Постанова

від 26.01.2022 по справі 723/4811/21

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2022 року м. Чернівці Справа № 723/4811/21

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Лисака І.Н.,

суддів: Височанської Н.К., Владичана А,І.,

секретар: Тодоряк Г.Д.,

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

при розгляді справи за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 10 грудня 2021 року, постановленої під головуванням судді Дячук О.О., дата складання повного тексту ухвали невідома, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення частини капітальної споруди та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 10 грудня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду ОСОБА_3 , яка діє в інтересах позивача, оскаржила її в апеляційному порядку з мотивів того, що вона є безпідставною, необґрунтованою, винесеною з порушенням норм процесуального права.

Зазначає, що стороною позивача виконано вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, а позивачем долучено доказами, якими ним обґрунтовано позовні вимоги. Наголошує, що судом першої інстанції порушено право на доступ до правосуддя, а аналіз наданих сторонами доказів здійснюється судом при вирішенні спору по суті, а не на стації відкриття провадження у справі.

Відповідач не скористалася своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направив.

Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Провадження №22-ц/822/100/22

Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37- 40 частини першої ст.353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді першої інстанції від 10 грудня 2021 року в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції керуючись ст.367 ЦПК України переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про повернення позовної заяви суд першої інстанції виходив з того, що позовну заяву було залишено без руху у зв`язку з тим, що її подано з порушенням п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, а саме позивач не зазначив доказів, що підтверджують обставини, викладені в позовній заяві, та не подав їх до суду.

Також вказав, що на адресу суду від адвоката Морозової О.В. надійшла заява з додатками на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, проте позивач та його представник вказані в ухвалі недоліки у встановлений строк не виконали.

З такими висновками суду колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 12.11.2021 року судом першої інстанції зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 з додатками (а.с.1-3).

01.12.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав того, що позивач в порушення вимог п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України не зазначив доказів, що підтверджують обставини, викладені в позовній заяві, та не подав їх суду. Надано строк на усунення зазначеного недоліку (а.с.7).

06.12.2021 року стороною позивача на адресу суду направлено заяву на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху з наданням копій фототаблиць капітальної споруди, відповіді ДАБІ України від 18.02.2021 року та заяв ОСОБА_4 (а.с.9-23).

10.12.2021 року ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу (а.с.24).

При перевірці дотримання позивачем вимог процесуального закону щодо змісту позовної заяви колегія суддів відмічає, що сама позовна заява містить зазначення доказів, на підставі яких позивачу належить право на земельну ділянку, за захистом яких останній звернувся до суду, а на доведення порушення цих прав позивач зазначив про бажання скористатися правом до закінчення підготовчого засідання на подання клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.

Крім того, позивач реагуючи на ухвалу про залишення позовної заяви без руху виправив недоліки позовної заяви на власний розсуд, з якої вбачається, що ним зазначено обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, а також вказано та долучено до матеріалів справи докази у вигляді фототаблиць, якими ці обставини підтверджуються.

Пунктом 5 ч.3 ст.175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

При цьому, п.2 Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року №2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , визначено, що суддя вправі відмовити у відкритті провадження у справі лише з підстав, передбачених законом. Не допускається відмова у відкритті провадження у справі з мотивів недоведеності заявленої вимоги, відсутності доказів, пропуску позовної давності та інших не передбачених законом підстав.

Пунктом 7 вищевказаної Постанови вказано, що подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред`явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Аналіз наданих сторонами доказів здійснюється судом при вирішенні справи - спору по суті, а не на стадії вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для відкриття провадження у справі, або залишення позову без руху.

Таким чином, не може бути правовою підставою для залишення позову без руху, а пізніше його повернення позивачу та обставина, що позивачем не надано доказів, що підтверджують обставини справи.

Отже, на стадії пред`явлення позову, відкриття провадження у справі, суд першої інстанції виходить з правил глави 2 розділу III ЦПК України та із поданих матеріалів заявником (позивачем) перевіряє лише передумови права на пред`явлення позову конкретної особи та дотримання останньою порядку її подання і не вправі уточнювати чи пропонувати позивачу надати (зазначити) обґрунтування своїх вимог та докази на розсуд суду. Оцінка ж вимог та доказів з урахуванням вимог процесуального закону про їх належність, допустимість і достовірність проводиться судом при ухваленні рішення відповідно до вимог ЦПК України.

Крім іншого, п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві .

Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі про те, що ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви позивачеві прийнята з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права та перешкоджає подальшому провадженню у справі є обґрунтованими.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції зокрема є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

Ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 10 грудня 2021 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.

Головуючий - підпис /Лисак І.Н./

Судді - підписи /Височанська Н.К., Владичан А.І./