Справа № 161/9279/21 Головуючий у 1 інстанції: Олексюк А. В. Провадження № 22-ц/802/83/22 Категорія: 60 Доповідач: Бовчалюк З. А.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 січня 2022 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Бовчалюк З.А.,
суддів - Здрилюк О.І., Федонюк С.Ю.,
з участю секретаря судового засідання Ганжі М.І.,
позивача ОСОБА_1 та його представників Качура С.В. , ОСОБА_3 ,
представника відповідача ТзОВ Регіональний центр логістики та дистриб`юції Володкевич Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Товариства з обмеженою відповідальністю Регіональний центр логістики та дистриб`юції , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - приватний нотаріус Ариванюк Тетяна Олексіївна про визнання правочинів недійсними та визнання права власності на спадкове майно за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Качура Семена Васильовича на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 листопада 2021 року,
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області перебуває цивільна справа за вказаним позовом.
До суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Качура С.В. про забезпечення позову. В заяві вказує про наявні ризики щодо відчуження або вчинення інших дій (наприклад обтяження, розтрата тощо) щодо 1/5 частки (10 %) в статутному капіталі ТзОВ Регіональний центр логістики та дистриб`юції , які є предметом спору у даному провадженні. Вважає, що існує очевидна пряма загроза того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити та унеможливити ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Окрім того, переконаний, що через невжиття заходів забезпечення позову, відповідачі можуть бути позбавити позивача права на частку в спадковому майні, в тому числі шляхом відчуження третім особам. Наголосив на тому, що накладення заборони фактично на все майно є необхідним, оскільки частина майна на яку претендує позивач не виділена в натурі.
Просить забезпечити позов шляхом встановлення заборони відчуження у будь-який спосіб 1/5 (10%) частки в статутному капіталі ТзОВ Регіональний центр логістики та дистриб`юції належні ОСОБА_6 та встановлення заборони ТзОВ Регіональний центр логістики та дистриб`юції в особі його уповноважених представників відчужувати у будь-який спосіб 1/5 (10%) належного товариству нерухомого майна, а також заборонити державним реєстраторами приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію таких змін стосовно 10% нерухомого майна ТзОВ Регіональний центр логістики та дистриб`юції .
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 листопада 2021 року в задоволені заяви про забезпечення позову відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції представник позивача подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати, у зв`язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, та постановити нове судове рішення, яким його заяву задовольни.
В письмовому відзиві на апеляційну скаргу, відповідач ТзОВ Регіональний центр логістики та дистриб`юції просить апеляційну скаргу представника позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши позивач та його представників, представника ТзОВ, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, а також доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити.
Відмовляючи в задоволені заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в даній справі.
Однак з таким висновком місцевого суду погодитись не можна.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 2 частини першої ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Згідно зі ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.(ст.150 ЦПК України).
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31 липня 2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання правочинів недійсними та визнання права власності на спадкове. Позов мотивує тим, що він є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та йому належить 2/5 частини спадкової маси, що належала ОСОБА_7 на момент смерті. На час смерті ОСОБА_7 разом з дружиною ОСОБА_5 належало 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Регіональний центр логістики та дистриб`юції , а відтак на думку позивача він, як спадкоємець має право на 2/5 частики статутного капіталу товариства. Вказує, що 05 червня 2020 року, згідно нотаріально посвідченого договору, укладеного між ОСОБА_4 (який діяв на підставі довіреності від 21 жовтня 2019 року яка видана на його ім`я спадкодавцем ОСОБА_7 ) та ОСОБА_6 про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу (відступлення ) частки в статутному капіталі Товариства від 19 травня 2016 року та нотаріально посвідченого акту приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства від 05 червня 2020 року, було відчужено ОСОБА_6 50 % частки належної батькові позивача в ТОВ Регіональний центр логістики та дистриб`юції . На думку позивача метою такого правочину є позбавлення спадкоємців ОСОБА_1 та ОСОБА_8 права на спадкове майно шляхом відчуження цього майна ОСОБА_4 третім особам. Звертаючись до суду з даною заявою заявник стверджує, що існує ризик відчуження спірного майна ОСОБА_6 третім особам, що в подальшому ускладнить виконання рішення суду, у разі задоволення його позову.
З матеріалів справи вбачається, що після пред`явлення позову до суду, 24 вересня 2021 року відбулось відчуження частина майна належного Товариству, що підтверджується Інформаційними довідками № 236742456 від 13 грудня 2020 року, № 285613855 від 19 листопада 2021 року № 285620730 від 19 листопада 2021 року та договорами купівлі-продажу нерухомого майна №№ 1036, 1037 від 24 вересня 2021 року.
Товариством з обмеженою відповідальністю Регіональний центр логістики та дистриб`юції 24 вересня 2021 року було укладено два договори купівлі-продажу нерухомого майна в користь ТОВ Роздрібні мережі .
Встановивши, що між сторонами виник реальний спір з приводу майна та майнових прав ТзОВ Регіональний центр логістики та дистриб`юції та між заходом забезпечення позову і предметом позову існує безпосередній зв`язок, апеляційний суд доходить висновку, що наявні передбачені законом підстави для встановлення заборонити ОСОБА_6 та Товариству у будь-який спосіб відчужувати 1/5, що складає 10% частки в статутному капіталі ТзОВ Регіональний центр логістики та дистриб`юції , а також заборонити ТзОВ Регіональний центр логістики та дистриб`юції відчужувати належну товариству 1/5( 10%) майна та вчиняти відповідну його реєстрацію .
ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою майнового характеру та немайновою позовною вимогою (визнання правочинів недійсними), то в даному випадку немає взагалі застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а мала застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, що і було встановлено судом при вирішені поданої заяви.
При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Відповідно до принципу пропорційності у цивільному судочинстві суд визначає в межах, встановлених ЦПК України, порядок здійснення провадження враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями (ст. 11 ЦПК України).
З врахуванням пояснень позивача та його представників та предмету позову у даній справі, колегія суддів приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду,оскільки має місце відчуження майна, яке належить Товариству третім особам, після пред`явлення позову.
Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер та права відповідачів не порушують.
Враховуючи принцип співмірності в застосуванні заходів забезпечення позову, заяву ОСОБА_1 необхідно задовольнити .
Таке забезпечення позову гарантуватиме виконання можливого рішення суду, при цьому права та законні інтереси відповідачів не будуть порушені, оскільки як власник майна мають усі правомочності щодо нього, окрім розпорядження, яке є тимчасовим .
На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права при неповному з`ясуванні всіх обставин справи, у зв`язку з чим вона підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Качура Семена Васильовича задовольнити.
Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 листопада 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Заяву про забезпечення позову задовольнити.
Заборонити ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у будь-який спосіб відчужувати 1/5 частину, що складає 10% частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Регіональний центр логістики та дистриб`юції ( код ЄДРПОУ 35923075).
Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Регіональний центр логістики та дистриб`юції (код ЄДРПОУ 35923075) в особі його уповноважених представників відучувати у будь-який спосіб 1/5 частину (10%) належного Товариству нерухомого майна, а також заборонити державним реєстраторам (нотаріусам) приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію таких змін стосовно 10% нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю Регіональний центр логістики та дистриб`юції ( код ЄДРПОУ 35923075).
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий- суддя:
Судді:
Суд | Волинський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.01.2022 |
Оприлюднено | 31.01.2022 |
Номер документу | 102800756 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні