Ухвала

від 26.01.2022 по справі 638/18659/19

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/18659/19

Провадження № 1-кс/638/281/22

УХВАЛА

Іменем України

26 січня 2022 року Дзержинський районний суд міста Харкова в складі:

слідчого судді ОСОБА_13.,

за участю секретаря ОСОБА_14.,

розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ХРУП №3 ГУ НП поліції ОСОБА_15., погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_16., у кримінальному провадженні №№ 12019220480003550 від 07.09.2019 року за ч.1 ст.382, ч.3 ст.358 КК України, про надання дозволу на затримання з метою приводу підозрюваної:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, з вищою освітою, раніше не судимої, яка працює на посаді керівника Багатопрофільне кооперативне науково- виробниче об`єднання «Інтеграл» - кооператив ЄДРПОУ:22624089, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,

для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

ВСТАНОВИВ:

26.01.2022 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СВ ХРУП №3 ГУ НП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_15., погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_16., про надання дозволу на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Одночасно слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до протоколу зборів ініціативної групи по створенню виробничого кооперативу на самостійних засадах № 1 від 08.10.1988 створено виробничий кооператив «Інтеграл», обрано головою кооперативу ОСОБА_1 та затверджено статут виробничого кооперативу.?

До списку членів виробничого кооперативу «Інтеграл» входили ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Рішенням виконкому Дзержинської районної ради № 264/17 від 18.10.1988 було зареєстровано Багатопрофільне кооперативне науково-виробниче об`єднання «Інтеграл» (код ЄДРПОУ 22624089, юридична адреса: вул. Білгородська 92Б, Дзержинський район, м. Харків) і взято на облік в Державній податковій інспекції Дзержинського району м. Харкова 18.10.1988 №171 -К.

В подальшому у лютому 1989 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було виключено зі списку членів виробничого кооперативу «Інтеграл».

Пунктом 32 статуту Багатопрофільного кооперативного науково-виробничого об`єднання «Інтеграл» визначено, що голова кооперативу здійснює щоденне керівництво діяльністю кооперативу, представляє кооператив у відносинах з державними органами та іншими підприємствами і організаціями, несе відповідальність за виробничо-господарську діяльність кооперативу. Тобто, голова кооперативу є керівником цієї юридичної особи.

Відповідно до довідки Державної податкової інспекції Дзержинського району міста Харкова № 7819/15-0120/1043 від 23.04.1998 «Про діяльність кооперативу «Інтеграл», господарсько-виробничу діяльність кооперативу було припинено у 1995 році.

За неподання звітності за 9 місяців 1995 року кооперативу «Інтеграл» закрито розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 згідно з розпорядженням №013911 від 01.08.1996.

У зв`язку з порушенням кооперативом «Інтеграл» обов`язкових вимог щодо складання необхідної звітності та сплати відповідних податків, податковою інспекцією на підставі п. 5 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу України» було направлено до банківської установи розпорядження № 014221/1068 від 26.10.1995 про припинення операцій за рахунками у фінансово-кредитних установах -кооперативу «Інтеграл».

У 2003 році, у зв`язку з порушенням п. 2 ст. 9 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про систему оподаткування», а саме ненаданням кооперативом «Інтеграл» податковій інспекції звітів про свою фінансову діяльність та інших документів і свідоцтв, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податків та інших обов`язкових платежів до бюджету, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова подано позов до Господарського суду Харківської області про скасування державної реєстрації кооперативу.

Господарський суд Харківської області під час розгляду справи № 16/480-03 прийшов до висновку, що кооператив «Інтеграл» допустив порушення чинного законодавства, докази надання податковим органам необхідної звітності не надав, а відповідно до ст. 8 Закону України «Про підприємництво» і п. 33 Положення про державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності, ненадання протягом року органам державної податкової інспекції податкових декларацій, документів бухгалтерського звітності є підставою для скасування державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.12.2003 у справі № 16/480-03 скасовано державну реєстрацію Багатопрофільного науково-виробничого об`єднання «Інтеграл» та зобов`язано власника провести ліквідацію підприємства шляхом створення ліквідаційної комісії, подання ліквідаційного балансу засновникам/власникам. Рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили.

Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова листом № 222/10/28-43 від 10.01.2004 повідомлено ОСОБА_1 про прийняте судом рішення та вказано, які дії необхідно вчинити на його виконання.

У подальшому, під час досудового розслідування даного кримінального провадження, стало відомо, що представником ОСОБА_1 - адвокатом Лукаш О.М. 12.02.2020 подано адвокатський запит до Господарського суду Харківської області про направлення копії рішення Господарського суду Харківської області від 08.12.2003 по справі № 16/480-03 до Департаменту реєстрації Харківської міської ради.

На виконання адвокатського запиту Господарським судом Харківської області листом № 003688 від 14.02.2020 направлено вказане рішення суду Департаменту реєстрації Харківської міської ради.

На підставі цього, державним реєстратором розпочато процедуру державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації, однак, зупинено таку процедуру на підставі звернення державної податкової інспекції про необхідність проведення податкової перевірки кооперативу «Інтеграл».

ГУ ДПС у Харківській області видано наказ №3118 від 15.09.2020 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки кооперативу, за результатами чого складено акт від 17.09.2020 про неможливість встановлення місцезнаходження підприємства, його посадових осіб та документи фінансово-господарської діяльності кооперативу «Інтеграл».

Пунктом 40 статуту Багатопрофільного кооперативного науково-виробничого об`єднання «Інтеграл» визначено, що після сплати у встановленому порядку боргів ліквідованого кооперативу його решта майна розподіляється між колишніми членами кооперативу в порядку визначеному загальними зборами, однак цього зроблено не було.

Таким чином, ОСОБА_1 , в період з 12.02.2020 по теперішній час, достовірно знаючи про наявність рішення Господарського суду Харківської області від 08.12.2003 по справі № 16/480-03, яким її як голову кооперативу зобов`язано вчинити конкретні дії направлені на ліквідацію підприємства, усвідомлюючи, що воно набрало законної сили, не виконала вказане рішення Господарського суду Харківської області, що виразилось у незастосуванні передбачених судовим актом заходів, необхідних для його виконання.

Верховний Суд у своїй постанові від 14.05.2019 у справі № 319/841/16-к зазначив, що об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, полягає в одному з таких альтернативно зазначених у диспозиції діянь, як: невиконання (ухилення від виконання) вироку, ухвали, постанови, рішення суду або перешкоджання їх виконанню. За цією нормою матеріального права склад злочину є формальним, адже його об`єктивна сторона вичерпується вчиненням одного із зазначених у законі діянь дії (перешкоджання) чи бездіяльність (невиконання). І саме з цього моменту злочин визнається закінченим. Невиконання судового акту це бездіяльність, що полягає в незастосуванні заходів, необхідних для його виконання, за умови, якщо суб`єкт був зобов`язаний і мав реальну можливість виконати судовий акт.

Таким чином, ОСОБА_1 скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 382 КК України, а саме умисне невиконання судового рішення, що набрало законної сили, вчинене службовою особою.

Крім того, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, при наступних обставинах.

Багатопрофільне кооперативне науково-виробниче об`єднання «Інтеграл» було зареєстровано на підставі Закону СРСР «Про кооперацію в СРСР» від 26.05.1988 р.

Згідно з ч. 2 ст. 14 Закону СРСР «Про кооперацію в СРСР» в редакції від 26.05.1988 найвищим органом управління кооперативу є загальні збори, які для керівнищ`ва поточними справами обирають голову, а у великих кооперативах також правління. Кожний член кооперативу, в тому числі колективний, має один голос незалежно від розміру його майнового внеску.

Відповідно до протоколу загальних зборів кооперативу № 1 Багатопрофільного кооперативного науково-виробничого об`єднання «Інтеграл» від 08.10.1988, ОСОБА_1 обрано головою кооперативу (керівником підприємства), яка діє на підставі Закону та затвердженого статуту.

Пунктом 28 статуту Багатопрофільного кооперативного науково-виробничого об`єднання «Інтеграл» визначено, що управління справами кооперативу здійснюється на основі широкої демократії, активної участі його членів у вирішенні всіх питань.

Справами кооперативу управляють загальні збори його членів, а у період між загальними зборами - його керівник.

Як передбачено п. 29 статуту Багатопрофільного кооперативного науково- виробничого об`єднання «Інтеграл» загальні збори членів кооперативу є вищим органом управління кооперативу.

Пунктом 32 статуту Багатопрофільного кооперативного науково-виробничого об`єднання «Інтеграл» визначено, що голова кооперативу здійснює щоденне керівництво діяльністю кооперативу, представляє кооператив у відносинах з державними органами та іншими підприємствами і організаціями, несе відповідальність за виробничо-господарську діяльність кооперативу.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону СРСР «Про кооперацію в СРСР» в редакції від 07.03.1991 основним у діяльності кооперації є задоволення потреб народного господарства і населення в продовольстві, товарах народного споживання, житлі, продукції виробничо-технічного призначення, роботах і послугах з високими споживчими властивостями, розвиток трудової і соціальної активності членів кооперативу, зростання їх матеріального добробуту, культурного рівня і професійної майстерності.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що кооперація, діючи на принципах самофінансування, забезпечує за рахунок своїх доходів підвищення рівня життя членів кооперативів та їх сімей, розв`язує соціальні завдання, створює сприятливі можливості для високопродуктивної праці, забезпечує охорону майнових інтересів і соціальних прав своїх членів, бере участь у формуванні державного бюджету.

Згідно з ч. 1 ст. 7 цього Закону власністю кооперативу є засоби виробництва та інше майно, які належать йому і необхідні для здійснення статутних завдань. Кооперативові можуть належати будинки, споруди, машини, устаткування, транспортні засоби, продуктивна і робоча худоба, вироблена продукція, товари, кошти та інше майно відповідно до цілей його діяльності.

Відповідно до ч. 4 цієї статті кооператив як повноправний господар майна, що належить йому на праві власності, а також перебуває в користуванні, зобов`язаний примножувати його, ефективно використовувати і охороняти. Ніхто не має права

використовувати кооперативну власність для одержання незаконних доходів та з іншою корисливою метою.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону УРСР «Про власність» від 07.02.1991 власність в Українській PCP виступає в таких формах: індивідуальна (особиста і приватна трудова), колективна, державна. Всі форми власності є рівноправними.

Статтею 20 цього Закону визначено, що суб`єктами права колективної власності є трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські товариства, господарські об`єднання, професійні спілки, політичні партії та інші громадські об`єднання, релігійні та інші організації, що є юридичними особами.

Частиною 2 ст. 30 цього Закону встановлено, що право колективної власності здійснюють вищі органи управління власника (загальні збори, конференції, з`їзди тощо).

Так, 21.12.1993 відповідно до протоколу № 6 засідання ліквідаційної комісії СП «Совінтерфранс» було прийнято рішення про передачу основних засобів з балансу СП «Совінтерфранс» на баланс Багатопрофільного кооперативного науково- виробничого об`єднання «Інтеграл», а саме: автомобіль КАМАЗ - 5320, д.н.з НОМЕР_2 ; автомобіль ГАЗ - 2410, д.н.з. НОМЕР_3 ; автомобіль ПЕЖО - 405, д.н.з. НОМЕР_4 ; автомобіль ПЕЖО - 405, д.н.з. НОМЕР_5 ; автомобіль ПЕЖО - 405, д.н.з. НОМЕР_6 ; автомобіль ПЕЖО - 405, д.н.з. НОМЕР_7 ; автомобіль ПЕЖО - 405, д.н.з. НОМЕР_8 ; автомобіль ПЕЖО - 405, д.н.з. НОМЕР_9 ; автомобіль ПЕЖО - 405, д.н.з. НОМЕР_10 ; автомобіль ПЕЖО - 405, д.н.з. НОМЕР_11 ; автомобіль ПЕЖО - 405, д.н.з. НОМЕР_12 ; автомобіль ПЕЖО - 405, д.н.з. НОМЕР_13 ; електроталь (1 одиниця); копіювальна машина СС-10 (2 одиниці); копіювальна машина ДС-160 (1 одиниця); факс «Панасонік» (3 одиниці); холодильник «FRJAK» (3 одиниці); прибор EPSON. 1050 (1 одиниця); бензопила (2 одиниці).

У подальшому в період з 21.12.1993 по 1997 рік ОСОБА_1 , займаючи посаду керівника кооперативу, достовірно знаючи, що на балансі кооперативу знаходиться рухоме майно, реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, без скликання вищого органу управління- загальних зборів кооперативу, до складу якого входили ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , вчинила розтрату вищевказаного майна кооперативу, шляхом його відчуження, у тому числі, але не виключно:

1) 06.05.1995 вчинено перереєстрацію автомобіля Пежо 605 (д.н.з НОМЕР_13 , 1990 р.в.) за ТОВ «Ізюмське звірогосподарство» (ЄДРПОУ 22663149);

2) 06.05.1995 вчинено перереєстрацію автомобіля Пежо 405 (д.н.з НОМЕР_7 , 1990 р.в.) за ТОВ «Ізюмське звірогосподарство» (ЄДРПОУ 22663149);

3) 07.02.1997 вчинено перереєстрацію автомобіля Пежо 405 (д.н.з 69-29, 1989 р.в.) за ТОВ «Ізюмське звірогосподарство» (ЄДРПОУ 22663149);

4) 24.06.1997 вчинено перереєстрацію автомобіля Пежо 405 (д.н.з НОМЕР_5 , червоного кольору) за Українсько-панамське товариство з обмеженою відповідальністю «БОЛІД» (ЄДРПОУ 20036264).

Відповідно до п. 8 «Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів всіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1993 № 873, реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника і документів, що засвідчують його особу, правомірність придбання чи одержання транспортного засобу, відповідність конструкції транспортного засобу встановленим вимогам безпеки, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Реєстрація транспортних засобів провадиться за умови сплати передбачених податків, зборів та інших видів платежів.

Правомірність придбання транспортних засобів, номерних агрегатів стверджується документами, скріпленими печаткою, виданими торговельними організаціями, митними органами та судами, нотаріусами, органами соціального захисту населення, підприємствами-виготовлювачами транспортних засобів, військовими частинами, відділами матеріальних фондів оперативних командувань, підприємствами, підрозділами ДАІ тощо.

Такими документами можуть бути, зокрема: договір дарування, купівлі- продажу, міни та інші договори, укладені у встановленому порядку, свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя тощо, посвідчені або видані нотаріусами, якщо це передбачено чинним законодавством; угода, зареєстрована на біржі; договір купівлі-продажу або міни, виданий підрозділами ДАІ.

При реєстрації транспортних засобів, що були в експлуатації і зареєстровані в підрозділах ДАІ, крім названих документів додається свідоцтво про реєстрацію (технічний паспорт) з відміткою підрозділу ДАІ про зняття транспортного засобу з обліку.

Тобто, ОСОБА_1 як голова кооперативу, без згоди загальних зборів Багатопрофільного кооперативного науково-виробничого об`єднання «Інтеграл» вчинила розтрату ввіреного їй майна: зняла з обліку вказані транспортні засоби, уклала від імені кооперативу відповідні договори, спрямовані на відчуження транспортних засобів, а грошові кошти та інші матеріальні цінності не залишила на балансі кооперативу, чим спричинила матеріальні збитки кооперативу та його членам у великому розмірі - 393340 гривень, що підтверджується висновком судової- автотоварознавчої експертизи №14311/14441-14449 ХНДІСЕ імені ОСОБА_6 .

Відповідно до ч. ч.,1, 2 ст. 8 Закону СРСР «Про кооперацію в СРСР» в редакції від 07.03.1991 кооперативна власність як форма соціалістичної власності є недоторканною і перебуває під захистом держави. Вона охороняється законом нарівні з державною власністю. Майно кооперативу може бути вилучено тільки за рішенням суду чи арбітражу відповідно до їх компетенції.

Право розпорядження майном належить тільки самому кооперативу. Не допускається використання майна кооперативу на цілі, не пов`язані з його статутною діяльністю.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисним діями, які виразились у розтраті ввіреного їй колективного майна, вчинила злочин, передбачений ч. 4 ст. 84 КК України в редакції від 28.12.1960, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 15 років - привласнення чи розтрата державного або колективного майна, яке було ввірено винному чи перебувало в його віданні, вчинене у великих розмірах.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 чинного КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Частина 4 ст. 191 чинного КК України передбачає кримінальну відповідальність за привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, якщо вони вчинені у великих розмірах у вигляді позбавленням волі на строк від 5 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Тобто, на діяння ОСОБА_1 , які вчинені нею в період з 1995-1997 роки, поширюється дія чинного КК України в редакції від 2001 року, в зв`язку з тим, що пом`якшує кримінальну відповідальність.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними та протиправними діями, які виразились у розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, у великих розмірах, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 191 КК України.

Відповідно до ст. 42 КПК України визначено що, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

04.01.2022 року підозрюваній ОСОБА_1 відповідно до вимог ч. 1 ст.278 КПК України та ст.135 КПК України направлено з описом вкладу процесуальні документи у вигляді пам`ятки підозрюваного, повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення-злочину передбаченого ч.2 ст.382, ч.4 ст.191 КПК України, повістки про виклик на 12.01.2022, 14.01.2022, 17.01.2022 поштовим зв`язком «Укрпошта» за місцем реєстрації (фактичного проживання), однак ОСОБА_1 на проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій не з`явилась, причини не явки не повідомила.

На поштовому конверті, містився мобільний номер телефону НОМЕР_14 , яким користується громадянка ОСОБА_7 , яка є представником по довіреності ОСОБА_1 і має право у отриманні будь-якої поштової кореспонденції, однак відомостей від ОСОБА_7 також не надходили.

04.01.2022 року підозрюваній ОСОБА_1 відповідно до вимог ч.1 ст.278 КПК України та ст.135 КПК України направлено з описом вкладу процесуальні документи у вигляді пам`ятки підозрюваного, повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення-злочину передбаченого ч.2 ст.382, ч.4 ст.191 КПК України, повістки про виклик на 12.01.2022, 14.01.2022, 17.01.2022 поштовим зв`язком «Укрпошта» житлово-експлуатаційній організації, тобто КП «Жилкомсервіс», яке було отримано офіційно, однак ОСОБА_1 на проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій не з`явилась, про причини не явки не повідомила.

Органом досудового розслідування встановлено, що близьких родичів у ОСОБА_1 на території України відсутні.

Слідчий зазначає, що органом досудового розслідування виконано усі вимоги щодо вручення повідомлення про підозру ОСОБА_1 відповідно до вимог Кримінально- процесуального кодексу України.

21.01.2022 року надано доручення в порядку ст.40 КПК України, оперативним підрозділам ВКП Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області щодо встановлення місцезнаходження підозрюваної ОСОБА_1 , однак місцезнаходження ОСОБА_1 невідоме.

Підозрювана ОСОБА_1 умисно ухиляється від проведення слідчих дій і її місцезнаходження органу досудового розслідування невідоме.

Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що підозрювана може ухилятись від проведення слідчих (розшукових) дій, якій достовірно відомо з 07.09.2019 року проводиться досудове розслідування по даному кримінальному провадженню, та її уповноваженим особам, можливо з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, вчинює дії щодо переховування від органів досудового розслідування та точного її місцезнаходження на теперішній час не встановлено і знаходячись на свободі, може вчиняти незаконний влив на свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , та інших, потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , у даному кримінальному провадженні, у зв`язку з чим слідчий просив клопотання задовольнити.

Дослідивши клопотання та матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи, суд дійшов висновку про наявність підстав для надання дозволу на затримання ОСОБА_1 з огляду на таке.

Відповідно до ст. 42 КПК України визначено що, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

04.01.2022 року підозрюваній ОСОБА_1 відповідно до вимог ч.1 ст.278 КПК України та ст.135 КПК України направлено з описом вкладу процесуальні документи у вигляді пам`ятки підозрюваного, повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення-злочину передбаченого ч.2 ст.382, ч.4 ст.191 КПК України, повістки про виклик на 12.01.2022, 14.01.2022, 17.01.2022 поштовим зв`язком «Укрпошта» житлово-експлуатаційній організації, тобто КП «Жилкомсервіс», яке було отримано офіційно, однак ОСОБА_1 на проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій не з`явилась, про причини не явки не повідомила.

21.01.2022 року надано доручення в порядку ст.40 КПК України, оперативним підрозділам ВКП Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області щодо встановлення місцезнаходження підозрюваної ОСОБА_1 , однак місцезнаходження ОСОБА_1 невідоме.

На даний час є всі підстави вважати, що ОСОБА_1 , якій достовірно відомо з 07.09.2019 року проводиться досудове розслідування по даному кримінальному провадженню, та її уповноваженим особам, умисно ухиляється від проведення слідчих дій і її місцезнаходження органу досудового розслідування невідоме.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частини п`ята статті 9 КПК України). Наведене в пункті 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» поняття «обґрунтована підозра» означає, що існують факти й інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

За практикою ЄСПЛ розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 (підпункт с) пункту 1) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.?

Також ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обгрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування. Стандарт переконання «обґрунтована підозра» достатньо вимогливий, хоча значно слабкіший за стандарт «поза розумним сумнівом», який вимагається для кримінального засудження.

Отже, на початковій стадії розслідування оцінка обґрунтованості підозри не повинна пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як під час формулювання остаточного обвинувачення та обґрунтування засудження.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає над принципом поваги до особистої свободи, закріплений ст.5 Конвенції.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Вирішуючи клопотання слідчого, суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Згідно рішення ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи. Рішенням ЄСПЛ «Сельчук проти Туреччини» визначено, що попередня судимість може бути підставою ризику вчинення нових правопорушень.

З урахуванням викладеного вище, рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права й свободи підозрюваного, відповідає характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Матеріалами клопотання підтверджується, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, переховується від органу досудового розслідування, також суд вважає доведеним існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що підозрюваний з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності переховується від органів досудового розслідування, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання та необхідності його задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 189-191 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ ХРУП №3 ГУ НП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_15., погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_16., у кримінальному провадженні №№ 12019220480003550 від 07.09.2019 року за ч.1 ст.382, ч.3 ст.358 КК України про надання дозволу на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, яка працює на посаді керівника Багатопрофільне кооперативне науково- виробниче об`єднання «Інтеграл» - кооператив ЄДРПОУ:22624089, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Надати дозвіл на затримання підозрюваного підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Встановити строк дії ухвали 12 місяців - до 26 січня 2023 року.

Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законної сили з моменту приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду; закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення п`яти місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії; відкликання ухвали прокурором.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_9