ РІД відповідає за допущене погіршення майна з того часу, як відповідач дізнався про відсутність правових підстав для утримання цієї техніки. Як свідчить лист від 09 квітня 2015 року на адресу позивачки (т. 1 а.с. 70), СТОВ РІД обізнано, що ОСОБА_1 є спадкоємцем померлого чоловіка, отже з цього часу відповідач відповідає за допущене ним погіршення сільськогосподарської техніки.

За обставинами даної справи, позивачка транспортувала з тракторного стану СТОВ РІД зернозбиральний комбайн марки CASE 2188 та жатку кукурудзозбиральну Geringoff Rota Disk 6-рядну б/н 24 жовтня 2015 року. Таким чином, майнова відповідальність товариства за допущене погіршення цієї техніки розповсюджується на період з квітня по 24 жовтня 2015 року, оскільки в подальшому СГТ була передана позивачкою на зберігання ТОВ ТАЙТЕН МАШИНЕРІ Україна .

Проте у матеріалах даної цивільної справи відсутні належні докази, які б підтверджували розмір збитку, спричиненого допущеним відповідачем погіршенням технічного стану зернозбирального комбайну марки CASE 2188 та жатки кукурудзозбиральної Geringoff Rota Disk 6-рядної б/н саме за період з квітня по жовтень 2015 року.

Матеріалами справи підтверджено, що дійсно, 24 жовтня 2015 року зафіксовано ряд пошкоджень с/г техніки, яка належить ОСОБА_1 . Проте, вартість та комплектність наведеної сільськогосподарської техніки станом на квітень 2015 року районним судом не визначалась, а самі по собі доводи позову про те, що техніка заїхала на тракторний стан самостійно, не свідчать з огляду на її тривале використання, про повну комплектацію та відсутність пошкоджень, зумовлених експлуатацією. Матеріали справи не містять також інформації щодо вартості зернозбирального комбайну марки CASE 2188 та жатки кукурудзозбиральної Geringoff Rota Disk 6-рядної б/н станом на 24 жовтня 2015 року - час, коли майно повернулось до володільця.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик вчинення або невчинення нею процесуальних дій. (ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України).

Суд першої інстанції, призначаючи у справі авто-товарознавчу експертизу, поставив на вирішення експерта питання щодо ринкової вартості майна та вартості матеріального збитку, завданого ОСОБА_1 , як власнику транспортних засобів, станом на дату оцінки. Разом з тим, встановленню у даному випадку підлягає розмір збитку, завданого ОСОБА_1 внаслідок погіршення техніки, саме за період, коли вона знаходилась без достатніх правових підстав у володінні відповідача, тобто за квітень-жовтень 2015 року.

З мотивувальної частини експертного висновку (т. 3 а.с. 129) вбачається, що виявлені при дослідження сільськогосподарської техніки механічні пошкодження, несправності та корозія могли виникнути в результаті експлуатаційного зносу деталей та внаслідок неналежного її зберігання. Некомплектність наданої на дослідження сільськогосподарської техніки виникла переважним чином внаслідок демонтування деталей, за виключенням тих складових, які були зруйновані, перебуваючи закріпленими на техніці без їх демонтажу (наприклад, розбиті розсіювачі освітлювальних приладів). Оскільки за результатами проведеного огляду сільськогосподарської техніки встановити та відокремити умисне пошкодження об`єкта дослідження від всього переліку пошкоджень не виявляється можливим, тому встановити суму матеріальних збитків, спричинених ОСОБА_1 внаслідок умисного пошкодження належної їй с/г техніки не виявляється за можливе.

З огляду на те, що жатка та комбайн з жовтня 2015 року знаходяться у володінні ОСОБА_1 , а експертний висновок складався у квітні 2020 року, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що СТОВ РІД не може відповідати за механічні пошкодження і несправності, в тому числі й ті, які виникли внаслідок неналежного зберігання майна після жовтня 2015 року.

Отже, суд вважає недоведеним, що з квітня 2015 року по 24 жовтня 2015 року відповідач допустив таке погіршення стану та комплектності зернозбирального комбайну марки CASE 2188 та жатки кукурудзозбиральної Geringoff Rota Disk 6-рядної б/н, яке спричинило позивачці збитки саме у розмірі, що визначений експертним висновком - 1 376 594 грн (1 082 514 грн + 294 080 грн). Суд зважає, що це майно наразі перебуває у власності позивачки і також має певну вартість, інформація про яку в матеріалах справи відсутня.

Виходячи з наведеного, в частині вимог ОСОБА_1 щодо стягнення збитку за погіршення стану зернозбирального комбайну марки CASE 2188 та жатки кукурудзозбиральної Geringoff Rota Disk 6-рядної б/н належить відмовити за недоведеністю розміру матеріального збитку, спричиненого власнику сільськогосподарської техніки.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України ).

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).

За подачу апеляційної скарги на рішення суду СТОВ РІД сплачено судовий у розмірі 59 432,7 грн (т. 4 а.с. 195).

Оскільки апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції і відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі, відповідно до вищенаведених правил належить стягнути з ОСОБА_1 на користь відповідача 59 432,7 грн у рахунок відшкодування судового збору за розгляд справи апеляційним судом.

Вирішуючи заявлене у апеляційній скарзі клопотання адвоката Луєнка Ю.В. про відшкодування усіх понесених документально підтверджених судових витрат, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 УЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Представництво інтересів СТОВ РІД у судах першої та апеляційної інстанції адвокат Луєнко Ю.В. здійснював на підставі ордерів серії ЧН № 012140 від 27 серпня 2018 року (т. 2 а.с. 13) та серії СВ № 1013944 від 17 травня 2021 року (т. 4 а.с. 194), договору про надання правової допомоги № 18/08/2 від 27 серпня 2018 року (т. 3 а.с. 236-237), згідно з п. 3.1 якого розмір гонорару за цим договором та порядок його внесення визначаються сторонами за взаємною домовленістю та відповідно до вимог чинного законодавства України і оформлюється у додаткових угодах до цього договору про погодження розміру гонорару, які є його невід`ємною частиною.

Додатковою угодою № 2 від 17 грудня 2019 року до договору про надання правової допомоги від 27 серпня 2018 року (т. 3 а.с. 238), яка була змінена та доповнена додатковою угодою № 1 від 21 квітня 2021 року (т. 4 а.с. 196-197), був погоджений розмір гонорару за цим договором, який становив: 5 000 грн - за правовий аналіз матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 , ознайомлення з матеріалами справи, надання правових консультацій; 5 000 грн - за складання , оформлення та подачу відзиву на позовну заяву; 35 000 грн - представництво Клієнта та ведення справи в суді першої інстанції; 2 000 грн - вивчення та правовий аналіз рішення суду першої інстанції; 2 000 грн - надання Клієнту правових консультацій та роз`яснення змісту і правового значення рішення суду першої інстанції; 8 000 грн - складання апеляційної скарги; 2 000 грн - вивчення та правовий аналіз відзиву на апеляційну скаргу; 2 000 грн - надання Клієнту правових консультацій та роз`яснень щодо змісту і правового значення відзиву на апеляційну скаргу; 8 000 грн - складання відзиву на апеляційну скаргу позивача (якщо таку скаргу буде подано); 25 000 грн - представництво Клієнта та ведення справи в суді апеляційної інстанції.

У матеріалах справи наявний акт про надану правову допомогу від 17 грудня 2019 року з детальним описом та вартістю робіт (наданих послуг) (т. 3 а.с. 239, 240-241), згідно з якими загальний розмір наданих адвокатом послуг у суді першої інстанції становить 45 000 грн.

17 грудня 2019 року СТОВ РІД сплачено адвокату Луєнку Ю.В. 45 000 грн як гонорар за надання правничої допомоги за договором від 27 серпня 2018 року, про що свідчить платіжне доручення № 1465 від 17 грудня 2019 року (т. 3 а.с. 242).

Також матеріали справи містять акт про надану правничу допомогу від 18 квітня 2021 року з детальним описом робіт, виконаних адвокатом (т. 4 а.с. 198, 199), згідно з якими загальний розмір наданих адвокатом послуг у суді апеляційної інстанції становить 37 000 грн.

Підтвердженням сплати СТОВ РІД адвокату Луєнку Ю.В. вказаної суми коштів є копія платіжного доручення № 1080 від 19 травня 2021 року (т. 4 а.с. 200).

Клопотань про зменшення розміру витрат на правову допомогу під час розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило, будь-яких належних та допустимих доказів неспівмірності заявлених СТОВ РІД судових витрат стороною позивача також не надано.

Виходячи з наведеного вище та беручи до уваги наявність документально підтверджених доказів витрат СТОВ РІД на правничу допомогу у судах першої та апеляційної інстанції, участь представника відповідача у всіх судових засіданнях, відмову у задоволенні позову у повному обсязі, колегія суддів вважає можливим, відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, задовольнити заявлене клопотання про відшкодування понесених відповідачем у судах першої та апеляційної інстанції витрат на правничу допомогу у загальному розмірі 82 000 грн та стягнути зазначену суму з ОСОБА_1 на користь СТОВ РІД .

Крім того, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ч. 6 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплата робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

За клопотанням представника відповідача ухвалою Носівського районного суду від 14 березня 2019 року у справі була призначена судова транспортно-товарознавча експертиза, витрати про проведенню якою покладено на СТОВ РІД (т. 3 а.с. 7-8). Згідно з рахунком КНДІСЕ Міністерства юстиції України від 24 квітня 2019 року, виставленим до сплати, загальна вартість експертизи становить 43 960 грн (т. 3 а.с. 15).

Оплата за проведення експертизи у розмірі 43 960 грн проведена СТОВ РІД 06 червня 2019 року, на підтвердження чого у матеріалах справи наявний оригінал платіжного доручення № 1032 (т. 3 а.с. 243).

У зв`язку з наведеним та відповідно до положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь відповідача підлягають стягненню витрати, пов`язані з проведенням експертизи, у сумі 43 960 грн.

Керуючись ст. 141, 367, 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю РІД - задовольнити.

Рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 20 квітня 2021 року - скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю РІД про відшкодування матеріальних збитків - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю РІД (16673, Чернігівська обл., Ніжинський район, с. Сальне, вул. Жовтнева, буд. 1, ЄДРПОУ 30911133) 43 960 грн витрат, пов`язаних з проведенням експертиз, 82 000 грн витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвоката в судах першої та апеляційної інстанції, 59 432,7 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, а всього на загальну суму 185 392,7 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26 січня 2022 року.

Головуючий: Судді: